Справа № 487/2864/21
Провадження № 3/487/1030/21
13.05.2021 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі головуючого судді Карташевої Т.А., за участю секретаря Шоломона О.І., особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Миколаєві справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Чапаївка Березанського району Миколаївської області, громадянина України, який офіційно не працевлаштований, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП,-
10.04.2021 року о 16:27 год. в м. Миколаєві по просп. Центральному, 6 водій ОСОБА_1 здійснював перевезення пасажирів т/з РУТА 19 д/н НОМЕР_2 в режимі маршрутного таксі по маршруту №8 (фірма перевізник МПП «ТФТ») у період дії заборони на перевезення пасажирів визначеною п.1.1 Протоколу позачергового засідання комісії з питань ТЕБ і НС м. Миколаєва від 02.04.2021 року №7, чим порушив вимоги підпункту 11 пункту 3-5 постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року №1236 зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2021 року №230. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судовому засіданні обставини викладені в протоколі підтверджував, вину у вчинення правопорушення визнавав, суду пояснював, що 10.04.2021 року він здійснював перевезення пасажирівв режимі маршрутного таксі по маршруту №8. Біля 16:00 год. він знаходився на кінцевій зупинці маршруту №8 та готувався вийти на маршрут з 16:30 год. Проте, близько 16:15 год. диспетчер повідомила, що підійшла його черга відправлення з кінцевої зупинки, у зв'язку з чим він вийшов на маршрут для здійснення пасажирських перевезень. Однак, близько 16:27 год., в районі зупинки «Водопровідна» по просп. Центральному, 6 його маршрутне таксі було зупинене працівниками патрульної поліції та в подальшому відносно нього було складено протокол про адміністративне правопорушення, за те, що останній здійснював перевезення пасажирів в режимі маршрутного таксі в період дії заборони на перевезення пасажирів. Вину у вчиненні правопорушення визнає, у вчиненому правопорушенні розкаюється, суду пояснює, що не знав про вищевказані обмеження, у зв'язку з чим допустив вказане порушення. За такого, просить суд звільнити його від адміністративної відповідальності.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 8 КУпАП, особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Частиною 1 статті 44-3 КУпАП передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. У рішенні про встановлення карантину затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, які і є відповідними правилами, відповідальність за які передбачена диспозицією ст. 44-3 КУпАП.
Постановою Кабінету Міністрів №641 від 22 липня 2020 року (із змінами) установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 31 грудня 2020 року на території Автономної Республіки Крим, Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Кіровоградської, Київської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, м. Києва, м. Севастополя (далі - регіони) карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19,спричиненої коронавірусомSARS-CoV-2» (Офіційний вісник України, 2020 року, № 23, ст. 896, № 30, ст.1061) та від 20 травня 2020 року № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Підпунктом 11 пункту 3-5 Постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 року № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» визначено, що на території регіонів, на яких установлений «червоний» рівень епідемічної небезпеки, додатково до обмежувальних протиепідемічних заходів, передбачених пунктом 3 цієї постанови, забороняється: за окремим рішенням регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій - здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним та залізничним транспортом у межах відповідних регіонів, крім транзитних перевезень та перевезень: легковими автомобілями, кількість пасажирів, включаючи водія, в яких не більше п'яти осіб без урахування дітей віком до 14 років; службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами підприємств, закладів та установ у межах кількості місць для сидіння і виключно за маршрутами руху, про які поінформовано не менше ніж за два дні органи Національної поліції; пасажирів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні за наявності у них лабораторно підтвердженого негативного результату тестування на COVID-19 методом полімеразної ланцюгової реакції, яке проведено не більш як за 72 години до дня поїздки.
Положення вказаної Постанови доведені до відома населення у встановленому законом порядку.
Окрім того, Протоколом №7 позачергового засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки і надзвичайних ситуацій м. Миколаєва від 02.04.2021 року було встановлено заборону здійснення регулярних та нерегулярних перевезень пасажирів автомобільним транспортом, зокрема перевезень пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі руху рухомого складу «маршрутне таксі» та «звичайний рух», в електричному (трамвай, тролейбус), у міському сполученні, а саме: п.1.1 вказаного протоколу визначено, що перевезення пасажирів на міських автобусних маршрутах у режимі руху рухомого складу «маршрутне таксі» та «звичайний рух», в електричному (трамвай, тролейбус), у міському сполученні здійснювати з 06.00 до 09.00 години та 16.30 до 19.00 години на підставі перепусток електронної системи створення і перевірки пропусків на основі QR-кодів на 2021 рік.
Сам ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечував того факту, що він, будучи водієм маршрутного таксі та здійснюючи регулярні перевезення пасажирів, у день, вказаний в протоколі, здійснював перевезення пасажирів о 16:27 год., тобто у період дії заборони на перевезення пасажирів визначеною п.1.1 Протоколу позачергового засідання комісії з питань ТЕБ і НС м. Миколаєва від 02.04.2021 року №7.
Таким чином, ОСОБА_1 порушив правила, встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2021 року №230, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст.44-3 КУпАП.
Окрім визнання ОСОБА_1 провини у вчиненні адміністративного правопорушення, його вина підтверджується також наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії АА №083804 від 10.04.2021 року, який містить підпис та пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності;
- рапортом інспектора 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Миколаївській області лейтенанта поліції Конової Катерини від 10.04.2021 року;
- відеозаписами з нагрудних камер працівників патрульної поліції, на яких зафіксовано обставини зупинки водія ОСОБА_1 , роз'яснення йому його прав та складання протоколу про адміністративне правопорушення.
Адміністративне стягнення є мірою відповідальності та застосовується з метою виховання особи, що вчинила адміністративне правопорушення, у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником так і іншими особами.
У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.
Згідно зі ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений розглядати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Разом з тим, у Кодексі України про адміністративні правопорушення не закріплено визначення малозначного правопорушення та немає вказівок на його ознаки, однак у кожному конкретному випадку суд має вирішувати питання про визначення діяння малозначним. Категорія (поняття) «малозначність» означає, що вчинене правопорушення не становить великої суспільної шкідливості й не завдало значних збитків державним або суспільним інтересам, або безпосередньо громадянам.
Як зазначено вище, своєї вини у вчиненні правопорушення ОСОБА_1 не заперечує. В судовому засіданні пояснював, що дійсно здійснював перевезення пасажиріву період дії заборони на їх перевезення (о 16:27 год.), оскільки не знав про наявність такої заборони.
Окрім того, з дослідженого в судовому засіданні відеозапису з нагрудних камер працівників патрульної поліції встановлено, що кількість пасажирів у маршрутному таксі не перевищувала кількості, передбачених технічним паспортом, місць для сидіння пасажирів. Усі пасажири були в засобах індивідуального захисту (масках) та мали при собі перепустки для проїзду в громадському транспорті. До того ж самі пасажири пояснювали патрульним, що поспішають додому з роботи та просили не складати відносно водія протокол про адміністративне правопорушення, враховуючи, що попереду рухались й інші міські маршрутки, які працівники поліції чомусь не зупиняли для перевірки.
Обираючи вид стягнення особі, яка притягується до адміністративної відповідальності, суддя обставиною, що пом'якшує відповідальність визнає щире каяття, а обставин, що обтяжують відповідальність не вбачає.
На підставі вищевикладеного, враховуючи характер вчиненого правопорушення, ступінь вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, обставини, що пом'якшують відповідальність, обставин, які обтяжують відповідальність не встановлено, дані про особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, враховуючи конкретні обставини справи про адміністративне правопорушення, а саме відсутність даних про настання негативних наслідків для будь-кого від вказаного правопорушення, суд приходить до висновку, що вичинене ОСОБА_1 правопорушення при таких обставинах є малозначним та вважає за необхідне звільнити останнього від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.
Згідно ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
На підставі вищевикладеного, слід закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з малозначністю вчиненого ним адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 44-3, ст.ст. 22, 33, 34, 35, 252, 280, 283, 284, 289, 294 КУпАП,-
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Звільнити ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 44-3 КУпАП, обмежившись усним зауваженням.
Оголосити ОСОБА_1 усне зауваження.
Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст. 44-3 КУпАП у зв'язку із малозначністю вчиненого правопорушення закрити.
Постанова може бути оскаржена особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня винесення постанови до Миколаївського апеляційного суду через Заводський районний суд м. Миколаєва.
Суддя Т.А. Карташева