Справа № 420/3266/21
21 травня 2021 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши у письмовому провадження за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення та вимогу Головного управління ДПС в Одеській області,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області за результатом якого позивач просить з урахуванням заяви від 22.03.2021р.:
визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення за № 0008833304 від 19.03.2020р.. податкове повідомлення-рішення за № 0008823304 від 19.03.2020р.. рішення № 0008873304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.03.2020р.. вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-0008863304від 19.03.2020р.. податкове повідомлення-рішення за № 0008853304 від 19.03.2020р.. Податкове повідомлення-рішення за№ 0008843304 від 19.03.2020р.;
стягнути з ГУ ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 43142370) на користь ОСОБА_1 (РНОКІ1П НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 11 350,00 грн.
В обґрунтування вимог позову позивач зазначає, що В лютому 2021 р. ОСОБА_1 отримала копію Акту про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства в період з 01.01.2016р. по 02.07.2018р. та Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (із змінами та доповненнями) за період з 01.01.2016 по 02.07.2018 року від 24.01.2020р. за № 45/15-32-33-04/ НОМЕР_1 та Податкове повідомлення-рішення за № 0008833304 від 19.03.2020р., Податкове повідомлення-рішення за № 0008823304 від 19.03.2020р., Рішення № 0008873304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.03.2020р.. Податкове повідомлення-рішення за № 0008853304 від 19.03.2020р.. Вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-0008863304 від 19.03.2020р., податкове повідомлення-рішення за № 0008843304 від 19.03.2020р. Позивач вважає вищевказані податкові повідомлення-рішення та рішення контролюючого органу такими, що підлягають скасуванню, оскільки контролюючим органом при проведенні перевірки не повно з'ясовано всі обставини господарської діяльності позивача.
Ухвалою суду від 22 березня 2021 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Ухвалою суду від 25 березня 2021 року прийнято до провадження заяву представника позивача про зміну предмету позову по справі від 22.03.2021 року (вхід.№14072/21) та приєднати її до матеріалів справи №420/3266/21. В подальшому ухвалено справу розглядати за позовними вимогами ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС в Одеській області №0008823304, №0008833304, №0008843304, №0008853304 від 19.03.2020 року, рішення №0008873304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.03.2020 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) за №Ф-0008863304 від 19.03.2020 року.
У відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що у період з 01.01.2016р. по 02.07.2018р. ФОП ОСОБА_1 перебувала на загальній системі оподаткування на підставі ст.177 Податкового кодексу України №2755-VІ від 02.12.2010р. Перевіркою встановлено неналежне ведення книги обліку доходів та витрат, включення до декларацій про майновий стан і доходи перекручених даних, чим порушено п. 177.2, п. 177.4 та п. 177.10 ст. 177 Податкового кодексу У країни. Під час перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано жодні документи щодо підтвердження суми задекларованого доходу. Перевіркою правильності визначення валових витрат, відображених в декларації про доходи, з даними про суми валових витрат, які визначені в ході перевірки, виявлено розбіжності. Крім того, під час перевірки ФОП ОСОБА_1 не надано жодні документи щодо підтвердження суми задекларованих витрат. Таким чином, ГУ ДПС в Одеській області повністю правомірно було винесено податкове повідомлення - рішення, а доводи позивача суперечать фактичним обставинам справи та не ґрунтуються на нормах чинного законодавства
Дослідивши надані письмові докази, перевіривши матеріали справи, а також проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, на підставі пп.78.1.7 п.78 ст.78, ст. 79 Податкового кодексу України №2755-У1 від 02.12.2010р., відповідно наказу від 11.12.2019р. №2458, виданого ГУ ДПС в Одеській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 02.07.2018 року, та Закону України від 8 липня 2010 року №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (із змінами та доповненнями) за період з 01.01.2016 по 02.07.2018 року.
Результати документальної позапланової виїзної перевірки оформлено актом від 24.01.2020р. №45/15-32-33-04/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 », яким встановлені порушення ФОП ОСОБА_1 :
- п.44.3 ст.44 Податкового Кодексу України, незабезпечення зберігання первинних облікових документів;
- п.177.2, п.177.4, п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України, п.6 ст.128 Господарського кодексу України, неналежне ведення книги обліку доходів та витрат, включення до декларації про майновий стан і доходи перекручених даних;
- п.11 ст. 3. Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій без використання режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та обліку їх кількості;
- п.177.2 та п.177.4 ст.177 Податкового кодексу України, занижено податок на доходи фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 1734576,91 грн;
- п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 1105 грн;
- п.177.2 та п.177.4 ст.177, п.16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України, занижено суму військового збору від підприємницької діяльності в сумі 144548,07 грн.
- п.1 та п.4 ч.2 ст.6 та п.2 ч.І ст.7 Закону України від 08.07.2010р. №2464-УІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», занижено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від підприємницької діяльності в сумі 256417,34 грн.
На підставі зазначеного акту, контролюючим органом прийнято Податкове повідомлення-рішення за № 0008833304 від 19.03.2020р., Податкове повідомлення-рішення за № 0008823304 від 19.03.2020р., Рішення № 0008873304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.03.2020р.. Податкове повідомлення-рішення за № 0008853304 від 19.03.2020р.. Вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-0008863304 від 19.03.2020р., податкове повідомлення-рішення за № 0008843304 від 19.03.2020р.
Відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ФОП ОСОБА_1 було внесено відповідні відомості про припинення діяльності, дата запису: 02.07.2018. номер запису: 25530060009001348. підстава: власне рішення
Не погоджуючись з висновками контролюючого органу та податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Згідно із ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч.2 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України №2755-VI від 02.12.2010 року (далі Податковий кодекс).
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом.
Згідно з абзацом 1 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Відповідно до абзацу 4 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК України документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Згідно з абзацом 6 підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 ПК документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
У статті 78 ПК України визначено порядок проведення документальних позапланових перевірок, зокрема у пункті 78.1 цієї статті передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з визначених у цьому пункті підстав.
У статті 79 ПК України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до пункту 79.1 статті 79 ПК документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Згідно з пунктом 79.2 ПК документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до пункту 79.3 статті 79 Податкового кодексу України присутність платників податків під час проведення документальних невиїзних перевірок не обов'язкова.
Згідно з підпунктом 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 ПК України платник податків має право бути присутнім під час проведення перевірок та надавати пояснення з питань, що виникають під час таких перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до п.44.1. ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Згідно з п.44.5. ст.45 ПК України у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених в пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити (із наданням оформлених відповідно до законодавства документів, підтверджуючих настання події, що призвела до такої втрати, пошкодження або дострокового знищення документів) контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації, надано авторизацію відповідно до Митного кодексу України або дозвіл на застосування спеціальних (у тому числі транзитних) спрощень. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.
У разі надання платником податків у порядку та строки, визначені абзацом першим цього підпункту, повідомлення та неможливості проведення перевірки платника податків у зв'язку з втратою, пошкодженням або достроковим знищенням платником податків документів строки проведення таких перевірок переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків, але на строк не більше ніж 120 днів.
Як зазначається в Акті перевірки від 24.01.2020р., працівниками контролюючого органу було складено 24.01.2020р. Акт ненадання ОСОБА_1 документів до перевірки за № 35/15-32-33-04/ НОМЕР_1 .
З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_1 направляла до ГУ ДПС в Одеській області листи щодо втрати документів за вх. № 4555/П/15-32 від 16.01.2020р. та за вх. № 4561/П/15-32 від 16.01.2020р. та повідомляла про неможливість їх надання до перевірки.
У вказаних листах ФОП ОСОБА_1 зазначала про факт залиття приміщення за адресою: АДРЕСА_2 та надала Акт про залиття, аварію, що сталася в системі центрального опалення від 11.11.2019р., що призвело до неможливості надання документів до перевірки податковому органу, оскільки вони були знищені. Окрім цього, у вказаних вище листах ФОП ОСОБА_1 просила контролюючий орган надати додатково час для відновлення документів.
При цьому зауважуємо, що відповідно до 1.4.7.1. Наказу від 31.07.2014 за № 22 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо порядку взаємодії між підрозділами органів державної фіскальної служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків» у разі надходження до органу ДФС за місцем обліку від платника податків повідомлення про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу) такий орган ДФС не пізніше наступного робочого дня повідомляє про такий факт відповідний територіальний орган ДФС, що здійснює (очолює) перевірку (у разі її проведення іншим органом ДФС, ніж орган ДФС за місцем обліку) та, у разі необхідності, передає йому копії наведених вище повідомлень та отриманих від платника податків документів, що підтверджують втрату, пошкодження або дострокове знищення документів, звернення платника із заявою до правоохоронних органів тощо (за наявності). У разі якщо під час проведення документальної перевірки або у будь-який час після прийняття рішення про проведення перевірки до її початку до відповідного територіального органу ДФС, що здійснює (очолює) таку перевірку, надійшло повідомлення платника податків про втрату, пошкодження або дострокове знищення документів (відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу), або отримано інформацію та копії протоколів про вилучення документів правоохоронними та/або іншими органами тощо (пункт 85.9 статті 85 Кодексу), у зв'язку з чим особами, які здійснюють (очолюють) перевірку, обґрунтовано встановлено неможливість подальшого проведення перевірки або її початку у терміни, визначені у наказі, такі особи складають акт про неможливість проведення перевірки довільної форми, який реєструється у Спеціальному журналі реєстрації актів у порядку, передбаченому підпунктом 1.4.5 пункту 1.4 цього розділу Методичних рекомендацій. В акті зазначаються причини неможливості продовжувати (розпочати) перевірку у терміни, вказані у направленні та наказі, та робиться відповідний запис про проведення зазначеної перевірки після усунення причин, які призвели до неможливості її проведення.
Таким чином, контролюючий орган був зобов'язаний скласти відповідний акт про неможливість проведення перевірки та прийняти відповідний Наказ про перенесення строків перевірки.
Суд зазначає, що в порушення приписів п. 44.5. ст. 45 ПК України, вказані вище листи ФОП ОСОБА_1 не були відповідачем розглянуті та не скеровані відповідні письмові відповіді на адресу позивача. Ані у відзиві на позовну заяву, ані у акті від 24.01.2020р. №45/15-32-33-04/ НОМЕР_1 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 » не надано оцінки зазначеним фактам втрати документів.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення за № 0008823304 від 19.03.2020р. щодо порушення п.44.3 ст.44 Податкового Кодексу України, незабезпечення зберігання первинних облікових документів та податкове повідомлення-рішення за № 0008843304 від 19.03.2020р. винесено передчасно та підлягає скасуванню.
Статтею 177 ПК України регламентовано порядок оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п.177.1 ст.177 ПК України, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставкою, визначеною пунктом 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Згідно з п.177.2 ст.177 ПК України, об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Відповідно до п.п.177.4.1-177.4.4 п.177.4 ст.177 ПК України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать:
- витрати, до складу яких включається вартість сировини, матеріалів, товарів, що утворюють основу для виготовлення (продажу) продукції або товарів (надання робіт, послуг), купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, палива й енергії, будівельних матеріалів, запасних частин, тари й тарних матеріалів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат;
- витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на оплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на оплату за виконання робіт, послуг згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-яка інша оплата у грошовій або натуральній формі, встановлена за домовленістю сторін (крім сум матеріальної допомоги, які звільняються від оподаткування згідно з нормами цього розділу);
- обов'язкові виплати, а також компенсація вартості послуг, які надаються працівникам у випадках, передбачених законодавством, внески платника податку на обов'язкове страхування життя або здоров'я працівників у випадках, передбачених законодавством;
- суми податків, зборів, які пов'язані з проведенням господарської діяльності такої фізичної особи - підприємця (крім податку на додану вартість для фізичної особи - підприємця, зареєстрованого як платник податку на додану вартість, та акцизного податку, податку на доходи фізичних осіб з доходу від господарської діяльності, податку на майно); суми єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірах і порядку, встановлених законом; платежі, сплачені за одержання ліцензій на провадження певних видів господарської діяльності фізичною особою - підприємцем, одержання дозволу, іншого документа дозвільного характеру, які пов'язані з господарською діяльністю фізичної особи - підприємця;
- інші витрати, до складу яких включаються витрати, що пов'язані з веденням господарської діяльності, які не зазначені в підпунктах 177.4.1-177.4.3 цього пункту, до яких відносяться витрати на відрядження найманих працівників, на послуги зв'язку, реклами, плати за розрахунково-касове обслуговування, на оплату оренди, ремонт та експлуатацію майна, що використовується в господарській діяльності, на транспортування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів), вартість придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг.
Згідно з п.п.177.4.5 п.177.4 ст.177 ПК України, не включаються до складу витрат підприємця:
витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності такою фізичною особою - підприємцем;
витрати на придбання, самостійне виготовлення основних засобів та витрати на придбання нематеріальних активів, які підлягають амортизації;
витрати на придбання та утримання основних засобів подвійного призначення, визначених цією статтею;
документально не підтверджені витрати.
Відповідно до п.п.177.4.6 п.177.4 ст.177 ПК України, зазначені у цій статті підприємці мають право (за власним бажанням) включати до складу витрат, пов'язаних з провадженням їх господарської діяльності, амортизаційні відрахування з відповідним веденням окремого обліку таких витрат. При цьому амортизації підлягають:
витрати на придбання основних засобів та нематеріальних активів;
витрати на самостійне виготовлення основних засобів.
Не підлягають амортизації та повністю включаються до складу витрат звітного періоду витрати на:
проведення ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних засобів;
ліквідацію основних засобів (у частині залишкової вартості).
Не підлягають амортизації такі основні засоби подвійного призначення:
земельні ділянки;
об'єкти житлової нерухомості;
легкові та вантажні автомобілі.
Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.
В свою чергу, відповідач в Акті перевірки від 24.01.2020р. зазначає, що перевіркою згідно наявних документів та інформації з ІКП враховані витрати безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності на загальній системі оподаткування по ФОП ОСОБА_1 за 2016 рік в сумі 160451,94 грн., за 2017 рік в сумі 403735,49 грн. та за 2018 рік в сумі 121141,57 грн. Таким чином, контролюючий орган не отримавши всі необхідні документи від платника податків - Позивача, прийняв до складу витрат, лише показники, які наявні в ІПК (оплата праці плюс вартість робіт).
Позивача до суду на підтвердження своїх витрат, які пов'язані із здійсненням господарської діяльності у 2016- 2018 роках наявні фіскальні чеки та банківські Виписки по рахунку Позивача за 2016-2018 роки, який обліковувався в АТ «ОЩАДБАНК».
З банківської виписки за 2016 рік вбачається, що на рахунок Позивача грошових коштів надійшло на суму 7893136.93, а-сплачено з рахунку на користь третіх осіб за товари та послуги в сумі 7889173.11 грн.. різниця складає лише в сумі + 3 963.82 грн. Аналогічно по банківській виписці за 2017-2018 роки, відповідно до якої на рахунок Позивача грошових коштів надійшло на суму 5 136 188.13 грн.. а сплачено з рахунку на користь третіх осіб за товари та послуги в сумі 5 146 166.47 грн., різниця складає в сумі - 9 978,34 грн. При цьому, із банківських виписок позивача чітко вбачається інформація щодо транзакцій Позивача та мету здійснення оплат.
З огляду на викладене контролюючий орган дійшов до помилкових висновків, щодо невірного декларування Позивачем показників своїх доходів та витрат в 2016-2018 роках.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек. товарний чек, накладна, розрахункова квитанція, проїзний документ, тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Позивачем до суду надано фіскальні чеки з приводу придбання товарів і послуг у третіх осіб - суб'єктів господарювання на загальну суму - 195 757,13 грн., які не були враховані контролюючим органом при проведенні перевірки.
Позивач до суду надано первісну документацію, яку вдалося відновити за 2016-2018 роки щодо придбання товарів та послуг у третіх осіб з метою здійснення своєї господарської діяльності, документація надається згідно реєстру, який є додатком до цього адміністративного позову.
Крім того, позивач в якості доказів та обґрунтування інформації яка наявна в банківських виписках, надав до суду копії Договорів на поставку товарів/послуг із третіми особами, які були укладені в 2016- 2018 роках.
Щодо єдиного соціального внеску, суд зазначає наступне, враховуючи показники банківських виписок по розрахунковому рахунку позивача, який обліковувався в AT «ОЩАДБАНК» та наявних фіскальних чеків, позивач вірно визначив свої податкові зобов'язання зі сплати ЄСВ. Так за даними звітів по ЄСВ платником податків задекларовано в 2016 році 79 839,00 гри. чистого доходу, в 2017 році 49 781,19 грн. доходу та в 2018 році 26 016.00 грн. доходу. Заданими перевірки. Відповідач помилково донарахував позивачу в 2016 році - 5 512 296.23 грн. (максимальна база 431 550.00 грн.) доходу, в 2017 році - 3 489 459.51грн. (максимальна база 498 750.00 грн.) доходу, в 2018 ропі - 769 227. 43 грн. (максимальна база - 390 915,00 грн.) доходу, у зв'язку із чим контролюючий орган помилково визначив наступні відхилення: в 2016 році + 351 710.54 грн. (база нарахування), в 2017 році + 448 968. 81 грн. (база нарахування), в 2018 році +364 854,00 грн. (база нарахування).
Таким чином, контролюючий орган у зв'язку із невірним визначенням бази для оподаткування податком на доходом фізичних осіб за 2016-2018 роки, помилково донарахував позивачу податкові зобов'язання зі сплати ЄСВ на загальну суму 256 417,34 грн. та у зв'язку із цим помилково застосував штрафні санкції в сумі 76 636.05 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № 0008873304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.03.2020р. та Вимога про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-0008863304 від 19.03.2020р. є необґрунтованими та підлягають скасуванню.
Порядок оподаткування військовим збором визначено п.16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України.
На підставі п.16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.
Відповідно до п.п.1.1 п.16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України, платниками збору є особи, визначені пунктом 162.1 статті 162 цього Кодексу.
Згідно з п.п.1.2 п.16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України, об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу.
Відповідно до п.п.1.3 п.16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України, ставка збору становить 1,5 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту.
Згідно з п.п.1.4 п.16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України, нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.
Відповідно до п.п.1.5,1.6 п.16-1 підрозд. 10 розд. XX ПК України, відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу.
Платники збору зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов'язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу.
Судом встановлено, що за період 2016-2018 роки позивачем було сплачено 8003.83 грн. військового збору з сум заробітної плати та 2016,67 грн. з сум чистого доходу.
Враховуючи, що у зв'язку із невірним визначенням бази для оподаткування податком на доходом фізичних осіб за 2016-2018 роки, відповідачем помилково донараховано позивачу податкові зобов'язання зі сплати ЄСВ на загальну суму 256417,34 грн. Відповідачем помилково було донараховано ФОП ОСОБА_1 суми військового збору від підприємницької діяльності за 2016 рік в сумі 81486,85 грн., в 2017 році в сумі 51595,17 грн. та в 2018 році в сумі 11466,05 грн.
У зв'язку з чим, Податкове повідомлення-рішення за №0008853304 від 19.03.2020р. не є таким, що ґрунтуються на приписах чинного законодавства України та підлягає скасуванню.
Відповідно до п.123.1 ст.123 ПКУ, у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання на підставах, визначених пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання.
Проте, суд зазначає, що факт заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток (недоплати) відсутній, а тому податкове повідомлення-рішення за №0008833304 від 19.03.2020р. підлягає скасуванню.
Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оцінюючи наявні докази, суд дотримується позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України», відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом».
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч.2 ст.77 КАС України).
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
Отже, враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог, в зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 139 КАС України підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044) про визнання протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення та вимогу Головного управління ДПС в Одеській області - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення за №0008833304 від 19.03.2020р.. податкове повідомлення-рішення за №0008823304 від 19.03.2020р.. рішення №0008873304 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 19.03.2020р.. вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ф-0008863304від 19.03.2020р.. податкове повідомлення-рішення за № 0008853304 від 19.03.2020р.. Податкове повідомлення-рішення за №0008843304 від 19.03.2020р. прийняті Головним управлінням ДПС в Одеській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (вул.Семінарська,5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 11350,00 грн.
Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.С. Єфіменко