Справа № 219/5005/21
Провадження № 2/219/2191/2021
про залишення позовної заяви без руху
20 травня 2021 року м. Бахмут Донецької області
Артемівський міськрайонний суд Донецької області в особі судді Шевченко Л.В., дослідивши матеріали цивільної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Бахмутської районної ради Донецької області, третя особа - Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини, -
19.05.2021 до Артемівського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Бахмутської районної ради Донецької області, третя особа - Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Ознайомившись з вказаним позовом вважаю, що наявні підстави для залишення його без руху, оскільки він не відповідає вимогам ст.ст. 177 ЦПК України, з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно роз'яснень, наданих у п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогамЦПК України. У зв'язку з цим суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
При цьому, згідно роз'яснень, наданих у п.24 Постанови Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» N 7 від 30.05.2008, суди відкривають провадження у справі про визначення додаткового строку для прийняття спадщини у разі відсутності письмової згоди спадкоємців, які прийняли спадщину (частина друга статті 1272 ЦК), а також за відсутності інших спадкоємців, які могли б дати письмову згоду на подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини. Відповідачами у такій справі є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При розгляді цих справ слід перевіряти наявність або відсутність спадкової справи стосовно спадкодавця у державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини, наявність у матеріалах справи обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину».
Ознайомившись із даною позовною заявою, встановлено що, зазначену позовну заяву подано без додержання вимог, а саме відсутня, передбачена ст.49 Закону України «Про нотаріат» N 3425-XII від 02.09.1993 обґрунтована постанова про відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину. Адже відповідно до зазначеної норми, на вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов'язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз'яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову.
Крім того, вимоги, що пред'являються до змісту позовної заяви чітко визначені у ст. 175 ЦПК України. У позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Позовна заява повинна містити в тому числі зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (п. 4 ч. 3 цієї статті).
Встановлено, що позивач визначив відповідачем Бахмутську районну раду Донецької області, третю особу - Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області. В позові вказує, що після смерті матері ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії, яку вона отримала в Слов'янському ОУ ПФУ. В своїх вимогах просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Горлівка Донецької області.
З огляду на вказане не зрозуміло з якою метою залучено як відповідача Бахмутську районну раду Донецької області; з викладених у позові обставин неможливо встановити яким чином рішення може вплинути на його права або обов'язки, оскільки недоотримані пенсія знаходиться у володінні третьої особи Слов'янського ОУ ПФУ, яку спадкодавець ОСОБА_2 отримувала у м. Слов'янську.
Право на звернення до суду гарантується. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів у порядку, встановленому процесуальним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд справи в суді, до юрисдикції якого його віднесено законом.
Разом з тим, суд звертає увагу, що статтею 44 Цивільного процесуального кодексу України визначено не допущення зловживання учасниками справи своїми правами, та залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема необґрунтоване або штучне завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з метою зміни підсудності справи.
Отже, позивачу необхідно правильно визначити відповідача, на права та обов'язки якого може вплинути рішення по справі.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним і може підлягати обмеженням, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року, «Наталія Михайленко проти України» від 30 травня 2013 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року. Відтак в кожному випадку позивач (заявник) при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Відповідно до ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 258-260 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до Бахмутської районної ради Донецької області, третя особа - Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області, про визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали, попередивши останнього про те, що у разі коли він відповідно до вказівок судді у встановлений строк виконає всі перелічені вимоги, заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.
В разі невиконання вказаних в ухвалі вимог, заява буде вважатись неподаною та повернута позивачу, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною заявою до суду.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Л.В. Шевченко