19.05.2021 Справа №607/4127/21
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:
головуючого - судді Вийванко О. М.
за участю секретаря судового засідання Хримко У. А.
учасників справи
особи, яка притягується до адміністративної
відповідальності ОСОБА_1
захисника Дрозда В. П.
перекладача Чотарі В. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали, що надійшли з Управління патрульної поліції в Тернопільській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Республіки Руанда, мешканця АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
27.02.2021 о 03 год. 12 хв. в м. Тернополі по вул. Збаразька, 35 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Insignia» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці; порушення координації рухів. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810» та огляду в медичному закладі, водій категорично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні даного правопорушення не визнав, оскільки не розумів української мови при зупинці його працівниками поліції, а тому, не відмовлявся від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння.
Захисник у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 не розумів української мови, працівником поліції, який його зупинив, не було роз'яснено його права та обов'язки, при складанні на місці протоколу не було дипломованого перекладача, а тому, він не розумів вимоги працівників поліції про необхідність проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння. При цьому, він не відмовлявся від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, а тому, просить закрити справу відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Суд, заслухавши пояснення учасників справи, оглянувши та дослідивши матеріали справи, переглянувши наявний у матеріалах справи відеозапис, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачена відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч.2 та 3 ст.266 КУпАП огляд водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків. У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом закону, протокол про адміністративне правопорушення, пояснення особи, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адміністративне правопорушення складається відповідно до ст.ст.254-256 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується зібраними по справі і перевіреними в судовому засіданні доказами, а саме:
- даними, які містяться у протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 038763 від 27.02.2021 про те, що 27.02.2021 о 03 год. 12 хв. в м. Тернополі по вул. Збаразька, 35 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Opel Insignia» номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота; поведінка, що не відповідає обстановці; порушення координації рухів. Від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на місці зупинки із застосуванням технічного приладу газоаналізатора «Драгер Алкотест 6810» та огляду в медичному закладі, водій категорично відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху;
- оглянутим відеозаписом з місця події, згідно якого на пропозицію працівника патрульної поліції, водій ОСОБА_1 в присутності двох свідків відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного пристрою та в медичному закладі;
- письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 27.02.2021, згідно яких 27.02.2021 були свідками того, як водій ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного пристрою «Драгер» та в медичному закладі;
- свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки за № 12-01/7372, чинного до 15.10.2021.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_4 надала показання про те, що вона являється працівником поліції та 27.02.2021 вона прибула на місце події в якості перекладача. Відповідно на місці даної пригоди остання пояснила ОСОБА_1 його права та обов'язки та вказала йому про необхідність проходження огляду за допомогою спеціального технічного пристрою та в медичному закладі. Однак, ОСОБА_1 поводив себе агресивно та відмовився її слухати, хоча перед тим ним було вчинено ДТП, і коли вона прибула на місце події, здійснювала йому переклад і він вільно з нею розмовляв. Крім цього, при розмові з ОСОБА_1 , вона відчула від нього запах алкоголю з порожнини рота. Після чергових пропозицій пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного пристрою та в медичному закладі, ОСОБА_1 поводив себе агресивно та відмовився продувати в «Драгер» та їхати в медичний заклад.
Посилання ОСОБА_1 про те, що йому не було роз'яснено його права та обов'язки, і він не розумів вимоги працівників поліції про проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, спростовується відеозаписом з місця події та показаннями свідка ОСОБА_4 , яка роз'яснювала йому права та обов'язки та пояснювала про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку за допомогою спеціального технічного пристрою та в медичному закладі.
Будь-яких інших доводів та доказів відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять і не було надано таких доказів і в судовому засіданні захисником.
За даних обставин, суд вважає, що в діях ОСОБА_1 містяться ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, тобто - відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому, його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При накладенні стягнення, враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності, оскільки саме таке стягнення буде відповідати рівню суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, а також, буде достатнім для запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень в майбутньому.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Керуючись статтями 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, ст. 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200,00 грн (десять тисяч двісті гривень 00 копійок), який стягнути в дохід держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривень 00 копійок) в дохід держави.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддяО. М. Вийванко