Справа № 146/342/20
Провадження № 22-ц/801/1094/2021
Категорія: 23
Головуючий у суді 1-ї інстанції Пилипчук О. В.
Доповідач:Войтко Ю. Б.
18 травня 2021 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Войтка Ю. Б.,
суддів Міхасішина І. В., Матківської М. В.,
з участю секретаря судового засідання: Безрученко Н. Р.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду № 2 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» на заочне рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Пилипчука О. В. в смт. Томашпіль Вінницької області, зі складенням повного тексту судового рішення 22 січня 2021 року,
у цивільній справі № 146/342/20 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» про розірвання договору оренди землі, скасування державної реєстрації договору оренди землі,
встановив:
У квітні 2020 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» (далі - ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина»), який обґрунтувала тим, що їй на праві власності належить земельна ділянка площею 2,35 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області.
У 2006 році між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина» було укладено договір оренди вищезазначеної земельної ділянки строком на 10 років. У 2016 році до позивача звернувся представник ТОВ Агрокомплекс «Зелена Долина», який повідомив, що необхідно підписати новий договір оренди землі і надав для підпису договір оренди в якому всі графи були заповнені олівцем. Копії вказаного договору позивачу надано не було. Відповідач продовжив ухилятися від сплати орендної плати за користування належною позивачу на праві власності земельною ділянкою, що триває з 2008 року по даний час.
Від своїх сусідів-односельчан, які теж укладали аналогічні договори оренди в 2006 році, позивач дізналася, що наступні договори оренди між ними та відповідачем датовані не 2016 роком, а 2014 роком. Задля уточнення інформації, яку повідомили їй односельчани, позивач звернулася до представника ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина» з проханням надати копію договору оренди, на що їй було відмовлено.
Позивач вказує, що відповідач протягом тривалого часу систематично не сплачує орендну плату, а тому вона вимушена звернутися до суду з цим позовом.
З урахуванням уточнених позовних вимог просить розірвати договір оренди землі №154/В площею 2,3462 га від 05.12.2013, який укладений між нею та ТОВ Агрокомплекс «Зелена Долина» та зареєстрований реєстраційною службою Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області 30 вересня 2014 року, номер запису: 7177738; скасувати державну реєстрацію договору оренди землі № 154/В площею 2,3462 га від 05.12.2013, який укладений між нею та ТОВ Агрокомплекс «Зелена Долина» та зареєстрований реєстраційною службою Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області 30 вересня 2014 року, номер запису: 7177738.
Заочним рішенням Томашпільського районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року позов задоволено.
Розірвано договір оренди землі №154/В, який укладений 05 грудня 2013 року щодо земельної ділянки площею 2,3462 га між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс «Зелена Долина» та зареєстрований реєстраційною службою Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області 30 вересня 2014 року, номер запису: 7177738.
Скасовано державну реєстрацію вказаного договору оренди землі.
Стягнуто з відповідача на користь позивача 840,80 грн судового збору та 10 000 грн судових витрат, понесених за отримання правової допомоги.
Ухвалою Томашпільського районного суду Вінницької області від 17 березня 2021 року відмовлено в задоволенні заяви ТОВ Агрокомплекс «Зелена Долина» про перегляд заочного рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року в цивільній справі № 146/342/20.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що орендна плата за користування земельною ділянкою відповідачем протягом тривалого часу систематично не сплачується, чим порушуються права позивача. Крім того, оскільки обґрунтованою є вимога про розірвання договору оренди, суд вирішив, що задоволенню підлягає також інша вимога, зокрема, щодо скасування державної реєстрації договору оренди землі, оскільки така вимога фактично є похідною від первісної вимоги і має на меті відновлення прав позивача після розірвання вищезазначеного договору. Також, судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Не погодившись із рішенням місцевого суду, ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина» подало апеляційну скаргу, оскільки вважає, що таке рішення прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, на підставі висновків, що не відповідають дійсним обставинам справи, а також неповного з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати і ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність підстав для розірвання діючого договору оренди землі, оскільки ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина» надсилало позивачу кошти в рахунок орендної плати за використання земельної ділянки, що свідчить про те, що відповідачем виконувався обов'язок по сплаті орендної плати, тому на думку скаржника, систематичне порушення такого обов'язку є відсутнім, що в свою чергу, давало б підстави для розірвання договору оренди землі.
Крім того, в скарзі зазначено про помилковість рішення суду в частині скасування державної реєстрації договору оренди землі, оскільки фактично було зареєстровано право оренди на підставі вказаного договору. Також вважає, що суд дійшов помилкового висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрати на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн, оскільки нею не подано належних доказів на підтвердження понесених витрат, а саме, не надані докази на підтвердження виконання послуг, перелік складових надання послуг, розрахунок вартості складових наданих відповідних послуг.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Дунаєв І. Б. подав відзив на апеляційну скаргу, у якому наведено доводи на спростування її вимог та вказано про законність рішення суду першої інстанції, яке останній просив залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У судовому засіданні, проведеному в режимі відеоконференції, представник ОСОБА_1 - адвокат Дунаєв І. Б. заперечував проти вимог апеляційної скарги та просив в її задоволенні відмовити і залишити без змін рішення суду першої інстанції.
Представник ТОВ «Агрокомплекс «Зелена Долина» в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, причин неявки не повідомив, а тому згідно з вимогами частини другої статті 372 ЦПК України його неявка не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Колегія суддів частково приймає аргументи, які викладені у апеляційній скарзі, з таких мотивів.
Згідно зі статтею 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не повністю відповідає вищевказаним вимогам закону.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 на підставі державного акта на право приватної власності на землю серії ІІІ-ВН № 030867 є власником земельної ділянки площею 2,35 га, що знаходиться на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0523981500:03:000:0213 (а.с.6).
Відповідно до витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 199558895 від 10.02.2020 ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,3462 га, що знаходиться на території Вилянської сільської ради Томашпільського району Вінницької області, призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, кадастровий номер земельної ділянки 0523981500:03:000:0213 (а.с.7).
Згідно з договором оренди землі від 05 грудня 2013 року №154/В укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» вбачається, що орендодавець ОСОБА_1 надає належну їй, а орендар - ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» приймає в строкове платне користування земельну ділянку з цільовим призначенням визначеним Державним актом серії ІІІ-ВН № 030867 площею 2,35 га, яка знаходяться на території Вилянської сільської ради. Даний договір укладено на тридцять років (а.с.37-38)
Відповідно до п. 4.1 Договору, орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі готівкою через касу підприємства, або в натуральній формі, або відробітковій формі - надання послуг. Розмір орендної плати у рік становить не менше ніж 3,0 (три) відсотки від нормативної грошової оцінки земельної ділянки зазначеної в п. 2.4 договору, а саме в грошовій формі 1425,74 грн в рік, або в натуральній формі 10,35 центнерів зерна в рік.
Відповідно до п. 4.4. Договору, орендна плата виплачується у строк до 20 грудня кожного поточного року.
Згідно з п. 12.4 Договору, дія договору припиняється шляхом його розірвання зокрема за рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки в оренду, орендодавець ОСОБА_1 передала, а орендар ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» прийняв в строкове платне користування ділянку розміром 2,35 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташованої на території Вилянської сільської ради, яка належить орендодавцю на праві приватної власності (а.с.38 зворот).
З копії платіжного доручення від 25 травня 2020 року № 5581 встановлено, що ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» перераховано до центру поштового зв'язку № 6 м. Тульчин 37 870,91 грн., призначення платежу плата за оренду земельних паїв та комісійна винагорода за її виплату згідно реєстру №ЗД0000000522 від 25.05.2020 (а.с.78).
Згідно з копією реєстру безготівкових термінових переказів від суб'єктів господарювання №ЗД000000522 від 25.05.2020 року, ОСОБА_1 призначався переказ у сумі 3 415,49 грн, сума комісії 27,32 грн., призначення переказу: виплата орендної плати за 2019 рік (позика) (а.с.79).
Відповідно до копії платіжного доручення №29349 від 18 червня 2020 року, ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» отримала переказ грошових коштів в сумі 3 415,49 грн., призначення платежу: перерахунок поштового переказу, відмова одержувача ОСОБА_1 від отримання коштів (а.с.82).
Відповідно до копії платіжного доручення від 10 вересня 2020 року № 8095, ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» перераховано до центру поштового зв'язку № 6 м. Тульчині 211 757,56 грн, призначення платежу плата за оренду земельних паїв та комісійна винагорода за її виплату згідно реєстру №ЗД000000830 від 24.07.2020 (а.с.83).
Згідно з копією реєстру безготівкових термінових переказів від суб'єктів господарювання №ЗД000000830 від 24.07.2020, ОСОБА_1 призначався переказ у сумі 6 147,90 грн, сума комісії 49,18 грн., призначення переказу не зазначено (а.с.84).
Отже місцевим судом встановлено, що відповідачем ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» було направлено позивачу грошові кошти, вже після звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частин першої та другої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Статтею 2 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинній на момент укладання договору, передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Згідно зі статтею 13 вказаної редакції Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, істотними умовами договору оренди землі: є об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з положеннями статей 21, 22 зазначеної редакції Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Орендна плата може справлятися у грошовій, натуральній та відробітковій (надання послуг орендодавцю) формах. Сторони можуть передбачити в договорі оренди поєднання різних форм орендної плати. Орендна плата за земельні частки (паї) встановлюється, як правило, у грошовій формі. За добровільним рішенням власника земельної частки (паю) орендна плата за земельні частки (паї) може встановлюватися у натуральній формі. Внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.
Відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі» у редакції, чинній на момент укладання договору, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.
Пунктом «д» частини першої статті 141 ЗК України передбачено, що підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.
Аналіз вище вказаних норм права дає підстави для висновку, що підставою для розірвання договору оренди землі є саме систематична несплата орендної плати. Зазначені положення закону вимагають систематичної (два та більше випадки) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди.
У постанові від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво18) Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду відступив від висновку Верховного Суду у складі Першої судової палати Касаційного цивільного суду, викладеного у постанові від 11 липня 2018 року у справі № 484/3687/16-ц (провадження № 61-33165св18) зазначив, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове не виконання обов'язку зі сплати орендної плати також є порушенням умов договору оренди земельної ділянки, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 03 липня 2019 року у справі № 289/12204/17, (провадження 14-246цс19), від 19 червня 2019 року у справі № 289/718/18, (провадження14-126цс19) вказувала, що однією з підстав припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати (пункт «д» частини першої статті 141 ЗК України).
Згідно з частиною четвертою статті 81 ЦПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Разом з цим відповідач не спростував належними та допустимими доказами твердження позивача про те, що орендна плата їй не була сплачена.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, яким надано належну правову оцінку доводам відповідача, якими не підтверджено проведення розрахунків із позивачем по орендній платі.
Доводи апеляційної скарги про належне виконання умов договору оренди землі і своєчасну сплату орендної плати колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки відповідачем не подано до суду належних і допустимих доказів виконання своїх обов'язків за спірним правочином, тому місцевий суд дійшов правильного висновку про наявність правової підстави для задоволення позову та розірвання договору оренди внаслідок невиконання відповідачем істотних умов договору щодо сплати орендної плати.
Щодо обставин на які скаржник посилається в апеляційній скарзі, зокрема, в частині того, що договір оренди землі №154-В, укладений 05 грудня 2013 року щодо земельної ділянки площею 2,3462 між ОСОБА_1 і ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» не реєструвався, а на підставі зазначеного договору зареєстроване право оренди, то вказані доводи є обґрунтованими з таких підстав.
У постанові від 23 червня 2020 року у справі № 696/1693/15-ц Велика Палата Верховного Суду відзначила, що з 01 січня 2013 року набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11 лютого 2010 року № 1878-VІ «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання щодо державної реєстрації правочинів, а із Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV були виключені статті 18 та 20 про обов'язковість державної реєстрації договорів оренди землі. Відповідно статтю 6 Закону України «Про оренду землі» № 161-ХІV доповнено частиною п'ятою такого змісту: право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.
Таким чином, з урахуванням викладених норм поняття «державна реєстрація договору оренди землі» та «державна реєстрація права оренди на земельну ділянку» не слід ототожнювати, оскільки це різні правові інститути, які діяли у різні часові проміжки, про що наголосила Велика Палата Верховного Суду під час розгляду справи № 696/1693/15-ц.
Поняття «державна реєстрація договору оренди землі» застосовується до правовідносин щодо оренди землі, які виникли до 01 січня 2013 року, а поняття «державна реєстрація права оренди на земельну ділянку» застосовується до правовідносин щодо оренди землі, які виникли після 01 січня 2013 року.
Чинна редакція Закону України «Про оренду землі» № 161-XIV, яка діяла також на момент укладення позивачем і відповідачем договору оренди землі, не передбачає державної реєстрації договору оренди землі.
Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін, виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Самостійне застосування судом для прийняття рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини, не призводить до зміни предмета позову та/або обраного позивачем способу захисту, який, в даному випадку, є похідним від вимоги про розірвання договору оренди.
Також заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про неправильність судового рішення в частині стягнення з відповідача судових витрат на правничу допомогу в розмірі 10 000 грн.
Так, при розгляді справи судом, учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).
Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача. Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Підтверджуючи розмір витрат на правничу допомогу та обсяг робіт виконаних адвокатом, позивач посилається, як на докази лише на квитанцію №23/04 від 23.04.2020 року відповідно до якої нею сплачено 10 000 гривень за правову допомогу, при цьому детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, розрахунку вартості складових наданих відповідних послуг, суду надано не було.
З огляду на неподання ОСОБА_1 належних доказів розрахунку суми судових витрат, колегія суддів дійшла до висновку, що підстав для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат, понесених нею на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн немає, а отже відповідно до пункту 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката слід залишити за позивачем.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Положеннями статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону, або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.
Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
Отже доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації договору оренди землі та стягнення з ТОВ «Агрокомплекс «Зелена долина» на користь позивача 10 000 грн судових витрат, що складаються із витрат на правову допомогу - необхідно скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Враховуючи наведене, положення ч. 1 ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для перегляду судового рішення в частині розподілу судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору.
В іншій частині рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, Вінницький апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» задовольнити частково.
Заочне рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації договору оренди землі № 154/В, який укладений 05 грудня 2013 року щодо земельної ділянки площею 2,3462 га між ОСОБА_1 і ТОВ Агрокомплекс «Зелена Долина», та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» на користь ОСОБА_1 10 000 (десяти тисяч) гривень судових витрат, що складаються із витрат на правову допомогу - скасувати та ухвалити нове рішення.
Скасувати державну реєстрацію права оренди земельної ділянки, яке зареєстроване реєстраційною службою Томашпільського районного управління юстиції Вінницької області 30 вересня 2014 року, номер запису: 7177738, на підставі договору оренди землі, серія та номер: 154/В, укладеного 05 грудня 2013 року щодо земельної ділянки площею 2,3462 га між ОСОБА_1 і Товариством з обмеженою відповідальністю Агрокомплекс «Зелена Долина».
В частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрокомплекс «Зелена долина» на користь ОСОБА_1 10 000 (десяти тисяч) гривень судових витрат, що складаються із витрат на правову допомогу відмовити.
В іншій частині заочне рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 14 січня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 21 травня 2021 року.
Головуючий Ю. Б. Войтко
Судді: І. В. Міхасішин
М. В. Матківська