Справа № 178/396/21
06 травня 2021 року суддя Криничанського районного суду Дніпропетровської області Лісняк В.В., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з відділення поліції № 6 Кам'янського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
за ч.1 ст.130 КУпАП, -
Згідно протоколу, ОСОБА_1 10 березня 2021 року о 11 год. 40 хв. на автошляху М-04 Знамянка-Луганськ-Ізварино в с.Адамівка, керуючи транспортним засобом Ваз 21061, державний номерний знак НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння (не стійка хода, запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя), від проходження огляду на стан сп'яніння в установленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину у вчиненому не визнав та пояснив, що він був тверезий, віз дітей у ОСОБА_2 у лікарню, оскільки проживає один, без дружини, сам виховує трьох дітей. Поліцейські зупинили його автомобіль через відсутність дзеркал на автомобілі. Потім поліцейський почав складати протокол за відмову від проходження огляду на стан сп'яніння, працівники поліції намагалися інсценувати дачу ним хабара, викликавши слідчо-оперативну групу. Працівники поліції до лікарні його не везли, «Драгер» не пропонували, сказавши, що таким чином суд не зможе застосувати до нього покарання. Оскільки ніякого хабара він не давав, був тверезий, почав вимагати відвезти його до лікарні. Невідомі йому працівники поліції відвезли його до Криничанської ЦРБ, тільки там йому запропонували скористатися Драгером, результат був негативний, оскільки алкоголю він не вживав. Висновок лікаря йому не давали, лише через кілька днів на його вимогу був наданий йому висновок лікаря, в якому вказали, що медичний огляд у встановленому законом порядку не проходив. Просить провадження по справі закрити за відсутності складу правопорушення.
Представник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 захисник Морозов В.Ю. в судовому засіданні підтримав клопотання про закриття провадження у справі за підставами, викладеними в ньому.
Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що 10.03.2021 р. він з жінкою і дітьми їхали у автомобілі з ОСОБА_1 та його дітьми до ОСОБА_2 в лікарню. Поліцейські зупинили автомобіль через відсутність на транспортному засобі дзеркал. Ознак сп'яніння у ОСОБА_1 не було, він був трезвий, під час спілкування ОСОБА_1 з поліцейськими він перебував у машині, потім йому поліцейський сказав підписати документ, він не бачив, як поліцейські пропонували ОСОБА_4 пройти огляд на стан сп'яніння Драгером і що ОСОБА_4 відмовився від проходження огляду.
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що 10.03.2021 р. їхала в автомобілі з чоловіком, дітьми у ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , їх автомобіль зупинила поліція. Вона весь час перебувала в автомобілі ОСОБА_1 , оскільки була з малими дітьми, з працівниками поліції не спілкувалась. Вона не бачила як працівники поліції пропонували ОСОБА_4 пройти огляд на стан сп'яніння, вона не може засвідчити, що він відмовився, ОСОБА_4 був трезвий, ознак сп'яніння не мав.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що 10.03.2021 р. автомобіль ОСОБА_1 було зупинено через відсутність на транспортному засобі дзеркал заднього виду. Під час бесіди від ОСОБА_1 він почув запах алкоголю, останній не заперечував, що раніше вживав алкоголь. Ним було попереджено ОСОБА_1 про складання протоколу, роз'яснено його права, від проходження тесту за допомогою сертифікованого приладу газоаналізатора Драгер 0520 на місці ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків. ОСОБА_1 сам почав пропонувати йому грошові кошти, жодних провокацій дачі хабара він не вчиняв. Він зателефонував на лінію 102 та повідомив про пропозицію неправомірної вигоди з боку ОСОБА_1 . Оформлення адміністративного матеріалу тривало близько години, він оформив матеріал за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 і вони поїхали, хто возив ОСОБА_4 до лікарні і які були результати проходження огляду на стан сп'яніння йому не відомо. До матеріалів справи запис не наданий. У акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів назву та номер спеціального технічного засобу не вказав помилково.
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні пояснив, що він працює у Криничанському відділенні поліції № 6, він заступив спільно з напарником ОСОБА_8 для несення служби, зупинили автомобіль ОСОБА_1 , на якому була порушена комплектність транспортного засобу. При спілкуванні у водія було виявлено запах алкоголю, від проходження тесту на місці та огляду в лікарні він відмовився, після чого ОСОБА_1 було повідомлено, що буде складено відносно нього адміністративний протокол за ст.130 КУпАП. Потім напарник повідомив про факт пропонування неправомірної вигоди. Після того, як напарником був складений протокол за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , вони залишили водія слідчо-оперативній групі та поїхали на патрулювання. Чому водія возили до лікарні на встановлення стану сп'яніння він не знає, хто возив він також не знає.
Заслухавши учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
У відповідності до ч. 1 ст.7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом.
Правилами ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП передбачено, що суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і, в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
У зв'язку з цим слід зазначити, що згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Зокрема, в контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (рішення від 15.05.2008, заява N7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні «кримінальному обвинуваченню» у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
У відповідності до ч. 2 ст.251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Незважаючи на вимоги ч. 2 ст.251 КУпАП та вказане рішення ЄСПЛ, яке згідно ст. 19 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» обов'язкове і для працівників Національної поліції, протокол про адміністративне правопорушення, який визначає межі судового розгляду і є доказом у справі, суперечить іншим матеріалам справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст.278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.
Виходячи із змісту ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно ч.1 ст.256 КУпАП встановлені вимоги до протоколу про адміністративне правопорушення, а саме обов'язковість зазначення таких відомостей як: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п. 7 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ країни 06 листопада 2015 року № 1376, не допускається закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення.
Європейським судом з прав людини у багаточисельних рішеннях висловлена правова позиція щодо розгляду національними судами справ про адміністративні правопорушення. Так, у рішенні Суду «Енгель та інші проти Нідерландів» були визначені критерії, за наявності одного із них будь-яке правопорушення повинне розцінюватись як кримінальне і розглядатись за процедурою, визначеною національним законодавством для кримінальних правопорушень.
Положеннями ст.252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зазначених норм закону, особу можливо притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення тільки на підставі протоколу про адміністративне правопорушення, в якому встановлені дата, місце, час вчинення, фактичні обставини події та кваліфікуючі ознаки правопорушення.
Під час розгляду справи встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, складений щодо ОСОБА_1 , не відповідає вимогам ст.256 КУпАП, оскільки складений з порушенням вимог ст.251 КУпАП.
У протоколі про адміністративне правопорушення прізвище, ім'я, по батькові особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зазначено « ОСОБА_1 », тоді як згідно з паспортом громадянина України вірним є « ОСОБА_1 ».
У вказаному протоколі не зазначено місце вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, в протоколі зазначено лише автошлях М-04 Знамянка-Луганськ-Ізварино в с.Адамівка, але не зазначено на якому саме кілометрі автошляху гр. ОСОБА_1 керував транспортним засобом, не зазначено назву вулиці, номер будинку в с. Адамівка, чи інша прив'язка до місцевості, де ж саме водій ОСОБА_1 керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння та де саме він був зупинений працівниками поліції. Не зазначено назву району, області до території якого належить с.Адамівка, відсутні відомості про місце вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення і в поясненнях свідків, рапорті поліцейського ОСОБА_6 на підтвердження обставин викладених в протоколі, що долучені до адміністративного матеріалу. Даний факт узгоджується з поясненнями, наданими в судовому засіданні як самим гр. ОСОБА_1 так і поліцейським ОСОБА_6 , яким складено даний протокол про адміністративне правопорушення.
Зважаючи на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог чинного законодавства, він не є належним та допустимим доказом по справі, а отже і всі похідні докази не можна визнати належним та допустимими.
До протоколу долучено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, складеного поліцейським Чеховичем Р.Ю., однак, в акті не зазначено назву та номер спеціального технічного засобу, від проходження огляду на стан сп'яніння за допомогою Драгера водій ОСОБА_1 відмовився. Як зазначив у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 він помилково не вказав спеціальний технічний засіб.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У судовому засіданні свідки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 повідомили, що вони не були присутні під час того, як ОСОБА_4 запропонували пройти огляд і від відмовився, прилад Драгер не бачили, вони перебували у машині, ОСОБА_4 був трезвий, їхав у Божедарівку, віз своїх дітей до лікарні, підписали протокол, оскільки так сказав працівник поліції, викладені обставини не відповідають дійсності.
У відповідності до ст.251 КУпАП суду повинні бути надані докази, що підтверджують факт вчинення особою адміністративного правопорушення.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення, згідно ст.251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Дані вимоги закону при складанні протоколу порушені і суду не надані докази вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказаний протокол про адміністративне правопорушення складено за ч. 1 ст.130 КУпАП, яка передбачає відповідальність за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого Порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного чи іншого сп'яніння.
Відповідно до п. п. 2, 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої МВС України, МОЗ України 09.11.2015 р. № 1452/735, зареєстрованого Міністерством юстиції України 11.11.2015 р. № 1413/27858 передбачено, що огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п.п. 6 - 8 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав. У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
ОСОБА_1 в судовому засіданні надав висновок медичного закладу Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Центральна лікарня» Криничанської селищної ради» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 10 березня 2021 року о 16 год. 30 хв. лікарем Галінським Ю.В. відносно ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якому зазначено, що огляд не проводився, доказів, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду не надано.
Протокол про адміністративне правопорушення було складено 10 березня 2021 року о 12 годині 00 хвилин. Однак направлення на огляд ОСОБА_1 працівниками поліції до закладу охорони здоров'я складено того ж дня лише о 16 годині 20 хвилин, тобто після складання протоколу про адміністративне правопорушення та після сплину двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
Крім того, вказаний висновок працівниками поліції до адміністративного матеріалу долучено не було, що узгоджується з поясненнями, наданими в судовому засіданні ОСОБА_1 та свідками ОСОБА_6 , та ОСОБА_7 .
В матеріалах справи запис по вказаному адміністративному правопорушенню, який міг би підтвердити або ж спростувати факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані сп'яніння, що унеможливлює також перевірити дотримання посадовими особами вимог щодо порядку проведення огляду водія на стан сп'яніння, передбаченого ст.266 КУпАП.
Таким чином, положення п.п. 6-8 вказаного Порядку у системному тлумаченні вказують на те, що протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП за відмову від проходження медичного огляду на стан сп'яніння може бути складений поліцейським лише після документування належним чином відмови особи, що керує транспортним засобом від проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки, а також у закладі охорони здоров'я.
Протокол про адміністративне правопорушення, так і додані до нього письмові пояснення свідка ОСОБА_5 , в тому числі і рапорт поліцейського СРПП № 6 Чеховича Р.Ю., не містять відомостей про відмову ОСОБА_1 від проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння лікарем закладу охорони здоров'я.
Таким чином, суддя не приймає в якості доказів письмові пояснення свідка ОСОБА_5 , оскільки дані пояснення не містять відомостей щодо обставин правопорушення.
Вважаю, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення докази не містять відомостей, що підтверджують викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Частиною 3 ст.62 Конституції України передбачено, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь обвинуваченої особи.
Інші докази, які б беззаперечно вказували на те, що водій ОСОБА_1 10.03.2021 року вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП в матеріалах справи відсутні.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про не доведеність винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.9 Конституції України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що деталі обвинувачення у кримінальному процесі мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).
Наявність сумнівів не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Irelandv. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25). який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Доведення «поза розумним сумнівом» відображає максимальний стандарт, що має відношення до питань, що вирішуються, при визначенні кримінальної відповідальності. Ніхто не повинен позбавлятися волі або піддаватися іншому покаранню за рішенням суду, якщо вина такої особи не доведена «поза розумним сумнівом (Sevtap Veznedaroрlu v. Turkey (Севтап Везнедароглу проти Турції).
Згідно ч.1 ст.7 КУпАП , ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених Законом.
Відповідно до статті 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши наявні у справі докази, суд прийшов до висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ч.1 ст. 130, ст. 247, ст. 284 КУпАП суд,
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Протягом 10 днів з дня її винесення постанова може бути оскаржена через Криничанський районний суд Дніпропетровської області до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя:
В. В. Лісняк