Номер провадження 2/754/2991/21 Справа №754/1338/21
Іменем України
20 травня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого - судді: Сенюта В. О.
за участю секретаря: Кліванської М. Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Банк Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач АТ «Банк Альянс» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва із позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
На обґрунтування заявлених вимог позивач у позовній заяві зазначає, що між АТ «Банк Альянс» та ОСОБА_1 12.02.2019 року була укладена Заява-Договір № 30781 про надання банківських послуг (платіжної картки), що є договором приєднання до умов Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Банк Альянс», затверджений рішенням Правління Банку від 11.01.2019 року № 2. ОСОБА_1 , надала письмову розписку про отримання кредитної картки МС World Elite.Відповідач був учасником зарплатного проекту АТ «Банк Альянс», в зв'язку з чим 25.02.2019 року скористався послугою банку щодо отримання кредиту та уклав з АТ «Банк Альянс» Договір про відкриття відновлюваної кредитної лінії власнику платіжної картки МС World Elite № 30781/19/28/-КЕ. Відповідно до вище зазначеного договору встановлено кредитний ліміт у розмірі 200000,00 грн.; строк дії кредитної лінії - 12 місяців, при цьому останній день дії кредитної лінії 24.02.2020 року; процента ставка: за користування кредитом 36% річних; за користування кредитом у пільговий період: 0,0001% річних; на прострочену заборгованість за Кредитом: 70% річних. Підписанням договору від 12.02.2019 року про надання банківської послуги (платіжної картки) відповідач погодилася з умовами надання таких послуг, викладених у Публічному договорі комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Банк Альянс» та погодилася із умовами надання кредиту (використання відновлюваної кредитної лінії).
Внаслідок неналежного виконанням зобов'язань, станом на 15.01.2021 року заборгованість відповідача перед АТ «Банк Альянс» становить 290103,57 грн., яка складається з: суми простроченої заборгованості по кредиту - 185 559,02 грн., суми простроченої заборгованості за процентами - 82 380,24 грн., пені за прострочення сплати заборгованості по кредиту - 10 505,30 грн., пені за прострочення сплати заборгованості за процентами - 3 488,95 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості по кредиту - 5 872,11 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості по процентам - 2 297,95 грн.
У зв'язку з чим позивач звертається до суду з даним позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь Банку заборгованість у розмірі 290103,57 грн. та судові витрати по сплаті судового збору в сумі 4108,17 грн.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 28.01.2021 року позовну заяву АТ «Банк Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків протягом п'ять днів з дня отримання ухвали.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 15.02.2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, у своїй заяві просить розглядати справу у його відсутність, позовні вимоги підтримує, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про час та місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідач не скористався процесуальним правом подачі Відзиву на позовну заяву, а також доказів на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України, у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності з повідомленням причин неявки, ненадання відповідачем відзиву на позовну заяву, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до ч.3 ст. 211, ч.4 ст.223, ч.1 ст.280, ст.281 ЦПК України, суд ухвалив розглядати справу за відсутності Відповідача на підставі наявних у ній даних і доказів та ухвалити заочне рішення.
Через неявку в судове засідання учасників справи, судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Враховується судом і рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011 згідно яких у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема позовній заяві) яка відповідає місцю реєстрації відповідача, вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене йому належним чином.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні (стаття 89 ЦПК України), вирішуючи справу, приходить до наступного висновку.
Судом встановалено, що між АТ «Банк Альянс» та фізичною особою ОСОБА_1 12.02.2019 року була укладена Заява-Договір № 30781 про надання банківських послуг, що є Договором приєднання до умов Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Банк Альянс», затверджений Рішенням Правління Банку від 10.01.2019 року № 2.
Відповідно до п. 3.1. Публічного договору, останній визначає умови та порядок здійснення Банком комплексного банківського обслуговування Клієнта, регулює відносини Сторін при наданні Клієнту послуг Банку з відкриття і обслуговування поточних рахунків, у т.ч. поточних рахунків, операції за якими можуть здійснюватися з використанням електронних платіжних засобів (Карток), вкладних (депозитних) рахунків, надання у користування індивідуального сейфу, надання Кредиту у формі Овердрафту або Кредитної лінії.
Згідно із п. 3.2. Публічного договору, приєднання до цього Договору відбувається під час звернення Клієнта до Банку шляхом оформлення та підписання Клієнтом відповідної Заяви-Договору у двох примірниках. При цьому, Клієнт повинен надати документи і відомості, необхідні для з'ясування його особи, суті діяльності та фінансового стану, перелік яких визначається відповідно до вимог чинного законодавства України, якщо інший порядок не встановлений будь-якими іншими умовами Договору. Договір вважається укладеним, а умови Договору акцептованими Клієнтом з дати підписання Клієнтом Заяви-Договору.
Пунктом 3.5. Публічного договору, зокрема, серед інших послуг передбачена послуга у вигляді надання кредиту у формі відновлюваної кредитної лінії.
Згідно із п. 7.1.3.1. Публічного договору, кредитна картка із відновлювальною Кредитною лінією може бути надана Клієнтам - учасникам Зарплатних проектів та/або вкладникам Банку, - резидентам України, які у встановленому Договором порядку надали до Банку оформлену належним чином Заяву-Договір.
Відповідач була учасником зарплатного проекту АТ «БАНК АЛЬЯНС», що підтверджується Заявою-Договором № 30781 від 12.02.2019.
25.02.2019 року відповідач скористалася послугою банку щодо отримання кредиту та уклала з АТ «Банк Альянс» Договір про відкриття відновлюваної кредитної лінії власнику платіжної картки МС World Elite № 30781/19/28/-КЕ.
Своїм підписом у заяві - Договорі №30781 від 12.02.2019 року відповідач підтвердила, що вона «Підписанням цієї заяви - договору про надання банківських послуг (платіжної картки), що є договором про приєднання до умов Публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб АТ «Банк Альянс» на приєднання до публічного договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб акцептую укладання Договору, який розміщений на Сайті Банку і беззастережно приєднуюсь до Умов Договору. З умовами Договору ознайомлена та зобов'язуюсь самостійно відстежувати всі зміни, які будуть вноситись до договору».
Згідно заяви - договору №30781 від 12.02.2019 року встановлено ліміт кредитної лінії 200000,0 грн., процентна ставка за користування кредитом - 36% річних; за користування кредитом у пільговий період 0.0001% % річних; на прострочену заборгованість за кредитом 70% річних.
ОСОБА_1 12.02.2019 року отримала банківську платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується відповідною розпискою від 12.02.2019 року.
З огляду на надані документи, АТ «Банк Альянс» свої зобов'язання за договором виконував.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ст. с. 526, 527 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (частина перша статті 530 ЦК України).
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Договір приєднання може бути змінений або розірваний на вимогу сторони, яка приєдналася, якщо вона позбавляється прав, які звичайно мала, а також якщо договір виключає чи обмежує відповідальність другої сторони за порушення зобов'язання або містить інші умови, явно обтяжливі для сторони, яка приєдналася.
Договір приєднання, як і публічний договір, є узагальненою категорією таких цивільно-правових договорів, в яких умови договору встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах і які укладаються лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого тексту. Друга сторона при цьому не може запропонувати свої умови договору, але саме вона вирішує та виявляє волевиявлення на укладення договору на запропонованих їй умовах. Таким чином, додержується принцип свободи договору. Чинним законодавством передбачено укладення договору лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованих умов у цілому.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ст. 1056 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідач належним чином умови договору не виконує, внаслідок чого, станом на 15.01.2021 року утворилась заборгованість у розмірі 290103,57 грн., яка складається з: суми простроченої заборгованості по кредиту - 185 559,02 грн., суми простроченої заборгованості за процентами - 82 380,24 грн., пені за прострочення сплати заборгованості по кредиту - 10 505,30 грн., пені за прострочення сплати заборгованості за процентами - 3 488,95 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості по кредиту - 5 872,11 грн., 3% річних від простроченої суми заборгованості по процентам - 2 297,95 грн.
На підтвердження наявності заборгованості позивачем надані виписки по особовому рахунку відповідача за період з 13.03.2019 року по 28.02.2020 року.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику, грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем, у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом, розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства, та договірні, розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі.
Вище зазначене повністю узгоджується з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду у справі № 342/180/17-ц від 03 липня 2019 року.
Згідно з ч.1, 4 ст.10 ЦПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
При розгляді справ про стягнення заборгованості за кредитними договорами у позивача виникають «легітимні (законні) очікування» на неустойку у зв'язку з порушенням боржником свого зобов'язання, котра, маючи грошовий вираз, буде вважатися майном в розумінні ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини (далі - Конвенція), яка разом з практикою Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнається в Україні джерелом права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»).
Так, в практиці ЄСПЛ майном визнаються, зокрема, права на речі та майно; існуючі володіння або фактично існуючі права власності; вимоги, борги та звернення на певне майно; економічні, комерційні, підприємницькі та професійні інтереси; спадкові права та правонаступництво тощо.
Але при цьому не слід забувати, що ст. 1 Першого протоколу Конвенції не гарантує права на надбання майна, про що може свідчити позиція ЄСПЛ у рішеннях у справах «Ван дер Мюсель проти Бельгії» (заява № 08919/80, від 23.11.1983, п. 48) та «Копецький проти Словаччини» (заява № 44912/98, від 28.09.2004, п. 35) - «…Особа може заявляти про порушення ст.1 Першого протоколу Конвенції тільки тією мірою, якою оскаржувані рішення національного суду стосуються її майна в розумінні цього положення. «Майном» може бути як «існуюче майно», так і активи, включаючи вимоги, стосовно яких особа може стверджувати, що вона має принаймні «легітимні сподівання» на реалізацію майнового права. «Легітимні сподівання» за своїм характером повинні бути більш конкретними, ніж просто надія й повинні ґрунтуватися на законодавчому положенні або юридичному акті, такому як судовий вердикт (рішення у справі)...».
До «легітимних сподівань» ЄСПЛ, зокрема, відносить існування заборгованості, підтверджене обов'язковими й такими, що підлягають виконанню, судовими рішеннями, оскільки це надає особі право розраховувати, що заборгованість буде їй сплачено. Отже, така заборгованість становитиме її майно в розумінні ст. 1 Першого протоколу Конвенції (див. рішення у справі «Пономарьов проти України», заява № 3236/03, від 03.04.2008, п. 43).
Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Таким чином, відповідач ОСОБА_1 підписавши Заяву-Договір від 12.02.2019 за № 30781, підтвердила що вона ознайомлена з цим договором, погодилась з приєднанням до договору та зобов'язується його виконувати на умовах, викладених у ньому.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, враховуючи, що ОСОБА_1 не надала доказів про виконання свого обов'язку щодо сплати заборгованості за тілом кредиту, нарахованими відсотками, комісією за користування кредитом відповідно до положень договору, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати у справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 4, 10, 133, 141, 259, 263, 265, 268, 272, 273, 280-283, 288, 289, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Акціонерного товариства «Банк Альянс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Банк Альянс» заборгованість за Заявою - Договором №30781 від 12.02.2021 року на загальну суму 290103,57 грн., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 4108,17 грн.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення/складання повного тексту шляхом подання безпосередньо до Київського апеляційного суду апеляційної скарги.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.
До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Деснянський районний суд міста Києва.
Позивач - Акціонерне товариство «Банк Альянс», код ЄДРПОУ 14360506, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Січових Стрільців, 50.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення виготовлений 20 травня 2021 року.
Суддя В.О. Сенюта