Номер провадження 2-а/754/95/21
Справа №754/2936/21
Іменем України
21 травня 2021 року суддя Деснянського районного суду м. Києва Саламон О.Б., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 1 роти патрульної поліції у м. Бориспіль УПП у Київській області Бабича Івана Ярославовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент патрульної поліції, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
23.02.2021 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 1 роти патрульної поліції у м. Бориспіль УПП у Київській області Бабича І.Я. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Позовна заява обґрунтована тим, що відповідно до постанови серії ЕАН №3756277 від 05.02.2021, яка була винесена відповідачем про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП на позивача накладено штраф в розмірі 425 грн. Вважає, що постанова винесена неправомірно та з порушенням вимог КУпАП. Інспектором достовірно не встановлені обставини, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення, при цьому під час пересування на 77 км., автошляху, Київ - Харків Баришівського району Київської області до зупинення відповідачем, позивач здійснювала випередження транспортного засобу, який рухався попереду з дотриманням правил дорожнього руху та з дозволеною швидкістю руху, у зв'язку з чим рухалась в крайній лівій смузі автошляху та мала намір перестроїтися на праву смугу руху. В той же час, у дзеркало заднього виду позивач побачила, що позаду неї по правій смузі рухається автомобіль. У зв'язку з тим, що вже була темна пора доби та були сильні опади у вигляді снігу, в дзеркалі заднього ходу було видно лише світло фар. Неможливо було чітко встановити яка відстань між транспортними засобами та чи є вона безпечна для перестроювання на праву смугу руху. На дорожньому покритті автошляху була ожеледиця, що в свою чергу ускладнило ситуацію та вимагало ще більшої дистанції для безпечного маневру. Крім того на дорожньому покритті на зазначеному відрізку автошляху на правій його смузі були присутні великі вибоїни, що підтверджуються відеозаписом з автомобільного реєстратору, який додається до позову. Таким чином, позивач вважає, що дана постанова підлягає скасуванню, оскільки на думку позивача відповідачем при винесені постанови не було наведено доказів, на яких ґрунтується його висновок про скоєння позивачем адміністративного правопорушення, інспектор УПП вказав невірні дані щодо порушення позивачем ПДР, не були досліджені докази.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 01.03.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третьої особи Департамент патрульної поліції.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Розгляд справи було призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч.4 ст.229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
05.04.2021 на адресу суду відповідачем було надано відзив на позову заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити, оскільки постанова серії ЕАН № 3756277 від 05.02.2021 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності винесена правомірно, оскільки саме відповідач за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, оцінив докази і прийшов до висновку, що позивач вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП, тому вина позивача на момент прийняття рішення відповідачем була доведена. Вважає, що розглядаючи дану адміністративну справу, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами, на доказ вчинення адміністративного правопорушення додано диск DVD-R з фрагментами відеозаписів з нагрудного відео реєстратора поліцейського. На відео з нагрудної камери зафіксований сам факт правопорушення, а саме рух в крайній лівій смузі при вільній правій. Також ділянка дороги Київ-Харків, 77 км має три смуги для руху в одному напрямку, на підтвердження чого було надано фотокопії вказаної ділянки дороги. Дві смуги для руху були вільними, але позивач знехтував вимогами п. 11.5 ПДР України.
12.04.2021 на адресу суду представником третьої особи Департаменту патрульної поліції - Савоніком Д.В. було надано письмові пояснення на позов позивача. Вважають, що твердження позивача, викладені у позові є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Також звернули увагу суду на те, що позивач не заперечує факт, що вона рухалась у крайній лівій смузі, але не вважає це правопорушенням, таким чином намагається уникнути адміністративної відповідальності. Твердження позивача, що постанова не містить жодних посилань на докази, спростовується фрагментами відеозаписів з нагрудного відео реєстратора Інспектора, на якому зафіксовано правопорушення вчинене ОСОБА_1 . Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Просили в задоволенні позову відмовити.
13.04.2021 на адресу суду від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Бут О.В. надійшла відповідь на відзив, в якому останній зазначає, що доказ вчинення позивачем адміністративного правопорушення, на який посилається відповідач, а саме відеозапис з архіву АІ-00019 відео 35 та 19 відео 0454 з нагрудного відео реєстратора інспектора, не було записане безперервно, що прямо свідчить про порушення п. 3.5 розділу ІІІ Інструкції про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, затверджений наказом Департаменту патрульної поліції НП України від 03.02.2016 № 100, що в свою чергу зумовлює недопустимість вказаних доказів, у зв'язку з чим на його думку суд не може брати до уваги докази отримання порушенням порядку. Також зазначає, що позивач та її пасажир неодноразово повідомляли про наявність пошкодженої ділянки автошляху на 77 км. Київ-Харків безпосередньо перед постом та пропонували інспектору пройти вздовж автошляху з нагрудним відеореєстратором щоб відзняти вказану ділянку. Але інспектор повідомив, що не має права покидати місце несення служби. Звертає увагу суду, що позивачем у якості належного, достовірного доказу до позовної заяви був наданий відеозапис з 77 км автошляху Київ-Харків безпосередньо перед постом, з якого свідчить, що вказана ділянка автошляху на правій його смузі має великі вибоїни, що доводиться відеозаписом з автомобільного реєстратору. Крім того, позивач 05.02.2021 здійснювала випередження транспортного засобу який рухався попереду з дотриманням правил дорожнього руху та дозволеною швидкістю руху, у зв'язку з чим рухалась в крайній лівій смузі автошляху та мала намір перестроїтися на праву смугу руху. На дорожньому покриттю автошляху була ожеледиця, що в свою чергу ускладнювало ситуацію та вимагало ще більшої дистанції для безпечного маневру. З зазначеного відеозапису чітко вбачається, що за транспортним засобом позивача рухається два легкових автомобілі по правій смузі. Однак інспектором не було у відзиві надано спростованих вищезазначених пояснень. Представник позивача вважає, що наданий відповідачем до суду відеозапис з бодікамери інспектора не є допустимими доказами в розумінні ст. 74 КАС України, та звертає увагу суду, що позивач жодним чином не визнавала свою вину в інкримінованому їй інспектором діянні. Отже оскільки, окрім слів інспектора, які на думку представника позивача не мають для суду жодного правового значення та не здобуто інших будь-яких фактичних даних, отриманих у порядку передбаченому законом та які мають відношення до правомірності винесення оскаржуваної постанови, то постанова інспектора підлягає скасуванню з закриттям правопорушення у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
07.05.2021 на адресу суду відповідачем було надано заперечення, в яких вважає, що твердження позивача викладені у відповіді на відзив є хибними, а позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. Звертав увагу суду на той факт, що на ділянці дороги, яка зазначена в постанові про порушення правил дорожнього руху позивачем,не встановлено дорожні знаки 1.10 «Нерівна дорога» та 1.12 «Вибоїна», що в свою чергу свідчить про відсутність будь-яких пошкоджень дорожнього полотна на які вказує позивач. Відповідач не перешкоджав позивачу у реалізації права на отримання правової допомоги на місці розгляду справи чи в телефонному режимі, про що було роз'яснено позивачу. Відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно - правовими актами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку.
Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3756277 від 05.02.2021 до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 425,00 грн.
Згідно зазначеної постанови 05.02.2021 о 18 год. 26 хв. на 77 км автошляху Київ - Харків Баришівського району Київської області, позивач керуючи транспортним засобом SsangYong моделі Kyron, д.н.з. НОМЕР_1 , рухалась в крайній лівій смузі при вільній правій не маючи наміру повернути ліворуч чи на розворот, чим порушила п. 11.5 ПДР - Порушення виїзду на крайню ліву смугу при наявності двох і більше смуг для руху в одному напрямку та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція, відповідно до покладених на неї завдань, у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У відповідності до Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.ч.1-2 ст.7 КУпАП ); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст. 245 КУпАП).
Згідно ст. 258 КпАП України, у разі виявлення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, протокол про адміністративне правопорушення не складається, а постанова у справі про адміністративне правопорушення виноситься без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Копії постанови у справі про адміністративне правопорушення та матеріалів, зафіксованих за допомогою працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, надсилаються особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, протягом трьох днів з дня винесення такої постанови.
Згідно ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом поряду орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерт, речовими доказам, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до ст. 283 КпАП України, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи ; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; викладення обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Із переглянутого судом диску DVD-R з фрагментами відеозаписів з нагрудного відеореєстратора поліцейського, вбачається наявність доказів про порушення позивачем ОСОБА_1 ПДР України 05.02.2021. Інспектором надано в спростування доводів позивача письмові докази фіксації вчинення правопорушення позивачем, в тому числі, щодо твердження позивача відносно обставин вчинення правопорушення, яке відповідає фактичним обставинам справи.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (ст.ст. 10-11 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати:
- чи було вчинено адміністративне правопорушення;
- чи винна дана особа в його вчиненні;
- чи підлягає вона адміністративній відповідальності;
- чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність;
- чи заподіяно майнову шкоду;
- чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Отже, аналізуючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає необгрунтованими доводи позивача про неналежну та необ'єктивну оцінку обставин справи інспектором Бабич І.Я. та дійшов до висновку, що 05.02.2021 о 19:16 год. на 77 км. автошляху Київ - Харків Баришівського району Київської області водій ОСОБА_1 порушила п. 11.5 ПДР України, вчинивши правопорушення, передбачене ч.2 ст. 122 КУпАП.
За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем було допущено порушення вимог ст. 37 Закону України «Про дорожній рух», а інспектором 1 батальйону 1 роти патрульної поліції у місті Бориспіль УПП у Київській області, лейтенантом поліції Бабич І.Я. правомірно винесено постанову у справі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 , передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП, тому підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про скасування вищезазначеної постанови суд не вбачає.
Проте, суд вважає, що при накладенні стягнення за вчинене правопорушення посадовою особою не були враховані всі обставини справи, зокрема, без врахування пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Згідно з п.4 ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний суд має право: змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно до ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Статтею 22 КУпАП встановлено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
З врахуванням досліджених у судовому засіданні матеріалів справи, обставин вчинення адміністративного правопорушення, суд вважає, що вчинене позивачем адміністративне правопорушення, за яке останню притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу у розмірі 425 грн, можна вважати малозначним.
Враховуючи, що адміністративне правопорушення, яке вчинила позивач не завдало збитків суспільним інтересам чи громадянам, адміністративне правопорушення позивачем вчинено вперше, суд вважає за необхідне змінити захід стягнення та звільнити позивача від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП України.
Відповідно до ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні вимог позивача судові витрати понесені позивачем не відшкодовуються.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 2, 72-77, 90, 139, 229, 241-246, 262 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до інспектора 1 батальйону 1 роти патрульної поліції у м. Бориспіль УПП у Київській області Бабича Івана Ярославовича, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Департамент патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити частково.
Змінити захід стягнення, застосований до ОСОБА_1 постановою серії ЕАН № 3756277 від 05 лютого 2021 року за ч.2 ст.122 КУпАП та звільнити її від адміністративної відповідальності на підставі ст.22 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через Деснянський районний суд м. Києва.
Повний текст рішення складено 21.05.2021
Суддя О.Б. Саламон