Справа № 534/283/21
Провадження № 1-кс/534/86/21
22 травня 2021 року місто Горішні Плавні
Слідчий суддя Комсомольського міського суду Полтавської області ОСОБА_1 , за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого, погодженого з прокурором, у кримінальному провадженні 12020170200000070 від 02.03.2020 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в с. Королево Виноградівського району Закарпатської області, громадянина України, фактично проживаює без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.185 КК України,
Слідчий СВ відділення поліції №2 Кременчуцького ВП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням, погодженим прокурором, в якому порушує питання щодо застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, строком на 60 днів. Обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою вмотивовано слідчим тим, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, не має стійких соціальних зв'язків, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для установлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Виходячи із змісту внесеного клопотання, органом досудового розслідування ОСОБА_5 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Так, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 27.02.2020 року о 11 год. 30 хв., перебував у магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в якому здійснюється торгівля мобільними терміналами ФОП « ОСОБА_7 » який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , де помітив відчинену вітрину, на якій знаходився мобільний телефон марки «neffos» модель C7s, після чого в останнього виник прямий умисел на таємне викрадення майна.
Там ОСОБА_5 , будучи переконаним, що поряд відсутні сторонні особи, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки таких дій та бажаючи їх настання, діючи повторно, шляхом вільного доступу, здійснив крадіжку мобільного телефону марки «neffos» модель C7s, вартість якого, відповідно до висновку експерта № 506 від 04.03.2020 року становить 1899,00 грн., який належав ФОП « ОСОБА_7 », чим спричинив потерпілій матеріальні збитки на вказану суму.
У подальшому викраденим телефоном ОСОБА_5 , розпорядився на власний розсуд.
21.05.2021 о 13 год. 35 хв. ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 , підтримуючи клопотання слідчого та зазначаючи про наявність обґрунтованих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, наполягав на застосуванні до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою. При цьому зазначив про наявність ризиків, пов'язаних із можливим переховуванням від слідчого та суду та вчиненням іншого кримінального правопорушення, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на 60 днів.
Підозрюваний ОСОБА_8 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні просили застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Заслухавши думки прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали судової справи у контексті розгляду зазначеного вище клопотання, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, надавши оцінку кожному доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, враховуючи, що жоден доказ не має наперед встановленої сили, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст.176, ст.177 КПК України, запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який відповідно до ст.183 КПК України може бути застосований, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки, а також якщо буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування.
Як вбачається з представлених суду матеріалів, в провадженні відділення поліції №2 Кременчуцького відділу поліції ГУ НП в Полтавській області перебувають матеріали досудового розслідування внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020170200000070 від 02.03.2020 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
24.03.2020 року на підставі ч. 3 ст. 276, ч. 1 ст. 278, ч. 2 ст. 135 КПК України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, та повідомлення про підозру вручено під розписку дорослому члену його сім'ї, а саме брату ОСОБА_9 .
Крім того, прокурором доведено, що підозрюваний переховувався від органу досудового розслідування (а.с. 37, 38, 39, 43, 44, 46-47). У той же час підозрюваним та захисником не спростовано вказані обставини, не доведено поважність причин відсутності підозрюваного за місцем мешкання, як таких, що не свідчили б про переховування від органу досудового розслідування.
Вина ОСОБА_5 повністю підтверджується доказами зібраними під час досудового розслідування, а саме:
1)протоколом огляду місця події від 02.03.2020 року, відповідно до якого виявлено та вилучено коробку до телефону марки «neffos» модель C7s та сам мобільний телефон марки «neffos» модель C7s.
2)протоколом допиту потерпілої ОСОБА_10 яка показала, що 26.02.2020 року до її магазину завезли партію нових телефонів на реалізацію, серед яких був і телефон марки «neffos. Даний телефон було поставлено на вітрину під стекло, але не зачинене. В Подальшому 28.02.2020 року у магазин прийшла жінка яка запитала чи можна придбати батарею до телефону «neffos» модель C7s. Коли почали дивитися батарею то виявили що телефону належить їм, і він був викрадений, у потерпілої залишилася коробка в якій і була батарея та в послідуючому звірили ІМЕІ та вони співпадали, після чого викликали поліцію.
3)висновком товарознавчої експертизи;
4)протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , яка показала, що 27.02.2020 року близько 14 год. 40 хв. до неї підійшов чоловік циганської зовнішності який назвався ОСОБА_12 і запропонував придбати у нього мобільний телефон за 400 грн., який пояснював, що даний телефон взяв у кредит у м. Кременчуці і продає його тому що йому потрібні гроші. В даному телефоні не було батареї, документів і зарядного пристрою. Остання погодилась та придбала телефон. 28.02.2020 року прийшла до магазину «Паралель» щоб придбати батарею, де виявилось що даний телефон викрадено із даного магазину.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини слова «обґрунтована підозра» означають наявність фактів чи інформації, котрі могли би переконати стороннього об'єктивного спостерігача, що конкретна особа, можливо вчинила злочин (п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України»), аналогічний правовий висновок викладено також у справі «Кавала проти Туреччини» (заява №28749/18), та у інших справах.
Враховуючи зазначені критерії, докази додані до клопотання та пояснення учасників процесу, слідчий суддя приходить до висновку, що підозра є обґрунтованою.
За змістом ст.194 КПК України, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази, обставини, які свідчать про 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Проаналізувавши приєднані до клопотання слідчого матеріали досудового розслідування, слідчий суддя дійшов висновку, що наведені вище докази, доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, яке відносяться до нетяжкого злочину, за який передбачено покарання на строк до п'яти років позбавлення волі.
Одночасно, слідчий суддя зазначає, що у відповідності до ст.198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.
Відповідно до ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи; репутацію підозрюваного, його майновий стан; наявність судимостей.
В якості підстави для застосування найсуворішого запобіжного заходу слідчий у внесеному клопотанні посилається на наявність двох ризиків, що передбачені ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, а також вчинення інших кримінальних правопорушень. Наявність зазначених ризиків була підтримана прокурором у судовому засіданні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
Слідчий суддя зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 01.06.2006 року у справі «Мамедова проти Росії», (пункті 74) Суд вказував, що хоча суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, потребу позбавлення когось волі не можна оцінювати з винятково абстрактного погляду, беручи до уваги тільки тяжкість злочину. Тримання під вартою також не можна застосовувати як передбачення вироку у формі позбавлення волі.
Оцінивши всі обставини в їх сукупності, у відповідності до вимог ст.178 КПК України, слідчий суддя дійшов до висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до підозрюваного підлягає задоволенню. Лише такий запобіжний захід зможе дієво запобігти ризикам вчинення іншого кримінального правопорушення та можливого переховування, що доведені під час розгляду клопотання, що виключає можливість застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу.
Слідчим суддею вивчалась можливість застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Проте, з урахуванням особи підозрюваного, відсутності у нього законних джерел доходів та певну схильність до вчинення злочинів проти власності, застосування таких не буде дієвим. З аналогічних підстав слідчий суддя вважає неспроможними обґрунтування щодо доцільності застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
До того ж слідчий суддя звертає увагу на те, що стороною захисту не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів наявності у власності чи користуванні підозрюваного житла або згоди особи, яка правомірно володіє житлом, на перебування підозрюваного ОСОБА_13 у цьому житлі з метою забезпечення виконання можливої ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Вік обвинуваченого, його стан здоров'я, сімейне та матеріальне становище не дає підстав для незастосування до нього такого запобіжного заходу, як тримання під вартою.
Згідно із приєднаними до клопотання матеріалами (протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину), підозрюваний ОСОБА_5 затриманий на підставі ст. 208 КПК України о 13 год. 35 хв. 21.05.2021 у АДРЕСА_3 .
Слідчий суддя наголошує, що у відповідності до вимог ст.209 КПК України, особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Таким чином, строк тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 слід рахувати саме з 13 год. 35 хв. 21.05.2021.
Питання про застосування застави вирішено судом в порядку ч.3 ст.183 КПК України.
З урахування тяжкості інкримінованого злочину, який у відповідності до ст.12 КК України відноситься до нетяжкого злочину, та відомостей, що характеризують підозрюваного, суд визначає заставу, достатню для забезпечення підозрюваним ОСОБА_5 належної процесуальної поведінки у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн. із покладенням на підозрюваного передбачених законом обов'язків.
Керуючись ст.ст.176-178,183,194 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ відділення поліції №2 Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене прокурором, - задовольнити повністю.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком на шістдесят днів.
Строк тримання під вартою рахувати з 13 години 35 хвилин 21 травня 2021 року.
Строк дії ухвали закінчується 19 липня 2021 року.
Визначити підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 45400 грн., яка може бути внесена на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Полтавській області (отримувач: ТУ ДСА України в Полтавській області; ЗКПО 26304855; р/р UA398201720355289002000015950 в ДКСУ м.Київ; МФО 820172;призначення платежу: ПІБ платника, призначення платежу, суд) підозрюваним, обвинуваченим або заставодавцем, який зобов'язується надати суду документ, що це підтверджує.
У разі внесення застави у розмірі, визначеному ухвалою суду, уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 з-під варти та повідомити про це слідчого СВ відділення поліції №2 Кременчуцького РУП ГУНП в Полтавській області капітана поліції ОСОБА_6 , прокурора Козельщинського відділу Кобеляцької місцевої прокуратури Полтавської області ОСОБА_3 та суд.
У разі внесення застави та звільнення підозрюваного ОСОБА_14 з-під варти на нього покладаються строком до 19 липня 2021 року наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду,
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом.
Роз'яснити особі, якою буде внесено заставу, що в разі невиконання підозрюваним перелічених вище обов'язків, заставу буде звернуто в дохід держави.
Ухвала слідчого судді, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом 5 (п'яти) діб з дня її оголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй повного тексту судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1
Повний текст ухвали складено 21.05.2021