Номер провадження: 11-кп/813/1409/21
Номер справи місцевого суду: 522/2146/17
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
17 травня 2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
обвинуваченого ОСОБА_8
перекладача ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, від 27 квітня 2021 року, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, п.п. 2, 9 ч.2 ст.115 КК України у кримінальному провадженні №12016160150002578, внесеному до ЄРДР 27.08.2016 року,-
встановив:
Зміст оскарженого судового рішення.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси, від 27 квітня 2021 року, постановленою під час судового розгляду кримінального провадження, продовжено строк тримання під вартою до 25.06.2021 року відносно ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, п.п. 2, 9 ч.2 ст.115 КК України у кримінальному провадженні №12016160150002578, внесеному до ЄРДР 27.08.2016 року.
Рішення суду мотивоване тим, що ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкція за вчинення найтяжчого з яких передбачає можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, офіційно не одружений, офіційно не працював, не навчається, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків, докази у даному кримінальному провадженні ще не досліджені судом в повному обсязі, а тому є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що обвинувачений ОСОБА_8 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, які ще не допитані.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказану ухвалу захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що:
- суд продовжив строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_8 не зважаючи на необґрунтованість та недоведеність пред'явленого йому обвинувачення, оскільки обвинувачений має алібі, яке доводить його повну невинуватість;
- суд, в порушення вимог законності відступив від засад змагальності та рівності, та порушив процедуру продовження тримання під вартою обвинуваченого;
- судом не враховані міцні соціальні зв'язки обвинуваченого, а саме того, що він має батька, мати, рідних братів, має постійне місце проживання, до моменту затримання постійно працював, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, а також і того, що уданому провадженні цивільних позовів у справі не заявлялося;
- ризики, на які вказує суд в оскаржуваному рішенні, не підтверджені, оскільки обвинувачений не вчиняв жодних спроб переховуватися від органів слідства та суду, не може знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, допитано вже всіх свідків сторони обвинувачення;
- стан здоров'я ОСОБА_8 є вкрай поганим та він не може утримуватись в умовах слідчого ізолятору.
- обвинувачений перебуває під вартою вже 4 роки та 8 місяців, та фактично, на даний час, з урахуванням змін до ст. 72 КК України, знаходиться під вартою без вироку суду 9 років та 4 місяці.
За таких обставин, захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у продовженні тримання під вартою ОСОБА_8 .
Позиції учасників судового розгляду.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та обвинувачений ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.
ПрокурорОСОБА_6 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення апеляційної скарги і просила залишити оскаржену ухвалу без змін.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення в межах апеляційної скарги.
Згідно вимог ч.1 ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Таким чином, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, вирішення питання про доцільність продовження строку запобіжного заходу обвинуваченому, незалежно від наявності клопотань, є обов'язком суду.
Також апеляційний суд відхиляє твердження захисника, який під час апеляційного розгляду заявив, що суд автоматично продовжив обвинуваченому строк застосування запобіжного заходу, оскільки таке питання було вирішено судом після дослідження заявлених прокурором ризиків.
Переглядаючи оскаржену ухвалу суду в межах поданої апеляційної скарги захисника, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення на основі всебічно з'ясованих обставин, з якими закон пов'язує можливість продовження виключного запобіжного заходу у виді тримання під вартою та навів мотиви прийнятого рішення, зазначивши, що обраний стосовно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою є співмірним із існуючими ризиками станом на час судового розгляду, відповідає особі обвинуваченого і зможе забезпечити, на відміну від інших більш м'яких запобіжних заходів, належне виконання ним процесуальних обов'язків.
Отже, доводи апеляційної скарги захисника ОСОБА_7 про те, що оскаржена ухвала не містить посилання на обставини, які підтверджують існування ризиків передбачених ст. 177 КПК України, апеляційний суд вважає необґрунтованими з огляду на таке.
У відповідності до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, на даний час існують ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, оскільки ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, санкція за вчинення найтяжчого з яких передбачає можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі, не одружений, офіційно не працевлаштований, не навчається, що свідчить про відсутність в нього міцних соціальних зв'язків, докази у даному кримінальному провадженні ще не досліджені судом в повному обсязі, тому є достатні підстави вважати, що існують ризики того, що обвинувачений може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідка у цьому ж кримінальному провадженні, який ще не допитаний.
Апеляційний суд звертає увагу, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створить загрозу суспільству. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Тому, враховуючи фактичні обставини пред'явленого обвинувачення, а саме вчинення злочину проти життя та здоров'я особи, свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.
Беручи до уваги зазначене, апеляційний суд вважає, що раніше доведені ризики не зменшились і продовжують існувати.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги стосовно того, що судом не враховано стан здоров'я обвинуваченого, оскільки матеріали кримінального провадження не містять жодних належних доказів, які вказують на неможливість обвинуваченого утримуватись під вартою та неможливості отримання ним необхідного лікування в умовах слідчого ізолятору. Крім того, гідно наданою стороною захисту відповіді Філії ДУ «Центр охорони здоров'я ДКВСУ» від 17.05.219 року обвинувачений ОСОБА_8 про прибутті до Установи був оглянутий медичним працівниками, у відношенні його були проведені медичні обстеження, встановлений діагноз ОСОБА_8 лікування та профілактики не потребує, стан його здоров'я задовільний, в Установі проводяться усі необхідні протиепідемічні заходи. У відповіді не зазначена наявність медичних протипоказань для знаходження обвинуваченого ОСОБА_8 в ОСІ. Будь-яких даних щодо незадовільного стану обвинуваченого на теперішній час, які вказують на неможливість обвинуваченого утримуватись під вартою, стороною захисту не надано.
Крім того, апеляційний суд відхиляє посилання сторони захисту стосовно наявності у обвинуваченого міцних соціальних зав'язків, а саме того, що він має батька, мати, рідних братів, має постійне місце проживання, до моменту затримання постійно працював, раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, а також і того, що уданому провадженні цивільних позовів у справі не заявлялося, оскільки, враховуючи обставини вчинення інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, зазначене хоча і знижує вищенаведені ризики, але не настільки, щоб надати можливості для обрання відносно нього більш м'якого запобіжного заходу.
Також, приймаючи до уваги дані про особу обвинуваченого та його майновий стан, суд першої інстанції обґрунтовано вважав за необхідне не визначати розмір застави, оскільки злочини, які інкриміновані обвинуваченому, пов'язані з насильством та призвели до загибелі людини, що відповідає вимогам п.1, п.2 ч.4 ст. 183 КПК України.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо відсутності доказів причетності обвинуваченого до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, оскільки на даному етапі судового розгляду у апеляційного суду відсутні повноваження давати оцінку доказам причетності особи до скоєння інкримінованого їй кримінального правопорушення, адже відповідно до ст. 368 КПК України таке питання в вирішуються судом при ухваленні вироку.
Доводи захисника про те, що обвинувачений ОСОБА_8 , на даний час, фактично вже відбув можливо призначене йому покарання, на думку апеляційного суду виходять за межі розгляду апеляційної скарги, яка стосується законності та обґрунтованості ухвали суду про продовження дії запобіжного заходу, питання покарання яке може бути призначено в разі визнання його винним, зарахування строку попереднього ув'язнення до цього покарання вирішується судом при прийнятті остаточного рішення за результатами розгляду кримінального провадження.
З урахуванням обставин та характеру вчинених кримінальних правопорушень, ухвала суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, та обрання обвинуваченим іншого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, апеляційний суд- не вбачає.
Згідно з п.1) ч.1 ст.407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Разом з цим, апеляційний суд вважає за необхідне звернути увагу суду першої інстанції на дотримання розумних строків розгляду цього кримінального провадження.
Керуючись статями 331, 370, 372, 376, 404, 407, 419, 422-1, 532 КПК України, апеляційний суд,-
ухвалив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси, від 27 квітня 2021 року, про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_8 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.152, п.п. 2, 9 ч.2 ст.115 КК України у кримінальному провадженні №12016160150002578, внесеному до ЄРДР 27.08.2016 року, -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3