21.05.21
22-з/812/1/21
Миколаївський апеляційний суд
Справа № 490/5121/17
Провадження № 22-з/812/1/21
21 травня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:
головуючого - Яворської Ж.М.
суддів: Базовкіної Т.М.,
Кушнірової Т.Б.,
розглянувши у порядку письмового провадження питання про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби Миколаївської області, треті особи - Вознесенський районний відділ Управління державної міграційної служби Миколаївської області, ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органу державної влади,-
У червні 2017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби Миколаївської області, треті особи - Вознесенський районний відділ Управління державної міграційної служби Миколаївської області, ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди завданої незаконними діями органу державної влади.
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто Управління Державної міграційної служби Миколаївської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 7000 грн. та судовий збір у розмірі 704 грн.80 коп.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2018 року скасовано та прийнято нове судове рішення.
У задоволені позову ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби Миколаївської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору- Вознесенський районний відділ Управління державної міграційної служби України Миколаївської області, ОСОБА_2 , про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконними діями органу державної влади відмовлено.
У липні 2019 року Управління Державної міграційної служби України Миколаївської області звернулось про ухвалення додаткового судового рішення, яким вирішити питання про розподіл судових витрат.
Під час підготовки до розгляду питання про ухвалення додаткового рішення судова колегія прийшла до висновку про можливість розгляду справи без повідомлення та виклику учасників справи, у відповідності до ч. 4 ст. 270 ЦПК України.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що в ухваленні додаткового рішення по даній справі слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Виходячи з наведеного додаткове рішення може бути ухвалено виключено з правових підстав, передбачених ч. 1 ст. 270 ЦПК України.
У пункті 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» судам роз'яснено, що додаткове рішення може бути ухвалено лише у випадках і за умов, передбачених статтею 220 ЦПК (ст. 270 ЦПК України у редакції, чинній на час розгляду справи); воно не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Додаткове рішення може ухвалити лише той склад суду, що ухвалив рішення в даній справі. В іншому разі особа має право звернутися до суду з тими ж вимогами на загальних підставах. При порушенні питання про ухвалення додаткового рішення з інших підстав суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. У порядку, визначеному статтею 220 ЦПК, може бути ухвалено додаткове рішення й щодо заочного рішення. Оскарження додаткового рішення провадиться на загальних підставах. Якщо на рішення суду подано апеляційну чи касаційну скаргу і разом із цим порушено питання про ухвалення додаткового рішення, суд повинен спочатку ухвалити додаткове рішення, а потім надсилати справу для перегляду до суду вищої інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що постанова Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року була предметом касаційного оскарження.
Так, постановою Верховного Суду від 24 лютого 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 07 квітня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 04 жовтня 2018 року в частині вирішення позовної вимоги ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди змінено. Стягнуто з державного бюджету України на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 7000 грн. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін ( а.с.68-74 т.2 ).
Зважаючи на те, що постанова Миколаївського апеляційного суду від 26 лютого 2019 року скасована, а при новому апеляційному розгляді апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення суду в частині стягнення з відповідача судового збору залишено без змін, то відсутні підстави ухвалення додаткового рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла до висновку про відмову в задоволенні заяви Управління Державної міграційної служби України Миколаївської області про ухвалення додаткового рішення у справі.
Керуючись ст. 270 ЦПК України, суд,-
В задоволенні заяви Управління Державної міграційної служби України Миколаївської області про ухвалення додаткового рішення відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий Ж.М. Яворська
Судді Т.М. Базовкіна
Т.Б. Кушнірова
Повний текст ухвали складено 21 травня 2021 року.