Справа № 487/5353/16-ц
Провадження № 4-с/487/52/21
20.05.2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Карташевої Т.А., за участю секретаря Шоломона О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Головченко Олександр Андрійович, на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),-
ОСОБА_1 , в інтересах якого діє його представник - адвокат Головченко О.А., звернувся до Заводського районного суду м. Миколаєва зі скаргою на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якій просить суд: визнати неправомірною дію відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), вчинену головним державним виконавцем Кусовим Юрієм Сергійовичем, щодо винесення постанови про прийняття виконавчого провадження №55539269 від 24.02.2021 року; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) вжити заходів до головного державного виконавця Кусова Юрія Сергійовича щодо усунення ним порушення вимог Закону України «Про виконавче провадження».
Скаргу обґрунтував тим, що 24.02.2021 року головним державним виконавцем Кусовим Юрієм Сергійовичем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №55539269. Вважає, що вказана постанова була винесена протиправно, безпідставно та з порушенням діючих норм Закону України «Про виконавче провадження». Так, відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» кожна окрема виконавча дія та відповідно прийнята постанова державного виконавця в межах виконавчого провадження повинна регулюватись тим нормативно-правовим актом, під час дії якого вона була розпочата. Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 №1404-VIII, положення попереднього Закону від 21.04.1999 №606-XIV застосовуються не щодо всього виконавчого провадження №52482997, а лише щодо тих виконавчих дій, які в межах виконавчого провадження були розпочаті в період дії цього закону, а тому підлягають завершенню в порядку Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV. Отже, оскільки даний орган ДВС не розпочинав виконання зазначеного рішення суду, починаючи з часу видачі виконавчого листа, то не має їх і продовжувати. Окрім того, відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України. Отже, мають бути наступні умови: обставини, які ускладнюють виконання рішення; виконавчі провадження або майно боржника мають бути відкриті у не одному органі ДВС; за наявності зведеного виконавчого провадження утворюються виконавчі групи. Проте, жодну з наведених вище умов спірна постанова не містить, а тому є такою, що винесена протиправно, не обґрунтована та підлягає скасуванню.
Заявник ОСОБА_1 до судового засідання не з'явився, від його представника - адвоката Головченка О.А. до суду надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, скаргу підтримує в повному обсязі, просить суд її задовольнити.
Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кусов Ю.С. до судового засідання не з'явився, до суду надав відзив на скаргу, в якому розгляд справи просив провести за його відсутності, проти задоволення скарги заперечував, посилаючись на те, що при винесенні оскаржуваної постанови про прийняття виконавчого провадження він діяв в межах наданих йому повноважень, не порушуючи прав та інтересів сторін виконавчого провадження та керувався нормами Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за №512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року за №2832/5). Також надав до суду копії матеріалів виконавчого провадження №55539269.
Представник стягувача АТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Миколаївське обласне управління АТ «Ощадбанк» до судового засідання не з'явилась, суду надала відзив на скаргу, в якому проти задоволення скарги ОСОБА_1 заперечувала, посилаючись на те, що у своїй скарзі представник боржника наголошує на необхідності завершення вчинення виконавчих дій, що розпочаті у порядку Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (чинного до 04.10.2016), у порядку цього ж закону. Зазначений порядок передбачено п. 7 Розділу XIII Закону № 1404-VІІІ. За результатами аналізу зазначених положень закону, представник боржника робить висновок про те, що відділ ПВР УЗПВР у Миколаївській області не розпочинав виконання зазначеного суду, а відтак і не має його продовжувати. Проте, дане твердження є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності, оскільки виконавче провадження № 55539269, в якому 24.02.2021 виконавцем Кусовим Ю.С. винесено оскаржувану постанову, відкрито виконавцем 24.01.2018 тобто в період дії Закону № 1404-VІІІ. Відтак, Закон № 606-ХІV взагалі не має жодного відношення до порядку вчинення виконавчих дій у ході виконавчого провадження № 55539269, відкритого на примусове виконання виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.12.2016 по справі № 2/487/2607/2016 про стягнення коштів. У відповідності до п. 2 розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року за №2831/5 виконавець, якому передано виконавчий документ, виносить постанову про прийняття до виконання виконавчого документа не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа. Відтак, головний державний виконавець відділу ПВР УЗПВР у Миколаївській області Кусов Ю.С. 24.02.2021 виніс постанову про прийняття виконавчого провадження №55539269, керуючись саме ч. 4 Закону № 1404-VIII та п. 2 розділу V Інструкції, оскільки виконавець був зобов'язаний винести таку постанову. З наведеного вбачається, що в діях головного державного виконавця Кусова Ю.С. не вбачається жодних порушень закону та підзаконних актів при вчиненні ним виконавчих дій щодо винесення постанови про прийняття виконавчого провадження №55539269.
Дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження №55539269, суд приходить до наступного.
24.01.2018 року постановою головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Буділовської О.О. відкрито виконавче провадження №55539269 щодо примусового виконання виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.12.2016 року по справі №2/487/2607/2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» заборгованості за договором про іпотечний кредит №48 від 27.03.2008 року в сумі 76966,32 євро, що складається з наступного: суми заборгованості за кредитним договором - 60 673,63 євро, суми заборгованості за процентами - 13 214,54 євро, комісії - 1 616,08 євро, пені - 2 466,13 євро (за курсом НБУ 70 762,99грн), 26 278,12 грн, що складає 3 % річних від суми простроченого зобов'язання та судових витрат у сумі 33 430,06 грн.
Постановою головного державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби у м. Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Буділовської О.О. від 18.04.2018 року виконавче провадження №55539269 щодо примусового виконання виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.12.2016 року по справі №2/487/2607/2016 було приєднано до зведеного виконавчого провадження №56215892, яке веде Заводський відділ ДВС м. Миколаїв ГТУЮ у Миколаївській області.
03.02.2021 року заступником начальника Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - начальником Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Чубаревим О.О., за результатами розгляду подання начальника Заводського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Романчука С.М. від 29.01.2021 року за №7755/107-36/9, винесено постанову про передачу матеріалів виконавчого провадження, відповідно до якої матеріали зведеного виконавчого провадження за №56215892 про стягнення коштів з ОСОБА_1 , до складу якого входить, зокрема виконавче провадження №55539269, передано до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Вказана постанова мотивована тим, що зведене виконавче провадження у відношенні ОСОБА_1 є складним у виконанні.
08.02.2021 року головним державним виконавцем Заводського ВДВС Буділовською О.О. винесено постанову про передачу виконавчого провадження №55539269 до відділу ПВР УЗПВР у Миколаївській області на підставі ч.4 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» (закон від 02.06.2016 № 1404-VШ, що набув чинності 05.10.2016. надалі - Закон № 1404-VІІІ) та у порядку розділу V Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 за №2831/5 (надалі - Інструкція).
24.02.2021 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Кусовим Юрієм Сергійовичем винесено постанову про прийняття виконавчого провадження №55539269 на підставі ч. 4 ст. 25 Закону № 1404-VІІІ.
Відповідно до ч.1 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення (у разі якщо виконавчі провадження про стягнення коштів з одного боржника відкрито у кількох органах державної виконавчої служби, якщо боржник та його майно перебувають на території адміністративно-територіальних одиниць, віднесених до підвідомчості різних органів державної виконавчої служби, тощо), або у разі виконання зведеного виконавчого провадження в органах державної виконавчої служби можуть утворюватися виконавчі групи в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Тобто, для передачі виконавчого провадження від одного державного виконавця до іншого мають існувати наступні умови: обставини, які ускладнюють виконання рішення; виконавчі провадження щодо одного й того самого боржника відкриті в різних органах державної виконавчої служби; за наявності зведеного виконавчого провадження; за наявності інших обставин, що ускладнюють виконання рішення.
Частиною 4 статті 25 Закону № 1404-VIII визначено, що передача виконавчих проваджень від одного державного виконавця до іншого, від одного органу державної виконавчої служби до іншого або до виконавчої групи здійснюється в порядку, визначеному Міністерством юстиції України.
Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 1 розділу V Інструкції питання про передачу виконавчого документа іншому органу державної виконавчої служби вирішується начальником органу державної виконавчої служби вищого рівня (про передачу виконавчого документа з відділу, примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - директором цього Департаменту), про що виноситься відповідна постанова (крім випадків, передбачених абзацом другим пункту 6 цього розділу).
Державний виконавець зобов'язаний не пізніше наступного робочого дня з дня надходження постанови, зазначеної у абзаці третьому цього пункту, винести постанову про передачу виконавчого документа та направити виконавчий документ до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно абзацу 6 пункту 1 розділу V Інструкції у випадку, передбаченому абзацом третім пункту 13 розділу IX цієї Інструкції, приватний виконавець не пізніше наступного робочого дня після закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа виносить постанову про передачу виконавчого документа відповідному органу державної виконавчої служби із врахуванням вимог статті 24 Закону.
У відповідності до п.2 розділу V Інструкції виконавець, якому передано виконавчий документ, виносить постанову про прийняття до виконання виконавчого документа не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа.
Окрім того, у своїй скарзі заявник наголошує на необхідності завершення вчинення виконавчих дій, що розпочаті у порядку Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 № 606-ХІV (чинного до 04.10.2016), у порядку цього ж закону. Зазначений порядок передбачено п. 7 Розділу XIII Закону № 1404-VІІІ. За результатами аналізу зазначених положень закону, заявник робить висновок про те, що відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області не розпочинав виконання зазначеного судового рішення, а відтак і не має його продовжувати.
Дане твердження є безпідставним та таким, що не відповідає дійсності, оскільки виконавче провадження №55539269, в якому 24.02.2021 виконавцем Кусовим Ю.С. винесено оскаржувану постанову, відкрито державним виконавцем 24.01.2018 року, тобто в період дії Закону № 1404-VІІІ. Відтак, Закон № 606-ХІV взагалі не має жодного відношення до порядку вчинення виконавчих дій у ході виконавчого провадження №55539269, відкритого на примусове виконання виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.12.2016 по справі № 2/487/2607/2016 про стягнення коштів.
Щодо посилань заявника на положення Закону України «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті», а також на правовий висновок ВСУ у справі № 6-483цс15, суд приходить до висновку, що вони не мають жодною відношення до оскаржуваної постанови державного виконавця, так як постанова головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Кусова Ю.С. від 24.02.2021 ніяким чином не впливає та не може вплинути на виконання та/або не виконання виконавчого листа Заводського районного суду м. Миколаєва від 23.12.2016 по справі №2/487/2607/2016 про стягнення коштів, оскільки всі органи, які здійснюють примусове виконання рішення діють виключно на підставі Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими законами, нормативно-правові акти, прийнятими на їх виконання (ст. 2 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).
Таким чином, при винесенні оскаржуваної постанови про прийняття виконавчого провадження головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ОСОБА_2 діяв в межах наданих йому повноважень, не порушуючи прав та інтересів сторін виконавчого провадження та керувався нормами Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року за №512/5.
Згідно ч.3 ст. 451 ЦПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що в діях головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області у Миколаївській області ОСОБА_2 не вбачається жодних порушень закону та підзаконних актів при вчинені ним виконавчих дій щодо винесення оскаржуваної постанови від 24.02.2021 року про прийняття виконавчого провадження №55539269, а тому скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Головченко Олександр Андрійович на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд -
В задоволенні скарги ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Головченко Олександр Андрійович на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Миколаївській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 21.05.2021 року.
Суддя Т.А. Карташева