Номер провадження 2-о/754/385/21
Справа №754/7172/21
Іменем України
18 травня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді Таран Н.Г.,
секретаря судового засідання - Куценко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини,-
Заявник ОСОБА_1 звернувся до Деснянського районного суду міста Києва з заявою про встановлення факту народження дитини.
Заява вмотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у ОСОБА_1 та ОСОБА_2 народилася донька в м. Ровеньки Луганської області. Медичне свідоцтво про народження дитини, видано установою, яка відноситься до тимчасово окупованої території та не відповідає вимогам законодавства України. З огляду на викладене вище, необхідним є встановлення факту, що має юридичне значення, зокрема факту народження, дату і місце народження дитини її батьками. Батьки проживають на тимчасово окупованій території України. Заявник, звернувся до Деснянського районного у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про реєстрацію народження дитини та видачі свідоцтва про народження дитини. У зв'язку з тим, що державні органи на території України не визнають документів наданих «державними органами» на території не підконтрольній Україні, заявнику було відмовлено у проведенні державної реєстрації народження на підставі наданих ним документів. А тому, заявник змушений звертатись до суду з вказаною заявою.
Заявник в судове засідання не з'явився на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги заяви підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Заінтересована особа - Деснянський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в судове засідання не зявились, про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Суд дослідивши матеріали справи, вважає необхідним заяву задовольнити, виходячи з наступного.
Відповідно до копій паспортів громадян України ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , останні перебувають в зареєстрованому шлюбі з 17.08.2013 року.
З копії медичного свідоцтва про народження від 24.02.2021 року, виданого Ровеньківською ЦМБЛ Луганської області, вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_1 о 9:25 год. ОСОБА_2 , в м. Ровеньки Луганської області народила дівчинку, також вказано, що дитина народилась в зареєстрованому шлюбі.
Заявник звернувся до Деснянського районного у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з відповідною заявою про реєстрацію народження дитини, але отримала відмову у проведенні реєстрації народження з підстав невідповідності формі, визначеній наказом МОЗ від 08.08.2006 № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті», зареєстрованим у Міністерстві юстиції 25.10.2006 за № 1150/13024.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», тимчасово окупована територія України є невід'ємною частиною території України, на яку поширюється дія Конституції та законів України. Стаття 4 цього ж закону передбачає, що на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим реалізації прав і свобод людини і громадянина.
Частинами 2, 3, 4 статті 9 цього Закону встановлено, що будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законодавством України. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків. Встановлення зв'язків та взаємодія органів державної влади України, їх посадових осіб, органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з незаконними органами (посадовими особами), створеними на тимчасово окупованій території, допускається виключно з метою забезпечення національних інтересів України, захисту прав і свобод громадян України.
Відповідно до ст.10 ч.1 цього Закону, громадяни України мають право на вільний та безперешкодний в'їзд на тимчасово окуповану територію і виїзд з неї.
Згідно ч.1 ст. 17 вищевказаного Закону, у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2014 року № 1085-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» - затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Зокрема, додатком до вищезазначеного розпорядження таким населеним пунктом Донецьку та Луганську області.
Згідно ст. 293 ЦПК України, в порядку окремого провадження розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Виходячи зі змісту п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:
- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;
- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;
- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до ст. 315 ЦПК України, в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно вимог ст. 317 ЦПК України, заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника.
Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду.
У рішенні про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, зокрема, мають бути зазначені встановлені судом дані про дату і місце народження особи, про її батьків.
Приписи ст. 259 ЦПК України вказують на те, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Відповідно до ч.4 ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження.
Згідно ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», про факт державної реєстрації акта цивільного стану органами державної реєстрації актів цивільного стану видається відповідне свідоцтво. Бланки свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану виготовляються за затвердженими Кабінетом Міністрів України зразками та їх описами. Забезпечення органів державної реєстрації актів цивільного стану бланками свідоцтв про державну реєстрацію актів цивільного стану здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до приписів ч.1 ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.
Пунктом 2 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану, затверджених наказом Міністерства юстиції України №52/2 від 18 жовтня 2000 року, передбачено, що підставами для проведення державної реєстрації народження дитини є: а) медичне свідоцтво про народження (форма № 103/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - медичне свідоцтво про народження), що видається закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування та форми власності, де приймаються пологи. У разі народження дитини поза закладом охорони здоров'я державна реєстрація народження проводиться на підставі медичного свідоцтва про народження або медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу (форма № 103-1/о), форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08 серпня 2006 року № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (із змінами) (далі - медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу), та висновку про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я за формою, встановленою у додатку 3 до Порядку підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 січня 2013 року № 9; б) медичне свідоцтво про народження, медична довідка про перебування дитини під наглядом лікувального закладу. Ці документи подаються для державної реєстрації народження дитини, яка досягла одного року і більше ; в) акт, складений відповідними посадовими особами (капітаном судна, командиром, начальником потяга тощо) за участю двох свідків і лікаря або фельдшера (якщо лікар або фельдшер були на транспортному засобі), у випадку народження дитини на морському, річковому, повітряному судні, у потязі або в іншому транспортному засобі. У разі відсутності лікаря або фельдшера державна реєстрація народження проводиться на підставі вказаного акта та медичної довідки про перебування дитини під наглядом лікувального закладу; г) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть (форма № 106-2/о), форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024 (далі - лікарське свідоцтво про перинатальну смерть), у разі мертвонародження.
При відсутності підстав для державної реєстрації народження, визначених у цьому пункті, державна реєстрація народження проводиться на підставі рішення суду про встановлення факту народження даною жінкою.
Відповідно до вимог ч. 4, 7 ст.13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» підставою для проведення державної реєстрації народження дитини є визначені центральним органом виконавчої влади у сфері охорони здоров'я документи, що підтверджують факт народження дитини, а в разі їх відсутності рішення суду.
Виходячи з встановлених обставин справи та відповідно до наведених положень закону, суд дійшов до висновку, що Деснянський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) за відсутності документів, передбачених законом, не мав можливості зареєструвати дитину, яка народилася на тимчасово окупованій території в Луганській області,, а також враховуючи ту обставину, що заявник позбавлена можливості отримати свідоцтво про народження дитини на території України, з метою забезпечення гарантії прав, свобод та законних інтересів заявника, суд вважає необхідним встановити юридичний факт народження дитини - дівчинки ІНФОРМАЦІЯ_1 о 9:25 год. у ОСОБА_2 , в м. Ровеньки Луганської області, дитина народилась у ОСОБА_2 яка перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.4 ст.317 ЦПК України, ухвалене судом рішення у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, підлягає негайному виконанню.
Враховуючи все вищевикладене та керуючись Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», ст.ст. 317, 318, 319 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Деснянський районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про встановлення факту народження дитини - задовольнити.
Встановити факт народження у ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, яка перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянином України - дитини - дівчинки ІНФОРМАЦІЯ_1 о 9:25 годині у місті Ровеньки Луганської області, третя дитина у матері.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
Допустити негайне виконання рішення суду.
Суддя: Н.Г.Таран