Номер провадження: 22-ц/813/2941/21
Номер справи місцевого суду: 522/8439/16-ц
Головуючий у першій інстанції Бойчук А.Ю.
Доповідач Князюк О. В.
19.05.2021 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого Князюка О. В.,
суддів: Таварткіладзе О. М., Погорєлової С.О.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про припинення права на частку у спільному майні, -
встановив:
У травні 2016 року ОСОБА_2 , як законний представник ОСОБА_3 звернулася до Приморського районного суду м. Одеси з позовною заявою до ОСОБА_1 , згідно якої просила:
- припинити право власності ОСОБА_1 на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/4 квартири АДРЕСА_2 , за умови попереднього внесення вартості цієї частки квартир на депозитний рахунок суду до моменту постановлення рішення в справі.
- визнати право власності ОСОБА_3 на 1/2 квартири АДРЕСА_2 .
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є співвласником нерухомого майна, а саме 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/4 квартири АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 , бабуся позивача, також є співвласником нерухомого майна в тотожних з онуком частках.
Позивач є дитиною-інвалідом, законним представником якого, виступає його мати - ОСОБА_2 , разом із якою позивач і проживає. ОСОБА_2 також є співвласником нерухомого майна, але в частках 1/2 у кожній із квартир.
На теперішній час сумісне проживання позивача та відповідача є неможливим, оскільки існує повна психологічна несумісність відповідача та матері позивача при будь-яких можливих контактах. Таким чином, спільне користування нерухомим майном позивача та відповідача не є можливим.
У зв'язку із вищевикладеним та керуючись нормами чинного законодавства України, позивач, законним представником якого, виступає його мати - ОСОБА_2 , звернувся до суду з позовом про припинення частки в спільній квартирі, шляхом грошової компенсації вартості частки, яка належить відповідачу.
Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року у задоволенні позову ОСОБА_3 в інтересах якого діє законний представник - ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: ОСОБА_2 , Органу опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про припинення права на частку у спільному майні було відмовлено.
22 грудня 2017 року ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 було подано апеляційну скаргу на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року, відповідно до якої позивач просить рішення суду першої інстанції - скасувати та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 31.01.2019 року справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про припинення права на частку у спільному майні було прийнято до провадження та призначено до розгляду.
Розпорядженням №5079 Щодо повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 06.11.2019 року у відповідності до п. 3.12. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затвердженими рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28.12.2018 року з подальшими змінами було проведено автоматизований розподіл справи та визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду під головуванням судді Князюка О. В.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 06 листопада 2019 року вказану цивільну справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду.
17 травня 2021 року ОСОБА_4 подала заяву про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_3 та накласти арешт на 4/5 квартири АДРЕСА_4 .
При цьому посилаючись на те, що у випадку задоволення апеляційної скарги буде припинено право власності на належні ОСОБА_1 частки у спірному майні.
Єдиним механізмом, який зможе забезпечити фактичне виконання рішення суду в частині стягнення компенсації частки у спірному майні буде попереднє забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно ОСОБА_2 , яке може бути реалізовано у примусовому порядку у разі відмови у добровільній сплаті компенсації.
Розгляд заяви про вжиття заходів забезпечення позову здійснюється за правилами, встановленими ч. 1 ст. 153 ЦПК України.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, ознайомившись із вказаною заявою, матеріалами справи, вважає, що заява про вжиття заходів забезпечення позову не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.Забезпечення позову допускається як до предявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Як зазначив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При цьому суд повинен перевірити аргументованість заяви про забезпечення позову та застосовувати такі заходи в тих випадках, коли є реальна небезпека, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до утруднення або навіть неможливості у майбутньому виконати рішення суду, в тому числі, якщо внаслідок цього заявнику може бути завдано шкоди.
Слід звернути увагу, що позивачем у справі є ОСОБА_2 , як законний представник ОСОБА_3 , а предметом заявлених вимог є - припинення права власності ОСОБА_1 на 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 та 1/4 квартири АДРЕСА_2 , за умови попереднього внесення вартості цієї частки квартир на депозитний рахунок суду до моменту постановлення рішення в справі та визнання права власності ОСОБА_3 на 1/2 квартири АДРЕСА_2 .
Отже, проаналізувавши вказані норми та роз'яснення, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню, оскільки правом на звернення з такою заявою наділений саме позивач, який може бути зацікавлений в забезпеченні позову, а не відповідач, у якого є таке право лише у випадку наявності зустрічних вимог. Оскільки зустрічні вимоги не були заявлені, тому відповідно і підстав длявжиття заходів забезпечення позову у відповідача ОСОБА_1 немає.
ІV. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст.ст.149-153,260,261,ЦПК України, суд
ухвалив:
Заяву відповідача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову по цивільній справі за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 грудня 2017 року по справі за позовом ОСОБА_2 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особи ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Приморської районної адміністрації Одеської міської ради про припинення права на частку у спільному майні - залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складений 19 травня 2021 року.
Головуючий суддя: О. В. Князюк
О.М. Таварткіладзе
С.О, Погорєлова