20.05.2021 Справа №607/3602/21
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Кунцьо С.В., за участю секретаря судового засідання Дуркало Т.В., розглянувши заяву особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрія Т.Я.,
19 травня 2021 року особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 під час судового розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП заявив відвід головуючому судді - Багрію Т.Я.. Свою заяву останній мотивував тим, що суддя Багрій Т.Я., вже тривалий термін розглядає дану справу про притягнення його до адміністративної відповідальності, а тому у нього є об'єктивні сумніви щодо розгляду даної справи належним і безстороннім судом.
Заявник - особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисник адвокат Ярмусь В.Д. в судове засіданні не з'явились з невідомої суду причини, хоча про день, час та місце розгляду заяви про відвід були повідомлені належним чином, що на думку суду не є перешкодою для розгляду заяви у їх відсутності, а тому визнає можливим проводити розгляд заяви про відвід за їх відсутності.
Ознайомившись із заявою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вивчивши матеріали судового провадження №607/3602/21, вважаю, що заява до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
У провадженні Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області (головуючий суддя Багрій Т.Я.) знаходиться адміністративна справа про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП.
Згідно ст. 129 Конституції України, суди здійснюють правосуддя на основі Конституції законів України та на засадах верховенства права. Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 р. №1402-VIII встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Згідно частинам 1, 3 ст. 7 вказаного Закону, кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом; доступність правосуддя для кожної особи забезпечується відповідно до Конституції України та в порядку, встановленому законами України.
За змістом ст. ст.1,17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 р. № 3477-IV, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини надає «автономне» значення концепції «кримінальне обвинувачення», незалежне від категорій, що використовуються в національних правових системах держав - учасниць Конвенції (Адольф проти Австрії (Adolf v. Austria), пункт 30).
Першочергова оцінка Європейським судом з прав людини застосовності кримінального аспекту ст. 6 Конвенції ґрунтується на критеріях, викладених у рішенні у справі «Енгель та інші проти Нідерландів» (Engel and Others v. the Netherlands) (пункти 82 - 83): 1) класифікація в національному законодавстві; 2) характер правопорушення та 3) суворість покарання, ризику якого піддається відповідна особа.
При цьому, в практиці Європейського суду з прав людини перший критерій має відносну значимість та слугує тільки як відправна точка. Якщо внутрішнє державне законодавство класифікує певне правопорушення як кримінальне, цей критерій буде мати вирішальне значення. В іншому випадку Європейський суд з прав людини не приймає до уваги національну класифікацію та вивчає фактичний зміст розглядуваної процедури.
Другий та третій критерії, викладені в рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Енгель на інші проти Нідерландів» (Engel and Others v. the Netherlands), являються альтернативними та необов'язково застосовуються одночасно; для вирішення про застосовність ст. 6 Конвенції достатньо, щоб розглядуване правопорушення за своїм характером вважалось «кримінальним» з точки зору Конвенції або щоб за вчинене правопорушення на особу покладалось покарання, яке за своїм характером та ступеню серйозності належить в цілому до «кримінальної» сфери (Озтюрк проти Німеччини(Ozturk v. Germany), пункт 54;Лутц проти Німеччини(Lutz v. Germany), пункт 55).
Аналізуючи вказані вище джерела права, враховуючи види та розмір санкції, яка визначена національним законом за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, порівнюючи її з санкцією кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 КК України, вважаю, що адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП з точки зору Конвенції можна вважати «кримінальним» в розумінні ЄСПЛ.
Тому, з урахуванням засад правосуддя та принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави, вважаю обґрунтованим застосування в даному випадку поряд з вимогами КУпАП і положень КПК України при вирішенні питання про відвід у справі про притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Згідно ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України слідчий суддя, суддя зобов'язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні ч. 2 ст. 80 КПК України.
Враховуючи відомості, викладені у заяві про відвід, а саме тривалий термін розгляду суддею Багрієм Т.Я. справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, судом не встановлено обставин, які викликають сумніви в неупередженості головуючого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрія Т.Я. та які могли б бути підставою для його відводу від участі у розгляді адміністративної справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.
За таких обставин у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 221, 245,246,252 КУпАП, ст. 48 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», суд, -
В задоволенні заяви особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрія Т.Я. від участі в розгляді справи №607/3602/21 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовити.
Адміністративну справу про притягнення ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130, КУпАП - повернути головуючому судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Багрію Т.Я. для продовження розгляду.
Постанова оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяС. В. Кунцьо