Номер провадження 2/754/226/21 Справа №754/1145/19
Іменем України
17 травня 2021 року Деснянський районний суд м. Києва у складі:
головуючого-судді Панченко О.М.
при секретарі Тимошенко К.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих залиттям квартири,-
25.01.2019 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих залиттям квартири.
Позовні вимоги мотивував тим, що він та його діти, (треті особи на стороні позивача) є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , яка їм належить на підставі Свідоцтва про право власності на житло від 25.11.1996 року № НОМЕР_1 . В свою чергу, відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 , відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власностіна нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчудження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, відповідно до інформаційної довідки від 15.01.2019 року та копії відповіді Комунального підприємства КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» №062/14-7548 (И-2019). 08.10.2018 року та 31.10.2018 року відбулося залиття його квартири, що підтверджується актом про залиття, що трапилося 31.10.2018 року на системі гарячого (холодного) водопостачання від 09.10.2018 року у квартирі АДРЕСА_1 та виявлено сліди залиття, а саме: коридор, кухня, кімната, спостерігаються сліди затікання на стелі, плями, причиною якого стало залиття з квартири 89 , текла пластикова труба, перепланування системи централізованого опалення. На підставі акту від 19.12.2018 року встановлено, що в 3-х кімнатній квартирі АДРЕСА_1 , розташованій на 6 поверсі 16-ти поверхового будинку серії АППС, були виявленні сліди затікання на кухні на стелі по периметру, в кутах над мийкою, 4-х стінах, в ванній кімнаті на стелі по периметру, в 2-х кутах та з-х стінах, в коридорі на стелі та 3-х стінах, в 3-хкутах, в підсобному приміщенні (кладова з антресолею) на 3-х стінах та стелі в дитячій кімнатіна стелі по периметру, в 4-х кутах та 4-х стінах, в холі на стелі над дверима, що межують зі спалнею та коридором, в 2-х кутах та 3-х стінах. Зі слів мешканця (позивача) в квартирі відсутній ремонт, а саме його розпочато, однак не завершено через неоднаразове залиття його квартири вище розташованою квартирою АДРЕСА_2 .Відповідно до висновку, залиття квартири АДРЕСА_1 відбулося 31.10.2018 року. Після чого для встановлення причини залиття нижче розташованої квартири, мешканцям квартири АДРЕСА_2 залишено на дверях квартири припис-попередження про вимогу надання доступу робітникам ЖЕД-316 для проведення обстеження сантехнічного обладнання в їхній квартирі та виявити причини залиття. З вище наведеного комісія зробила висновок, що шкоду, завдану залиттям квартири, має відшкодовувати особа, у власності якої перебуває елемент системи водопосточання, на якому сталася аварія. Після залиття квартира позивача стала непридатною для проживання, позивач зазнав моральних страждань, які виразились в душевних стражданнях, спричинених неодноразовим залиттям (08.10.2018 року та 31.10.2018 року), а саме пошкодженням власного майна позивача та позбавленням його санітарних умов для проживання. Для визначення суми збитків, завданих відповідачами квартирі АДРЕСА_1 у зв'язку з залиттям, позивач звернувся до суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «СВ ПРОДАКШН». Звітом «Про незалежну оцінку вартості матеріальних збитків, що виникли внаслідок залиття квартири АДРЕСА_1 була визначена сума матеріальних збитків у розмірі 42 499 грн. Вартість експертного дослідження, яка була сплачена позивачем становить 2 000 грн. Крім того, порушення допущені з боку відповідачів, не тільки порушили законні права позивача, а й завдали йому моральної шкоди, адже внаслідок неправомірних дій відповідачів, він хвилюється та нервує з приводу неможливості повноцінного проживання у квартирі та понесення затрат на відновлення пошкодженого майна, що викликає у позивача та членів його сім'ї втрату спокою та витрачання часу на проведення експертного дослідження помешкання, що потребує від них додаткових, непередбачених раніше зусиль. У зв'язку із чим позивач звернувся до суду та просив стягнути солідарно з відповідачів матеріальні збитки, спричиненні залиттям квартириу розмірі 44 499 грн., моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 3 000 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.01.2019 року головуючим суддею по розгляду даної справи визначено суддю Панченко О.М.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 04.02.2019 року відкрито провадження у даній цивільній справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі.
11.03.2019 року до суду надійшов відзив на позовну заяву представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_8 , в якому просив закрити провадження у справі та стягнути з позивача на користь відповідачки моральну шкоду у розмірі 3 000 грн.
Протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 23.04.2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 про залучення третіх осіб до участі у справі задоволено та залучено у якості третіх осіб на стороні позивача: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 .
Протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 05.08.2019 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 про залучення співвідповідачів задоволено та залучено у якості співвідповідачів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10
05.08.2019 року від позивача до суду надійшла позовна заява в новій редакції, в якій він просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 на свою користь матеріальні збитки спричиненні залиттям квартири у розмірі 44 499 грн. та моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., а також стягнути солідано з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 , ОСОБА_10 витрати на сплату судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп.
05.11.2019 року протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Києва закрито підготовче судове засідання та призначено слухання справи по суті.
11.02.2020 року на запит суду від 20.12.2019 року надійшла відповідь від Київського міського відділу державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Києва), відповідно до якого судом отримано копію актового запису про смерть ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 , Актовий запис про смерть № 2957 від 15.02.2014 року, яка була співвласником АДРЕСА_2 .
Протокольною ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 03.03.2020 року задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_9 про долучення до матеріалів справи нової редакції позовної заяви, в якій він просив стягнути солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на свою користь матеріальні збитки спричиненні залиттям квартири у розмірі 44 499 грн. та моральну шкоду у розмірі 3 000 грн., а також стягнути солідано з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_11 , ОСОБА_5 витрати на сплату судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп.
02.07.2020 року ухвалою Деснянського районного суду м. Києва по даній цивільній справі було призначено судову будівельно - технічну експертизу, провадження в справі було зупинено до проведення експертизи.
16.02.2021 року до Деснянського районного суду м. Києва надійшли матеріали цивільної справи № 754/1145/19, з листом директора Київського науково - дослідного інституту судових експертиз Рувіна О. про неможливість проведення у даній цивільній справі судової будівельно - технічної експертизи, через відсутність оплати за проведення даної експертизи, а тому матеріали справи повертаються до суду без виконання експертизи.
17.02.2021 року ухвалою суду було поновлено провадження у справі та продовжено розгляд справи за правилами загального позовного провадження.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_9 в судове засідання не з'явилися, про день та час розгляду справи судом повідомлялися належним чином, у попередніх в судових засіданнях підтримали позовні вимоги та просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на докази які містяться в матеріалах справи та на обставини, які викладені в позовній заяві. 17.05.2021 до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача та представника позивача, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечували.
Відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в судові засідання призначені на 05.04.2021 року о 10:00 год., 17.05.2021 року 10:00 год. не з'явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Від відповідачів заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходило.
Треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_7 в судові засідання призначені на 05.04.2021 року о 10:00 год., 17.05.2021 року 10:00 год. не з'явилися, відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Третіми особами до суду не було подано заяв про розгляд справи за їх відсутності.
Відповідно до ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Згідно п. 2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
У зв'язку з чим, суд вважає за необхідне розглянути справу без участі відповідачів, виходячи з вимог ст. 128 ЦПК України та рішення Конституційного суду України від 13.12.2011 року № 17-рп/2011, згідно яких в разі відсутності осіб, які беруть участь у справі за адресою, вказаної в матеріалах справи (зокрема, позовна заява), вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином.
За згодою позивача суд ухвалив рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Стаття 263 ЦПК України регламентує, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно зі статтями 12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.
Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.
Згідно з ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Статтями 15, 16 ЦК України, передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Суд, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, дійшов висновку про задоволення позовних вимог з таких підстав.
ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Свідоцтвом про право власності на житло від 25 листопада 1996 року № НОМЕР_1 , видане Відділом приватизації державного житлофонду Ватутінської районної ради.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, номер інформаційної довідки 152605138 та відомостями Комунального підприємства КМР «Київське міське бюро технічної інвентаризації» № 062/14-7548 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 є співвласниками квартири АДРЕСА_2 .
В квартирі АДРЕСА_2 зареєстровані ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади міста Києва.
08.10.2018 року та 31.10.2018 року квартиру АДРЕСА_1 було залито водою з вини мешканців квартири АДРЕСА_2 , в наслідок чого були завдані матеріальні збитки квартирі позивача.
Висновок експерта є повним, обґрунтованим, під час проведення експертизи досліджувались всі обставини щодо залиття квартири, висновки експерта містять докладний опис отриманих експертами матеріалів, та відомостей, які встановлені при дослідженні об'єктів експертизи, обґрунтування даних про причини залиття та розміру матеріальних збитків. На кожне з поставлених судом питань надано відповіді по суті, які є повними, зрозумілими, вичерпними та науково обґрунтованими.
За таких обставин, підстав для відхилення висновку експерта судом не встановлено.
Вартість проведеної експертизи складає 2 000 грн., що підтверджується копією рахунку № 281218 від 28.12.2018 року.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим права фізичної або юридичної особи, а також шкода задана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Як зазначено у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992р. № 6, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи.
Відповідно до ч. 3 ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди.
Згідно із ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Аналізуючи положення процесуальних норм, під час розгляду справ у порядку цивільного судочинства обов'язок доказування покладається як на позивача, так і на відповідача. Однак відповідачі не скористалися своїм правом та не надали спростовуючи доказів щодо вимог позивача.
Відповідно до ст. 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 151 ЖК Української РСР громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Статтею 177 ЖК Української РСР громадяни зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.
За змістом ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи, суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Вирішуючи питання щодо позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди, суд виходить з такого.
Відповідно до частин першої - третьої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Таким чином, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Згідно з положеннями частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, що її завдала за наявності її вини.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до роз'яснень, наданих у пункту 9 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Отже, суд дійшов висновку, що є підстави для відшкодування моральної шкоди в розмірі 3000грн, оскільки було доведено обсяг душевних, психічних страждань та небезпеку для здоров'я, яких зазнав позивач, характер немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо).
Виходячи зі змісту ч.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків.
Слід також зазначити, що однією із засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Аналізуючи викладеним вище, суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити повністю, а саме стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача матеріальну шкоду у розмірі 44 499 грн. 00 коп., моральну шкоду у розмірі 3 000 грн. та витрати на сплату судового збору у розмірі 768 грн. 40 коп. з кожного.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України оскільки суд позовні вимоги задовольнив, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідачів в розмірі 768 грн. 40 коп., а саме з кожного по 192 грн. 10 коп.
Керуючись Конституцією України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», статтею 151, 177 Житлового кодексу України, 22, 23, 319, 322, 323, 383, 386, 1166 ЦК України статтями 7, 10, 12, 76-81, 141, 263-265 ЦПК України суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 , треті особи: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданих залиттям квартири - задовольнити повністю.
Стягнути солідарно з ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 44 499 грн (сорок чотири тисячі чотириста дев'яносто дев'ять гривень) 00 копійок та моральну шкоду в розмірі 3 000 грн. (три тисячі гривень).
Стягнути з ОСОБА_12 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_13 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 768 грн. 40 коп., з кожного по 192 грн. 10 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Реквізити сторін:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ідентифікаційний код: НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідач 1: ОСОБА_12 , місце реєстрації за адресою: місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості відсутні в матеріалах справи.
Відповідач2: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , місце реєстрації за адресою: місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості відсутні в матеріалах справи.
Відповідач 3: ОСОБА_4 , місце реєстрації за адресою: місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості відсутні в матеріалах справи.
Відповідач 4: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , місце реєстрації за адресою: місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 , інші відомості відсутні в матеріалах справи.
Треті особи на стороні позивача:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ідентифікаційний код: НОМЕР_3 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ;
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ідентифікаційний код: НОМЕР_4 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Суддя О.М. Панченко