Справа № 211/7209/20
Провадження № 2/211/981/21
іменем України
20 травня 2021 року Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Сарат Н.О.
при секретарі - Зоріній С.М.
у відсутність сторін, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Відділ реєстрації місця проживання громадян Виконкому Довгинцівської районної у місті ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом до відповідача ОСОБА_2 , третя особа Відділ реєстрації місця проживання громадян Виконкому Довгинцівської районної у місті ради про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1 , оскільки відповідач в квартирі не проживає, особистих її речей в квартирі не має, за комунальні послуги не сплачує, чим створює позивачеві, перешкоди в користуванні належним їй житловим приміщенням та нести додаткові витрати за комунальні послуги. Відповідач є сином позивача, який з січня 2019 року не проживає за адресою реєстрації, що підтверджується актом про непроживання від 27.11.2020 року, посвідчений КП "ПОСЛУГА".
Ухвалою суду від 11 грудня 2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач до суду надала заяву про розгляд справи у її відсутність, на позовних вимогах наполягає, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач про дату, час та місце слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином в порядку, передбаченому статтею 128 ЦПК України, відзиву не подав.
Від представника третьої особи заяв не надходило.
Згідно вимог статті 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі доказів, що є в матеріалах справи, оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не з'явилися в судове засідання, не повідомили причини неявки, не подали відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступних мотивів.
Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 30.10.2000 року, який посвідчений приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Чорною О.С. є власницею 1/2 частини квартири за адресою АДРЕСА_1 , власником другої частини квартири є її померлий чоловік. ( а.с. 9,10).
У вказаній квартирі зареєстровані позивач, відповідач та інші члени сім'ї. ( а.с. 6).
Відповідач є сином позивача, який з січня 2019 року не проживає за адресою реєстрації, що підтверджується актом про непроживання від 27.11.2020 року, посвідчений КП "ПОСЛУГА". ( а.с. 7).
Відповідно дост. 317 ЦК України, власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Згідност. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
Відповідно до ст. 383 ЦК Українивласник житлового будинку, квартири має право використовувати житло для власного проживання, проживання членів сім'ї, інших осіб і розпоряджатися своїм житлом на власний розсуд. Обмеження чи втручання в права власника можливе лише з підстав, передбачених законом.
Згідно із частиною першоюстатті 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. При цьому відповідно дост. 391 ЦК Українивласник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно частини 33 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справі від 07.02.2014№ 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», застосовуючи положеннястатті 391 ЦК, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов'язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей 391,396 ЦКпозов про усунення порушень права, не пов'язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власникомабо особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов'язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння.
Згідно пункту другого частини 34 Постанови, під час розгляду позовів про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, судам необхідно чітко розмежовувати правовідносини, які виникають між власником та попереднім власником житла, і правовідносини, які виникають між власником житла та членами його сім'ї, попередніми членами його сім'ї, а також членами сім'ї попереднього власника житла. Так, власник житла має право вимагати визнання попереднього власника таким, що втратив право користування житлом, що є наслідком припинення права власності на житлове приміщення (пункт 3 частини першоїстатті 346 ЦК) із зняттям останнього з реєстрації.
Згідно пункту 39 Постанови, члени сім'ї власника житла, які проживають разом із ним, мають право користування цим житлом відповідно до закону (особистий сервітут, частина першастатті 405 ЦК). З урахуванням зазначеного суди повинні виходити з того, що стосовно права членів сім'ї власника житлового приміщення на користування ним підлягають застосуванню положеннястатті 405 ЦК. Оскільки інше не встановлено законом, договором чи заповітом, на підставі яких встановлено сервітут, то відсутність члена сім'ї понад один рік без поважних причин є юридичним фактом, що є підставою для втрати членом сім'ї права користування житлом.
Аналогічне викладено в ч. 2 ст. 405 ЦК України, відповідно до якої член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.
Враховуючи, що відповідач, як член сім'ї власника житла, не проживає у спірній квартирі, без поважних причин понад строки, визначеніст. 405 ЦК України, а саме з січня 2019 року згідно даних акту, суд вважає можливим визнати відповідача таким, що втратив право користування цим житловим приміщенням.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 317, 319, 391, 405, 406 ЦК України, ст.ст. 10, 12,13, 141, 263, 265, 280-284, 288 ЦПК України,суд ,-
вирішив:
позов - задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , таким, що втратив право користування житловим приміщенням, а саме квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду через Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Суддя: Н. О. Сарат