Справа №489/5403/18
Провадження №1-кп/487/160/21
19.05.2021 Заводський районний суд м. Миколаєва у складі колегії: головуючого судді - ОСОБА_1 , судді - ОСОБА_2 , за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , обвинувачених - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 304, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 28, п.п. 9,13 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 28, п.п. 9,13 ч.2 ст. 115 КК України, -
В провадженні Заводського районного суду м. Миколаєва перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 304, ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 28, п.п. 9,13 ч.2 ст. 115 КК України, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 28, п.п. 9,13 ч.2 ст. 115 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з метою забезпечення безперервного розгляду провадження в суді, виконання обвинуваченими покладених на них процесуальних обов'язків, з урахуванням високого ступеню суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками як для конкретної особи так і для суспільства в цілому, а також суспільний інтерес. При цьому посилаючись на обґрунтованість підозри у вчиненні обвинуваченими особливо тяжких злочинів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 п.1, 5 ст.177 КПК України, які продовжують існувати до теперішнього часу, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, з урахуванням тяжкості вчинених ними злочинів та відсутністю постійного місця проживання в м. Миколаєві, зареєстровані та мешкають у Луганської області, а також продовжити кримінальну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки не працюють та не навчаються, піддаються впливу з боку сторонніх осіб, за вказівкою яких вчинили протиправні діяння, у зв'язку з чим інші альтернативні запобіжні заходи, більш м'які ніж тримання під вартою, не зможуть запобігти зазначеним ризикам, що унеможливлює застосування до обвинувачених більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, а вік та стан здоров'я не перешкоджає триманню їх під вартою.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 - ОСОБА_10 посилаючись на відсутність ризиків, просив в задоволенні клопотання прокурора відмовити, обрати ОСОБА_7 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 підтримав думку свого захисника. Зазначив, що вину у скоєнні кримінального правопорушення визнає, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, або на особисте зобов'язання.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_5 - ОСОБА_8 просила в задоволенні клопотання прокурора відмовити та застосувати відносно обвинуваченого більш м'який запобіжний захід, а саме, домашній арешт.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав думку свого захисника. Стверджував, що ризики на які посилається прокурор не доведені та необгрунтовані, просив змінити запобіжний захід на більш м'який.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_6 - ОСОБА_9 вважав, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню з огляду на відсутність ризиків.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 підтримав думку свого захисника, просив змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, посилаючись на наявність орендованої квартири у м.Миколаєві для проживання, бажання навчатися та працювати.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, приходить до наступного:
Судом встановлено, що під час досудового розслідування обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ухвалою слідчого судді обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
В подальшому ухвалами слідчого судді та суду продовжено обвинуваченим ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Судовий розгляд по справі триває, але у обвинувачених закінчується строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Запобіжні заходи у кримінальному провадженні можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК України.
Вирішуючи питання щодо продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, судом враховуються встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються у їх сукупності.
Так, обвинувачені ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюються у вчиненні інкримінуємих їм кримінальних правопорушень, які відносяться до особливо тяжких злочинів проти життя людини, що заподіяло смерть людини.
Крім того, враховуються існування ризиків, передбачених ч. 1 п.1, 5 ст.177 КПК України, які на теперішній час не зменшилися, а саме: переховуватися від суду, з метою уникнення покарання, з урахуванням тяжкості вчинених ними злочинів та відсутністю постійного місця проживання в м. Миколаєві, оскільки обвинувачені зареєстровані та мешкають у Луганської області, а також можливість продовжити кримінальну діяльність та вчинити інші кримінальні правопорушення, оскільки не працюють та не навчаються, тобто не мають постійного офіційного доходу, піддаються впливу з боку сторонніх осіб, за вказівкою яких вчинили протиправні діяння.
За наведеного, доводи сторони захисту щодо застосування обвинуваченим більш м'яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, у виді особистого зобов'язання, суд вважає необґрунтованими, оскільки не надано будь-яких доказів, що більш м'які запобіжні заходи зможуть забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених.
Отже, обраний відносно обвинувачених запобіжний захід, у виді тримання під вартою, з урахуванням його тривалості у співвідношенні із тяжкістю обвинувачення на даний час не виходить за межі розумного строку, застосований запобіжний захід відносно обвинувачених кореспондується з характером суспільного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу, окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості діяння, яке інкримінується обвинуваченим та яке має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, зумовлений тяжкими наслідками для усього суспільства в цілому, зокрема, не надає можливості перешкоджання інтересам правосуддя шляхом ухилення обвинувачених від суду, вчинення інших кримінальних правопорушень, наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають зміну запобіжного заходу обвинуваченим на більш м'який. Крім того, судом враховується практика ЄСПЛ у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи.
На підставі викладеного суд приходить до переконання про наявність підстав для продовження ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів, а клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 177, 183, 331 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 17.07.2021 року до 17-00 годин.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 17.07.2021 року до 17-00 годин.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 днів - до 17.07.2021 року до 17-00 годин.
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Ухвала може бути оскаржена протягом семи діб до Миколаївського апеляційного суду.
Повний текст ухвали оголошено 20.05.2021 року о 10.20 год.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Суддя ОСОБА_2