17 травня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 квітня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Одесі, зареєстрований та мешкає в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12021152020000431.
Учасники судового провадження:
прокурор - ОСОБА_7 ,
підозрюваний - ОСОБА_6 ,
захисник - ОСОБА_8 .
Короткий зміст рішення слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді відносно підозрюваного ОСОБА_6 застосовано, на строк до 12.06.2021 р. включно, запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: повідомляти слідчого, прокурора чи суд (в залежності від стадії кримінального провадження) про зміну місця свого проживання та роботи; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб без права внесення застави.
Узагальнені доводи апелянта.
Прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною та такою, що підлягає скасуванню.
На думку апелянта, слідчим суддею не враховано, що наявність обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_6 підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення.
Зазначає, що ОСОБА_6 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого, зухвалого злочину проти суспільства, є суспільно небезпечною особою, не має офіційних джерел прибутку, є мешканцем іншої області, не має міцних соціальних зв'язків у м. Миколаєві та Миколаївській області, 12.03.2021 р. до Центрального районного суду м. Миколаєва скеровано обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 за обвинуваченням його за ч. 2 ст. 146, ч. 3 ст. 289 КК України.
Вважає, що застосування до ОСОБА_6 іншого запобіжного заходу, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти наведеним ризикам та забезпечити належне виконання ним процесуальних обов'язків підозрюваного.
З посиланням на положення п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає, що відсутні підстави для визначення відносно ОСОБА_6 застави.
Відмічає, що вік та стан здоров'я ОСОБА_6 не перешкоджає його утриманню в Державній установі «Миколаївський слідчий ізолятор».
Обставини, встановлені слідчим суддею.
У провадженні СВ ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021152020000431, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_6 , маючи умисел на незаконне придбання, носіння та зберігання бойових припасів, усвідомлюючи, що дані предмети являються боєприпасами, в порушення «Положення про дозвільну систему», затвердженого постановою КМУ № 576 від 12.10.1992 р. та Інструкції, затвердженої Наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 р., у невстановленому в ході досудового розслідування місці та час, в порушення зазначених вимог законодавства, придбав бойові припаси, а саме гранату типу РГО, споряджену підривачем типу УДЗ з найменуванням на важелі підривача «УДЗ-350 Ф-6-89», та поклав її собі у рюкзак. В подальшому, реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконне поводження із бойовими припасами, ОСОБА_6 перемістив гранату типу РГО, споряджену підривачем типу УДЗ з найменуванням на важелі підривача «УДЗ-350 Ф-6-89», до орендованої квартири за адресою: АДРЕСА_2 , тим самим вчинив носіння бойових припасів, не повідомивши про них до органів влади, де незаконно став зберігати бойові припаси, тим самим вчинив незаконне зберігання за місцем свого мешкання. 16.04.2021 р. в період часу з 14.40 год. до 16.23 год. в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено та вилучено гранату типу РГО, споряджену підривачем типу УДЗ з найменуванням на важелі підривача «УДЗ-350 Ф-6-89», яка знаходилась в спорядженому стані та відносилась до категорії «небезпечно», знешкодження якої проведено на місці виявлення.
16.04.2021 р. ОСОБА_6 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України.
17.04.2021 р. слідчий СВ ВП № 1 МРУП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 , звернулась до слідчого судді з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, наявні ризики переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Врахувавши, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, пов'язаного із незаконним обігом бойових припасів, на даний момент притягується до кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, тому наявні ризики переховування від органів досудового розслідування та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, разом з тим, стороною обвинувачення не доведено наявності ризиків впливу на свідків та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а також обставин, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, а саме недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, що можуть запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 , оскільки останній має міцні соціальні зв'язки, постійне місце проживання, є тренером клубу таїландського боксу « ІНФОРМАЦІЯ_2 », членом громадської організації «Файт Тім Інсайт», характеризується позитивно, раніше не судимий, проживає разом з батьками пенсійного віку, які є інвалідами, дотримується умов застосованих до нього запобіжних заходів в іншому кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов висновку про доцільність застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Заслухавши доповідь судді, думку прокурора на підтримку апеляційної скарги, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вивчивши матеріали, надані судом та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступного.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.
За змістом вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Слідчий суддя, на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів, дійшов висновку про причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, з чим погоджується і апеляційний суд, виходячи з наступного.
Так, наявні докази, які містяться в матеріалах клопотання по кримінальному провадженню, зокрема, дані протоколу огляду місця події від 16.04.2021 р., акту перевірки об'єкта на наявність вибухових матеріалів від 16.04.2021 р., довідки про категорію вибухонебезпечності виявлених вибухових матеріалів від 16.04.2021 р., акту знищення (знешкодження) вибухових матеріалів або таких, що їх нагадують від 16.04.2021 р. та інші матеріали, свідчать про наявність обґрунтованої підозри вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, зазначеного у повідомленні про підозру.
Разом з тим, вирішуючи питання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу, суд враховує вимоги п. п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, відповідно яким обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити, з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.
За положеннями ст. ст. 131, 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
За змістом ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим видом запобіжних заходів і повинен застосовуватись лише тоді, коли прокурор доведе, що інший запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного.
Вказані вимоги закону та норм міжнародного права слідчим суддею дотримані, а також оцінені у сукупності всі обставини, які, відповідно до ст. 178 КПК України, враховуються при обранні запобіжного заходу.
На переконання апеляційного суду, слідчий суддя, врахував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування до особи запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про те, що застосування до підозрюваного такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не обґрунтовано слідчим належним чином, оскільки останнім не надано слідчому судді будь-яких даних чи доказів, які вказували про неналежну поведінку підозрюваного чи про можливість такої поведінки.
Доводи прокурора про неврахування слідчим суддею наявності таких ризиків, як переховування підозрюваного від слідства та суду та вчинення іншого кримінального правопорушення є безпідставними, оскільки за змістом оскаржуваної ухвали, вказані ризики слідчим суддею встановлені та враховані при обранні підозрюваному запобіжного заходу.
В даному кримінальному провадженні, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України стороною обвинувачення не наведено доводів, які б давали підстави вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_6 , який раніше не судимий, має постійне місце мешкання, де проживає з батьками пенсійного віку, які є інвалідами, має міцні соціальні зв'язки та дотримується умов застосованих відносно нього запобіжних заходів в іншому кримінальному провадженні, неможливо застосувати інший більш м'який запобіжний захід ніж зазначений у клопотанні слідчого, тобто не доведено обставин передбачених п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України.
Факт мешкання підозрюваного ОСОБА_6 в іншому місті за межами Миколаївської області та відсутність у нього в м. Миколаєві та Миколаївській області соціальних зв'язків не можуть слугувати єдиними підставами для обрання відносно особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Будь-яких інших обставин, які б підтвердили доводи клопотання, або виняткових обставин, які б виправдовували обмеження права підозрюваного на свободу та свідчили про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів, прокурором не наведено.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу прокурора слід залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 квітня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 залишити без змін, апеляційну скаргу прокурора Окружної прокуратури міста Миколаєва ОСОБА_5 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді
_____________________ _____________ ______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3