Справа № 461/1167/18 Головуючий у 1 інстанції: Свірідова В.В.
Провадження № 22-ц/811/2374/20 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія:44
20 травня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача: Левика Я.А.,
суддів: Савуляка Р.В., Приколоти Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова в складі судді Свірідової В.В. від 17 липня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «СК «АРКС» (попередня назва - АТ «Страхова компанія «АХА Страхування»), треті особи: ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
рішенням Шевченківського районного суду м. Львова від 17 липня 2020 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до АТ «СК «АРКС» (попередня назва - АТ «Страхова компанія «АХА Страхування»), з участю третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовлено.
Вказане рішення оскаржив ОСОБА_1 .
В апеляційній скарзі просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення відповідно до уточнених позовних вимог поданих до суду першої інстанції; вирішити розподіл судових витрат.
Вважає, що рішення прийняте судом першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу, що водій транспортного засобу, який постраждав в результаті ДТП своєчасно та відповідно до вимог страхового законодавства України вчинив всі необхідні від нього дії, а саме: поінформував інших осіб ДТП, про себе, своє місце проживання, назву та місцезнаходження страховика наданого на його адресу особою, яка вчинила ДТП та надав відомості про відповідні страхові поліси, вчасно подав повідомлення про ДТП до наданої на його адресу страховою компанією. Зазначає, що з підстав того, що позивач вчинив всі належні від нього дії на виконання вимог страхового законодавства та отримав від страховика, якого вказав винуватець ДТП на підтвердження страхової події та підтвердження збитків вчинених винуватцем ДТП ОСОБА_2 (особа на яку виписано страховий поліс ОСОБА_3 ) останній звернувся до ліцензованої організації з метою отримання рахунку за №А10033587 від 06.02.2017 року, складання ремонтної калькуляції №17 -98305 від 13.02.2017р. та в подальшому після цього ремонтні роботи були виконані. Звертає увагу, що страхова компанія зобов'язана вчиняти дії з підстав перевірки належних відомостей внесених у базу даних. При введені фамілії та коду особи, яку мають намір застрахувати автоматизована база надасть інформацію, що стосовно цієї особи вже є страховий поліс, та виходячи з вимог п.п.3 ч.1 ст. 989 ЦК України, яким встановлено: … при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладенні щодо об'єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним… позов подається до страхової компанії Акціонерне товариство «СК «АРКС», - як належного відповідача. Вважає, початковим відповідачем за виплату страхової суми належить до страхової компанії АТ СК «АРКС», як правонаступниці страхової компанії АТ СК «АХА», а остання при проведенні перевірки та встановлених порушень страхувальником (застрахованою особою ОСОБА_2 або ОСОБА_3 ) може звернутись до останніх з регресною вимогою. Наголошує, що СК «АХА» Страхування визнано страхову подію та запропоновано до виплати суми до відшкодування в даному страховому випадку, та пропонується сплатити ОСОБА_1 суму за вирахуванням франшизи 14055,41 грн. Також вказує, що судом першої інстанції помилково відхилено виплату моральної шкоди потерпілій особі, при цьому не враховано, позивачу нанесені збитки в результаті ДТП та протиправної проти неї поведінки, підтверджену Постановою по справі №450/166/17 Пустомитівського районного суду Львівської області, та не враховано при цьому вимоги п.п.4 ч.2 ст. 23 ЦК України.
Відповідно до ст. 368, ч.2 ст. 369 ЦПК України, розгляд справи проводився без повідомлення учасників справи.
06.05.2021 року та 07.05.2021 року до апеляційного суду надійшли клопотання ОСОБА_1 , які по суті є доповненнями до апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 липня 2020 року, в яких наведено нові аргументи та мотиви для скасування судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.364 ЦПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження.
Таким чином, зміна та доповнення апеляційної скарги після спливу строку на апеляційне оскарження не допускаються, заява скаржника, яка містить такі, залишається без розгляду, а відтак суд апеляційної інстанції у такому випадку перевіряє законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, поданої з дотриманням строків визначених ст.354 ЦПК України, та вимог, заявлених у суді першої інстанції
Враховуючи вищенаведене, доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 липня 2020 рокуслід залишити без розгляду та повернути особі, яка їх подала.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи в межах доводів позовної заяви, відзивів на позовну заяву, відповіді на відзиви, заперечення на відповідь на відзив, заяв про уточнення позовних вимог, відзиву на заяву про уточнення позовних вимог, відповіді на відзив, заперечення на відповідь на відзив, апеляційної скарги, відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ч.1 ст.1, ч.1 ст. 2, ч.ч.1,2 ст.4, ч.3 ст. 12, ч.1 ст. 13 ч.1 ст. 76, ч.ч.1,6 ст. 81, ч.1 ст.89, ч.3 ст. 133, ч.1, п.2 ч.2 ст. 141, 263 ЦПК України, ч.1,2 ст. 23, ст. 979, п.3 ч.1 ст. 988 ЦК України, ст. 8 Закону України «Про страхування», ст.ст.3, 5, 6, 29, п.22.1 ст. 22, підпункт 33.1.4 пункту 33.1, п.33.3 ст. 33, п.34.4 ст. 34, п.37.1 ст. 37 Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.95р. (зі змінами та доповненнями), та відмовляючи в задоволенні позову, що 08.01.2017 о 23.50год. у м. Львові на вул. Стрійській,45 відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: водій автомобіля Фольцваген Пассат, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , скоїв зіткнення з належним позивачу ОСОБА_1 автомобілем Фольцваген Поло, н.з. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Суд встановив, що Пустомитівським районним судом Львівської області 15.02.2017 було винесено постанову по справі №450/166/17 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за порушення ПДР та створення аварійної ситуації. Також суд встановив, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5085615 від 02.12.2016, який було укладено з ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп». Крім того суд встановив, що 30.03.2016 між AT «CK «АХА Страхування» та ОСОБА_4 укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9505301, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність водія ТЗ «Volkswagen», р.н. НОМЕР_1 . Згідно висновку №77 судової автотоварознавчої експертизи по справі №167/18 від 12.04.2019, вартість відновлювального ремонту з врахуванням значення коефіцієнта то зносу складових ТЗ «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП від 08.01.2017, з врахуванням результатів обстеження матеріалів справи 10.04.2019, в цінах на дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали, становить 21 241,28 грн. 21.03.2017 до АТ «СК «АХА Страхування» надійшло повідомлення про настання 08.01.2017 у м. Львові на вул. Стрийській,45 ДТП за участю транспортних засобів «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 та «Volkswagen Passat», р. н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 . Суд встановив, що на виконання вимог ст. 34 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», AT «СК «АХА Страхування» було направлено запити та залучено суб'єкта оціночної діяльності з метою огляду пошкодженого автомобіля «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_2 . Однак, під час огляду пошкодженого ТЗ було встановлено, що автомобіль «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_2 , було відремонтовано, про що зазначено в протоколі огляду ТЗ від 24.03.2017 року, який підписаний позивачем. Крім цього, відповідно до Звіту №1091/17 від 22.05.2017 про оцінку автомобіля «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_2 , проведеного СПДФО ОСОБА_5 , визначено розмір заподіяної шкоди власнику пошкодженого автомобіля неможливо, оскільки на момент проведення експертом огляду автомобіля був відновлений. Згідно звіту №1091/17 від 22.05.2017 про оцінку автомобіля «Volkswagen Polo», НОМЕР_2 , СПДФО ОСОБА_5 було зауважено, що відповідно до п. 8.5 Методики, калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження, а тому визначити розмір заподіяної шкоди власнику пошкодженого автомобіля неможливо, оскільки на момент проведення експертом огляду, автомобіль був відновлений. Також суд зазначив, що оцінюючи заподіяну моральну шкоду в 5000,00 грн. позивач не пояснив суду з чого саме він виходив, визначаючи саме таку суму. Крім того, суд вказав, що матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди. Враховуючи зазначене, суд вважав, що у цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають. У зв'язку з наведеним, у задоволенні позовних вимог в частині стягнення судового збору в розмірі 704,80грн., витрати, пов'язані з розглядом справи по проведенню ТзОВ «Фірма «Експертиза» судової автотоварознавчої експертизи в розмірі 2500,00грн., суд вважав, що слід відмовити. На підставі вищевикладеного, виходячи з принципів правової визначеності та рівності прав усіх учасників цивільно-правових відносин, закріплених в частині 1 статті 1 Цивільного кодексу України, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають, обставини які суд вважав встановленими не доведені, а тому рішення суду підлягає скасуванню.
20.02.2018 ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом (з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог та зміни судом процесуального статусу учасників справи за клопотанням позивача) до АТ «СК «АРКС» (попередня назва - АТ «СК «АХА Страхування»), треті особи: ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 , у якому просив:
?стягнути з відповідача на його користь заподіяну матеріальну шкоду, а саме суму страхового відшкодування в розмірі 29 969,00грн.;
?сплачений судовий збір в розмірі - 704,80 грн.;
?витрати, пов'язані з розглядом справи, по проведенню ТзОВ «Фірма «Експертиза» судової авто-товарознавчої експертизи в розмірі - 2 500, 00 грн.;
?моральну шкоду - 5000, 00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликався на те, що 08.01.2017 о 23.50 год. у м. Львові на вул. Стрійській, 45 відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: водій автомобіля Фольцваген Пассат, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 скоїв зіткнення з належним йому автомобілем Фольцваген Поло, н.з. НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Пустомитівським районним судом Львівської області 15.02.2017 було винесено постанову по справі №450/166/17 про визнання ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за порушення ПДР та створення аварійної ситуації. Оскільки після всіх етапів страхового врегулювання, суми збитків погоджені зі страховою компанією і претензій від неї до нього не було, тому він, за погодженням зі страховою компанією, відремонтував належний йому автомобіль на СТО у ФОП ОСОБА_6 , де погодились на відстрочку оплати вартості ремонтних робіт в розмірі 29 969,00грн. Оскільки, у винуватця ДТП ОСОБА_2 був укладений договір ОСЦПВВНТЗ з ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» №АК/5085615 від 02.12.2006, він звернувся до вказаної страхової про відшкодування завданої шкоди. Однак, йому було відмовлено у страховому відшкодування завданих йому збитків, посилаючись на нікчемність їх договору, оскільки на ОСОБА_2 був укладений ще один догорів ОСЦВВНТЗ з АТ «СК АХА Страхування» №АІ/9505301, а тому зазначили, що йому слід звертатись до АХА Страхування, чий поліс був першим і вважається дійсним. 03.08.2017 він отримав чергову відмову у виплаті від АТ «СК «АХА Стахування» у зв'язку з невчасним повідомлення (до 3-х днів після ДТП) АТ «СК «АХА Страхування» про страховий випадок і не надання пошкодженого ТЗ для огляду експертом АТ «СК «АХА Страхування». У зв'язку з вищенаведеним змушений звернись до суду з позовом.
З матеріалів справи вбачається, що9.01.2017 о 23.50 год. у м. Львові на вул. Стрийській, 45 відбулась дорожньо-транспортна пригода, а саме: водій автомобіля Фольцваген Пассат, н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , скоїв зіткнення з належним позивачу ОСОБА_1 автомобілем Фольцваген Поло, н.з. НОМЕР_2 .
Постановою Пустомитівського районного суду Львівської області від 15.02.2017 було у справі №450/166/17 визнано ОСОБА_2 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу за порушення ПДР та створення аварійної ситуації. (т.1 а.с.9)
З матеріалів справи, також, вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/5085615 від 02.12.2016, який було укладено з ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (Т.1 а.с.10 ).
Крім цього, вбачається із матеріалів справи, що позивач повідомив ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» про страховий випадок та 10.012017 року написав заяву на страхове відшкодування.
Однак, 20.03.2017 року ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» відмовила позивачу у виплаті страхового відшкодування, оскільки на момент видачі 02.12.2016 року ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» полісу №АК/5085615 вже діяв поліс №АІ/9505301, виданий AT «CK «АХА Страхування» про наявність якого ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» не було поінформовано. Відтак, вважали, що поліс №АК/5085615 є нікчемним і жодних правових наслідків для ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» щодо виплати стахового відшкодування немає (Т.1 а.с. 18).
Дійсно, з матеріалів справи вбачається, що 30.03.2016 між AT «CK «АХА Страхування» та ОСОБА_4 укладено договір (поліс) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/9505301, відповідно до якого було застраховано цивільно-правову відповідальність водія ТЗ «Volkswagen», р.н. НОМЕР_1 (т.1 а.с.75-77).
Також з матеріалів справи вбачається, що 21.03.2017 (тобто на наступний день після відмови йому у виплаті страхового відшкодування ПрАТ УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп») до АТ «СК «АХА Страхування» надійшло повідомлення від ОСОБА_1 про настання події у м. Львові на вул. Стрийській, 45 ДТП за участю транспортних засобів «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 та «Volkswagen Passat», р. н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 .
Також, встановлено що на виконання вимог ст. 34 Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», AT «СК «АХА Страхування» було направлено запити та залучено суб'єкта оціночної діяльності з метою огляду пошкодженого автомобіля «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_2 .
Під час огляду пошкодженого ТЗ було встановлено, що автомобіль «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_2 , було відремонтовано, про що зазначено в протоколі огляду ТЗ від 24.03.2017 року, який підписаний позивачем.
Крім цього, відповідно до Звіту №1091/17 від 22.05.2017 про оцінку автомобіля «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_2 , проведеного СПДФО ОСОБА_5 , визначити розмір заподіяної шкоди власнику пошкодженого автомобіля неможливо, оскільки на момент проведення експертом огляду автомобіля був відновлений. У даному звіті було зазначено, що відповідно до п. 8.5 Методики, калькуляція вартості відновлювального ремонту складається за результатами технічного огляду КТЗ. Якщо КТЗ на момент технічного огляду відновлено повністю або частково, то калькуляція відновлювального ремонту не складається, а надається повідомлення замовнику оцінки про неможливість проведення дослідження, а тому визначити розмір заподіяної шкоди власнику пошкодженого автомобіля неможливо, оскільки на момент проведення експертом огляду, автомобіль був відновлений (т.1 а.с. 98-99).
Однак, у зв'язку із необхідністю перевірки даних вказаних у звіті судом була призначена експертиза та з висновку №77 судової авто-товарознавчої експертизи по справі №167/18 від 12.04.2019, вартість відновлювального ремонту з врахуванням значення коефіцієнта то зносу складових ТЗ «Volkswagen Polo», р.н. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП від 08.01.2017, з врахуванням результатів обстеження матеріалів справи 10.04.2019, в цінах на дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) та матеріали, становить 21 241,28 грн. (т.1 а.с.222-234).
Тобто вказаним висновком експертизи повністю спростовано попередній доказ, який вказував на неможливість встановлення розміру заподіяної шкоди власнику пошкодженого автомобіля. Такий новий доказ (висновок експертизи) ніким із учасників не поставлено під сумнів та не спростовано. Будь-яких доводів чи доказів на його спростування не надано.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 989 ЦК України страхувальник зобов'язаний при укладенні договору страхування повідомити страховика про інші договори страхування, укладені щодо об'єкта, який страхується. Якщо страхувальник не повідомив страховика про те, що об'єкт уже застрахований, новий договір страхування є нікчемним.
Також згідно з п. 17.3. ст. 17 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів», передбачено, що при укладенні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про всі діючі договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладені з іншими страховиками, а також, за вимогою страховика, надати інформацію про всі відомі обставини, що мають значення для оцінки страхового ризику.
Таким чином, вимогами чинного законодавства визначний обов'язок страховика повідомити про інші договори, укладені щодо об'єкта страхування, але нікчемність договору настає у разі наявності нового договору страхування щодо об'єкту страхування, при цьому вимога щодо особи страховика відсутня. А отже незалежно від особи страховика новий договір страхування щодо уже застрахованого об'єкта є нікчемним в силу закону.
Також, з матеріалів справи вбачається, що позивач повідомив відповідача про настання страхового випадку та надав документи, передбачені положеннями ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів», в тому числі Заяву про виплату страхового відшкодування одразу коли дізнався про нікчемність договору страхування, який був вказаний в усіх документах, що стосуються ДТП та особу відповідача як страховика, що повинен відшкодовувати заподіяну у ДТП шкоду.
Окрім цього, відповідно до положень ст. 979 ЦК України та ст. 20, 21 Закону України «Про страхування» у разі настання страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування у передбачений строк.
Дійсно, відповідно до п.33.1.4 ст. 33 Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.
Отже за нормами цієї статті позивач не зобов'язаний був повідомляти про ДТП страхову компанію, з якою у нього не було укладено договору страхування (тобто відповідача), а крім цього він це зробити і не міг за відсутності даних про відповідача як страховика винної особи. Крім цього, одразу ж після отримання інформації про це, він, на наступний день, повідомив відповідача про ДТП, що слід вважати добросовісною поведінкою позивача у даних правовідносинах.
Також, відповідно до ст. 22 Закону України «Прообов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Невиконання вказаного обов'язку страховика можливе за певних умов, що передбачені у ст. 37 згаданого Закону, а саме: навмисні дії особи, відповідальність якої застрахована (страхувальника), водія транспортного засобу або потерпілого, спрямовані на настання страхового випадку. Зазначена норма не поширюється на осіб, дії яких пов'язані з виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинені у стані необхідної оборони (без перевищення її меж) або під час захисту майна, життя, здоров'я. Кваліфікація дій таких осіб встановлюється відповідно до закону; вчинення особою, відповідальність якої застрахована (страхувальником), водієм транспортного засобу умисного злочину, що призвів до страхового випадку (події, передбаченої статтею 41 цього Закону); невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди; неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди.
Серед згаданих наявна така підстава, як: невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.
Однак, АТ «СК «АРКС»не надало доказів на підтвердження неможливості страховика встановити факт ДТП, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди, що є беззаперечною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування у разі невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених Законом.
Так, факт ДТП, причини та обставини її настання, а також винна у виникненні ДТП та спричиненні за її наслідками шкоди особа, - встановлені в постанові Пустомитівського районного суду Львівської області від 15 лютого 2017 року.
Окрім цього, розмір заподіяної шкоди встановлено висновком №77 судової авто-товарознавчої експертизи від 12.04.2019 року.
Враховуючи вказане, у суду першої інстанції не було підстав для відмови в задоволені позовної вимоги про стягнення страхового відшкодування.
Зважаючи на вказане рішення суду в цій частині вимогам закону та обставинам справи не відповідає та у цій частині позов слід задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача вартість відновлювального ремонту з врахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових автомобіля позивача, внаслідок його пошкодження у ДТП від 08.01.2017 в цінах на дату обстеження, без врахування (включення) ПДВ на складові (запчастини) - в розмірі 21241,28 грн.
Щодо вимоги про стягнення моральної шкоди, то відмова у стягненні такої практично судом не мотивована, однак у задоволенні такої вимоги слід було відмовити з таких підстав.
Так, позивач зазначав, що моральна шкода спричинена невиплатою страхового відшкодування.
Відповідно до статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Статтею 23 ЦК України встановлено право особи на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав та законних інтересів. Відповідно до частини другої цієї статті моральна шкода полягає:
1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;
3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;
4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою 2 цієї статті.
Таким чином, частина перша статті 1167 ЦК України встановлює загальне правило, відповідно до якого відповідальність за заподіяння моральної шкоди настає за наявності загальної підстави - наявності моральної (немайнової) шкоди, а також за наявності всіх основних умов відповідальності, а саме: неправомірної поведінки, причинного зв'язку та вини заподіювача.
Позовну вимогу про відшкодування моральної шкоди позивач мотивував затягуванням відповідачем виплати відшкодування, порушенням зобов'язань за договором страхування. Вказане забрало значну частину його часу, через постійне звертання в різні інстанції, телефонні переговори та необхідність термінового пошуку великої суми коштів для здійснення ремонту автомобіля.
Проте, така позовна вимога, заявлена з цих підстав позивачем слід вважати не доведена, зокрема, не встановлено наявності всіх основних умов відповідальності за спричинену моральну шкоду, а саме: не доведено факту заподіяння моральної шкоди позивача, яка б підлягала грошовому відшкодуванню, неправомірної поведінки у спричиненні такої відповідача, причинного зв'язку та вини заподіювача.
Окрім цього, слід вказати на те, що Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено стягнення пені за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня. Тому позивач міг скористатися своїм правом на отримання такої суми у даному випадку за її доведеності.
Враховуючи вказане, доводи позову та апеляційної скарги слід визнати частково обґрунтованими та такі позов та апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Оскаржуване ж рішення суду слід скасувати з ухваленням нового рішення про задоволення позову частково, яким слід стягнути з Акціонерного товариства «СК «АРКС» на користь ОСОБА_1 21241,28 грн. заподіяної йому матеріальної шкоди.
В задоволенні решти позову слід відмовити.
Відповідно до задоволених вимог позову та скарги слід вирішити питання стягнення понесених позивачем та документально підтверджених відповідними доказами судових витрат.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 липня 2020 року- залишити без розгляду та повернути особі, яка їх подала.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 17 липня 2020 року - скасувати та ухвалити у справі нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до АТ «СК «АРКС» (попередня назва - АТ «Страхова компанія «АХА Страхування»), треті особи: ПрАТ «УСК «Княжа Вієнна Іншуранс Груп», ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «СК «АРКС» на користь ОСОБА_1 21241,28 грн. матеріальної шкоди.
В задоволенні решти позову - відмовити.
Стягнути з Акціонерного товариства «СК «АРКС» на користь ОСОБА_1 1770 грн. сплачених ним коштів за проведення судової експертизи.
Стягнути з Акціонерного товариства «СК «АРКС» на користь ОСОБА_1 459,54 грн. за розгляд справи судом першої інстанції та 749,31 грн. за розгляд справи судом апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 20 травня 2021 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Р.В. Савуляк
Т.І. Приколота