"18" травня 2021 р. Справа153/371/21
Провадження2-о/153/17/21-ц
Ямпільський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Швеця Р.В.
за участю секретаря судового засідання Побережної Т.М.
представника заявника ОСОБА_1 - адвоката Вітвіцького О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ямпіль Вінницької області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану та внесення змін в актовий запис,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану та внесення змін в актовий запис. Свої вимоги мотивує тим, що 01.02.2020 у Солом'янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) вона зареєструвала шлюб із громадянином Республіки Ірак - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, в свідоцтві про шлюб була допущена помилка в написанні ім'я її чоловіка та помилково зазначено його ім'я « ОСОБА_3 », в графі по батькові не зазначено нічого, тоді як правильним його ім'ям є « ОСОБА_4 ». Звернувшись за місцем свого проживання до Ямпільського районного відділу ДРАЦС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) з відповідною заявою про внесення змін до актового запису про шлюб, 20.02.2021 вона отримала висновок про відмову у внесенні відповідних змін, оскільки помилки при державній реєстрації шлюбу допущено не було, а шлюб зареєстровано на підставі поданих документів, зокрема паспорта громадянина Республіки Ірак, та зазначено, що не було пред'явлено свідоцтва про народження нареченого, належним чином легалізованого. Однак, в паспорті громадянина Республіки Ірак НОМЕР_1 від 03.11.2015, виданого на ім'я чоловіка ОСОБА_2 із українським перекладом чітко видно, що « ОСОБА_5 » - це ім'я батька її чоловіка. Заявник вказала, що внесення змін до актового запису про шлюб має для неї юридичне значення, оскільки породжуватиме для неї юридичні наслідки, пов'язані у майбутньому із записом по батькові дитини після її народження. У зв'язку з цим заявник просить суд винести рішення, яким встановити факт неправильності запису в актовому записі про шлюб №103 від 01 лютого 2020 року, складеного Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), у якому ім'я чоловіка зазначено як « ОСОБА_3 », замість правильного « ОСОБА_4 » та внести зміни в актовий запис про шлюб №103 від 01 лютого 2020 року, складеного Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), де у графі ім'я чоловіка змінити на « ОСОБА_4 ».
Представник заявника - адвокат Вітвіцький О.Ю., заявлені вимоги підтримав, просив їх задовольнити.
Представник заінтересованої особи Солом'янського у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції в судове засідання не з'явився. Суду надано заяву за підписом начальника відділу, вх.№3088 від 17.05.2021, в якій вказано, що стосовно заявлених вимог заперечують та вважають, що вказана справа не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, оскільки державна реєстрація шлюбу громадянки України ОСОБА_1 та громадянина Республіки Ірак ОСОБА_2 здійснена на підставі заяви про державну реєстрацію шлюбу, нотаріально завіреного перекладу закордонного паспорта громадянина іншої держави №А9000556 від 03.11.2015 та посвідки на тимчасове проживання № НОМЕР_2 від 01.02.2017, які були надані при реєстрації шлюбу. У вказаних документах наречений зазначений як: прізвище « ОСОБА_4 » ім'я « ОСОБА_3 », ім'я батька « ОСОБА_6 », ім'я діда « ОСОБА_4 ». Посвідка на тимчасове проживання на ім'я ОСОБА_2 , яка надана заявницею до заяви, була видана вже після проведення державної реєстрації шлюбу 13.08.2020, що може свідчити про допущення помилки при видачі нової посвідки міграційною службою, а не відділом державної реєстрації. Вважають, що вказаний спір має вирішуватись судом в порядку позовного провадження, оскільки заявлені вимоги про допущення помилки не відповідають дійсним обставинам справи.
Заінтересована особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Надав суду заяву, вх.№2020 від 30.03.2021, в якій просив справу розглянути без його участі, заявлені вимоги визнає та не заперечує проти їх задоволення.
Заслухавши пояснення представника заявника та дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що заявлені вимоги підлягають залишенню без розгляду з наступних підстав.
Із копії свідоцтва про шлюб, серія НОМЕР_3 від 01.02.2020, встановлено, що 01.02.2020 у Солом'янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, зареєструвала шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином Республіки Ірак, про що 01.02.2020 складено відповідний актовий запис №103 (а.с.8).
Із копії довідки про реєстрацію місця проживання особи, виданої 21.08.2020, копії картки платника податків від 31.08.2020, копії паспорта громадянина Республіки Ірак, А9000556, виданого 03.11.2015, місце видачі ОСОБА_7 , переклад на українську мову якого, засвідчений в установленому порядку 05.10.2020 та підтвердження Посольства Республіки Ірак в Україні, вих.№2-16-91 від 13.04.2020, встановлено, що повне ім'я громадянина Республіки Ірак ОСОБА_8 (паспорт № НОМЕР_1 , виданий у Дахук 03.11.2015, дійсний до 01.11.2023), згідно із вказаними документами, складається з наступних частин: прізвище - ОСОБА_9 , власне ім'я - ОСОБА_9 , ім'я батька - ОСОБА_10 , ім'я діда - ОСОБА_9 . Дата народження згаданого громадянина - ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце народження - Найнава (Ірак), ім'я матері - ОСОБА_11 (а.с.10, 11, 12, 14). Судом встановлено, що вказані документи датовані після реєстрації шлюбу, а саме: після 01.02.2020.
Із копії актового запису про шлюб №103 від 01 лютого 2020 року (а.с.50-51 та копії документів, на підставі яких було здійснено реєстрацію шлюбу, а саме: копії заяви про державну реєстрацію шлюбу, в якій наявні підписи нареченого і заявника (а.с.41-42) та копії паспорта громадянина Республіки Ірак, А9000556, виданого 03.11.2015, місце видачі ОСОБА_7 , переклад на українську мову якого, засвідчений в установленому порядку 10.09.2019, які подані нареченим до Солом'янського районного у місті Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) встановлено, що у Солом'янському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) для реєстрації шлюбу, прізвище нареченого, вказано як « ОСОБА_4 », а ім'я « ОСОБА_3 ». Тобто, на час реєстрації шлюбу у всіх необхідних для цього документах ім'я нареченого зазначено саме « ОСОБА_3 » і помилки при державній реєстрації шлюбу допущено не було, оскільки шлюб зареєстровано на підставі поданих нареченими документів.
Крім цього, відповідно до висновку начальника Ямпільського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Хмельницький) Денисової Ю. від 20.02.2021 про внесення змін до актового запису цивільного стану в задоволенні прохання заявників: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , виправити в актовому записі про шлюб №103 від 01.02.2020, складеному Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - «Ім'я нареченого» з ОСОБА_3 на ОСОБА_4 - відмовлено, оскільки помилки при державній реєстрації шлюбу допущено не було, шлюб зареєстровано на підставі поданих нареченими документів, зокрема, паспорта громадянина Республіки Ірак НОМЕР_1 , виданий Дахук ІНФОРМАЦІЯ_4 з перекладом на українську мову, засвідченим в установленому порядку 10.09.2019. Крім того, заявниками не було пред'явлено свідоцтва про народження нареченого, належним чином легалізованого (а.с.15-16).
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, установленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч.ч.2, 7 ст.19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного); окремого провадження. Окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 1 ст.315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження.
Відповідно до ч.2 ст.315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 761/16799/15-ц зазначено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав; чинне законодавство не передбачає іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення такого факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пунктах 1, 5 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Справи про встановлення юридичних фактів можуть бути предметом розгляду суду в порядку окремого провадження за таких умов: факти, які підлягають встановленню, повинні мати юридичний характер, тобто відповідно до закону викликати юридичні наслідки: виникнення, зміну або припинення особистих чи майнових прав заявника. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Отже, в порядку окремого провадження розглядаються справи за заявою фізичних осіб про встановлення фактів, якщо їх встановлення не пов'язується з наступним вирішенням спору про право і чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них.
Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб.
З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Відповідно до ч.1 ст.9 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи й офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті.
Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку (ч.1 ст.22 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»).
Отже, чинним законодавством України визначено порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.
Враховуючи те, що заявниця звернулася до суду для захисту права на відображення достовірної інформації щодо ім'я свого чоловіка в актовому записі про шлюб, що є для неї необхідним та породжуватиме юридичні наслідки, пов'язані в майбутньому із записом по-батькові дитини після її народження, тобто порушене її особисте немайнове право, а також те, що заінтересована особа заперечує, щодо задоволення вимог заявника та надала суду інші - первісні документи, які подавались заявником та заінтересованою особою при реєстрації шлюбу та складенні актового запису про шлюб, суд приходить до висновку, що вказаний спір не може вирішуватись за правилами окремого провадження, а підлягає розгляду в порядку позовного провадження.
За правилами ч.6 ст.294, ч.4 ст.315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи - залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вини мають право подати позов на загальних підставах.
Враховуючи наведене суд вважає за необхідне залишити заяву без розгляду, роз'яснивши ОСОБА_1 , що вона має право подати позов на загальних підставах.
Керуючись ст.ст. 4, 19, 258, 259, 260, 261, 263, 293, 294, 315, 353 ЦПК України, суд
Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту неправильності запису в акті цивільного стану та внесення змін в актовий запис - залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_1 право звернутись до суду для захисту прав в порядку позовного провадження.
Ухвалу може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду через Ямпільський районний суд Вінницької області протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 21 травня 2021 року.
Суддя Р.В. Швець