19 травня 2021 року м. ПолтаваСправа № 440/2187/21
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Удовіченка С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справу за позовом ОСОБА_1 до Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити певні дії, -
16 березня 2021 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 /позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області (далі - відповідач), в якому просив:
- визнати протиправним пункт 3 рішення Михайлівської сільської ради Машівського району Полтавської області від 11 грудня 2020 року "Про відмову громадянам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" щодо відмови ОСОБА_1 надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: с. Кустолово-Суходілка;
- зобов'язати Михайлівську сільську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Кустолово-Суходілка.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що оскаржуваний пункт рішення відповідача про відмову позивачу у наданні дозволу на розробку проектів землеустрою є протиправним, оскільки в ньому не наведено жодної з підстав для відмови, перелік яких визначений частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
05 квітня 2021 року до суду від Михайлівської сільської ради надійшов відзив на позов, у якому представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що пунктом 3 рішення від 11 грудня 2020 року "Про відмову громадянам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" правомірно відмовлено у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою позивачу, оскільки, земельна ділянка, яку мав намір отримати у власність позивач та яка вказана на графічному матеріалі, не відноситься до земель комунальної власності, а також земель, які відповідно до пункту 21 Перехідних положень (розділ Ч) Земельного кодексу України вважається власністю територіальних громад, оскільки вказана земельна ділянка знаходиться у масиві земель загальною площею 194,4 га на які вже видані сертифікати на право земельної частки (паю) членам КСП "Колос" та які включені в розрахунок середньої земельної частки (паю) згідно проекту роздержавлення і приватизації земель КСП "Колос". У зв'язку з цим відповідач не являється розпорядником вказаної категорії земель /а.с. 18-21/.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі факти та відповідні до них правовідносини.
30 листопада 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Михайлівської сільської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Кустолово-Суходілка /а.с. 5/. До клопотання додано: копію паспорта, копію документа про присвоєння ідентифікаційного номера та графічний матеріал з відображенням місця розташування земельної ділянки.
Пунктом 3 рішення другої сесії восьмого скликання Михайлівської сільської ради "Про відмову громадянам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" від 11 грудня 2020 року № 130 ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства у зв'язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: земельна ділянка, зображена на графічному матеріалі, доданому до заяви, згідно проекту роздержавлення і приватизації земель КСП "Колос" на території Кустолово-Суходільської сільської ради, увійшла до площі земель, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), та включена в розрахунок середньої земельної частки (паю).
Вважаючи зазначений пункт рішення протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із наступного.
Згідно зі статтею 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Правовідносини у сфері забезпечення права громадян на землю врегульовані Земельним кодексом України від 25 жовтня 2001 року №2768-ІІІ (далі - ЗК України).
Відповідно до статті 12 ЗК України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
Згідно зі пунктом 34 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21 травня 1997 року №280/97-ВР, питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.
Відповідно до частин першої, другої статті 59 цього Закону, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.
Згідно зі частиною першою статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Частиною п'ятою статті 116 ЗК України передбачено, що земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом (частини друга, третя статті 116 ЗК України).
За змістом пункту "б" частини першої статті 121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства у розмірі не більше 2,0 гектара.
Відповідно до частини шостої статті 118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Частиною сьомою цієї статті встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Суд зауважує, що ЗК України визначено вичерпний перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а саме, відмова може бути визнана обґрунтованою лише тоді, коли компетентним суб'єктом владних повноважень встановлюється невідповідність місця розташування об'єкта вимогам, зазначеним у Земельному кодексі Україні, які повинні бути затверджені у встановленому законом порядку або вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно - правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко - економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що оформлена пунктом 3 рішення № 130 другої сесії восьмого скликання Михайлівської сільської ради від 11 грудня 2020 року, обґрунтована тим, що земельна ділянка, зображена на графічному матеріалі, доданому до заяви, згідно проекту роздержавлення і приватизації земель КСП "Колос" на території Кустолово-Суходільської сільської ради, увійшла до площі земель, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), та включена в розрахунок середньої земельної частки (паю).
Вказана підстава для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою є необґрунтованою та не передбачена приписами частини сьомої статті 118 ЗК України.
Згідно з приписами статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. При цьому документи, що посвідчують право на земельну ділянку, визначені у статті 126 ЗК України.
Аналіз положень статей 116, 118 ЗК України дає підстави стверджувати, що правові наслідки отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є тотожними наслідкам передачі вказаної земельної ділянки у власність, що фактично вказує про відсутність обтяжень земельної ділянки у такому випадку.
Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували існування оформленого права власності третіх осіб на обрану позивачем для відведення земельної ділянки.
Посилання ж відповідача у відзиві на те, що вказана земельна ділянка знаходиться у масиві земель загальною площею 194,4 га на які вже видані сертифікати на право земельної частки (паю) членам КСП "Колос" та які включені в розрахунок середньої земельної частки (паю) згідно проекту роздержавлення і приватизації земель КСП "Колос", у зв'язку з цим відповідач не являється розпорядником вказаної категорії земель, так як вони не були зазначені в якості підстави для відмови у наданні дозволів в оскаржуваному рішенні.
Таким чином, суд з урахуванням частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення другої сесії восьмого скликання Михайлівської сільської ради "Про відмову громадянам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" від 11 грудня 2020 року № 130, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства у зв'язку з невідповідністю місця розташування земельної ділянки вимогам Законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а саме: земельна ділянка, зображена на графічному матеріалі, доданому до заяви, згідно проекту роздержавлення і приватизації земель КСП "Колос" на території Кустолово-Суходільської сільської ради, увійшла до площі земель, що підлягають розподілу між власниками земельних часток (паїв), та включена в розрахунок середньої земельної частки (паю).
Однак, зважаючи на те, що Михайлівською сільською радою було прийнято рішення про відмову в наданні позивачу дозволу на розроблення проекту землеустрою без наведення (встановлення) вичерпних підстав для відмови, передбачених статтею 118 ЗК України, суд вважає необхідним зобов'язати Михайлівську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30 листопада 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Кустолово-Суходілка.
Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору, підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Михайлівської сільської ради (вул. Молодіжна, 17, с. Михайлівка, Машівський район, Полтавська область, 39443, код ЄДРПОУ 21047603) про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 3 рішення другої сесії восьмого скликання Михайлівської сільської ради "Про відмову громадянам у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства" від 11 грудня 2020 року № 130, яким ОСОБА_1 відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,0000 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Кустолово-Суходілка.
Зобов'язати Михайлівську сільську раду повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 30 листопада 2020 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,000 га для ведення особистого селянського господарства в межах населеного пункту с. Кустолово-Суходілка.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.О. Удовіченко