Справа № 947/28531/20
Провадження № 2/947/392/21
18.05.2021 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
за участю секретаря Матвієвої А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Одесі зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини разом з батьком,
В провадженні Київського районного суду міста Одеси на розгляді в порядку загального позовного провадження перебуває цивільна справа за ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
18.03.2021 року до суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини разом з батьком.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 заперечувала проти приймання до розгляду зустрічної позовної заяви.
Відповідач у судове засідання не з'явився, однак до суду надійшла заява від представника про проведення судового засідання за його відсутності.
Дослідивши зустрічну позовну заяву та оглянувши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно п. 3 ч. 1 статті 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.
Частиною 1 та 2 статті 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Згідно з ч. 3 статті 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.
Також судом приймається до уваги, що у відповідності до норм ЦПК України вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви визначено на стадії підготовчого судового засідання під час розгляду справу в порядку загального позовного провадження.
Як вбачається з матеріалів справи, провадження в цій справі відкрито 19.10.2020 року та призначено дату, час і місце проведення підготовчого судового засідання.
25.01.2021 року судом було ухвалено закрити підготовче провадження по справі та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
За час підготовчого провадження по справі, судом було призначено три підготовчих судових засідань, до яких відповідач ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час і місце проведення яких належним чином повідомлявся, шляхом надсилання копії ухвали суду про відкриття провадження по справі, копії позовної заяви з додатками до неї, разом з судовою повісткою на адресу зареєстрованого місця проживання, яка встановлена у відповідності до відповіді з відділу адресної довідкової роботи Головного управління державної міграційної служби України в Одеській області, якою є: АДРЕСА_1 , однак усі поштові повідомлення були повернуті до суду без вручення.
Як вбачається з матеріалів справи, станом на 19.02.2021 року відповідачу достеменно стало відомо про наявне відносно нього судове провадження, що підтверджується відповідним клопотанням поданим до суду 19.02.2021 року (а.с.44).
Однак, з матеріалами справи представник відповідача ознайомився лише 04.03.2021 року, за наслідком чого 18.03.2021 року на стадії судового розгляду подав зустрічну позовну заяву.
Жодного клопотання про поновлення процесуального строку на вчинення процесуальної дії, відповідачем до суду не надано.
Судом приймається, що у відповідності до статті 43 ЦПК України, яка закріплює права та обов'язки учасників процесу, учасники справи (яким є позивач) мають право:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;
2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;
3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;
4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;
5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;
6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Учасники справи зобов'язані:
1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;
2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;
3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;
4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;
5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;
6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;
7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною, Законом України №475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод ратифікована Україною Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" N 475/97-ВР від 17 липня 1997 року і набрала чинності для України 11 вересня 1997 року.
Окрім цього, у відповідності до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», частини 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що права особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України", суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Так, у пункті 41 рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року в справі «Пономарьов проти України» наголошується, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Позивач (заявник) зобов'язаний проявляти особливу сумлінність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних дій для ознайомлення з ходом провадження (див., наприклад, ухвалу щодо прийнятності у справі «Тойшлер проти Німеччини» ('tag3:14.0pt;tag2:"Roboto Condensed"'>Teuschler v. Germany), заява № 47636/99, від 04 жовтня 2001 року; рішення у справі «Сухорубченко проти Росії» (Sukhorubchenko v. Russia), заява № 69315/01, пункт 48, від 10 лютого 2005 року; ухвалу щодо прийнятності у справі «Гуржий проти України» (Gurzhyy v. Ukraine), заява № 326/03, від 01 квітня 2008 року; та рішення у справі «Мускат проти Мальти» (Muscat v. Malta), заява № 24197/10, пункт 44, від 17 липня 2012 року).
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції - принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом.
Враховуючи, що зустрічну позовну заяву подано відповідачем після закінчення строку, підготовче провадження на даний час закрито та справа розглядається судом по суті, повернення судом на стадію підготовчого провадження законом не передбачено, суд вважає, що в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити та відповідно до вимог частини 3 статті 194 ЦПК України зустрічну позовну заяву повернути відповідачу.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити відповідачу, що повернення зустрічного позову на підставі ч.3 ст.194 ЦПК України жодним чином не порушує право ОСОБА_1 на судовий захист та не перешкоджає його праву на звернення до суду з окремим позовом в порядку, передбаченому главою 2 розділу ІІІ ЦПК України.
Керуючись ст. 193, 194, 260, 352-354 ЦПК України, суд,
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Орган опіки та піклування Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про визначення місця проживання дитини разом з батьком - повернути ОСОБА_1 .
Роз'яснити ОСОБА_1 , що він має право звернутися до суду із зазначеним позовом у загальному порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м. Одеси протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Головуючий Калініченко Л. В.