Справа № 331/2585/20
Провадження № 2/331/204/2021
12 травня 2021 року м. Запоріжжя
Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Світлицької В.М.,
за участю секретаря Рухлової М.Ю.,
розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні в приміщенні Жовтневого районного суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, -
Представник позивача звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди. В обґрунтування уточнених позовних вимог зазначено, що засуджений ОСОБА_1 01.06.2020 р. був притягнутий до дисциплінарної відповідальності та поміщений до карцеру № 1 строком на дев'ять діб. Під час перебування у карцері № 1 засуджений ОСОБА_1 , знаходячись в стані душевного хвилювання, 02.06.2020 р. пошкодив стіни, зробивши на них глибокі подряпини, відірвав умивальник та кран, що призвело до затоплення підлоги приміщення карцеру № 1, зірвав кахель на санвузлі та відірвав електропроводку освітлення та інше. Після цього службовими особами ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» подано рапорти та направлено звернення до Олександрівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області, на яке отримано лист-відповідь про відсутність об'єктивної сторони кримінального правопорушення, що унеможливлює внесення зазначених відомостей до ЕРДР. Засуджений ОСОБА_1 своїми умисними діями пошкодив приміщення карцеру № 1, що призвело до неможливості використання цього приміщення в подальшому, без проведення в ньому капітального ремонту. Сума завданого збитку ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» складає 12 201,54 грн. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд стягнути з засудженого ОСОБА_1 суму у розмірі 12 201,54 грн. та судовий збір.
Ухвалою суду від 05.08.2020 року у вказаній справі було відкрито провадження та призначено до підготовчого судового засідання.
26.10.2020 року представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що стягнення про яке йдеться 02.06.2020 р. скасовано прокуратурою Запорізької області, а тому відсутня підстава звернення із таким позовом. Рапорти не є документами, що підтверджують суму спричиненого збитку, не є доказом вчинення правопорушення. В протоколі огляду місця події неможливо розібрати, що у ньому написано. Бухгалтерська довідка матеріалів, які були пошкоджені у карцері № 1, не містить відомостей про те, коли були пошкоджені такі матеріали, складений одноособово бухгалтером, без відповідних первинних документів, не надано фінансових документів на підтвердження їх вартості. Пошкодження в акті комісійному про проведення огляду карцеру не описані жодним чином. Не надано доказів на облаштування карцеру № 1 матеріальними цінностями. Залучення до матеріалів справи довідки по особовій справі, про заохочення та стягнення, характеристики не відносяться до предмету доказування у цій справі. Посилаючись на зазначені обставини, просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 05.11.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, просив відмовити з підстав, які викладені у відзиві.
Дослідивши матеріали цивільної справи, вислухавши думку сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню у зв'язку з наступним.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що 01.06.2020 р. в.о. начальника СІЗО - начальника арештного дому ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» Кандибкою Д.О. винесено постанову № 342 про поміщення засудженого у дисциплінарний ізолятор (карцер), за якою засуджений ОСОБА_2 , 1978 р.н., допустив грубе порушення встановленого порядку тримання та засудженого ОСОБА_1 поміщено в дисциплінарний ізолятор на 9 діб, без виведення на роботу.
02.06.2020 р. під час проведення відбою на карцерних приміщеннях, було виявлено, що засуджений ОСОБА_1 , 1978 р.н., перебуваючи в стані сильного душевного хвилювання, пошкодив стіни, зробивши на них глибокі царапини, відірвав від кріплення умивальник та зірвав кахель на санвузлі, вирвав проводку освітлення, що призвело до неможливості в подальшому використання приміщення карцеру без проведення капітального ремонту.
Даний факт умисного пошкодження майна ДУ «Запорізький слідчий ізолятор» відповідачем ОСОБА_1 підтверджується рапортами ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 від 02.06.2020 року; актом комісії Запорізького СІ від 03.06.2020 р.; копією висновку за результатами службової перевірки, проведеної, щодо виявлення матеріальної шкоди нанесеної засудженим ОСОБА_1 під час перебування у карцері № 1 від 13.07.2020 р.; протоколом огляду місця події від 02.06.2020 р. та відеозаписом з місця пошкодження.
В матеріалах справи наявна бухгалтерська довідка, відповідно до якої загальна вартість матеріалів, які були пошкоджені у карцері № 1 складає 12 201,54 грн.
Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Серед обов'язків осіб, взятих під варту, передбачених ст. 10 Закону України «Про попереднє ув'язнення» є, зокрема такі: додержувати порядку, встановленого в місцях попереднього ув'язнення, і виконувати законні вимоги адміністрації; бережливо ставитися до інвентаря, обладнання та іншого майна місця попереднього ув'язнення.
Відповідач покладені на нього зобов'язання не виконав, що призвело до псування майна.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 ЦК України, однією підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання матеріальної шкоди іншій особі, а згідно з ч. 2 ст. 16 цього Кодексу одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків.
Згідно зі ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 частина 1 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у своїй постанові № 6 від 27 березня 1992 року «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» у п. 2 зазначено, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи. З огляду на вищезазначене відповідальність настає при існуванні складу правопорушення, що включає: протиправність поведінки, наявність шкоди, причинного зв'язку між ними та вини заподіювача шкоди.
Таким чином, загальною підставою деліктної відповідальності є протиправне, шкідливе, винне діяння особи, яка завдала шкоди.
Відповідно ст. 1192 ЦК України визначено, що суд з урахуванням обставин справи за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про попереднє ув'язнення» особи, взяті під варту, несуть матеріальну відповідальність за заподіяну під час перебування в місцях попереднього ув'язнення шкоду в розмірах, установлених законодавством України.
Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували доводи позивача, або вказували б на їх помилковість чи неправильність, а відтак суд приймає вищевказані докази як належні та допустимі. При цьому судом враховується, що відповідач не довів, що вартість пошкоджених матеріалів завищена або що включено зайві матеріали, чи що їх вартість та обсяг завищені, тобто доказів протилежного суду не надано, як і не надано будь-якого іншого розрахунку.
Таким чином, ОСОБА_1 шляхом пошкодження майна заподіяв матеріальну шкоду ДУ «Запорізький слідчий ізолятор», в його діях наявні всі елементи складу цивільного правопорушення, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 12 201,54 грн. в якості відшкодування завданої ним матеріальної шкоди обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати покладаються на відповідача, а тому стягненню на користь позивача з відповідача підлягають судові витрати в розмірі 2102,00 грн.
Керуючись ст. 1166, 1192 ЦК України, ст.2, 4, 5, 12, 13, 76-82, 89, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, суд -
Позов Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , 1978 року народження, на користь Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Перша ливарна, 36, ЄДРПОУ 08563553) суму у розмірі 12 201 (дванадцять тисяч двісті одна) гривня 54 копійки матеріальної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_1 , 1978 року народження, на користь Державної установи «Запорізький слідчий ізолятор» (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Перша ливарна, 36, ЄДРПОУ 08563553) судовий збір у розмірі 2102,00 гривень.
Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 17.05.2021 р.
Суддя : В.М. Світлицька