Справа № 308/13231/20
Закарпатський апеляційний суд
29.04.2021 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі суддів: ОСОБА_1 (головуючого), ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_4 , захисника обвинуваченої ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.02.2021 про продовження строку тримання під вартою обвинуваченої за ч.2 ст.286 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 ,
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.02.2021 продовжено строк тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 строком на 60 діб, до 11.04.2021 без визначенням розміру застави.
Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області розглядається кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_5 у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
08.02.2021 до Ужгородського міськрайонного суду надійшло клопотання прокурора Ужгородської місцевої прокуратури ОСОБА_7 , внесене в рамках кримінального провадження за № 12020070030002414 від 19.09.2020, про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 . Просив в рамках заявленого клопотання продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 строком на 60 днів.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 11.02.2021 вказане клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволено - продовжено щодо обвинуваченої ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строк дії запобіжного заходу визначено до 11.04.2021.
19.09.2020, о 00 год. 30 хв., ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні нею кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
21.09.2020 відносно ОСОБА_5 слідчим суддею Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави строком до 16.11.2020 року включно.
11.11.2020 ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_5 продовжено по 18.12.2020 без визначення розміру застави.
10.12.2020 обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 скеровано до Ужгородського міськрайонного суду для розгляду по суті.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 11 грудня 2020 року призначено підготовче судове засідання.
16.12.2020 ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_5 продовжено до 13 лютого 2020 року без визначення розміру застави; кримінальне провадження призначено до судового розгляду (а.с. 149).
Судом першої інстанції приймається до уваги наявність обґрунтованої підозри про вчинення обвинуваченою інкримінованого їй злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, яке у відповідності до ст.12 КК України відноситься до тяжкого злочину.
Суд прийшов до висновку про наявність підстав вважати, що з огляду на обставини кримінального провадження та тяжкість інкримінованого обвинуваченій правопорушення на даний час існує ризик того, що обвинувачена ОСОБА_5 може переховуватися від суду. Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризику, передбаченого п.1.ч.1 ст.177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченої ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою не встановлено.
Судом враховано існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а також сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення у сфері злочинів проти безпеки руху та експлуатації транспорту, тяжкість покарання, що загрожує їй в разі визнання винуватою у кримінальному правопорушенні, суд прийшов до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 на 60 днів до 11.04.2021 включно.
Щодо питання визначення розміру застави, то відповідно до ч.4 ст.183 КПК України суд має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, який спричинив загибель людини. В даному кримінальному провадженні настала смерть потерпілої ОСОБА_8 . Приймаючи до уваги, що охорона життя людини є найважливішим завданням кримінального права України, враховуючи п.2 ч.4 ст.183 КПК України, суд першої інстанції не визначив розмір застави у кримінальному провадженні.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати зазначену вище ухвалу суду від 11.02.2021 та постановити нову, якою застосувати більш м'який запобіжний захід ніж тримання під вартою.
В обґрунтування своїх вимог адвокат вказує на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги, що обвинувачена ОСОБА_5 вживала заходи для спасіння потерпілої ОСОБА_8 , визнає свою вину у вчиненні злочину, щиро розкаюється, сприяє слідству у встановленні обставин справи, тобто вона сумлінно виконує та буде виконувати покладені на неї процесуальні обов'язки.
Судом першої інстанції також не взято до уваги, що у поведінці обвинуваченої ОСОБА_5 відсутні наміри чи спроби переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, адже обвинувачена ОСОБА_5 проживає у м. Ужгород за місцем знаходження органу досудового слідства, має міцні соціальні зв'язки; відсутні наміри чи спроби знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; відсутні наміри чи спроби незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; відсутні наміри чи спроби перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, відсутні наміри чи спроби вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
На даний момент відсутня наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачена ОСОБА_5 може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Матеріали справи не містять жодного доказу, що підтверджують існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України. Під час розгляду справи, на думку захисника, прокурор не довів існування вказаних вище ризиків.
Суд першої інстанції не звернув увагу, що клопотання про продовження запобіжного заходу тримання під вартою не містить наступних відомостей: виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
В рішенні ЄСПЛ «Александер Макаров проти Росії» (№ 15217/07 від 02.03.2009) зазначено, що національні органи влади зобов'язані проаналізувати особисті обставини особи докладніше та навести на користь тримання її під вартою конкретні підстави, підкріплені встановленими в судовому засіданні доказами.
Твердження прокурора, що усвідомлюючи неминучість покарання, обвинувачена може переховуватися від суду є безпідставним з огляду на міцні соціальні зв'язки обвинуваченої ОСОБА_5 .
Як зазначено у рішенні ЄСПЛ «Мамедова проти Росії» (№ 7064/05 від 01.06.2006) посилання на тяжкість обвинувачення, як на головний чинник при оцінці ймовірності того, що особа переховуватиметься від правосуддя, перешкоджатиме ходові розслідування або вчинятиме нові злочини є недостатнім, хоча суворість покарання і є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, і що потребу позбавлення волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину.
В мотивувальній частині суд неодноразово посилався на практику Європейського суду з прав людини, проте вказані норми застосовував формально, без належного обґрунтування.
Обвинувачена ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем роботи, вона свої посадові обов'язки виконує професійно, у повній відповідності з посадовою інструкцією, і вказівками керівництва компанії. Над удосконаленням особистої професійної підготовки працює наполегливо. До виконання своїх посадових повноважень відноситься старанно, відповідально. Мас високу працездатність. При виникненні конфліктних ситуацій поводиться коректно, стримано. Користується у керівництва довірою. Критику на свою адресу сприймає з розумінням, над наявними недоліками працює результативно і усуває їх в короткий термін, що підтверджується характеристикою від 19.09.2020.
Крім цього обвинувачена ОСОБА_5 позитивно характеризується за місцем проживання.
Вказане підтверджує, що обвинувачена ОСОБА_5 має хорошу репутацію за місцем навчання, роботи та проживання.
Майновий стан ОСОБА_5 хороший.
Як уже зазначалося, обвинувачена ОСОБА_5 працює на посаді фармацевта в TOB «Мед-сервіс Львів» м. Ужгород, вул. Волошина, буд. 12/16, що підтверджується довідкою від 19.09.2020 року.
Обвинувачена ОСОБА_5 допомагає своїм прийомним батькам ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які є пенсіонерами, що підтверджується пенсійним посвідченням серія НОМЕР_1 та НОМЕР_2 .
У обвинуваченої ОСОБА_5 відсутні судимості.
В страшній трагедії обвинувачена ОСОБА_5 втратила кращу подругу, з якою дружила з дитинства та була її сусідкою.
Просить врахувати хороші стосунки обвинуваченої ОСОБА_5 як із загиблою ОСОБА_8 , так і з членами її сім'ї, врахувати ту обставину, що обвинувачена ОСОБА_5 готова відшкодувати, як витрати на поховання загиблої ОСОБА_8 , так і в подальшому інші витрати потерпілих.
Також захисник вважає, що місцевим судом не було враховано, що прийомні батьки обвинуваченої ОСОБА_5 - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 захворіли на COVID-19, що підтверджується довідками № 248 від 21.09.2020, № 249 від 21.09.2020 та № 343 від 21.10.2020.
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 важко переносять наслідки захворювання, оскільки хвороба ускладнена не госпітальною двобічною вірусною пневмонією.
ОСОБА_9 та ОСОБА_10 будуть потребувати особливого догляду, який може надати їм тільки обвинувачена ОСОБА_5 , оскільки являється медичним працівником та членом сім'ї.
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_6 на підтримання апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, апеляційний суд визнає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.
Ризики, які служили підставою для обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою своєї актуальності не втратили на день постановлення місцевим судом оскарженої захисником ОСОБА_6 ухвали від 11.02.2021.
ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке відноситься до категорії тяжкого злочину. Суд врахував тяжкість покарання, зокрема у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років, що загрожує в разі визнання обвинуваченої винною в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні.
Апеляційний суд погоджується й з висновком Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області про те, що обвинувачена ОСОБА_5 може переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Будь-яких підстав, які б унеможливлювали застосування щодо обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено та сторонами не наведено.
Ризик того, що обвинувачена може переховуватися від суду залишається актуальним.
Продовжуючи обвинуваченій ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, суддя надав обґрунтовану оцінку фактичним обставинам кримінального провадження.
Із зазначеної ухвали Ужгородського міськрайонного суду від 11.02.2021 та матеріалів провадження вбачається, що наведені судом обставини, на підставі яких він дійшов висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 перевірялися при розгляді клопотання прокурора.
У відповідності до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним чи обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на свідка, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється чи обвинувачується.
Розглядаючи клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_5 , місцевий суд дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість обрання вказаного запобіжного заходу, а саме: мети і підстав застосування запобіжного заходу; обставини, що враховуються при його обранні і дав їм належну оцінку.
З урахуванням наведеного та особи ОСОБА_5 апеляційний суд визнає, що в даному випадку місцевий суд у відповідності з вимогами ст.ст. 176-178,183,193,194 КПК України розглянув клопотання прокурора та з урахуванням тяжкості злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , вказаних вище даних про її особу і обставин кримінального провадження, при відсутності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, дійшов до правильного висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 .
Керуючись ст. ст. 177, 183, 199, 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.02.2021 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченої ОСОБА_5 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: