Справа № 529/237/21
Провадження № 2-а/529/4/21
20 травня 2021 року Диканський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Петренко Л.Є.,
секретаря судових засідань - Федотченка С.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора УПП в Харківській області - лейтенанта поліції Денисенка Олександра Ігоревича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
ОСОБА_1 05.04.2021 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення в справі про адміністративне правопорушення від 22.03.2021, яким його притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч.1 ст.121 КУпАП.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що 22.03.2021 близько 08 год. 39 хв. він керував автомобілем ЗАЗ LANOS, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 202/2 км Полтавського шосе в м. Харків, його зупинив поліцейський, який після огляду транспортного засобу почав звинувачувати в тому, що на вітровому склі автомобіля в зоні дії склоочисників є тріщина. Цього ж дня поліцейським винесено постанову серії ЕАН №3953592, згідно якої його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 121 КУпАП за те, що він керував автомобілем з наявною тріщиною лобового скла в зоні роботи водія склоочисників, чим порушено п. 31.4. ПДР та застосоване адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. Із вказаною постановою він не погоджується, так як редакція п. 31.4 ПДР на момент винесення постанови не містила п.п. 31.4.12. Крім того, до постанови не надано доказів того, що наявність тріщин на вітровому склі в зоні роботи склоочисників не відповідає вимогам стандартів, ПДР і правил технічної експлуатації, а також, що саме з вказаною технічною несправністю відповідно до правил забороняється експлуатація транспортного засобу. Тому, просить визнати протиправними дії інспектора по складанню вказаної постанови про накладення на нього адміністративного стягнення за ч.1 ст. 121 КУпАП, скасувавши її та при цьому закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
06.04.2021 ухвалою судді позов залишено без руху та надано строк для усунення недоліків.
21.04.2021 у справі відкрито провадження за вказаним позовом з призначенням судового засідання з розгляду справи по суті.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, надавши заяву про розгляд справи у його відсутність, свої позовні вимоги підтримує та просить задовольнити. Також просить стягнути з відповідача на його користь сплаченим ним при подачі позову судовий збір.
Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, хоча був повідомлений про дату судового засідання належним чином.
Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін та без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ч.4 ст.229 КАС України.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 288 КУпАП постанову про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Вказані критерії одночасно є вимогами для суб'єктів владних повноважень, який приймає відповідне рішення, вчиняє дії чи допускається бездіяльність.
Судом встановлено, що інспектором 1 батальйону 6 роти УПП в Харківській області - лейтенантом поліції Денисенком О.І. 22.03.2021 винесена постанова серії ЕАН № 3953592 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП у виді штрафу в сумі 340 грн. Вказана постанова винесена на підставі того, що водій ОСОБА_1 22.03.2021 о 08 год. 39 хв. керував транспортним засобом "ЗАЗ LANOS", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , на 202/2 км Полтавського шосе в м. Харків з технічною несправністю, а саме з тріщиною лобового скла в зоні дії склоочисників, що не дозволено згідно ДСТУ 3649 п. 6.8.5., чим порушив п.31.4 ПДР України (ар.с.5).
Відповідно до ч. 1 ст. 121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП полягає у керуванні транспортним засобом, що має технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється.
Сама собою наявність технічних несправностей не є достатньою підставою для притягнення до відповідальності. Такі технічні несправності обов'язково повинні бути віднесені законом до таких, з якими експлуатація транспортного засобу забороняється.
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України визначений Правилами дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306.
Перелік технічних несправностей і невідповідностей вимогам, за яких згідно із законодавством забороняється експлуатація транспортних засобів, визначений у п. 31.4 Правил дорожнього руху.
Відповідно до п.п. "а", "в" п.31.4.7 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів якщо немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду; встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість, крім самоклейної мітки радіочастотної ідентифікації про проходження обов'язкового технічного контролю транспортним засобом, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч.1 ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з ч.ч. 1 та 4 ст.73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.
Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частина 2 ст. 77 КАС України встановлює, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Стаття 280 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" від 23 грудня 2005 року з подальшими змінами та доповненнями, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП України. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Так, ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України "Колісні транспортні засоби", "Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання", затверджені наказом Держспоживстандарту України від 28.12.2010 року № 630.
Відповідно до ст. 1 ДСТУ 3649:2010 цей стандарт поширюють на колісні транспортні засоби, в тому числі і на колісні транспортні засоби категорії М, до яких відносяться самохідні колісні транспортні засоби (автомобілі або автомобільні транспортні засоби), що мають не менше ніж чотири колеса і призначені для перевезення пасажирів (легкові автомобілі, мікроавтобуси, автобуси, тролейбуси).
Згідно з п. 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 Національний стандарт України Колісні транспортні засоби "Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання" на вітровому склі колісних транспортних засобів не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.
Вимоги ГОСТ 5727-88 "Скло безпечне для наземного транспортного засобу. Загальні технічні умови", не допускають наявність тріщин завдовжки більш як 50 мм на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу. Наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників транспортного засобу погіршують його прозорість.
Однак, зазначений стандарт застосовують виключно при технічному огляді колісного транспортного засобу для здійснення контролю технічного стану колісних транспортних засобів на відповідність вимогам ДСТУ 3649 під час проведення державного технічного огляду колісного транспортного засобу.
Нормами ст. 35 Закону України "Про дорожній рух" № 3353-ХІІ від 30.06.1993 року передбачено проведення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів визначає Кабінет Міністрів України.
Обов'язковий технічний контроль транспортних засобів здійснюють суб'єкти проведення обов'язкового технічного контролю, які мають на правах власності або користування обладнання, що дає змогу перевіряти технічний стан транспортних засобів на відповідність вимогам безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища.
В положеннях статті 37 Закону України "Про дорожній рух" визначенні підстави для заборони експлуатації транспортних засобів.
Як вбачається з оскаржуваної постанови дії позивача кваліфіковані за ч. 1 ст. 121 КУпАП, а саме порушення водієм правил керування транспортним засобом.
Перелік технічних несправностей, при яких забороняється експлуатація транспортного засобу наведений у розділі 31 Правил дорожнього руху України, а саме "Технічний стан транспортних засобів та їх обладнання".
Однак, в цьому переліку відсутня така несправність, як тріщина та сколи на лобовому склі, тобто Правилами дорожнього руху не забороняється експлуатувати транспортний засіб в цьому випадку.
Із системного аналізу діючого законодавства України про адміністративні правопорушення вбачається, що саме порушення Правил дорожнього руху України, а не стандартів ДСТУ є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідачем не надано доказів того, що наявність тріщини чи сколів в зоні роботи склоочисників не відповідає вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, а також, що саме з вказаною технічною несправністю відповідно до встановлених правил забороняється експлуатація транспортного засобу.
Таким чином, наявність тріщини на вітровому склі в зоні роботи склоочисників колісного транспортного засобу, яким керував позивач, п.п. 31.4 ПДР не забороняє його експлуатацію, що в свою чергу, виходячи з диспозиції ч. 1 ст. 121 КУпАП, виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за цією нормою КУпАП.
Крім цього, відповідно до приписів ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України предметом розгляду по суті в порядку адміністративного судочинства є не будь-які рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а лише ті, що породжують права та обов'язки учасників спірних правовідносин.
Таким чином, обов'язковою ознакою рішень, дій суб'єкта владних повноважень, які можуть бути оскаржені до суду, є те, що вони безпосередньо породжують певні правові наслідки для суб'єктів відповідних правовідносин і мають обов'язковий характер.
В силу ч.1 ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
У свою чергу, особа, що притягнута до адміністративної відповідальності, наділена правом оскарження зазначеної постанови.
У цій справі не дії відповідача, а його рішення у формі постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності породжує для позивача певні правові наслідки і має обов'язковий характер.
В цьому випадку, інспектором поліції за наслідками розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.121 КУпАП, винесено оскаржувану постанову, якою і притягнуто позивача до адміністративної відповідальності.
На підставі викладеного, суд зазначає, що дії відповідача щодо притягнення позивача до адміністративної відповідальності самі по собі не містять владно-управлінських ознак, оскільки юридичні наслідки для особи у даному випадку має лише рішення у формі постанови, яким останнього притягнуто до адміністративної відповідальності.
Таким чином, позовні вимоги в частині визнання протиправними відповідних дій інспектора є необґрунтованими, оскільки, як зазначено вище, не діями відповідача, а його рішенням (оскаржуваною постановою), позивача притягнуто до адміністративної відповідальності.
Тому, повно, всебічно, безпосередньо та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність та взаємний зв'язок у сукупності, з'ясувавши всі обставини у справі, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку про часткове задоволення адміністративного позову, тільки в частині скасування постанови з подальшим закриттям провадження у справі про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
За ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 7, 77, 78, 139, 243-246, 293, 295 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора УПП в Харківськійй області - лейтенанта поліції Денисенка Олександра Ігоревича, Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про визнання дій протиправними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, задовольнити частково.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН №3953592 від 22.03.2021, винесену інспектором 1 батальйону 6 роти УПП в Харківській області лейтенантом поліції Денисенко Олександром Ігоровичем про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 гривень.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 щодо вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Стягнути з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, м. Харків, Полтавської області, вул. Шевченка, 315А) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ), понесені судові витрати, які складаються із сплаченого судового збору у розмірі 454 (чотириста п'ятдесят чотири) гривень 00 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду.
Головуюча: Л.Є. Петренко