Іменем України
19 травня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/2121/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за позовом адвоката Макогон Алли Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Луганського окружного адміністративного суду 20 квітня 2021 року надійшла позовна заява адвоката Макогон Алли Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 (далі - позивач) до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - відповідач, Біловодське ОУПФУ) з такими вимогами:
1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21 січня 2021 року № 1239-31-8/4687 про відмову в призначенні пенсії позивачу;
2) зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначено, 14 січня 2021 року позивач звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком.
Рішенням від 21 січня 2021 року № 1239-31-8/4687 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії, зазначивши, що неможливо врахувати трудову книжку від 24 листопада 1980 року серії НОМЕР_1 у зв'язку з тим, що на титульному листі записи зроблені різними чорнилами та різними почерками, також відповідач зазначив, що до розрахунку стажу неможливо врахувати період навчання з 01 вересня 1978 року по 24 липня 1980 року згідно з атестатом від 24 липня 1980 року № 2296, так як неможливо ідентифікувати навчальний заклад по відтиску печатки, та неможливо врахувати до стажу період роботи з 28 липня 1980 року по 25 січня 1982 року згідно з уточнюючою довідкою від 16 вересня 2020 року № Ш-2, виданої «филиалом КГУ «Государственный архив Костанайской области» управлением информатизации, оказания государственных услуг и архивов акимата Констанайской области «Рудненским городскими государственным архивом» (мовою оригіналу) у зв'язку з тим, що довідку завірено печаткою, яку неможливо ідентифікувати тому, що вона іншої держави та текст, якій в ній міститься - іншою мовою.
Позивач з таким рішенням не згодна, оскільки записи в трудовій книжці про роботу відповідають всім вимогам заповнення трудової книжки, містять всю необхідну інформацію, чітку дату прийому та звільнення з роботи, номери наказів та їх дати, посади, на яких працював позивач, та відбиток печаток підприємств при прийнятті та звільненні з роботи.
Помилки в оформленні трудової книжки не можуть позбавляти позивача права на призначення пенсії, оскільки працівник не відповідає за правильність та повноту ведення та заповнення трудової книжки адміністрацією підприємства. Не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальною обставиною є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах у певний період, а не правильність оформлення трудової книжки.
Щодо неврахуванням пенсійним фондом до загального стажу періоду навчання через неможливість ідентифікувати навчальний заклад, вказано, що таке зауваження є формальним, оскільки у виписці до атестата вказано навчальний заклад - «техническое училище № 10 г. Кустаная Кустанайской обл. КазССР».
Щодо зауважень відповідача до архівної довідки, а саме неможливість ідентифікувати печатку, зазначено, що довідка містить інформацію про установу, яка її видала, підпис уповноваженої особи, інформацію про стаж позивача.
З урахуванням зазначеного, позивач просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Ухвалою від 26 квітня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) (арк. спр. 23-24).
Від Біловодського ОУПФУ 11 травня 2021 року надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав (арк. спр. 27-31).
Позивач 14 січня 2021 року звернулася до відповідача із заявою про призначення/перерахунок пенсії за віком, разом з якою надала такі документи: паспорт від 11.08.1999 серії НОМЕР_2 ; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 12.12.2011; трудову книжку від 24.11.1980 серії НОМЕР_1 ; атестат від 24.07.1980 № 2296; довідку від 16.09.2020 № Ш-2; довідку про укладення шлюбу від 10.12.2020 № 15/6143; свідоцтво про розірвання шлюбу від 04.05.2009 серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про шлюб від 27.12.2013 серії НОМЕР_4 ; свідоцтво про народження дитини від 08.07.1987 серії НОМЕР_5 ; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.01.2021 № 920-5000334565; заяву про виплату пенсії або грошової допомоги.
За результатами розгляду заяви позивача та наданих документів, Біловодським ОУПФУ відмовлено в призначені пенсії позивачу (рішення від 21 січня 2021 року № 1239-31-8/4687), загальний стаж роботи позивача складає 14 років 11 місяців 13 днів, що не відповідає вимогам частини першої статті 26 Закону № 1058-1V.
З 14.06.1087 по 13.06.1990 стаж врахований згідно з свідоцтвом про народження дитини від 08.07.1987 серії НОМЕР_5 . З 01.01.1999 по 30.06.2014 стаж врахований за даними індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (Форма ОК-5) по сплаті страхових внесків.
До загального стажу робота не враховані періоди роботи за записами трудової книжки від 24.11.1980 серії НОМЕР_1 у зв'язку з тим, що на титульному аркуші записи зроблені різними чорнилами та різними почерками, що не відповідає вимогам Інструкції № 162 та Інструкції № 58, в пункті 2.13 якої зазначено, що зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем робота на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
До розрахунку також стажу не можливо врахувати період навчання з 01.09.1978 по 24.07.1980 згідно з атестатом від 24.07.1980 № 2296, так як не можливо ідентифікувати навчальний заклад по відтиску печатки.
Надана позивачем уточнююча довідка містить відтиски штампу та печатки, з викладеними на них текстом іноземною мовою. Проте, органи Пенсійного фонду не наділені повноваженнями на здійснення перекладу іншомовних документів на державну мову та з метою усунення вільного трактування змісту документу, такі документи повинні мати нотаріально посвідчений переклад на державну мову.
Відповідно до частини шостої статті 13 Закону України від 25.04.2019 № 2704-VIII «Про забезпечення функціонування української мови як державної» органи державної влади, влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом. Аналогічні положення передбачені абзацом 8 пункту 2.9 Порядку № 22-1. Так, документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачаю міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Для використання офіційних документів держав-учасниць Мінської конвенції на території України, достатньо їх перекласти на українську мову і нотаріально засвідчити такий переклад. Інших уточнюючих довідок про зазначений період роботи позивачем відповідачу надано не було.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив таке.
З копій виданих на ім'я позивача паспорта громадянина України, картки платника податків, довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи встановлено такі дані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , місце проживання: АДРЕСА_1 (арк. спр. 6-7, 8, 53).
Позивач звернулася до Біловодського ОУПФУ із заявою від 14 січня 2021 року про призначення пенсії, разом з якою надала: паспорт від 11.08.1999 серії НОМЕР_2 ; довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру від 12.12.2011; трудову книжку від 24.11.1980 серії НОМЕР_1 ; атестат від 24.07.1980 № 2296; довідку від 16.09.2020 № Ш-2; довідку про укладення шлюбу від 10.12.2020 № 15/6143; свідоцтво про розірвання шлюбу від 04.05.2009 серії НОМЕР_3 ; свідоцтво про шлюб від 27.12.2013 серії НОМЕР_4 ; свідоцтво про народження дитини від 08.07.1987 серії НОМЕР_5 ; довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 14.01.2021 № 920-5000334565; заяву про виплату пенсії або грошової допомоги (арк. спр. 34-59)
Рішенням Біловодського ОУПФУ від 21 січня 2021 року № 1239-31-8/4687 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком, оскільки загальний стаж роботи позивача складає 14 років 11 місяців 13 днів, що не відповідає вимогам частини першої статті 26 Закону № 1058-IV.
Для призначення пенсії неможливо зарахувати трудову книжку від 24.11.1980 серії НОМЕР_1 у зв'язку з тим, що на титульному аркуші записи зроблені різними чорнилами та різними почерками, що не відповідає вимогам Інструкції № 162 та Інструкції № 58, в пункті 2.13 якої зазначено, що зміна записів у трудових книжках про прізвище, ім'я, по батькові і дату народження виконується власником або уповноваженим ним органом за останнім місцем робота на підставі документів (паспорта, свідоцтва про народження, про шлюб, про розірвання шлюбу, про зміну прізвища, ім'я та по батькові тощо) і з посиланням на номер і дату цих документів.
До розрахунку також стажу не можливо врахувати період навчання з 01.09.1978 по 24.07.1980 згідно з атестатом від 24.07.1980 № 2296, так як не можливо ідентифікувати навчальний заклад по відтиску печатки.
Також неможливо врахувати до розрахунку стажу період роботи з 28.07.1980 по 25.01.1982 згідно з уточнюючою довідкою від 16.09.2020 № Ш-2, виданої «филиалом КГУ «Государственный архив Костанайской области» управлением информатизации, оказания государственных услуг и архивов акимата Констанайской области «Рудненским городскими государственным архивом» (мовою оригіналу) у зв'язку з тим, що довідку завірено печаткою, яку не можливо ідентифікувати тому, що вона іншої держави, та текст, який в ній міститься, - іншою мовою.
Стаж з 01.01.1999 по 30.06.2014 врахований за даними Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового пенсійного страхування (Форма ОК-5). (арк. спр. 60-61).
Трудова книжка, видана на ім'я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта середня, вища, дата заповнення 24 листопада 1980 року, містить такі записи щодо спірних періодів:
запис без номера - навчання в ТУ № 10 г. Кустаная з 01.09.1978 по 24.07.1980 року, атестат № 2296;
«Горбыткомбинат г. Рудный» (мовою оригіналу)
запис № 1 від 02.08.1980 - за закінченням навчання прийнята до цеху перукарень манікюрницею, наказ від 02.08.1980 № 57/к;
запис № 2 - від 25.01.1982 - звільнена за статтею 32 КЗпП КозССР (за власним бажанням), наказ від 25.01.1982 № 11/к (арк. спр. 39-46).
Дослідженням копії атестату від 24.07.1980 № 2296 встановлено, що в ньому наявний такий запис: «Настоящий аттестат видан Функ ОСОБА_2 в том, что она с 1 сентября 1978 года поступила в техническое училище № 10 г. Кустаная Кустанайской обл. КазССР и 24 июля 1980 года окончила полный курс технического училища по профессии парикмахер широкого профиля (мужской и женский)» (мовою оригіналу) (арк. спр. 48).
В довідці, виданій «филиалом КГУ «Государственный архив Костанайской области» управлением информатизации, оказания государственных услуг и архивов акимата Констанайской области «Рудненским городскими государственным архивом» (мовою оригіналу), від 16.09.2020 № Ш-2 вказано, що: «В документах неполного архивного фонда «ТОО «Горбыткомбинат» имеется: приказ № 57/к от 19.08.1980 по комбинату бытового обслуживания, которым ОСОБА_3 принята на работу маникюршей в цех парикмахерских с 28.07.1980; приказ № 11-к от 26.01.1982 по комбинату бытового обслуживания населения, которым ОСОБА_1 уволена с 25.01.1982. Основание: Ф.Р. 113-л Оп. 1-л. Д. 75 Л7; Д. 80 Л. 42» (арк. спр. 55).
Згідно з довідкою про укладення шлюбу від 10.12.2020 № 15/6143 до укладення шлюбу ОСОБА_1 мала прізвище Функ (арк. спр. 59).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Відповідно до частини першої, другої статті 5 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.
Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат; пенсійний вік чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на призначення пенсії за віком; мінімальний розмір пенсії за віком; порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування; організація та порядок здійснення управління в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […].
Частиною другою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону № 1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Частиною першою статті 26 Закону № 1058-IV визначено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу:
[…]
з 1 січня 2021 року по 31 грудня 2021 року - не менше 28 років; […].
Статтею 44 Закону № 1058-IV визначено, що:
- заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально (частина перша);
- заява про призначення пенсії за віком може бути подана застрахованою особою не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку (частина друга);
- органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (частина третя).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 45 Закону № 1058-IV пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку: пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Згідно з частиною п'ятою статті 45 Закону № 1058-IV документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Частиною першою статті 56 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788-ХІІ) визначено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до пункту «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-ХІІ до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно зі статтею 62 Закону № 1788-ХІІ основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У спірному періоді порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях визначався Інструкцією, затвердженою постановою Держкомпраці СРСР від 20 червня 1974 року № 162 (далі - Інструкція № 162), та Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 (далі - Інструкція № 58).
Згідно з пунктом 2.2 Інструкції № 162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу.
Пунктом 2.3 Інструкції № 162 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Згідно з пунктом 2.5 Інструкції № 162 у разі виявлення неправильного чи неточного запису відомостей про роботу, переведення на іншу постійну роботу, про нагородження та заохочення та інші виправлення здійснюються адміністрацією того підприємства, де був внесений відповідний запис. Адміністрація за новим місцем роботи зобов'язана надати працівнику в цьому необхідну допомогу.
У пункті 2.11 Інструкції № 162 вказано, що після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом засвідчує правильність внесених даних.
Першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, та після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалась трудова книжка.
Згідно з абзацами першим та третім пункту 2.4 Інструкції № 58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, представництва іноземного суб'єкта господарювання.
За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня1993 року № 637 (далі Порядок № 637), визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Пунктом 1.1 розділу І Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі Порядок № 22-1), визначено, що заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).
Відповідно до пункту 1.7 Порядку № 22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви […].
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону.
Підпунктом 2 пункту 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 визначено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637).
Згідно з абзацами 1, 7, 8 пункту 2.9 розділу ІІ Порядку № 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).
Документи, видані компетентними органами іноземних держав щодо громадян України, іноземців і осіб без громадянства, визнаються дійсними в Україні за наявності легалізації, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Документи, складені іноземною мовою, подаються разом з їх перекладами українською мовою, засвідченими в установленому порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Відповідно до абзацу першого пункту 4.1 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 орган, що призначає пенсію, розглядає питання про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший при зверненні особи з відповідною заявою (додаток 3).
Згідно з абзацами першим, другим пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України. Після надходження даних про сплату страхових внесків за останній місяць роботи, що передує місяцю подання заяви про призначення пенсії, протягом місяця проводиться перерахунок пенсії з урахуванням цього періоду з дати призначення пенсії. При цьому, якщо у разі проведення перерахунку пенсії її розмір зменшився, виплата пенсії в новому розмірі проводиться з місяця, наступного за місяцем проведення перерахунку.
Рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу начальника управління щодо розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління (абзац шостий пункту 4.3 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
Відповідно до пункту 4.7 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження.
У разі звернення пенсіонера видається виписка з розпорядження про призначення (перерахунок) пенсії з інформацією про періоди страхового стажу та заробітної плати (доходу), яка врахована при розрахунку пенсії (абзац другий пункту 4.9 розділу ІV «Приймання, оформлення і розгляд документів» Порядку № 22-1).
З аналізу зазначених правових норм суд дійшов висновку, що страховий стаж особи за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку (до 01.01.2004) обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду України на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності Законом № 1058-IV, - за даними трудової книжки, після впровадження системи персоніфікованого обліку (після 01.01.2004) - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Інші документи, видані за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами потребуються виключено у випадках, коли відсутня трудова книжка або відповідні записи у ній.
При цьому, значення трудової книжки як основного документу, що підтверджує пільговий стаж роботи, встановлено статтею 62 Закону № 1788-ХІІ, і будь-які підзаконні нормативно-правові акти, які суперечать цьому положенню, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин.
Як встановлено судом з рішення Біловодського ОУПФУ від 21 січня 2021 року № 1239-31-8/4687, позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058-IV через недостатність страхового стажу. Період її роботи згідно з трудовою книжкою не зарахований до страхового стажу позивача через порушення правил заповнення титульного аркуша трудової книжки у зв'язку з тим, що на титульному аркуші записи зроблені різними чорнилами та різними почерками, що не відповідає вимогам Інструкції № 162 та Інструкції № 58.
Суд акцентує увагу на тому, що записи в трудовій книжці про роботу позивача відповідають всім вимогам заповнення трудової книжки, оскільки містять чітку дату прийому та звільнення з роботи переведення на іншу посаду, номери наказів та їх дати, посади на яких працював позивач та відбиток печаток підприємств при прийнятті та звільнення з роботи.
Як вже зазначено вище, у пункті 2.11 Інструкції № 162 зазначено, що першу сторінку (титульний лист) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, та після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалась трудова книжка.
Поряд із цим, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії по віку а загальних підставах, відтак суд не погоджується із діями відповідача щодо неврахування трудового стажу позивачки вказаного у її трудовій книжці, з підстав того, що вона заповнена з порушенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок (відсутність на першій сторінці печатки підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка).
Наведене вище узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21 лютого 2018 року № 687/975/17.
Також варто зазначити, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Відповідач виносячи оскаржуване рішення не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Аналогічну позицію викладено в постанові Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №754/14898/15-а.
Окрім того, в оскаржуваному рішенні відповідач ставить під сумнів тільки запис № 1 про прийом позивача на роботу до «Горбыткомбинат г. Рудный» (мовою оригіналу) через виправлення в даті прийому на роботу. При цьому, інспектором відділу кадрів внесений запис, що «испр. на 02.08 верить» (мовою оригіналу). Вказане, на думку суду, свідчить, що адміністрацією підприємства підтверджено достовірність внесеного виправлення та, що датою прийняття позивача на роботу є саме 02 серпня.
В свою чергу недотримання адміністрацією підприємства правил, визначених Інструкцією № 162 щодо внесення таких виправлень, з огляду на вищевказані правові висновки Верховного Суду не є підставою для позбавлення позивача права на призначення пенсії.
Всі інші записи, внесені до трудової книжки позивача, відповідач в оскаржуваному рішенні під сумнів не ставить. Судом в свою чергу не встановлено будь-яких інших виправлень або неточностей у записах трудової книжки. На думку суду, наявних у трудовій книжці записів достатньо для зарахування цих періодів роботи позивача до її страхового стажу.
Крім того, як вже вищевказано, відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 № 301 «Про трудові книжки» тягар відповідальності за порушення порядку ведення трудових книжок покладається на відповідальну посадову особу роботодавця, а не на працівника.
За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач безпідставно не зараховує до страхового стажу позивача підтверджені трудовою книжкою періоди її роботи.
Що стосується відмови відповідача в зарахуванні до страхового стажу позивача періоду її навчання з 01.09.1978 по 24.07.1980, підтвердженого атестатом від 24.07.1980 № 2296, відповідним записом в трудовій книжці, внесеним на підставі цього атестату, суд також вважає її безпідставною, оскільки в атестаті, виписці про підсумкові оцінки, яка є додатком до атестата, трудовій книжці чітко та розбірливим почерком вказано назву навчального закладу - «техническое училище № 10 г. Кустаная Кустанайской обл. КазССР». Суд звертає увагу, що вказана в цих документах інформація є узгодженою та не містить жодних розбіжностей, тому незрозумілим є сумнів відповідача в її достовірності.
Що стосується наданої позивачем архівної довідки від 16.09.2020 № Ш-2, складеної російською мовою, суд погоджується з твердженнями відповідача, що з огляду на положення частини шостої статті 13 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», якою визначено, що органи державної влади, влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної і комунальної форм власності беруть до розгляду документи, складені державною мовою, крім випадків, визначених законом, та абзацу 8 пункту 2.9 розділу ІІ Порядку № 22-1, таку довідку необхідно подати відповідачу з нотаріально посвідченим перекладом на державну мову.
При цьому, відповідачем суду не надано доказів письмового повідомлення позивача про необхідність подання такого перекладу у визначений Порядком № 22-1 спосіб. Розписка-повідомлення містить інформацію про необхідність подання позивачем у строк до 13.04.2021 визначених Порядком № 637 документів, що підтверджують період її роботи з 19.09.1984 по 08.09.1985.
Також незрозумілим є вибірковий підхід відповідача до поданих позивачем документів, складених російською мовою, оскільки вимоги щодо перекладу на державну мову висуваються виключно до спірної довідки. При цьому, зміст інших складених російською мовою документів, таких як трудова книжка, свідоцтво про народження дитини тощо, відповідачу є зрозумілим та не викликає жодних сумнівів.
Що стосується інших, наведених у відзиві на позов обставин, то суд їх відхиляє та не надає правової оцінки, оскільки перевірка рішення суб'єкта владних повноважень на відповідність встановленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям відбувається виключно з огляду на зміст цього рішення, яке має містити вичерпні обставини, встановлені та враховані суб'єктом владних повноважень при його прийнятті. В свою чергу, відсутність таких обставин свідчить про їх неврахування при прийнятті оскаржуваного рішення.
Підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем при прийнятті рішення від 21 січня 2021 року № 1239-31-8/4687 про відмову в призначенні пенсії позивачу, допущено порушення положень Закону № 1058-IV, Закону № 1788-ХІІ та Порядку № 22-1, відповідно, вказане рішення не відповідає критеріям правомірного рішення, визначеним частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та підлягає скасуванню.
Як наслідок, суд вважає за необхідне зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 січня 2021 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов'язаний оцінити, виконуючи свої зобов'язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
При зверненні до суду із позовом, позивачем сплачено судовий збір 908,00 грн, відповідно до квитанції від 20 квітня 2021 року № 59844 (арк. спр. 5).
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи, що позов підлягає задоволенню, суд вважає за необхідне стягнути судовий збір у розмірі 908,00 грн на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов адвоката Макогон Алли Олександрівни в інтересах ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) до Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (місцезнаходження: 92800, Луганська область, селище міського типу Біловодськ, вулиця Центральна, будинок 77, код за ЄДРПОУ 41247269) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області від 21 січня 2021 року № 1239-31-8/4687 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Біловодське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 14 січня 2021 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Біловодського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області на користь ОСОБА_1 судовий збір у сумі 908,00 грн (дев'ятсот вісім грн).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя К.О. Пляшкова