Дата документу 19.05.2021 Справа № 554/645/21
Провадження №2/554/1183/2021
Іменем України
19 травня 2021 року м.Полтава
Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді Чуванової А.М.,
за участю секретаря судового засідання Таран В.І.,
за участю учасників справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
представники позивача: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
представник відповідача Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради: Передерій Л.Б.,
представник відповідача Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради: Пожидаєв В.О.,
представник третьої особи: Божко Р.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтава-Сервіс», Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу; третя особа: Полтавська міська рада,-
У січні 2021 року позивач ОСОБА_1 в особі представника адвоката Болтіка А.С. звернувся до суду із позовною заявою, в якій просить визнати незаконним та скасувати наказ заступника начальника Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради №6 від 31.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на роботі в Комунальному підприємстві «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради на посаді Генерального директора з дати звільнення (31 грудня 2020 року); стягнути з Комунального підприємства «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу; допустити до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на його користь з Комунального підприємства «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць; стягнути з Комунального підприємства «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн.; стягнути з Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у розмірі 908,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 16 грудня 2019 року ОСОБА_1 було прийнято на роботу в Комунальне підприємство «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради на посаду Генерального директора за строковим трудовим договором (контрактом) на визначений термін - з 16.12.2019 року до 15.12.2020 року, про що до трудової книжки позивача було внесено відповідний запис. У зв'язку із закінченням терміну дії контракту від 16.12.2019 року, укладеного між позивачем та Управлінням адміністративних послуг Полтавської міської ради, та бажанням сторін продовжити дію трудових відносин, 16 грудня 2020 року наказом заступника начальника Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради №5 позивача знову було призначено на посаду Генерального директора Комунального підприємства «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради з 16.12.2020 року на підставі укладеного контракту із строком дії на 1 рік.
Наказом заступника начальника Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради №6 від 31.12.2020 року позивача було звільнено з посади Генерального директора Комунального підприємства «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради з 31.12.2020 року на підставі п.1 ст.41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. Про своє звільнення з посади позивач дізнався 31.12.2020 року після ознайомлення з наказом про звільнення.
Вважає, що звільнення позивача з посади Генерального директора КП «Полтава-Сервіс» та розірвання з ним контракту відбулося незаконно, оскільки для цього були відсутні будь-які правові підстави, внаслідок чого у позивача виникла об'єктивна необхідність у захисті та поновленні своїх порушених прав шляхом звернення до суду з позовом до відповідачів.
Зазначає, що ч.1 ст.36 КЗпП України, а також умовами укладеного контракту від 16.12.2020 року визначені випадки припинення трудового договору (контракту), у тому числі звільнення з посади, розірвання з ініціативи власника та засновника за клопотанням органу управління з встановленням об'єктивних причин, до закінчення терміну дії тощо.
Відповідно до наказу про звільнення №6 від 31.12.2020 року позивача було звільнено з посади на підставі п.1 ст.41 КЗпП України за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, тобто з підстав, передбачених трудовим законодавством, а не з підстав, передбачених Контрактом.
Посилається на те, що вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд має виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, яку шкоду завдано ним (могло бути завдано) шкоду.
Однак оскаржуваний наказ про звільнення взагалі не містить опису допущеного позивачем грубого порушення трудових обов'язків, яке стало підставою для його звільнення. Про фактичну підставу свого звільнення позивач дізнався 31.12.2020 року, коли посадові особи Управління в усній формі повідомили йому, що такою підставою було ненадання позивачем у термін до 12 год. 00 хв. 31.12.2020 року на прохання відповідача 2 перспективного Плану розвитку КП «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради з врахуванням напрямків діяльності підприємства стосовно роботи ринків, рекламної діяльності, розвитку систем паркування автотранспорту. Зауважує, що про існування відповідного листа Управління від 29.12.2020 року №01-14-02-11/333-р позивач дізнався лише 31.12.2020 року під час ознайомлення із наказом про своє звільнення, а отримав копію такого листа позивач лише 25 січня 2021 року разом із відповіддю відповідача 1 на адвокатський запит представника позивача. Крім цього, листом за вих.№87 від 22.01.2021 року відповідач 1 на адвокатський запит позивача надав копію сторінок журналу вхідної кореспонденції КП «Полтава-Сервіс» за період з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року, з яких вбачається, що лист Управління від 29.12.2020 року №01-14-02-11/333-р (зареєстрований під вхідним №2) надійшов до КП «Полтава-Сервіс» лише 04 січня 2021 року, тобто через 3 дні після прийняття відповідачем 2 оскаржуваного наказу про звільнення позивача.
У позові зазначає, що ознакою порушення трудової дисципліни є наявність проступку в діях або бездіяльності працівника, недоведеність хоча б одного з його елементів (складових) виключає наявність дисциплінарного проступку. Разом із тим, саме на роботодавця покладається обов'язок доказування фактів винного вчинення працівником дисциплінарного проступку. Для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності в обов'язковому порядку має бути встановлена вина як одна з важливих ознак порушення трудової дисципліни. При відсутності вини працівник не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності.
Зважаючи на ту обставину, що позивач не був завчасно повідомлений про необхідність надання перспективного Плану розвитку КП «Полтава-Сервіс» у вказаний вище термін, а відтак для стягнення у вигляді звільнення відсутній обов'язковий складовий елемент - вина позивача. Відповідач 2 вказаних обставин та вимог щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень не врахував, внаслідок чого застосоване до позивача стягнення у вигляді звільнення не може вважатися законним.
Крім того, відповідач 2 у будь-якій формі не запропонував позивачу надати пояснення про причини нібито допущенного грубого порушення трудових обов'язків.
Враховуючи викладені обставини, а також факт незаконного звільнення позивача, вважає, що порушене право має бути поновлене шляхом поновлення на роботі в КП «Полтава-Сервіс» на посаді Генерального директора. Також підлягає виплаті середній заробіток за весь час вимушеного прогулу. При цьому згідно з довідкою КП «Полтава-Сервіс» за вих.№2 від 22.01.2021 року середньоденна заробітна плата позивача становить 1480,95 грн.; першим робочим днем вимушеного прогулу позивача є перший робочий день, за днем звільнення, тобто 04 січня 2021 року. На підставі викладеного, а також доводів, зазначених у позовній заяві, звернувся за судовим захистом.
01 лютого 2021 року ухвалою судді Октябрського районного суду м.Полтави по даній справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (а.с.24).
17 лютого 2021 року від представника відповідача - в.о. Генерального директора КП «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради Д.Поліщука на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги вважає безпідставними та необґрунтованими. Посилається на ті обставини, що з позивачем був укладений контракт на 1 рік та призначено на посаду Генерального директора з 16.12.2020 року, з якої останнього було звільнено за наказом Управління адміністративних послуг №6 від 31.12.2020 року та розірвано з ним контракт. Відповідно до п.п.1.1 Статуту КП «Полтава-Сервіс» ПМР дане підприємство засноване Полтавською міською радою на комунальній власності і підпорядковане Управлінню адміністративних послуг ПМР, що є органом управління. За змістом п.п.7.2., 7.3 Статуту виконавчим органом підприємства є Генеральний директор, який є підзвітним органу, який його призначив. Генеральний директор підприємства організовує всю його роботу, несе повну відповідальність за діяльність підприємства. На підставі викладеного, просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі (т.1 а.с.35-36).
18 лютого 2021 року від представника відповідача - начальника Управління адміністративних послуг Регеди О.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнає, вважає позов безпідставним і необґрунтованим. В обґрунтування своїх заперечень посилається на норми Статуту КП «Полтава-Сервіс» і те, що згідно з п.п. а) п.2.8. розділу 2 контракту Генеральний директор підприємства зобов'язаний виконувати накази Органу управління, які не суперечать чинному законодавству. Так, 29 грудня 2020 року за підписом заступника начальника Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради генеральному директору підприємства ОСОБА_1 було надіслано лист з дорученням надати План розвитку Підприємства з врахуванням напрямків діяльності стосовно роботи ринків, рекламної діяльності, розвитку системи паркування автотранспорту. Інформацію необхідно було надати до Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради до 31.12.2020 року. Проте генеральним директором Бурмакою Д.П. вказане доручення не було виконане. Тому на підставі п.1 ст.41 КЗпП України 31.12.2020 року ОСОБА_1 був звільнений з посади генерального директора КП «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради за одноразове грубе порушення трудових обов'язків. На підставі викладеного, просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (т.1 а.с.41-43).
23 лютого 2021 року задоволено клопотання представників відповідачів, залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог, - Полтавську міську раду (т.1 а.с.117-118).
Від представника третьої особи Полтавської міської ради до суду надійшли письмові пояснення, в яких вважає заявлені позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню. Посилається на ті обставини, що відповідно до Статуту КП «Полтава-Сервіс» ПМР виконавчим органом підприємства є генеральний директор, який є підзвітним органу, який його призначив, організовує всю роботу підприємства, несе повну відповідальність за його діяльність. Зазначає, що згідно з наказом заступника начальника Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради від 31.12.2020 року №98 «Про створення комісії по розгляду фактів невиконання доручень генеральним директором КП «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради Бурмакою Д.П.» з метою розгляду фактів невиконання позивачем наданих доручень було створено відповідну комісію, якій доручено розглянути факти відсутності виконання в установлений термін завдань Генеральним директором ОСОБА_1 з відповідним актуванням та висновками. 31 грудня 2020 року комісією складено акт про те, що в ході моніторингу діяльності КП «Полтава-сервіс» за 2020 рік було встановлено, що генеральний директор ОСОБА_1 не дотримався вимог ст.10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» та не забезпечив оприлюднення відкритих даних, включаючи фінансову звітність стосовно діяльності КП «Полтава-сервіс» на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на веб-сайті Полтавської міської ради. Про необхідність виконання цих вимог було повідомлено секретаря Полтавської міської ради та вказано про необхідність надання доручення підпорядкованим виконавчим органам ради, в тому числі комунальним підприємствам та організаціям (лист від 01.11.2019 року №04.2.2-42/3/1996). Згідно з наказом Генерального директора КП «Полтава-сервіс» ПМР Д.Бурмаки від 14.07.2020 року №70-П затверджено перелік наборів відкритих даних підприємства, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних. Відповідно до п.5 вказаного наказу генеральним директором ОСОБА_4 вказано, що контроль за виконанням наказу залишає за собою. Згідно з відомостями Єдиного державного веб-порталу відкритих даних КП «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради має оприлюднити 4 набори даних. Станом на 17.03.2021 року було оприлюднено лише 1 (один) набір даних: Інформація про рекламні засоби (дані про місце розміщення рекламного засобу, його вид і розміри, найменування розповсюджувача зовнішньої реклами, номер його телефону, адреса електронної пошти, дата видачі дозволу та строк його дії, номер і дата укладення договору, якщо місце розміщення рекламного засобу належить до комунальної власності). Вказана інформація створена 02.03.2021 року о 10:11 год. Відомості про виконання вимог законодавства та наказу від 14.07.2020 року №70-П та оприлюднення відкритих даних КП «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради відсутні. Вказаний факт, на думку представника третьої особи, є неналежним виконанням службових обов'язків з боку генерального директора КП «Полтава-сервіс» ОСОБА_1 . Також комісією зазначено, що 29.12.2020 року заступником начальника Управління адміністративних послуг ПМР було надано письмове доручення генеральному директору КП «Полтава-сервіс» ПМР з проханням надати до 12:00 31 грудня 2020 року перспективний План розвитку КП «Полтава-сервіс» з врахуванням напрямків діяльності підприємства стосовно роботи ринків, рекламної діяльності, розвитку системи паркування автотранспорту. Доручення було надіслано поштовим відправленням та на електронну адресу підприємства і особисто генерального директора КП «Полтава-сервіс». Проте позивач не виконав вищезгадане доручення, що є порушенням трудової дисципліни. Враховуючи викладене, членами комісії було вирішено рекомендувати заступнику начальника Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради за неналежне виконання службових обов'язків застосувати до генерального директора КП «Полтава-сервіс» ПМР ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення на підставі п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України та п.5.1 розд.5 контракту з генеральним директором. Також 31 грудня 2020 року комісією складено акт про те, що 31.12.2020 року на запрошення заступника начальника управління, начальника відділу розвитку підприємницької діяльності надання письмового пояснення про відсутність результату виконання доручення, наданого Генеральному директору КП «Полтава-сервіс» ПМР Бурмаці Д.П. листі від 29.12.2020 року №01-14-02-11/333-р останній пояснень не надав. З урахуванням викладеного, положень контракту, укладеного з позивачем, вважає, що звільнення позивача було здійснено з дотриманням вимог чинного законодавства України у зв'язку з одноразовим грубим порушенням останнім трудових обов'язків відповідно до ч.1 ст.41 КЗпП України. Тому просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі (т.1 а.с.145-151).
16 квітня 2021 року позивачем ОСОБА_1 до суду надано відповідь на пояснення Полтавської міської ради, в яких не погодився із викладеними в поясненнях запереченнями проти позовних вимог. Зазначив, що його було звільнено 31.12.2020 року, в той же день він отримав копію наказу на звільнення та доручення Управління адміністративних послуг за №01-14-02-11/333-р від 29.12.2020 року, трудову книжку відмовився отримувати, оскільки вважає звільнення незаконним. Будь-яких інших документів йому не надавалося, бо їх не існувало станом на 31.12.2020 року. Беззаперечним доказом відсутності даних документів є той факт, що при звільненні 31.12.2020 року позивачу не було надано для ознайомлення акти по розгляду фактів невиконання доручення керівника Управління адміністративних послуг від 31.12.2020 року. В першому акті зазначено, що позивач нібито весь 2020 рік не дотримувався ст.10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови КМУ від 21.10.2015 року №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних», тобто не опубліковує публічні дані. При цьому, протягом всього року жодного зауваження чи звернення з даного приводу не було, і лише 31.12.2020 року з'явився вказаний акт. Крім того, даний акт не відповідає дійсності, так як для можливості викладення публічних даних на порталі Полтавської міської ради, будучи на посаді генерального директора КП «Полтава-сервіс» ПМР позивач неодноразово звертався до Полтавської міської ради з проханням надати такий доступ, однак ці звернення було проігноровано, і дані факти можливо підтвердити, оскільки в журналі вихідної документації є листи із вищевказаним проханням. На думку позивача, в даному випадку Управління не взяло до уваги цей факт та склало зазначений акт. Крім того, зафіксувавши нібито порушення, позивача з ним навіть не ознайомили, що є грубим порушенням конституційних прав. Щодо іншого акту з приводу невиконання доручення у вигляді не пред'явлення перспективного плану розвитку підприємства до 31.12.2020 року, то позивачем надані докази, що такий лист був відправлений поштою тільки 31.12.2020 року та отриманий підприємством 04.01.2021 року. Тобто позивач фізично не міг з ним ознайомитися, а зазначення в акті про звернення керівника Управління адміністративних послуг в телефонному режимі є неправдивим і доказом для надання позивачу доручення слугувати не можуть, так як ці твердження жодним чином не зареєстровані документально. Також Управління вдруге грубо порушило конституційні права, не ознайомивши позивача з цим актом. Тому вважає, що дані акти з'явилися вже після 31.12.2020 року. Заперечення проти позовних вимог базуються на невиконанні постанови КМУ від 21.10.2015 року №835, що станом на 17.03.2021 року КП «Полтава-сервіс» опублікувало один з чотирьох необхідних наборів публічних даних і це є порушенням, яке стало підставою для звільнення. Однак зазначає, що Полтавською міською радою замовчується факт звернення позивача з проханням розміщення таких даних на їхньому сайті. До того ж, з часу призначення нового керівника КП «Полтава-сервіс» ПМР та станом на даний час, з пояснень третьої особи, ще трьох необхідних даних досі не опубліковано. За припущеннями позивача, це вказує на те, що засновник може на власний розсуд вибирати кому дане порушення є грубим, а кому ні, порушуючи при цьому ст.19 Конституції України та норми трудового законодавства. На підставі викладеного, вважає заперечення третьої особи безпідставними, та просить задовольнити позов у повному обсязі (т.1 а.с.209-210).
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Зазначив, що 30.12.2020 року його повідомили про звільнення з посади Генерального директора за власним бажанням, оскільки начебто він не виконав вказівки. До 31.12.2020 року він не отримував вказівок, зауважень до нього не було. Пояснень від нього перед звільненням не вимагали.
Представник позивача адвокат Болтік А.С. в судовому засіданні позов підтримав, просив задовольнити. Зазначив, що оскаржуваний наказ про звільнення позивача з посади є безпідставним та необґрунтованим, а саме звільнення та розірвання контракту відбулось незаконно, а тому порушені права підлягають поновленню. Просив позов задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві та заявах по суті справи, стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу з розрахунку 1480,95 гривень - середньоденний заробіток, за період з 04.01.2021 року по 19.05.2021 року.
Представник відповідача КП «Полтава-сервіс» ПМР за довіреністю Передерій Л.Б. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, заперечувала проти позову в повному обсязі, надала пояснення, аналогічні викладеним у відзиві. Зазначила, що в наказі 14.07.2020 року є перелік даних, які підлягають оприлюдненню. Одноразовим грубим порушенням є невиконання позивачем службових обов'язків, яке зазначено в акті, а саме: не оприлюднення інформації. Акт складений 31.12.2020 року. У зв'язку з цим, просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник відповідача Управління адміністративних послуг ПМР адвокат Пожидаєв В.О. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, заперечував проти позову в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву. Зазначив, що згідно акту було встановлено порушення з боку ОСОБА_1 , а саме: не оприлюднення публічної інформації, яке зазначено в наказі від 14.07.2020 року; він відмовився від надання пояснень, хоч по телефону йому пропонували надати такі пояснення. ОСОБА_1 скоїв триваюче порушення з початку 2020 року, він взагалі не оприлюднював інформацію. Стягнень до нього не застосовували. В 3-му кварталі він скоїв одноразове грубе порушення. ОСОБА_1 була заподіяна шкода, оскільки громадяни були позбавлені інформації про стан роботи комунального підприємства, відбулася дискредитація комунального підприємства в очах територіальної громади. В наказі про звільнення немає посилань на акт. На підставі викладеного, просив відмовити у задоволенні позову.
Представник третьої особи Полтавської міської ради за довіреністю Божко Р.О. у судовому засіданні підтримав позицію відповідачів, вважав позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з підстав, вказаних у письмових поясненнях. Зазначив, що довідка про середньоденну заробітну плату є неналежним доказом, оскільки за попереднім контрактом позивача було звільнено 15.12.2020 року, тому саме з 16.12.2020 року і до звільнення повинен розраховуватись цей заробіток.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, допитавши свідка, повно і всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а також доводи сторони відповідачів, надавши належну правову оцінку зібраним доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.
Положеннями частини 1 ст. 4, ст. 12, 13 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів і на власний розсуд розпоряджається своїми правами щодо предмета спору. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Статтею 43 Конституції України передбачено, що громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Судом установлено, що 16 грудня 2019 року між начальником Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради Регедою О.В. та ОСОБА_1 (позивачем по справі) було укладено контракт з Генеральним директором комунального підприємства «Полтава-срвіс» Полтавської міської ради, згідно з яким позивача призначено на вказану посаду за строковим трудовим договором (контрактом) на визначений термін, а саме з 16.12.2019 по 15.12.2020 року (т.1 а.с.176-180).
В подальшому, після закінчення терміну дії контракту від 16.12.2019 року, між заступником начальника Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради, начальником відділу розвитку підприємницької діяльності Болвановичем О.Л. та ОСОБА_1 укладено контракт з Генеральним директором комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради від 16 грудня 2020 року (т.1 а.с.12-16, 181-185).
Згідно з наказом заступника начальника управління, начальником відділу розвитку підприємницької діяльності Болвановича О.Л. №5 від 16 грудня 2020 року «Про заключення контракту з ОСОБА_1 » вирішено заключити контракт з ОСОБА_1 строком на 1 рік з 16 грудня 2020 року; ОСОБА_1 призначити на посаду Генерального директора Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради з 16.12.2020 року (т.1 а.с.11).
За наказом заступника начальника управління, начальником відділу розвитку підприємницької діяльності Болвановича О.Л. №6 від 31 грудня 2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » ОСОБА_1 звільнено з посади Генерального директора комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради з 31.12.2020 року на підставі п.1 статті 41 Кодексу законів про працю України, за одноразове грубе порушення трудових обов'язків; розірвано контракт з директором комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради ОСОБА_1 з 31.12.2020 року (т.1 а.с.18, 202).
З даним наказом ОСОБА_1 ознайомлений 31 грудня 2021 року, про що міститься особистий підпис та зазначення про незгоду з наказом.
Як вбачається з наявних матеріалів справи, 29 грудня 2020 року був складений лист за підписом заступника начальника управління адміністративних послуг Болвановича О.Д. №01-14-02-11/333-р, який був направлений засобами поштового зв'язку на адресу Генерального директора КП «Полтава-сервіс» Бурмаці Д.П. Зміст даного листа зводиться до того, що з метою підготовки Плану роботи Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради на 2021 рік позивача просили надати до 12 год. 31.12.2020 року перспективний План розвитку комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради з урахуванням напрямків діяльності підприємства стосовно роботи ринків, рекламної діяльності, розвитку системи паркування автотранспорту (т.1 а.с.17, 53).
Згідно з копією Журналу реєстрації вхідної кореспонденції КП «Полтава-сервіс» ПМР за період з 01.01.2021-31.12.2021 р.р., встановлено, що вищевказаний лист Управління адміністративних послуг ПМР з приводу Плану роботи та розвитку підприємства фактично надійшов на адресу КП «Полтава-сервіс» ПМР за вх.№2 від 04 січня 2021 року, відомості щодо протилежного у справі відсутні (т.1 а.с.20).
Згідно з наказом заступника начальника управління, начальника відділу розвитку підприємницької діяльності Болвановича О.Л. №98 від 31 грудня 2020 року «Про створення комісії по розгляду фактів невиконання доручень Генеральним директором КП «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради Бурмакою Д.П.» створено відповідну комісію, якій згідно з п.2 наказу доручено розглядати факти відсутності виконання в установлений термін завдань генеральним директором КП «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради ОСОБА_1 з відповідним актуванням та висновками (т.1 а.с.186).
Відповідно до змісту акту комісії Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради по розгляду фактів невиконання доручення керівника від 31 грудня 2020 року членами комісії встановлено, що 29.12.2020 року заступником начальника Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради було надано письмове доручення генеральному директору Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради з проханням надати до 12:00 31.12.2020 перспективний План розвитку КП «Полтава-сервіс» з врахуванням напрямків діяльності підприємства стосовно роботи ринків, рекламної діяльності, розвитку системи паркування автотранспорту. Доручення було надіслано поштовим відправленням та на електронну адресу підприємства і особисто генерального директора КП «Полтава-сервіс». Проте генеральний директор КП «Полтава-сервіс» ОСОБА_1 не виконав вищезгадане доручення, що є порушенням трудової дисципліни. Крім того, 31.12.2020 року заступник начальника Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради неодноразово телефонував генеральному директору КП «Полтава-сервіс», проте ОСОБА_1 на телефонні дзвінки не відповідав (п.1 акту). Також відповідно до п.2 даного акту в ході моніторингу діяльності КП «Полтава-сервіс» за 2020 рік було встановлено, що генеральний директор КП «Полтава-сервіс» ОСОБА_1 , в недотримання вимог ст.10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та Постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» не забезпечив оприлюднення відкритих даних, включаючи фінансову звітність, стосовно діяльності КП «Полтава-сервіс» на єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на веб-сайті Полтавської міської ради. Вказаний факт є неналежним виконанням службових обов'язків з боку генерального директора КП «Полтава-сервіс» ОСОБА_1 . Крім того, за неоприлюднення інформації, обов'язкове оприлюднення якої передбачено законом України «Про доступ до публічної інформації», передбачена адміністративна відповідальність за ст.212-3 КУпАП України (т.1 а.с.187-188).
До матеріалів справи, серед іншого, долучені копії матеріалів моніторингу працівниками виконавчого комітету ПМР Єдиного державного веб-порталу відкритих даних та веб-порталу відкритих даних Полтавської міської ради (датовані 01.11.2019 року), згідно з якими багатьма управліннями, комунальними підприємствами та організаціями не виконано вимоги абз.2 ч.1 ст.10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (т.1 а.с.192, 193), копії рішень Полтавської міської ради від 27 березня 2020 року та від 12 червня 2020 року «Про підтримку комунальних підприємств за період здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (т.1 а.с.194, 195).
Згідно з наказом Генерального директора КП «Полтава-сервіс» ПМР №70-П від 14 липня 2020 року «Про призначення відповідальної особи за оприлюднення публічної інформації» затверджено перелік наборів відкритих даних КП «Полтава-сервіс» ПМР, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних; призначено відповідльною ОСОБА_5 , спеціаліста І категорії КП «Полтава-сервіс» ПМР за оприлюднення та подальше оновлення наборів даних на веб-порталі відкритих даних Полтавської міської ради та на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних data.gov.ua; контроль за виконанням даного наказу залишено за генеральним директором (т.1 а.с.196, 197-201).
Крім того, в матеріалах справи міститься також інший акт цієї ж комісії від 31.12.2020 року аналогічного змісту, проте в якому відсутній пункт 2 (т.1 а.с.189).
Як слідує зі змісту наведених актів, за наслідками встановлених обставин, членами комісії було вирішено рекомендувати заступнику начальника Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради за неналежне виконання службових обов'язків застосувати до генерального директора Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення на підставі п.1 ч.1 ст.41 КЗпП України та п.5.1. розд.5 контракту з генеральним директором комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради.
Також, комісією був складений акт «Про ненадання пояснення щодо відсутності результату доручення, незгоду директора комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради Бурмаки Д.П. із наказом по управлінню адміністративних послуг Полтавської міської ради про звільнення, та відмову в отриманні трудової книжки» від 31 грудня 2020 року.
За змістом вказаного акту, 31.12.2020 року на запрошення заступника начальника управління, начальника відділу розвитку підприємницької діяльності Болвановича О.Л. в телефонному режимі для надання письмового пояснення про відсутність результату виконання доручення, даного Генеральному директору КП «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради ОСОБА_1 в листі від 29.12.2020 року №01-14-02-11/333-р, останній пояснень не надав. Разом із цим, письмово засвідчив про свою незгоду з наказом від 31.12.2020 року №6 «Про звільнення ОСОБА_1 », отримав копію наказу, та відмовився отримувати трудову книжку, про що засвідчено комісією (т.1 а.с.191).
Статтею 139 КЗпП України встановлено, що працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержуватися трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.
Статтею 147 КЗпП України визначено, що за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення.
Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.
Пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України передбачено, що трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами податкових та митних органів, яким присвоєно спеціальні звання, і службовими особами центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами.
Відповідно до частини третьої статті 41 КЗпП України розірвання договору у випадках, передбачених частинами першою і другою цієї статті, провадиться з додержанням вимог частини третьої статті 40, а у випадках, передбачених пунктами 2 і 3 частини першої цієї статті, - також вимог статті 43 цього Кодексу.
Важливим елементом застосування пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України є звільнення працівника за порушення, яке має ознаки одноразовості. Так, і рішення компетентного органу власника підприємства, і наказ про звільнення повинні містити чітко сформульоване одноразове порушення, яке стало підставою для звільнення.
За своїм змістом наказ про звільнення не повинен містити посилання на цілу низку (систему) порушень, за які був звільнений позивач, а лише вказувати на одноразове грубе порушення конкретних трудових обов'язків.
Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Отже, за змістом цих норм ЦПК України та положень КЗпП саме роботодавець повинен довести підставу звільнення працівника.
Як роз'яснено у пункті 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 "Про судову практику розгляду судами трудових спорів", у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами3, 4, 7, 8 частини першої статті 40, пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 147-1, 148, 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалося вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Вирішуючи питання про те, чи є порушення трудових обов'язків грубим, суд повинен виходити з характеру проступку, обставин, за яких його вчинено, та істотності наслідків порушення трудових обов'язків. При цьому суд повинен установити не тільки факт невиконання працівником обов'язку, який входить до кола його трудових обов'язків, а й можливість виконання ним зазначеного обов'язку за встановлених судом фактичних обставин справи, тобто встановити вину працівника та наявність причинного зв'язку між невиконанням працівником трудових обов'язків і негативними наслідками, які настали внаслідок такого порушення.
Грубість порушення трудових обов'язків характеризуються характером дій чи бездіяльності працівника, істотністю наслідків порушення та формою вини. Право оцінки порушення, як грубого, покладається на суд, який розглядає конкретний трудовий спір.
Звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 41 КЗпП України за своєю природою є дисциплінарним, а тому воно має здійснюватись з дотриманням порядку і строків, викладених у статтях 148, 149 КЗпП України.
Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Також встановлено, що дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.
Звертаючись з даним позовом, ОСОБА_1 не погоджується із вищевказаним наказом відповідача та просить скасувати наказ з підстав його незаконності та необґрунтованості.
Позивач стверджує, що від нього не вимагали письмових пояснень, оскаржуваний наказ про звільнення взагалі не містить опису допущеного позивачем грубого порушення трудових обов'язків та про існування відповідного листа Управління від 29.12.2020 року №01-14-02-11/333-р позивач дізнався лише 31.12.2020 року під час ознайомлення із наказом про своє звільнення, отримав копію такого листа лише 25 січня 2021 року, а надійшов лист до КП «Полтава-Сервіс» лише 04 січня 2021 року, тобто через 3 дні після прийняття відповідачем наказу про звільнення позивача.
Суд вважає доводи позивача слушними, а посилання відповідачів на роздруківки відправлення копії листа електронною поштою є недостатніми, оскільки в матеріалах справи відсутнє будь-яке документальне підтвердження щодо отримання вказаних відправлень та обізнаності позивача щодо надсилання документів на його адресу у вказаний спосіб.
Так, долучені до матеріалів справи докази відправки листа свідчать про те, що засобами поштового зв'язку відправлення листа відбулося 29 грудня 2020 року (т.1 а.с.53, 135), тоді як електронною поштою даний лист направлений лише 31 грудня 2020 року об 11 год. 14 хв., тобто менше ніж за годину до настання вказаного в ньому терміну (т.1 а.с.136, 137). Інших доказів щодо направлення у встановлений спосіб та завчасного отримання позивачем вищевказаного листа до суду не надано.
Крім того, з наказу заступника начальника Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради №6 від 31.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » вбачається, що його звільнено за одноразове грубе порушення трудових обов'язків, п.1 ст.41 КЗпП України.
Проте, оскаржений наказ про звільнення позивача не містить чітко сформульованого порушення трудових обов'язків, за що саме був звільнений позивач. Посилання у наказі на пункт 1 ст.41 КЗпП України є загальним та не конкретизованим.
Також згідно ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Як встановлено судом, відповідач до застосування дисциплінарного стягнення не зажадав від позивача письмові пояснення. Посилання сторони відповідача на складений акт «Про ненадання пояснення щодо відсутності результату доручення, незгоду директора комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради Бурмаки Д.П. із наказом по управлінню адміністративних послуг Полтавської міської ради про звільнення, та відмову в отриманні трудової книжки» від 31 грудня 2020 року не спростовує доводів позивача, зважаючи на те, що стосувався він вже факту звільнення та отримання трудової книжки.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, щонаказ заступника начальника Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради №6 від 31.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 » є незаконним, оскільки наказ взагалі не містять доводів, за яке саме одноразове грубе порушення трудових обов'язків ОСОБА_1 звільнено і це доведено позивачем.
Крім того, 31 грудня 2020 року комісією складено акт про те, що в ході моніторингу діяльності КП «Полтава-сервіс» за 2020 рік було встановлено, що генеральний директор ОСОБА_1 не дотримався вимог ст.10-1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» та постанови Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року №835 «Про затвердження Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню у формі відкритих даних» та не забезпечив оприлюднення відкритих даних, включаючи фінансову звітність стосовно діяльності КП «Полтава-сервіс» на Єдиному державному веб-порталі відкритих даних та на веб-сайті Полтавської міської ради.
Тобто, встановлені обставинив ході моніторингу діяльності КП «Полтава-сервіс» за 2020 рік свідчать про те, що порушення посадових обов'язків ОСОБА_1 мали тривалий характер (наявна повторність). Про це і в ході судового засідання було заявлено стороною відповідача, представником третьої особи.
Однак, якщо порушення має тривалий, а не разовий характер, це не дає підстав для звільнення працівника за пунктом 1 частини першої статті 41 КЗпП України (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2019 року по справі № 461/605/18, провадження № 61-3017св19).
Таким чином, у відповідача були відсутні підстави для звільнення позивача за п. 1 ст. 41 КЗпП України.
Також, судом встановлено, що відповідачем при обранні дисциплінарного стягнення не враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.
Вказані обставини свідчать, що при звільненні відповідачем не були додержані передбачені статтею 149 КЗпП України правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень.
Правилами ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.5 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною першою ст.76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
За загальними положеннями ЦПК України обов'язок суду під час ухвалення рішення вирішити, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги позивача та якими доказами вони підтверджуються; перевірити наявність чи відсутність певних обставин за допомогою доказів шляхом їх оцінки; оцінити подані сторонами докази та дійти висновку про наявність або відсутність певних юридичних фактів.
Враховуючи встановлені судом обставини, надавши оцінку наявним у справі доказам, не доведення відповідачами, що звільнення позивача відбулося без порушення законодавства про працю, суд не може вважати звільнення таким, що проведено з дотриманням вимог законодавства, та доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки встановлено, що позивач був звільнений з порушенням законодавства про працю.
Натомість, викладені відповідачами у наданих до суду відзивах на позовну заяву заперечення проти позовних вимог (т.1 а.с.35-36, 41-43), а так само надані ними під час розгляду пояснення, та свідком ОСОБА_6 показів про його участь в комісії з приводу невиконання завдань ОСОБА_1 не спростовують тверджень сторони позивача щодо незаконності звільнення та оскаржуваного наказу, які знайшли своє обґрунтоване підтвердження матеріалами судової справи у їх сукупності та взаємному зв'язку.
За таких обставин, суд вважаєвизнати незаконним та скасувати наказ заступника начальника Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради №6 від 31.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 »; поновити ОСОБА_1 на роботі в Комунальному підприємстві «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради на посаді Генерального директора з дати звільнення (31 грудня 2020 року).
Згідно ч. 2 ст. 235 КЗпП України при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.
Відповідно до п.3 розділу 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08 лютого 1995 року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.
Пунктом 8 розділу 4 Порядку передбачено, що нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів, а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.
ОСОБА_1 , якого звільнено фактично з 31.12.2020 року (перший робочий день за днем звільнення - 04.01.2021 року), поновлено на роботі даним судовим рішенням від 19.05.2021 року, тобто вимушений прогул складає 93 робочих днів. Середньоденна заробітна плата становить 1480,95 гривень, що підтверджується довідкою відповідача від 22.01.2021 року (т.1 а.с.21).
Отже, середній заробіток за весь час вимушеного прогулу становить 137728,35 гривень (1480,95 гривень (середньоденна заробітна плата) х 93 (кількість днів затримки на час ухвалення рішення).
Наданий відповідачем власний розрахунок розміру середньоденного заробітку (15550,00 : 11 роб. днів = 1413,64 грн.) суд вважає необґрунтованим, оскільки він спростований довідкою самого відповідача, якою середньоденна зарплата 1480,95 гривень розрахована за два останні календарні місяці перед звільненням: жовтень,листопад 2020 року (т.1 а.с.21), а також тим, що ОСОБА_1 перебував фактично безперервно у трудових відносинах з відповідачем на контрактній основі, починаючи з 16.12.2019 року.
За таких обставин, з відповідача Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради, на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 137728,35 гривень.
Також, суд вважає за необхідне у відповідності до пунктів 2,4 ч.1 ст. 430 ЦПК України, допустити негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та виплати середнього заробітку за один місяць.
Крім того, у відповідності до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненнюна користь ОСОБА_1 судові витрати у вигляді сплаченого при подачі позову судового збору з Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради - в сумі 908,00 гривень, з Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради - в сумі 908,00 гривень. Слід стягнути з відповідачів: Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради, Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради, на користь Держави судовий збір в розмірі 908,00 гривень (по 454,00 гривень з кожного).
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,95,141,211,,259,263-265,268 ЦПК України, ст.ст. 36,41,232,233,235 КЗпП України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Полтава-Сервіс», Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу, поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу; третя особа: Полтавська міська рада, - задовольнити.
Визнати незаконним та скасувати наказ начальника Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради №6 від 31.12.2020 року «Про звільнення ОСОБА_1 ».
Поновити ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на роботі в Комунальному підприємстві «Полтава-Сервіс» Полтавської міської ради, місцезнаходження: 36002, м.Полтава, пров.Чайковського,5, код ЄДРПОУ: 30191518, на посаді Генерального директора з дати звільнення (31 грудня 2020 року).
Стягнути з Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради, місцезнаходження: 36002, м.Полтава, пров.Чайковського,5, код ЄДРПОУ: 30191518, на користь ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 137728,35 гривень.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення на його користь з Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути на користь ОСОБА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , судові витрати у вигляді сплаченого при подачі позову судового збору з Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради, місцезнаходження: 36002, м.Полтава, пров.Чайковського,5, код ЄДРПОУ: 30191518, - в сумі 908,00 гривень, з Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради, місцезнаходження: 36000, м.Полтава, вул.Соборності,36, код ЄДРПОУ:39779718 - в сумі 908,00 гривень.
Стягнути з відповідачів: Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради, місцезнаходження: 36000, м.Полтава, вул.Соборності,36, код ЄДРПОУ:39779718, Комунального підприємства «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради, місцезнаходження: 36002, м.Полтава, пров.Чайковського,5, код ЄДРПОУ: 30191518, на користь Держави судовий збір в розмірі 908,00 гривень (по 454,00 гривень з кожного).
Рішення може бути оскаржене на підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у тридцяти денний строк з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ;
відповідач:Комунальне підприємство «Полтава-сервіс» Полтавської міської ради, місцезнаходження: 36002, м.Полтава, пров.Чайковського,5, код ЄДРПОУ: 30191518;
відповідач: Управління адміністративних послуг Полтавської міської ради, місцезнаходження: 36000, м.Полтава, вул.Соборності,36, код ЄДРПОУ:39779718;
третя особа: Полтавська міська радамісцезнаходження: 36000 м.Полтава, вул.Соборності,36, код ЄДРПОУ: 0538468.
Повний текст судового рішення складено 21.05.2021 року.
Суддя: А.М.Чуванова