Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
18 травня 2021 р. № 520/15299/2020
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Мороко А.С.,
за участю секретаря судового засідання - Рубіної Я.О.,
представника позивача - Скворцової І.І.,
представника третьої особи - Ворожбянова А.М.,
розглянувши в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Харкові адміністративну справу № 520/15299/2020 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Харківська міська рада про визнання дій протиправними та скасування витягу, -
Товариство з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в особі відділу у м. Харкові щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 4,6890 га, яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Льва Ландау, 182, кадастровий номер 6310137500:02:043:0048 № 1092/0/45-19 від 01.07.2019 локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: - зони ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см - 0,9942, - санітарно-захисні зони - 0,9783; - зони забруднення атмосферного повітря - 0,97529; - зони перевищення припустимого рівня шуму - 0,98422 та сукупного коефіцієнту КмЗ - 1,32114;
- скасувати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1092/0/45-19 від 01.07.2019.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно застосував та вніс завищені, які не відповідають чинному законодавству, значення локальних коефіцієнтів та коефіцієнта Км3, що викладено у витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1092/0/45-19 від 01.07.2019.
Ухвалою суду від 30.11.2020 відкрито спрощене провадження по даній справі.
Ухвалою суду від 22.12.2020 розгляд справи № 520/15299/2020 ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Ухвалою суду від 02.02.2021 заяву представника позивача про поновлення пропущеного строку звернення до суду - задоволено; визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити строк звернення до суду у справі № 520/15299/2020; у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви без розгляду - відмовлено.
Ухвалою суду від 02.02.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Харківську міську раду.
Протокольною ухвалою суду від 18.05.2021 відмовлено в задоволенні клопотання представника третьої особи про призначення оціночно-земельної експертизи.
В період з 28.12.2020 по 10.01.2021, з 15.02.2021 по 16.03.2021, з 15.04.2021 по 16.04.2021, з 05.05.2021 по 07.05.2021 суддя Мороко А.С. перебувала у відпустці.
Представник позивача в судове засідання прибув, просив задовольнити позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання прибув, просив відмовити в задоволенні позову, з підстав викладених у письмових поясненнях третьої особи.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
У зв'язку з тим, що ТОВ "Перехрестя плюс" з 01.10.2018 по 30.09.2019 використовує земельну ділянку площею 4,6890 га по пр. Льва Ландау, 182 у м. Харкові, без виникнення права власності, користування та без державної реєстрації цих прав у відповідності до ст. ст. 125, 126 ЗК України; у зв'язку із використання зазначеної земельної ділянки без укладення договору оренди землі і не сплатою за користування земельною ділянкою плати за землю, Харківська міська рада звернулась із відповідним позовом до Господарського суду Харківської області, в якому просила суд стягнути безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати у сумі 19629729,48 грн. При цьому, розмір безпідставно збережених коштів, який вимагає до стягнення Харківська міська рада, було дійснено самостійно Харківською міською радою на підставі витягу з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки № 1092/0/45-19 від 01.07.2019.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 18.02.2020 в позові відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 рішення суду першої інстанції змінено, викладено мотивувальну частину підстав відмови у задоволенні позовних вимог в редакції мотивувальної частини цієї постанови. Резолютивну частину рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 16.09.2020 у справі № 922/3361/19 касаційну скаргу Харківської міської ради задоволено частково. Постанову Східного апеляційного господарського суду від 25.05.2020 та рішення Господарського суду Харківської області від 18.02.2020 у справі № 922/3361/19 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 в позові відмовлено.
Згідно витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1092/0/45-19 від 01.07.2019 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:043:0048 впливають локальні коефіцієнти, в тому числі: - зони ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см - 0,9942, - санітарно-захисні зони - 0,9783; - зони забруднення атмосферного повітря - 0,97529; - зони перевищення припустимого рівня шуму - 0,98422 та сукупного коефіцієнту КмЗ - 1,32114.
Не погоджуючись з оскаржуваним витягом та діями відповідача щодо застосування у витязі завищених локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Щодо вирішення справи по суті, суд вказує наступне.
Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України (далі ЗК України), Законом України "Про оцінку земель", Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 № 489 (далі - Порядок №489).
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель врегульовано ЗК України.
Відповідно до статті 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Згідно зі статтею 201 ЗК України грошова оцінка земельних ділянок визначається на рентній основі. Залежно від призначення та порядку проведення грошова оцінка земельних ділянок може бути нормативною і експертною. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель тощо. Експертна грошова оцінка використовується при здійсненні цивільно-правових угод щодо земельних ділянок. Грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
З наведеного вбачається, що оцінка землі є складовою ефективного використання земельних ресурсів держави, яка забезпечує встановлення платежів за землю.
Правові засади проведення оцінки земель, професійної оціночної діяльності у сфері оцінки земель в Україні та спрямований на регулювання відносин, пов'язаних з процесом оцінки земель, забезпечення проведення оцінки земель, з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки земель, інформаційного забезпечення оподаткування та ринку земель визначає Закон України "Про оцінку земель".
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами; рентний дохід (земельна рента) - дохід, який можна отримати із землі як фактора виробництва залежно від якості та місця розташування земельної ділянки.
Відповідно до частини 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру, зокрема, земельного податку, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Згідно з частинами 1, 2 статті 15 Закону України "Про оцінку земель" підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Статтею 18 Закону України "Про оцінку земель" встановлено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Статтею 20 Закону України "Про оцінку земель" визначено, що за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Розробники технічної документації з бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а також звітів про проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд документації із землеустрою. Користування матеріалами Державного фонду документації із землеустрою здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.
Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Рішення рад, зазначених у цій статті, щодо технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок набирають чинності у строки, встановлені відповідно до пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України.
Пунктом 271.2 статті 271 Податкового кодексу України передбачено, що рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена Порядком № 489.
Згідно з розділом І Порядку № 489 цей Порядок визначає процедуру проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів. Нормативна грошова оцінка земель населених пунктів проводиться відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року №213 (із змінами). Інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності. Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Відповідно до пунктів 1-3 розділу ІІ Порядку № 489 в основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель. Населені пункти включають землі всіх категорій за основним цільовим призначенням, які розташовуються в їх адміністративних межах. Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається згідно з формулою Цн= В х Нп/Нк х Кф х Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф- коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.
Пунктом 6 розділу ІІ Порядку № 489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки (Км), обумовлюється трьома групами рентоутворювальних факторів регіонального, зонального та локального характеру і обчислюється за формулою: Км= Км1 х Км2 х Км3, де Км1 - регіональний коефіцієнт, який характеризує залежність рентного доходу від місцеположення населеного пункту у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва і розселення; Км2 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони); Км3 - локальний коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки в межах економіко-планувальної зони.
Відповідно до пункту 8 розділу ІІ Порядку № 489 у межах населеного пункту середня (базова) вартість одного квадратного метра земель диференціюється за економіко-планувальними зонами, які встановлюються на основі економічної оцінки території населеного пункту, з урахуванням таких факторів: неоднорідність функціонально-планувальних якостей території; доступність до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку; рівень інженерного забезпечення та благоустрою території; рівень розвитку сфери обслуговування населення; екологічна якість території; привабливість середовища: різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам'яток тощо.
Згідно з пунктом 10 розділу ІІ Порядку № 489 значення коефіцієнта Км3 визначається щодо кожного населеного пункту, виходячи з його особливостей. Значення локального коефіцієнта для окремої земельної ділянки можливо встановлювати на основі визначення частки площі, яку займає цей фактор на земельній ділянці. Встановлення частки площі здійснюється переважно шляхом використання ГІС-технологій та електронних цифрових карт масштабу не менше ніж 1:10000 - для міст з чисельністю населення понад 100 тис. осіб, та 1:5000 - для інших населених пунктів. Для обчислення Км3 враховуються локальні фактори, наведені в додатку 7, при цьому добуток пофакторних оцінок не має бути нижче 0,50 і вище 1,50.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку № 489 визначено, що за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи (додаток 8) як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (додаток 9).
Згідно з пунктом 2-1 Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 року №213, дані за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земель, що видається територіальним органом Держгеокадастру за місцезнаходженням земельної ділянки у строк, що не перевищує трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви.
Суд звертає увагу на те, що в додатку 7 до Порядку № 489 встановлено мінімальний та максимальний показник значень локальних коефіцієнтів земельної ділянки.
Так, відповідно до спірного витягу зазначено наступні показники: щодо зони ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см - 0,9942, при цьому максимальне значення відповідно до Порядку № 489 є 0,95; стосовно санітарно-захисних зон - 0,9783, однак, максимальне значення відповідно до Порядку № 489 є 0,96; щодо зони забруднення атмосферного повітря - 0,97529; при цьому максимальне значення відповідно до Порядку № 489 є 0,95; відносно зон перевищення припустимого рівня шуму - 0,98422, а максимальне значення відповідно до Порядку № 489 є 0,97.
Таким чином, при визначенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки локальні фактори та відповідні їм коефіцієнти враховані відповідачем у завищеному значенні.
Суд критично ставиться до посилань представника відповідача на те, що розрахунок значення коефіцієнтів Км3 (локальні фактори) при наданні витягу з нормативної грошової оцінки здійснюється в автоматизованому режимі, що є використанням ГІС-технологій, а тому, відповідач не розраховує в ручному режимі та не впливає на значення коефіцієнту, виходячи з наступного.
Згідно з пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051 (далі Порядок №1051), ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.
Відповідно до пункту 5 Порядку №1051, до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України Про Державний земельний кадастр та цим Порядком. Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.
Згідно з підпунктом 1 пункту 6 Порядку №1051, до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та його територіальних органів належить внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них), індексної кадастрової карти кадастрової зони за межами адміністративно-територіальних одиниць (змін до неї) та відомостей про кадастрове зонування земель в межах території України (змін до них).
Таким чином, внесення до Державного земельного кадастру геодезичної, картографічної основи та відомостей про них (змін до них), індексних кадастрових карт (планів) відповідних адміністративно-територіальних одиниць (змін до них) входить до компетенції державного кадастрового реєстратора, який, у свою чергу входить до складу Держгеокадастру та його територіальних органів, що спростовує доводи відповідача про неможливість внесення до бази даних певних змін щодо території розташування земельної ділянки, які стосуються саме цієї земельної ділянки.
Судом встановлено, що витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області № 1092/0/45-19 від 01.07.2019 з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки сформував державний кадастровий реєстратор Колоша О.С.
Отже, надаючи оскаржуваний витяг за підписом посадової особи Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, відповідач зобов'язаний був перевірити правомірність та обґрунтованість вказаних в ньому даних, які впливають на вартість грошової оцінки земельної ділянки.
При цьому, суд зазначає, що формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому розмірів коефіцієнтів, які не відповідають вимогам чинного законодавства.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 30.01.2020 року у справі №820/1804/16 та від 19.03.2021 у справі № 820/456/17.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Проте, під час судового розгляду справи відповідачем не доведено обґрунтованості та правомірності застосування у витязі з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 4,6890 га, яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Льва Ландау, 182, кадастровий номер 6310137500:02:043:0048 № 1092/0/45-19 від 01.07.2019 локальні коефіцієнти на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: - зони ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см - 0,9942, - санітарно-захисні зони - 0,9783; - зони забруднення атмосферного повітря - 0,97529; - зони перевищення припустимого рівня шуму - 0,98422 та сукупного коефіцієнту КмЗ - 1,32114.
У зв'язку з чим, суд приходить до висновку, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1092/0/45-19 від 01.07.2019 винесений з порушенням норм чинного законодавства, а тому, підлягає скасуванню.
Згідно з частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства.
Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Перехрестя плюс" (місцезнаходження: вул. Сумська, 70, м. Харків, 61002, ідентифікаційний код - 34755139) до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (місцезнаходження: вул. Космічна, 21, 8-9 поверх, м. Харків, 61145, ідентифікаційний код -39792822), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Харківська міська рада (місцезнаходження: м-н Конституції, 7, м. Харків, 61200, ідентифікаційний код - 04059243) про визнання дій протиправними та скасування витягу - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в особі відділу у м. Харкові щодо застосування у витязі з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки площею 4,6890 га, яка розташована за адресою: м. Харків, проспект Льва Ландау, 182, кадастровий номер 6310137500:02:043:0048 № 1092/0/45-19 від 01.07.2019 локальних коефіцієнтів на місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони: - зони ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кг/кв.см - 0,9942, - санітарно-захисні зони - 0,9783; - зони забруднення атмосферного повітря - 0,97529; - зони перевищення припустимого рівня шуму - 0,98422 та сукупного коефіцієнту КмЗ - 1,32114.
Скасувати витяг Головного управління Держгеокадастру у Харківській області з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 1092/0/45-19 від 01.07.2019.
Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю " Перехрестя плюс" (ідентифікаційний код - 34755139) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (ідентифікаційний код -39792822)) судовий збір у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 20 травня 2021 року.
Суддя А.С. Мороко