19.05.2021 м. Дніпро Справа № 908/2536/20
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Кузнецова В.О.,
секретар судового засідання: Столбченко Д.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", м. Київ на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 (повний текст складено 01.03.2021, суддя Сушко Л.М.) у справі №908/2536/18
за заявою фізичної особи ОСОБА_1 , м. Запоріжжя, ідентифікаційний номер НОМЕР_1
про неплатоспроможність,
керуючий реструктуризацією - Хандурін Д.В., м. Суми, -
1. Короткий зміст обставин справи і рішення суду першої інстанції.
Провадження у справі про банкрутство фізичної особи Оселедчика С.Ю. перебуває на стадії процедури реструктуризації, згідно ухвали суду від 20.10.2020 року.
Ухвалою місцевого господарського суду від 23.02.2021 клопотання керуючого реструктуризацією Хандуріна Д.В. про визнання фізичної особи банкрутом та введення процедури погашення боргів залишено без задоволення. Затверджено план реструктуризації боргів від 01.02.2021 у справі про неплатоспроможність фізичної особи Оселедчика С.Ю. Припинені повноваження керуючого реструктуризацією у справі про неплатоспроможність фізичної особи арбітражного керуючого Хандуріна Д.В.
Судом досліджені умови плану реструктуризації та встановлено, що боржник за планом прийняв зобов'язання щодо кожного кредитора, які ґрунтуються на його реальних можливостях. Враховуючи те, що план реструктуризації боргів ФОП розроблений з метою відновлення платоспроможності боржника та його зміст відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ з врахуванням Прикінцевих та перехідних положень названого Кодексу, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про його затвердження.
2. Короткі узагальнені доводи апеляційної скарги.
Не погодившись з ухвалою місцевого господарського суду, кредитор - АТ «Державний експортно-імпортний банк України» (далі - АТ «Укрексімбанк», Банк) звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постановлену 23.02.2021 ухвалу у даній справі, відмовити в затвердженні плану реструктуризації боргів ФОП Оселедчика С.Ю., задовольнити клопотання.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на таке:
- на даний час відсутня інформація щодо наявності у боржника права власності на об'єкти, що було зареєстровано до 01.01.2013, відповіді від Запорізького БТІ не було отримано;
- відповідно до звіту про результати перевірки декларації боржника від 20.11.2020 у боржника зареєстрована житлова нерухомість (квартира, житловий будинок та домоволодіння), однак судом не було надано оцінки об'єкту нерухомості, розташованому у АДРЕСА_1 (домоволодіння), що свідчить про наявність у боржника іншого майна, окрім того, що перебуває в іпотеці;
- визначення квартири у м. Запоріжжя по вул. Фортечна, 49/пр. Соборний, 81/29, як активом боржника, а не іншим видом житла, не обґрунтовано жодними нормами законодавства, яке розмежувало ці поняття в контексті п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ;
- відсутня інформація про зареєстрованих осіб;
- не була отримана відповідь БТІ;
- валютний і гривневий кредит;
- заперечує щодо активу у вигляді квартири;
- зареєстрований - АДРЕСА_2 ;
- предмет іпотеки не є єдиним місцем проживання і не є місцем проживання;
- не використовується для проживання;
- порушено ч. 5 ст. 123 КУзПБ та ч. 7 ст. 126 КУзПБ;
- оцінювач має визначатись кредитором;
- невірно визначено процент погашення кредиту;
- не спростовано факту фактичного місця проживання боржника, що відповідає його реєстрації, у квартирі по пр. Леніна, 149/15 у м. Запоріжжя, яка не є предметом іпотеки;
- не зазначені джерела погашення заборгованості.
Отже, на думку скаржника, предмет іпотеки (житловий будинок, загальна площа 268,7) не є місцем проживання/єдиним місцем проживання боржника і членів його сім ї, що свідчить про безпідставне застосування до спірних правовідносин сторін (плану реструктуризації) положень п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.
Щодо висновку суду про визначення грошової одиниці, в якій видавався кредит, як іноземної валюти, то згідно змісту Кредитного договору від 04.06.2008 (з урахуванням доповнень та змін), кредит боржнику був наданий трьома траншами (два валютних (дол. США) та один грн.). Наведене свідчить про безпідставність застосування до частини вимог кредитора у справі, що заявлені відносно третього траншу (в грн.) положень п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ. Крім того, схвалений план реструктуризації взагалі не передбачає погашення частини кредиту, наданого в національній валюті.
Безпідставним, на думку скаржника, є висновок суду про те, що третій транш за Кредитним договором (в редакції Додаткової угоди №2 від 10.02.2009) фактично був перерахуванням в грн. 16,46% від загальної вартості будівництва, що суперечить змісту угоди, т.к. такі положення в ньому відсутні та не спростовує факту отримання коштів від Банку в національній валюті, окремо від коштів в іноземній валюті, що також підтверджується ухвалою господарського суду Запорізької області від 16.12.2020 у даній справі.
Наведене, як зазначає скаржник, спростовує висновок суду про укладання 04.06.2008 між Банком та боржником кредитного договору в іноземній валюті та виключає застосування до спірних правовідносин п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ. Щодо фактичних обставин розгляду питання про схвалення плану реструктуризації та висновку суду про його підтримання всіма заявленими Банком голосами, скаржник зазначає наступне:
- згідно висновку Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №905/2852/16 заставному кредитору надається альтернатива вибору щодо внесення його вимог до 4 черги чи до позачергових;
- згідно ухвали суду у даній справі від 16.12.2020 вимоги Банка на суму 4 032 280,00 грн. визнані забезпеченими заставою (окрема черга) та 8 996 021,47 грн. віднесені до 2 черги задоволення, і 2 324 877,07 грн. до 3 черги., відтак Банк є конкурсним кредитором 2 черги та заставним - окремої черги;
- під час голосування з питання затвердження плану реструктуризації боргів боржника комітетом кредиторів прийнято рішення про визнання запропонованого плану таким, що не відповідає вимогам КУзПБ та відмовлено в його схваленні (протокол від 08.02.2021);
- Банк є конкурсним кредитором з кількістю голосів 96,38%, в силу положень ч. 5 ст. 123 КУзПБ план не вважається схваленим (прийнятим), адже за нього проголосувало менше 50% конкурсних кредиторів, і він був повністю відхилений заставним кредитором - скаржником;
- судом допущено порушення ч. 7 ст. 126 КУзПБ, оскільки комітетом кредиторів плану реструктуризації схвалено не було;
- план реструктуризації містить положення щодо приймання боржником на себе обов'язку з погашення зобов'язань перед АТ КБ «ПриватБанк», ФОП Нікітенко М.О. та Концерном «Міські теплові мережі» на загальну суму 391 819,35 грн., проте не наведено, з яких джерел відбудеться виконання зобов'язання.
Щодо використання в плані реструктуризації висновку про ринкову вартість заставного майна, складеного в межах виконавчого провадження, то:
- судом помилково зазначено про обрання саме Банком оцінювача, в той час, як така особа обрана приватним виконавцем;
- строк дії висновку сплив 03.12.2020 (ч. 6 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження);
- помилково та безпідставно ототожнено вартість предмета застави для розмежування конкурсних та забезпечених вимог кредитора, та ринкову вартість квартири або житлового будинку, яку визначено оцінювачем станом на 03.12.2020.
Щодо обставин часткового погашення кредиту боржником, то з аналізу абз. 4 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, на думку Банку, підлягає зменшенню розмір вимог забезпеченого кредитора виключно суми погашеного кредиту, а не всіх платежів (процентів за користування кредитом). Відтак, з урахуванням рішення суду від 16.12.2020 у даній справі, боржником було здійснено погашення основного боргу за кредитом 130 197,01 дол. США (27,27% від отриманого кредиту - 447 469,24 дол. США) та 214 888,46 грн. (23,59% від отриманого кредиту - 910 941,29 грн.). Також, відсотковий еквівалент погашення зобов'язання боржником перед банком - 75,73, наведений в судовому рішенні, суперечать змісту довідки від 04.06.2008, згідно якої позичальником сплачено кошти з погашення тіла кредиту і процентів за користування ним, що, на думку скаржника, свідчить про помилковість ототожнення в судовому рішенні поняття погашення зобов'язання у 75,73%.
3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
20.04.2021 від боржника надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін.
17.05.2021 від скаржника надійшли додаткові пояснення, в яких він заперечував проти доводів боржника, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Інші учасники провадження у справі про банкрутство боржника не скористались своїм правом надати відзив на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду оскаржуваного судового рішення першої інстанції.
4. Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 05.04.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 у даній справі, розгляд апеляційної скарги призначено в судовому засіданні на 19.05.2021.
18.05.2021 на електронну адресу апеляційного суду надійшло клопотання від керуючого реструктуризацією - Хандуріна Д.В. про розгляд апеляційної скарги за його відсутності, за наявними матеріалами.
19.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови у справі.
У судовому засіданні представники скаржника та боржника надали пояснення у справі та навели обґрунтування своїх вимог і заперечень з посиланням на норми законодавства.
Представник ФОП Оселедчик С.Ю. проти апеляційної скарги заперечив.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників скаржника та боржника, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу слід залишити без змін з таких підстав.
5. Встановлені та неоспорені судом обставини справи і відповідні їм правовідносини.
Ухвалою суду від 16.12.2020 визнані грошові вимоги АТ «Укрексімбанк» на суму 4 032 280,00 грн. - забезпечені заставою майна боржника, на суму 8 996 021,47 грн. - 2 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 2 324 877,07 грн. - 3 черга задоволення вимог кредиторів. Кредиторські вимоги Банку до боржника на суму 7 623 956,42 грн. відхилені, наразі триває апеляційне провадження в цій частині ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, кредиторські вимоги АТ «Укрексімбанк» ґрунтуються на заборгованості, що виникла із Кредитного договору №28808С108 від 04.06.2008, укладеного з Оселедчиком С.Ю. (з урахуванням змін та доповнень, внесених Додатковими угодами № 2 від 10.02.2009, № 3 від 21.12.2012, № 4 від 01.08.2013 року) відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредит у вигляді мультивалютної не відновлюваної кредитної лінії з лімітом 477 496,24 доларів США та 910 941,29 грн. для придбання земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 3221483300:05:020:0030, та будівництва на ній індивідуального житлового будинку загальною площею 268,7 кв.м. за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Струмкова, 26 з кінцевою датою його погашення 04.06.2026.
Стаття 1 Кредитного договору містить визначення термінів, що використовуються у ньому:
- «Кредит» - кошти в іноземній валюті, надані банком у тимчасове користування позичальнику шляхом відкриття не відновлювальної кредитної лінії, з метою фінансування будівництва індивідуального житлового будинку та придбання земельної ділянки в котеджному містечку "Маєток";
- «Валюта кредиту» - долари США.
Відповідно до п. 2.1.1 Кредитного договору позичальнику надавалась невідновлювальна кредитна лінія загальним лімітом заборгованості 640000 доларів США. Кредит надається 3 траншами: 1- 231004,09 доларів США, 2 - не більше 40% від загальної вартості будівництва, 3 - сума не більше 16,46% від загальної вартості будівництва.
Додатковою угодою №2 від 10.02.2019 сторони внесли зміни до Кредитного договору, визначивши валюту кредиту - долари США, гривні, а також визначивши, зокрема, транш №3 в гривні. Разом з тим, на момент укладання додаткової угоди кредитна лінія в доларах США вже була відкрита, а транш в гривні був ні чим іншим, як перерахуванням в гривню 16,46% від загальної вартості будівництва для проведення ремонтних робіт, що відповідає: №1 в сумі 231 044,09 доларів США; №2 в сумі 246 492,15 доларів США; №3 в сумі 910 941,29 грн.
У зв'язку з невиконанням умов Кредитного Договору рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.05.2015 року у справі №335/3327/15-ц, яке набрало законної сили 15.08.2017, стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Укрексімбанк» заборгованість за Кредитним договором №28808С108 від 04.06.2008 станом на 26.02.2015 в розмірі 386 495,28 доларів США та 3 238 617,98 грн.
Таким чином, як було встановлено місцевим господарським судом, наведеним рішенням суду підтверджена заборгованість ОСОБА_1 перед кредитором - Баком у розмірі 386 495,28 доларів США та 3 238 617,98 гри., з них (відповідно до рішення суду):
347 299,23 доларів США та 696 052,83 грн. - заборгованість за кредитом;
39 196,05 доларів США та 217 688,08 грн. - заборгованість по процентам;
177 392,57 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за процентами;
2 147 484,50 грн. - пеня, нарахована на прострочену заборгованість за кредитом.
Також, з метою забезпечення виконання зобов'язань за наведеним Кредитним договором, між був укладений Іпотечний договір №28808Z211 (із змінами, внесеними до нього), посвідчений 18.09.2008 приватним нотаріусом Васильківського районного нотаріального округу Київської області Леончук І.Б. та зареєстрований в реєстрі за №2857, за умовами якого Іпотекодавець ( ОСОБА_1 ) передав в іпотеку АТ «Укрексімбанк» наступне майно: земельна ділянка площею 0,1200 га. кадастровий номер 3221483300:05:020:0030, цільове призначення - для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та житловий будинок загальною площею 268,7 кв.м за адресою: АДРЕСА_3 .
Згідно з висновком суб'єкта оціночної діяльності ТОВ «Перша Земельна Агенція» від 03.06.2020 ринкова вартість заставного майна станом на 03.06.2020 складала 4 032 280,00 грн.
Як зазначає Банк, станом на 19.10.2020 загальна сума заборгованості ОСОБА_1 становить 22 981 338,96 грн. та складається із: 347 299,23 доларів США та 696 052,83 грн. сума заборгованості за кредитом; 254 139,16 доларів США та 1 144 627,46 грн. проценти за користування кредитом; 2 421 670,47 грн. пеня за прострочення зобов'язань; 48 384,62 доларів США та 142 262,04 грн. 3% річних; 295 455,21 грн. втрати від інфляції; 3654,00 грн. витрати по сплаті судового збору у справі №335/3327/15-ц.
Керуючим реструктуризацією надано звіт про результати перевірки декларації боржника від 20.11.2020 №02-01/176, з якого вбачається, що відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №231877359 від 10.11.2020 за боржником зареєстроване наступна житлова нерухомість:
- квартира за адресою: АДРЕСА_4 ; форма власності: приватна; розмір частки: 1/2;
- будинок за адресою: АДРЕСА_3 ; форма власності: приватна; розмір частки: 1/1;
- земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_3 ; кадастровий номер: 3221483300:05:020:0030; форма власності: приватна, розмір частки: 1/1.
Необхідно зазначити, що нерухомість у АДРЕСА_4 є спільною сумісною власністю колишнього подружжя, Ѕ частка якої належить ОСОБА_2 , в якій вона мешкає. Не є придатною для виділу в натурі 1\2 частини, тобто не придатна для проживання у ній співвласників, що не є однією сім'єю.
Квартира у АДРЕСА_2 , 1\3 частки якої, згідно наданої керуючим реструктуризацією належала боржнику, в подальшому була відчужена на підставі Договору дарування від 24.10.2014, проте залишається місцем реєстрації боржника, а не місцем його фактичного проживання.
Щодо інформації про наявність зареєстрованих об'єктів нерухомого майна, які належать на праві власності боржнику та членам його сім"ї, відповіді на запит керуючого реструктуризацією від ТОВ "Запорізьке міжміське бюро технічної інвентаризації" отримано не було, згідно звіту арбітражного керуючого Хандуріна Д.В. від 28.12.2020 №02-01/203, що не підтверджує наявність іншої нерухомості.
У лютому 2021 відбулись збори кредиторів ФОП Оселедчик С.Б., на яких, зокрема, підлягали вирішенню наступні питання порядку денного, що оформлені Протоколом №2:
- про розгляд плану реструктуризації боргів боржника;
- про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або про звернення до суду з клопотанням про перехід до процедури погашення боргів боржника, або про закриття провадження у справі.
На зборах були присутні наступні кредитори: АТ «Укрексімбанк» - 8996 (96,38%) голосів, АТ КБ «ПриватБанк» - 88 (0,94%) голосів та ФОП Нікітенко М.О. - 250 (2,68%) голосів.
При розгляді заявленого плану реструктуризації боргів боржника, зміст якого наведений в Протоколі №2, загальними зборами рішення про його схвалення прийнято не було («за» - 338, «проти» - 8996). Кредиторами АТ КБ «ПриватБанк» та ФОП Нікітенко М.О. план прийнято до відома. АТ «Укрексімбанк» заперечував у схваленні запропонованого керуючим реструктуризацією з підстав, аналогічним викладеним у п. 2 цієї постанови. Через наявність заперечень у Банку, поставлено на голосування питання щодо визнання запропонованого плану реструктуризації боргів боржника таким, що не відповідає вимогам КУзПБ. За результатами голосування прийнято рішення на користь ініціатора питання, за рахунок більшості голосів (Банку).
При розгляді питання щодо вирішення питання про перехід до наступної стадії у справі про банкрутство боржника було запропоновано до розгляду наступні проекти рішень, зокрема:
- затвердити план реструктуризації боргів боржника;
- звернутись до суду з клопотанням про схвалення плану.
Представниками АТ КБ «ПриватБанк» та ФОП Нікітенко М.О. схвалено запропонований план та погоджено наступне звернення до суду з відповідним клопотанням. Проте, кредитор АТ «Укрексімбанк» заперечував проти схвалення плану та запропонував звернутись до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника.
Отже, за результатами розгляду запропонованого плану реструктуризації боргів боржника, кредитори не дійшли згоди щодо його схвалення на підставі ч. 5 ст. 123 КУзПБ та погоджено звернення до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника (більшість голосів «за» - Банк).
В подальшому, на виконання прийнятого 08.02.2021 загальними зборами кредиторів боржника рішення, керуючий реструктуризацією звернувся до суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника, в задоволенні якого відмовлено місцевим господарським судом, та затверджено план реструктуризації боргів боржника, що був розглянутий 08.02.2021 кредиторами у справі. Однак, з цим не погодився Банк та це є предметом апеляційного оскарження.
6. Доводи, за якими апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Згідно з ч. 5 ст. 123 КУзПБ рішення про затвердження плану реструктуризації боргів приймається конкурсними та забезпеченими кредиторами окремо. План реструктуризації боргів та зміни до нього вважаються схваленими, якщо їх підтримали всі забезпечені кредитори та не менше 50 відсотків конкурсних кредиторів.
Пунктами 1, 2 ч. 8 ст. 123 КУзПБ передбачено, що до компетенції зборів кредиторів належить прийняття рішення, зокрема, про схвалення плану реструктуризації боргів боржника; відмову у схваленні плану реструктуризації боргів та звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом та введення процедури погашення боргів боржника або з клопотанням про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Як було встановлено в п. 5 цієї постанови, 08.02.2021 на засіданні комітету кредиторів боржника розглянуто план реструктуризації боргів боржника. Представник скаржника, що був присутній на зазначених зборах (8996 голосів конкурсні вимоги, 2 черги задоволення) та 4032 - окремої черги (забезпечені)), голосував «проти» схвалення запропонованого плану, кредиторами АТ КБ «ПриватБанк» (88 голосів) та ФОП Нікітенко М.О. (250 голосів) схвалено розроблений арбітражним керуючим план.
Місцевий господарський суд при здійсненні аналізу фактичних обставин голосування 08.02.2021, дійшов висновку, що план реструктуризації боржника вважається підтриманим АТ "Укрексімбанк" в частині вимог, що виникли з кредиту в іноземній валюті, а саме підтриманий всіма заявленими банком та визнаними судом грошовими вимогами (голосами), т.я. дані вимоги виникли з Кредитного договору №28808С108 від 04.06.2008 року, укладеного в іноземній валюті та відповідно до Іпотечногой договору №28808Z211 від 18.09.2008 є забезпечені іпотекою майна боржника.
Згідно з абз. 7 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ план реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Враховуючи, що заперечення забезпеченого кредитора стосуються частини вимог такого забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, що виникли у з кредиту в іноземній валюті (доларах США), який забезпечений іпотекою, яка є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що план реструктуризації вважається підтриманим та схваленим Банком.
Таким чином, беручи до уваги, що АТ "Укрексімбанк" хоч і мав заперечення проти запропонованого плану реструктуризації, проте він вважається підтриманим (схваленим) Банком, в силу положень ч. 7 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ.
Відповідно до ст. 126 КУзПБ господарський суд зобов'язаний затвердити план реструктуризації боргів боржника, схвалений кредиторами та боржником.
Згідно із ст. 124 КУзПБ план реструктуризації боргів боржника розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника. У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються: 1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника; 2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення; 3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації); 4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів; 5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів; 6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів; 7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.
План реструктуризації боргів боржника може містити положення про: 1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації; 2) зміну способу та порядку виконання зобов'язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів; 3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини; 4) виконання зобов'язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством; 5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).
Пунктом 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ установлено, що протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
План реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитором у частині вимог такого забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, що виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
Прощення (списання) залишку заборгованості за кредитним договором в іноземній валюті, забезпеченим іпотекою, що визначається як різниця між розміром вимог забезпеченого кредитора, визнаних господарським судом у справі про неплатоспроможність боржника, та розміром вимог забезпеченого кредитора, які підлягають погашенню відповідно до цього пункту, здійснюється після повного виконання зобов'язань боржником за реструктуризованим зобов'язанням.
Для цілей цього пункту членами сім'ї боржника вважаються члени сім'ї боржника, які проживали в квартирі або житловому будинку, що є предметом забезпечення, на момент укладення іпотечного договору та проживають на момент відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також діти цих осіб, які народилися після укладення іпотечного договору.
Суд апеляційної інстанції, дослідивши умови запропонованого плану реструктуризації, встановив, що боржник за умовами плану прийняв зобов'язання щодо кожного кредитора, які ґрунтуються на реальних можливостях боржника (див. п. 9 плану). Метою запропонованого керуючим реструктуризацією плану є відновлення платоспроможності боржника, що свідчить про відповідність його положень ст. 124 КУзПБ.
Участь керуючого реструктуризації боргів боржника у виконанні плану реструктуризації боргів боржника, його повноваження та джерела виплати йому винагороди не передбачені, оскільки погашення вимог кредиторів здійснюватиметься виключно за рахунок боржника (див. п. 5 плану).
Боржник, в строк до 10 календарних днів з моменту погодження плану реструктуризації погашає грошовими коштами вимоги наступних кредиторів: АТ КБ «ПриватБанк» - 88 180,72 грн., ФОП Нікітенко М.О. - 250 000,00 грн., Концерну «Міські теплові мережі» - 53 710,63 грн.
За вимогами, зокрема, АТ «Укрексімбанк», план реструктуризації передбачає розстрочення боргів боржника на 10 років, щомісячними платежами в сумі 978 634,36 грн. під 11,40% річних з можливістю більш ранньої сплати заборгованості. За фактом виплати вказаної суми, решта заборгованості, визначена як різниця між визнаними ухвалою суду від 16.12.2020 вимогами Банку, та сумою - 978 634,36 грн., підлягає списанню (див. п. 9 плану).
Щодо забезпечених вимог за Іпотечним договором №28808Z211, укладеного для придбання боржником земельної ділянки площею 0,1200 га, кадастровий номер 3221483300:05:020:0030, та будівництва на ній індивідуального житлового будинку загальною площею 268,7 кв.м. за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Струмкова, 26, за змістом п. 10 плану, запропоновано залишити у власності боржника зазначений будинок та земельну ділянку, оскільки це є єдине житло боржника. Підлягають списанню вимоги Банку, що виникли на підставі Кредитного договору в день виконання плану, що становить 14 374 544,18 грн. (загальна сума вимоги 15 357 382,54 грн.).
Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ протягом п'яти років з дня введення в дію цього Кодексу заборгованість фізичної особи, що виникла до дня введення в дію цього Кодексу, за кредитом в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, реструктуризується за процедурою неплатоспроможності фізичної особи згідно з планом реструктуризації або з мировою угодою з урахуванням особливостей, встановлених цим пунктом.
Місцевим господарським судом встановлено, що єдиним місцем проживання боржника та його сім'ї є будинок за адресою: Київська область, Васильківський район, с. Іванковичі, вул. Струмкова, 26, який разом з земельною ділянкою, на якій він розташований обтяжений, іпотекою Банка. Даний висновок також підтримує апеляційний суд, що є підставою для застосування положень п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ до плану реструктуризації боргів.
Згідно п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ склад і розмір грошових вимог забезпеченого кредитора за зобов'язаннями, які виникли з кредиту в іноземній валюті, який забезпечений іпотекою квартири або житлового будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника, визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. До розміру вимог такого забезпеченого кредитора не включаються штрафні санкції та пеня.
Визнані господарським судом вимоги забезпеченого кредитора погашаються боржником у розмірі ринкової вартості квартири або житлового будинку, що забезпечує вимоги такого кредитора, яка визначається оцінювачем, визначеним кредитором. Залишок заборгованості такого кредитора підлягає прощенню (списанню) в порядку, визначеному цим пунктом.
У разі якщо загальна площа квартири, обтяженої іпотекою, перевищує 60 квадратних метрів або житлова площа такої квартири перевищує 13,65 квадратного метра на кожного члена сім'ї боржника, або якщо загальна площа будинку, обтяженого іпотекою, перевищує 120 квадратних метрів: на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов'язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 3 відсотки; строк погашення вимог забезпеченого кредитора становить 10 років.
Враховуючи, що загальна площа будинку, де мешкає боржник та члени його сім ї, перевищує 120 кв.м., підлягає встановленню на не реструктуризоване зобов'язання боржника відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за 12-тимісячним депозитом фізичних осіб у грн., збільшеного на 3%, з кінцевим строком погашення вимог забезпеченого кредитора, тобто Банка - 10 років.
Згідно з планом реструктуризації боргів боржника ринкова вартість предмета іпотеки становить 4 032 280,00 грн., що заявлена Банком при зверненні з кредиторськими вимогами до суду, та за результатами розгляду яких постановлено ухвалу від 16.12.2020.
Також, в матеріалах справ міститься довідка від 04.09.2020, надана скаржником, з якої вбачається, що ОСОБА_1 у період 04.06.2008-01.08.2020 сплачено кошти в сумі 361 612,00 дол. США, з метою виконання взятих на себе зобов'язань за Кредитною угодою від 04.06.2008, що як вірно встановлено місцевим господарським судом, становить 75,73% погашення зобов'язання (з лімітом 477 496,24 дол. США). Крім того, відсоток погашення зобов'язання за третім траншем, виданим Банком у національній грошовій одиниці, складає 121,6% (повернуто 1 103 765,36 грн. з 910 941,29 грн.).
Враховуючи, що боржник до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність частково погасив кредитні зобов'язання, тому в силу абз. 4 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, підлягають виключенню вказані оплати з загального підрахунку заборгованості боржника, що підлягає реструктуризації.
Таким чином, кінцева сума, яка підлягає реструктуризації, становить 978 634,36 грн., що обчислюється шляхом помноження оціночної вартості об'єкта іпотеки на загальний відсоток погашеного зобов'язання. Наведена сума підлягає сплаті щомісячними платежами протягом 10 років.
Щодо визначення індексу ставок за депозитами фізичних осіб у даній справі колегія суддів зазначає наступне.
Український індекс ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні (Ukrainian Index of Retail Deposit Rates, або UIRD) - це індикативні ставки, що розраховуються компанією Thomson Reuters за методикою, розробленою спільно з НБУ. Розрахунок здійснюється на підставі номінальних ставок депозитів фізичних осіб, що декларуються головними представниками українського ринку банківських депозитів - 20 провідними комерційними банками України.
Для розрахунку індексу використовують номінальні ставки банку за "класичним" депозитом для стандартних сум на відповідні терміни. "Класичним" вважається депозит для фізичної особи нового вкладника, без права поповнення до кінця терміну, з виплатою відсотків в кінці терміну. Індекс UIRD розраховується на підставі депозитних ставок, що оголошуються банками на терміни 3, 6, 9 і 12 місяців в таких валютах: українська гривня, долари США, Євро.
Величина UIRD розраховується в процентах річних з точністю до двох знаків після коми. Український індекс ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні станом на 29.01.2021 року становив 8,40 % річних.
Згідно з абз. 5 п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ на реструктуризоване відповідно до цього пункту зобов'язання боржника встановлюється відсоткова ставка у розмірі українського індексу ставок за дванадцятимісячними депозитами фізичних осіб у гривні, збільшеного на 3%.
Відтак, розрахунок збільшення індексу ставок становить 11,40% (8,40% + 3%), і підлягає врахуванню при здійсненні щомісячних платежів реструктуризованого зобов'язання боржником на користь Банка, що було зафіксовано у плані реструктуризації.
Колегія суддів підтримує посилання місцевого господарського суду в оскаржуваній ухвалі на суперечливість доводів Банку щодо оскарження в апеляційному порядку частини невизнаних вимог за валютним кредитним договором, оскільки, як правильно зазначив суд, основною метою КУзПБ є відновлення платоспроможності фізичної особи, яка настала в т.ч. через девальвацією грошової одиниці України, та спричинила додаткове навантаження на боржника, який бажає законним шляхом через судові процедури відновити свою платоспроможність, шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань перед кредиторами, в т.ч. Банком. Слід зауважити, що процедура реструктуризації боргів є відмінною від ліквідаційної процедури, де боржник визнається банкрутом, оскільки остання вводиться з метою задоволення вимог кредиторів, а реструктуризація боргів - вводиться з метою відновлення платоспроможності фізичної особи.
Оскільки, починаючи з жовтня 2019 введено в дію новий законодавчий акт, що регулює умови та порядок відновлення платоспроможності боржників, є КУзПБ, ст. 1 якого передбачає, що боржник це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав.
Наведене свідчить, що саме з метою позбавлення боргів фізичних осіб, які потрапили у фінансову скруту (фінансову неспроможність) четвертою Книгою Кодексу "Відновлення платоспроможності фізичної особи" введено порядок провадження у справах про неплатоспроможність боржників - фізичних осіб.
Європейський суд з прав людини також вказує, що одним із елементів передбаченого пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий розгляд справи судом є змістовне, а не формальне тлумачення правової норми (рішення у справі "Бентем проти Нідерландів" від 23 жовтня 1985 року, заява № 8848/80, п. 32).
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що за умовами плану реструктуризації боргів боржник прийняв зобов'язання щодо кожного кредитора, які ґрунтуються на реальних можливостях боржника, пропорційності між застосованими засобами та поставленою метою, в результаті чого можливість реструктуризації боргів боржника реалізовано в повному обсязі, що свідчить про відповідність умов запропонованого плану вимогам КУзПБ, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для затвердження плану реструктуризації боргів боржника у даній справі.
7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу викладеного в апеляційній скарзі.
Посилання скаржника на наявність у боржника домоволодіння, загальною площею 413,3 кв.м. у м. Дніпро по вул. Белградська, 141, суперечить відомостям з Реєстру права власності на нерухоме майно від 08.02.2021, згідно яких зазначена нерухомість з 2011 належить іншій особі на праві приватної власності з часткою 1/1.
Застосування місцевим господарським судом висновку суб'єкта оціночної діяльності, складеного станом на 03.12.2020 є обґрунтованим, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
За приписами ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до ч. 1 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Отже, дотримання встановленого цією нормою строку є обов'язковим не лише для подання до суду заяв з грошовими вимогами до боржника, але і для надання доказів на підтвердження цих вимог. Крім того, при зверненні з грошовими вимогами до боржника Банк також посилався на висновок оцінювача, складений в межах виконавчого провадження станом на 03.12.2020, які в подальшому були частково визнанні ухвалою від 16.12.2020.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненнями чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Як вбачається з матеріалів справи, оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника оприлюднено на сайті Вищого господарського суду України 20.10.2020 за №65374. Відтак, протягом тридцятиденного строку з цієї дати Банк мав право при зверненні до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника, надати всі необхідні докази на їх підтвердження, в т.ч. висновок оцінювача предмета іпотеки з актуальною (іншою) інформацією його вартості.
Надаючи відповідь скаржнику на його аргументи, колегія суддів зазначає, що скаржник тільки ставить під сумнів, але не спростовує доказами висновок місцевого господарського суду, а саме:
- неотримання відповіді від Запорізького БТІ не підтверджує наявність іншого житла у боржника. Банк міг і сам звернутись за допомогою запиту до БТІ і спростувати/підтвердити аргументи щодо наявності/відсутності інших об'єктів права власності боржника;
- посилання на звіт про результати перевірки декларації боржника від 20.11.2020 не є належним доказом наявності права власності у боржника на об'єкт, розташований у м. Дніпрі, вул. Бєлградська, 141, оскільки декларація не є правовстановлюючим документом;
- було б несправедливим вважати місцепроживанням боржника Ѕ однокімнатної квартири, де проживає його колишня дружина;
- факт реєстрації боржника у квартирі, що була ним відчужена на користь третьої особи задовго до прийняття Кодексу України з процедур банкрутства, не підтверджує факт проживання боржника за адресою по пр. Леніна м. Запоріжжя, власником якої він не є;
- ч. 8 ст. 126 КУзПБ визначено вичерпний перелік обставин, які є підставою для відмови у затвердженні плану реструктуризації, яких у цій справі судом не встановлено;
- між тим судом правильно встановлено наявність у боржника обов'язкових передумов для застосування п. 5 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, а саме:
а) наявність валютного кредиту;
б) забезпеченість його іпотекою будинку, що є єдиним місцем проживання сім'ї боржника.
- в силу вимог абз.7 цього пункту план реструктуризації, що відповідає вимогам цього пункту, вважається підтриманим забезпеченим кредитом. Отже, законодавець заклав преюдицію погодження плану реструктуризації забезпеченим кредитом за валютним кредитом, що цілком відповідає змісту ч. 2 ст. 2 ГПК України, відповідно до якої завдання господарського судочинства превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Отже, це спростовує доводи про порушення процедури затвердження плану реструктуризації внаслідок відсутності схвалення забезпеченим кредитором, і як наслідок, зборами кредиторів, оскільки на зборах кредиторів всі інші кредитори проголосували "за" затвердження плану санації. Письмові заперечення забезпеченого кредитора місцевим господарським судом повністю спростовані.
- частиною 7 статті 126 КУзПБ передбачено не право, а обов'язок суду затвердити план реструктуризації боргів
боржника у разі, якщо такий план схвалений кредиторами та боржником;
- факт частокового погашення боргу сторонами визнається, при цьому % погашення не має доказового значення;
- вартість предмета іпотеки (застави) піддана критиці скаржником, проте всупереч вимогам п. 6 ч. 2 ст. 258 ГПК України в апеляційній скарзі не наведені нові (інші) обставини оцінки вартості;
- також ніким не оспорюються обставини, що боржник повністю розрахувався з іншими кредиторами, тому аргументи на підтвердження цього факту у постанові не наводяться;
- ч. 3 ст. 123 КУзПБ не порушена, оскільки план реструктуризації містить зміну способу та порядку виконання зобов'язань.
Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість, скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду. Посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає безпідставними, документально необґрунтованими, вони повністю спростовані боржником в суді апеляційної інстанції.
8. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права і інтереси особи за захистом яких вона звернулась до суду.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі про порушення і неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали не отримали підтвердження та не спростовують висновків, викладених місцевим господарським судом в ухвалі від 23.02.2021.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають до застосування у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, та скасування оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду.
10. Судові витрат.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-280, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 у справі №908/2536/18 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Запорізької області від 23.02.2021 у справі №908/2536/18 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню на підставі ч. 3 ст. 9 КУзПБ та ст. 287 ГПК України.
Повний текст складено 20.05.2021
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Судді: Т.А. Верхогляд
В.О. Кузнецов