Справа № 303/5614/19
Іменем України
11 травня 2021 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.,
суддів - Джуги С.Д., Куштана Б.П.,
за участі секретаря - Микуляк Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 03 грудня 2019 року (головуючий суддя Куцкір Ю.Ю.) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат,
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з указаним позовом до ОСОБА_2 , посилаючись на те, що згідно розписки від 18.02.2014 ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 (чоловіка позивачки) у борг кошти в сумі 20 000,00 доларів США, які зобов'язалася повернути до 01.04.2014.
Умови договору позики позичальниця у встановлений строк не виконала та борг не повернула, у зв'язку з чим ОСОБА_3 звертався із позовом до ОСОБА_4 про стягнення боргу за розпискою. За результатом розгляду спору рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 08.11.2017 у справі №303/1897/17 (провадження № 2/303/1274/17) позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 532 000 грн та 5320 грн судового збору. Вказане рішення залишено без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 16.08.2018.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, а ОСОБА_1 як дружина померлого, звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом.
Вказувала, що ОСОБА_2 рішення суду не виконала, борг не повернула, а тому позивач на суму стягнутого боргу в розмірі 532 000 гривень нарахувала за період із 03.08.2016 (три роки перед зверненням до суду) по 03.08.2019 три відсотки річних в сумі 47 905,69 гривень та інфляційні витрати в сумі 238 442,40 гривень, які просила суд стягнути з відповідачки на свою користь.
Рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 03.12.2019 у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
На це рішення подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 . Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права, просить оскаржуване рішення скасувати й ухвалити нове рішення, яким її позов задовольнити.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що вона своєчасно прийняла спадщину за чоловіком, їй видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 02.07.2019. При цьому суддею Мукачівського міськрайонного суду ОСОБА_5 було замінено сторону виконавчого провадження у справі № 303/1897/17 стягувача ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на його правонаступника - ОСОБА_1 . Вказує, що ОСОБА_2 рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08.11.2017 у справі 303/1274/17 не виконала, стягнуті за цим рішенням кошти в розмірі 532 000 гривень не повернула, а тому боржниця ОСОБА_2 , яка прострочила виконання грошового зобов'язання, зобов'язана сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних за період із 03.08.2016 (три роки перед зверненням до суду) по 03.08.2019 (межі позовних вимог) три відсотки річних в сумі 47 905,69 гривень та інфляційні витрати в сумі 238 442,40 гривень.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином (а.с.91-94). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів розглянула справу за відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, позицію представника відповідача, яка рішення суду просила залишити без змін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів того, що стягувач ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також, що позивачка у встановленому законом порядку прийняла спадщину за померлим, а відтак не довела свого права на пред'явлення даного позову.
Проте із такими висновками погодитися не можна.
Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно розписки від 18.02.2014 ОСОБА_2 отримала від ОСОБА_3 (чоловіка позивачки) у борг кошти в сумі 20 000,00 доларів США, які зобов'язалася повернути до 01.04.2014.
Умови договору позики позичальниця ОСОБА_2 у встановлений строк не виконала та борг не повернула, у зв'язку з чим ОСОБА_3 звертався із позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за розпискою.
За результатом розгляду спору рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 08.11.2017 у справі № 303/1897/17 (провадження № 2/303/1274/17; головуючий суддя Куцкір Ю.Ю.) позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 532 000 грн та 5320 грн судового збору. Вказане рішення залишено без змін постановою Апеляційного суду Закарпатської області від 16.08.2018 (а.с. 9).
24.09.2018 за цим рішенням суду Мукачівським міськрайонним судом було видано виконавчий лист № 2/303/1274/17.
03.12.2018 державним виконавцем Мукачівського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 57820848 з виконання виконавчого листа № 2/303/1274/17, виданого 24.09.2018.
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер, що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 49).
Спадкоємцем зазначеного в заповіті майна ОСОБА_3 є його дружина - позивачка ОСОБА_1 , що стверджується копією свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.07.2019 (а.с. 50). У цьому свідоцтві зазначено, що спадщина складається з права вимоги до ОСОБА_2 щодо виплати нею 532 000 грн боргу за договором позики від 18.02.2004 та 5320 грн судового збору, присуджених спадкодавцю за його життя згідно з рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 08.11.2017 справа № 303/1897/17.
Ухвалою Мукачівського міськрайонного суду від 29.08.2019 у справі № 303/1897/17 (головуючий суддя Куцкір Ю.Ю., https://reyestr.court.gov.ua/Review/ 83992230) заяву ОСОБА_1 задоволено, замінено сторону стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_1
15.10.2019 головним державним виконавцем Мукачівського МВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області було винесено постанову про заміну сторони виконавчого провадження (№ 57820848), а саме замінено стягувача ОСОБА_3 у виконавчому провадженні на його правонаступника ОСОБА_1 на підставі ухвали Мукачівського міськрайонного суду від 29.08.2019 у справі № 303/1897/17.
При цьому із позовом у справі, що розглядається наразі апеляційним судом, ОСОБА_1 звернулася 27.08.2019, тобто за два дні до постановлення суддею Куцкір Ю.Ю. ухвали від 29.08.2019 у справі № 303/1897/17, якою замінено стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_1 .
Відповідно до п. 3, 4 ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.
Постановивши ухвалу Мукачівського міськрайонного суду від 29.08.2019 у справі № 303/1897/17 (головуючий суддя Куцкір Ю.Ю.), якою у виконавчому провадженні про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 було замінено стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника ОСОБА_1 , у якій судом було оцінено та зазначено про свідоцтво про смерть ОСОБА_3 серії НОМЕР_1 від 31.12.2018 та про свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 02.07.2019, місцевий суд не врахував посилання ОСОБА_1 у позовній заяві на ці докази, не сприяв позивачу в реалізації ним прав, не роз'яснив наслідки невчинення дій щодо подання таких доказів.
Окрім того, при розгляді даної справи місцевий суд не врахував постановлену ним ухвалу від 29.08.2019 у справі № 303/1897/17 про заміну стягувача у виконавчому провадженні (головуючий суддя Куцкір Ю.Ю.), не врахував повною мірою того, що згідно з частиною четвертою статті 82 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Маючи на розгляді питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні в рамках основної справи № 303/1897/17 про стягнення заборгованості за договором позики, місцевий суд (з тим же складом головуючого судді Куцкір Ю.Ю.) не позбавлений був можливості дослідити таку цивільну справу при розгляді даної з урахуванням посилання ОСОБА_1 у позовній заяві на те, що вона саме звернулася із заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні та на існування преюдиційних обставин, встановлених судовими рішеннями, не врахував повною мірою, що це сприятиме виконанню завдання цивільного судочинства. До того ж за положеннями ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Єдиного державного реєстру судових рішень.
Колегія суддів вважає доведеним наявність порушеного права позивача, у зв'язку із чим протилежні висновки місцевого суду є помилковими.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною першою статті 612 цього Кодексу встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, установлений договором або законом.
Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Слід зазначити, що стаття 625 розміщена у розділі I «Загальні положення про зобов'язання» книги п'ятої ЦК України та визначає загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов'язання. Приписи розділу I книги п'ятої ЦК України поширюють свою дію на всі види грошових зобов'язань, у тому числі як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги п'ятої ЦК України), так і на недоговірні зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги п'ятої цього Кодексу).
За змістом статей 509, 524, 533 - 535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях, що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов'язок боржника з такої сплати. Ці висновки узгоджуються з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду, висловленими у постановах від 11 квітня 2018 року у справі N 758/1303/15-ц (провадження N 14-68цс18) та від 16 травня 2018 року у справі N 686/21962/15-ц (провадження N 14-16цс18).
У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань.
Виходячи з юридичної природи спірних правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.
Встановлено, що на підтвердження укладення договору позики між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , була надана розписка від 18.02.2014, згідно якої ОСОБА_2 зобов'язалася повернути кошти, взяті в борг у ОСОБА_3 в сумі 20 000 доларів США до 31.03.2014.
Проте у подальшому, на підставі рішення Мукачівського міськрайонного суду від 08.11.2017 у справі № 303/1897/17 (провадження № 2/303/1274/17) грошове зобов'язання трансформовано у гривню, оскільки у судовому рішенні зазначено про стягнення суми коштів виключно у грошовій валюті гривні (532 000 гривень).
Як зазначалось вище, відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 02.07.2019, спадщина складається з права вимоги до ОСОБА_2 щодо виплати нею 532 000 грн боргу за договором позики від 18.02.2004 та 5320 грн судового збору, присуджених спадкодавцю за його життя згідно з рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 08.11.2017 справа № 303/1897/17.
У зв'язку з цим колегія суддів відхиляє посилання ОСОБА_2 (а.с. 35) на те, що інфляційні витрати не підлягають нарахуванню, оскільки основне зобов'язання існувало у доларах США.
Необґрунтованою є позиція боржника ОСОБА_2 , котра зводиться до того, що кредитор у даному випадку позбавлений можливості відшкодування від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу у гривні за договором позики, яке боржник не виконав, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
Спірні правовідносини допускають правонаступництво та у виконавчому провадженні з примусового виконання указаного рішення було замінено стягувача ОСОБА_3 на його правонаступника - позивачку ОСОБА_1 . Зобов'язання ОСОБА_2 перед позивачем ОСОБА_1 , існує у національній валюті - гривні.
Визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок інфляційних втрат та трьох процентів річних), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
У своїй позовній заяві ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачки ОСОБА_2 три відсотки річних в сумі 47 905,69 гривень та інфляційні витрати в сумі 238 442,40 гривень за період із 03.08.2016 (три роки перед зверненням до суду) по 03.08.2019.
Відповідно до інформації Мукачівського міського відділу ДВС, боржником ОСОБА_2 22.05.2020 було сплачено 2031 грн., 14.07.2020 - 2000 грн. - тобто, такі кошти були сплачені після звернення позивача до суду.
Проте колегія суддів зазначає, що право вимагати від ОСОБА_2 трьох відсотків річних та інфляційних витрат виникло у позивачки ОСОБА_1 з дня відкриття спадщини, оскільки у силу ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. До цього моменту таке право належало ОСОБА_3 , яке він мав право реалізувати чи утриматися від реалізації такого права на власний розсуд.
Встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , що стверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 49).
Отже, внаслідок невиконання зобов'язання у гривні в розмірі 532 000 грн, боржник ОСОБА_2 зобов'язана відшкодувати ОСОБА_1 інфляційні витрати та 3 % річних за період із 30.12.2018 (дня відкриття спадщини) до 03.08.2019 (межі позовних вимог).
За вказаний період сума збитків від інфляції становить 16 088,32 грн (січень 2019 - липень 2019) індексація на суму 532 000,00 грн [Сукупний індекс інфляції] = 101,00% ? 100,50% ? 100,90% ? 101,00% ? 100,70% ? 99,50% ? 99,40% = 103,024% [Інфляційні нарахування] = 532 000,00 грн (сума боргу) ? 103,024% (сукупний індекс інфляції) / 100% - 532 000,00 грн (сума боргу) = 16 088,32 грн.
Також за вказаний період розмір трьох процентів річних становить 9 488,55 грн (87,45 + 9 401,10 = 9 488,55; Період розрахунку: з 30.12.2018 року по 31.12.2018 року - 2 дні [Проценти] = 532 000,00 грн. (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 2 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 87,45 грн; Період розрахунку: з 01.01.2019 року по 03.08.2019 року - 215 днів [Проценти] = 532 000,00 грн (сума боргу) ? 3,000% (процентна ставка) / 100% ? 215 (кількість днів) / 365 (днів у році) = 9 401,10 грн).
Таким чином, на користь позивачки слід стягнути з відповідачки інфляційні витрати в розмірі 16088,32 гривні та три проценти річних в розмірі 9488,55 гривень.
Згідно ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної або касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
З наявних у справі доказів вбачається, що позивачем при пред'явленні позову було сплачено 2863,48 грн судового збору (а.с. 20). Отже за подання апеляційної скарги підлягало сплаті 4295,22 грн (2863,48 х 150% = 4295,22). Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 28.01.2020 було відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору до ухвалення судового рішення.
Пропорційно задоволеним вимогам (у середньому 13,27%, а саме 6,74% щодо вимоги про стягнення інфляційних витрат та 19,8% щодо вимоги про стягнення трьох процентів річних) на користь ОСОБА_1 із ОСОБА_2 слід стягнути 379,98 грн у відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції (2863,48 х 13,27% = 379,98 грн). При цьому із ОСОБА_2 пропорційно задоволеним вимогам слід стягнути 569,98 грн (4295,22 х 13,27% = 569,98) на користь держави за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.
Зважаючи на викладене, рішення суду першої інстанції, через невідповідність висновків суду обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, слід скасувати з підстав, передбачених п.п.3, 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 141, 367, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п.3, 4 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 03 грудня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення .
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 ) три відсотки річних у розмірі 9488,55 гривень та 16038,32 гривень інфляційних витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 379,98 гривень у відшкодування сплаченого судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 569,98 гривень у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код за ЄДРПОУ - 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача - UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету - 22030106, призначення платежу - судовий збір стягнутий з ОСОБА_2 на користь держави, за рішенням № 303/5614/19.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21 травня 2021 року.
Головуюча:
Судді: