20.05.2021
Справа № 331/2022/21
Провадження № 3/331/907/2021
20 травня 2021 року м. Запоріжжя
Суддя Жовтневого районного суду м. Запоріжжя Пивоварова Ю.О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення у відношенні
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, не працевлаштованої, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, -
13 квітня 2021 року о 21 годині 10 хвилин ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 38, знаходилась на вулиці без документів, що посвідчують особу, чим порушила вимоги п.3 пп.2 постанови КМУ № 104 від 17.02.2021 року, п.3 пп.2 зі змінами пп.2 п.2 постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020.
В судовому засіданні ОСОБА_1 провину визнала та пояснила, що вона завжди втрачає паспорт, через що її батько заборонив їй брати його з собою, оскільки на відновлення паспорту у неї не вистачає грошей. Вона переживає та боїться, що у неї викрадуть документи, коли вона буде працювати на ринку, де знаходяться різні підозрілі особи. Зобов"язалась не порушувати карантинні вимоги у подальшому.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, доходжу наступних висновків.
Статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико -санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Згідно ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Згідно частини першої Постанови Кабінету міністрів України від 09 грудня 2020 р. № 1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із відповідними змінами постановою Кабінету Міністрів України від 22 березня 2021 р. № 230) відповідно до статті 29 Закону України “Про захист населення від інфекційних хвороб” Кабінет Міністрів України постановляє:Установити з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 30 квітня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 “Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 23, ст. 896, № 30, ст. 1061), від 20 травня 2020 р. № 392 “Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 43, ст. 1394, № 52, ст. 1626) та від 22 липня 2020 р. № 641 “Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2” (Офіційний вісник України, 2020 р., № 63, ст. 2029).
Відповідно до пп.2 п.2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09 грудня 2020 року на території України на період дії карантину забороняється, зокрема, перебування на вулицях без документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус, без посвідчення про взяття на облік бездомної особи, довідки про звернення за захистом в Україні.
Частиною першою статті 44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено відповідальність за порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Правилами ст.41 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року,визначено, що особи, винні в порушенні законодавства про захист населення від інфекційних хвороб, несуть відповідальність згідно із законами України.
Так, провина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії АА № 091246 від 13.04.2021 року, рапортом поліцейського взводу 1 роти 2 батальйону 1 Клик К., витягом архівних правопорушень ОСОБА_1 , відеозаписом з бодікамери поліцейського, на якому зафіксований момент перебування правопорушниці на вулиці без документів, а також поясненнями, наданими ОСОБА_1 в судовому засіданні.
Так, оцінивши усі наявні у справі докази, суд доходить висновку, що ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
Разом з цим, відповідно до ст. 22 КУпАП при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.
Враховуючи те, що ОСОБА_1 раніше до адміністративної відповідальності не притягалась, правопорушення не призвело до тяжких наслідків, вважаю вчинене нею порушення малозначним та вбачаю за можливе звільнити останню від адміністративної відповідальності, обмежившись оголошенням усного зауваження.
Згідно з ч. 2 ст. 284 КУпАП при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 221, 283- 285, 294 КУпАП України,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передаченого ч.1 ст. 44-3 КУпАП, закрити з огляду на малозначність вчиненого нею правопорушення, обмежившись оголошенням усного зауваження.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена учасниками процесу протягом десяти днів з дня винесення постанови до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя апеляційної скарги, а також прокурором у порядку, передбаченому ч. 5 ст. 7, ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя: Ю.О. Пивоварова