про повернення позовної заяви
19 травня 2021 року м. Київ № 320/3099/21
Суддя Київського окружного адміністративного суду Дудін С.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до голови Броварської міської ради Сапожка Ігоря Васильовича та Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до голови Броварської міської ради Сапожка Ігоря Васильовича та Броварської міської ради Київської області, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії сесії Броварської міської ради Київської області, пов'язані із прийняттям рішення від 01.10.2020, щодо заяви ОСОБА_1 від 07.09.2020 року N29-5-/1-1530 п.3 "Про відмову в наданні дозволів громадянам на розроблення проекту землеустрою та у відведенні земельних ділянок", яким вирішено: " 3.Розглянувши заяви громадянина ОСОБА_1 від 07.09.2020 №9-5-/1-1530 відмовити у наданні в пільговому порядку земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва у розмірі до 0,10 га, у зв'язку з тим, що заявником не додані графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки як того вимагає Земельний кодекс України".
- скасувати пункт 3, пов'язаний із прийняттям рішення сесії Броварської міської ради Київської області, пов'язані із прийняттям рішення від 01.10.2020, щодо заяви позивача від 07.09.2020 року №9-5-/1-1530;
- зобов'язати Броварську міську раду Київської області розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.09.2020 року про відведення земельної ділянки для індивідуального будівництва на черговій сесії цієї ради відповідно до рішення Конституційного Суду України 27 лютого 2020 року, рішення Конституційного Суду України від 17.07.2018 року, справа №1-11/2018 (3830/15), постанови Касаційного адміністративного суду від 02.07.2020 року справа №361/4237/17, п. 2 ч. 6 п. 6 ст. 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", п.20 ст.20 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", Закону України "Про приєднання України до Віденської конвенції про цивільну відповідальність за ядерну шкоду", п.18 ст.13, ч.2.п.15.ст.15. Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", міждержавної угоди "Угода про взаємне визнання пільг і гарантій для учасників та інвалідів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій на території інших держав, сімей загиблих військовослужбовців", ст.ст. 3, 16, 22, 40, 55, 56, 57, 58 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод;
- визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області за порушення ст.15, 20 Закону України "Про звернення громадян", яка не розглянула заяви ОСОБА_1 від 07.09.2020 року на сесії міської ради, яка змінила предмет та підстави звернення ОСОБА_1 та розглянула за його відсутності, без надання можливості додатково обґрунтувати свої вимоги та примушенням надавати графічні матеріали до заяви, який не передбачений законодавством про відведенні земельної ділянки, відповідно заяв позивача.
- визнати протиправними дії міського голову м.Бровари Броварської міської ради м.Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича, який не розглянув заяви ОСОБА_1 від 07.09.2020 року, та за відмову керівника органу влади розглянути заяви позивача особисто та за присутності позивача та ненадання повної відповіді на заяви позивача, з посиланням на норми законодавства та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення;
- зобов'язати міського голову м.Бровари Броварської міської ради м.Бровари Київської області Сапожка Ігоря Васильовича розглянути заяви ОСОБА_1 від 07.09.2020 року, особисто та в присутності ОСОБА_1 , з підстав та предмету звернення ОСОБА_1 , з посиланням на норми законодавства та роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення;
- зобов'язати Броварську міську раду Київської області усунути недоліки при розгляді звернень громадян відповідно до Закону України "Про звернення громадян", провести службову перевірку, та встановити, ким де і коли було змінено підстави звернення ОСОБА_1 щодо відведення земельної ділянки в заявах від 07.09.2020 року, та встановити, хто примушує ОСОБА_1 надавати документи, які не передбачені законодавством при відведенні земельної ділянки;
- визнати протиправними дії Броварської міської ради Київської області, за розгляд на сесії міської ради проекту рішення міської ради, в той час як в повідомленнях з витягів з сесій міської ради від 01.10.2020 повідомляється, що розглядалися заяви ОСОБА_1
- зобов'язати Броварську міську раду Київської області відшкодувати матеріальні збитки ОСОБА_1 в розмірі 2000000,00 грн. та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2000000,00 грн.;
- зобов'язати Броварську міську раду Київської області відшкодувати моральну шкоду ОСОБА_1 в розмірі 2000000,00 грн. та стягнути з відповідача кошти в розмірі 2000000,00 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.03.2021 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу 10-денний строк з дня отримання копії ухвали суду, протягом якого позивачу необхідно було усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів (три примірники).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 09.04.2021 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду (отримання її тексту електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою), протягом якого позивачу необхідно: надати належним чином засвідчені копії документів, які первісно подані до позовної заяви та оригінали яких наявні у позивача, а саме: посвідчення інваліда війни ІІІ групи № НОМЕР_1 від 28.04.1993; посвідчення інваліда війни ІІ групи № НОМЕР_2 від 04.04.2007; посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_3 від 07.04.1993; довідки Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України №5240; виписки з історії хвороби №5326/2820; листа Броварської міської ради Київської області від 28.09.2020 №9-7-985.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.04.2021 продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви на 10 календарних днів з дня вручення копії даної ухвали суду (отримання її тексту електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою), протягом якого позивачу необхідно: надати (у трьох примірниках) належним чином засвідчені копії документів, які первісно подані до позовної заяви та оригінали яких наявні у позивача, а саме: посвідчення інваліда війни ІІІ групи № НОМЕР_1 від 28.04.1993; посвідчення інваліда війни ІІ групи № НОМЕР_2 від 04.04.2007; посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_3 від 07.04.1993; довідки Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України №5240; виписки з історії хвороби №5326/2820; листа Броварської міської ради Київської області від 28.09.2020 №9-7-985.
Ухвала була направлена на електронну адресу позивача, вказану ним у позовній заяві, та доставлена до електронної скриньки 22.04.2021, про що АІС "Діловодство спеціалізованого суду" сформовано відповідну довідку.
Суд звертає увагу, що відповідно до частини першої статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Згідно із частинами п'ятою та шостою статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України останнім днем строку, який закінчується вказівкою на певний день, вважається цей день.
Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Тобто, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати навіть у випадку, якщо цей день припадає на вихідний день.
Отже, останнім днем установленого судом строку для надання суду документів для усунення недоліків позовної заяви є 06.05.2021.
Суд зазначає, що вимоги ухвал суду від 23.03.2021, від 09.04.2021 та від 19.04.2021 позивачем не виконано, будь-яких доказів усунення недоліків позовної заяви чи клопотання про продовження строку про усунення недоліків позовної заяви позивачем до суду не було надано.
28.04.2021 на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 19.4.2021, в якій позивач просить суд, зокрема, забезпечити розгляд справи неупередженим, незалежним та безстороннім судом та відвід головуючого судді Дудіна С.О., який неодноразово приймав неправомірні дії щодо позбавлення позивача доступу до суду.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.05.2021 (суддя Дудін С. О.) визнано відвід судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. у справі №320/3099/21 необґрунтованим.
Матеріали адміністративної справи №320/3099/21 за позовом ОСОБА_1 до голови Броварської міської ради Сапожка Ігоря Васильовича та Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, - передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.05.2021 (суддя Файчак В. О.) у задоволенні заяви позивача про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Дудіна С.О. у справі №320/3099/21 відмовлено.
Залишаючи позовну заяву без руху та продовжуючи строк для усунення недоліків позовної заяви, суд зазначив, що усі додані до позовної заяви документи не оформлені позивачем належним чином, оскільки не містять підпису про відповідність копії документа оригіналу із зазначенням дати такого засвідчення, внаслідок чого такі документи не можуть вважатися доказами у справі.
Частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Положення цієї норми встановлюють імперативний припис щодо поведінки заявника позову, а саме, норма цієї статті зобов'язує позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в той же час інша частина цієї статті надає право позивачу у разі подання письмових чи електронних доказів додати до позовної заяви копії відповідних доказів.
Отже процесуальний закон зобов'язує позивача надати до позовної заяви наявні в нього докази.
Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Письмовими доказами в розумінні частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Згідно з частиною другою цієї статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (частина четверта статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (частина п'ята статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії напису про її засвідчення «Згідно з оригіналом» чи в іншому словесному виразі дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Такий правовий висновок викладено у п.20 постанови Верховного Суду від 08.05.2019 у справі №160/7887/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 81616942).
При цьому, Верховний Суд у постанові від 10.02.2021 у справі № 826/15414/17 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94840145) зазначив, що долучення до матеріалів справи світлокопій документів, як письмових доказів, які не є оригіналами та не є копіями, оскільки засвідченні з порушенням вимог КАС України, свідчить, що такі докази є належними та свідчить про порушення судом правил дослідження доказів, що є підставою для скасування судового рішення.
У постанові від 30.11.2020 у справі №580/207/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93217021) Верховний Суд зазначив, що важливою вимогою використання копії письмового доказу як достовірного та допустимого доказу у справі є її належне засвідчення та передчасне надсилання іншим учасникам справи.
Приписами КАС України визначено дві форми подання до суду письмових доказів: в паперовій формі (в оригіналі або в належним чином засвідченій копії) або в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет.
Іншої форми подання до суду процесуальних документів (в тому чисті письмових доказів) чинними нормами КАС України не передбачено.
У цій справі Верховний Суд зауважив, що розгляд судами попередніх інстанцій справи на підставі документів, які не підписані електронним цифровим підписом та не містять будь-яких інших ознак належного засвідчення копій документів, свідчить про вирішення спору на підставі доказів, які не відповідають критеріям достовірності, що стало підставою для скасування судових рішень.
Крім того, правовий висновок про те, що долучення до позовної заяви копій документів, які не засвідчені в установленому порядку (зокрема, посвідчення, яке надає право на відповідні пільги), є підставою для залишення позовної заяви без руху викладено Верховним Судом в ухвалах від 25.03.2021 у справі №9901/89/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 95815537), від 12.01.2021 у справі №9901/11/21 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 94071104), від 01.10.2020 у справі №9901/313/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91919620) та багатьох інших.
В ухвалі про продовження строку для усунення недоліків позовної заяви суд звернув увагу позивача на те, що до позовної заяви ОСОБА_1 не надав жодного документа, який би був засвідчений у встановленому законом порядку, у тому числі з оригіналів документів, які наявні у позивача.
Так, позивачем додані до позовної заяви копії таких документів:
- посвідчення інваліда війни ІІІ групи № НОМЕР_1 від 28.04.1993;
- посвідчення інваліда війни ІІ групи № НОМЕР_2 від 04.04.2007;
- посвідчення громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3) серії НОМЕР_3 від 07.04.1993;
- довідки Інституту серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова АМН України №5240;
- виписки з історії хвороби №5326/2820;
- листа Броварської міської ради Київської області від 28.09.2020 №9-7-985.
Оригінали цих документів мають знаходитися у позивача, у зв'язку з чим для забезпечення відповідності позовної заяви процесуальним вимогам КАС України позивачу було необхідно надати суду належним чином засвідчені копії тих документів, які наявні у нього, та, зокрема, перелічені вище.
Наявність будь-яких перешкод (окрім принципової позиції) для виконання вимог процесуального закону та засвідчення копій документів власним підписом із зазначенням відповідної дати позивачем суду не доведена.
Твердження позивача про те, що сумніви у справжності доданих до позовної заяви копій посвідчень можуть бути усунені шляхом направлення запитів до відповідних органів суд вважає неспроможними та звертає увагу на те, що залишення без руху позовної заяви у цій справі було пов'язано не з виникненням у судді сумнівів, а виключно з необхідністю виконання законодавчо встановлених процесуальних вимог КАС України щодо форми позовної заяви та додатків до неї, за якими додані до позовної заяви копії письмових доказів мають бути засвідчені належним чином та в протилежному випадку такі документи доказами вважатися не можуть. Необхідність дотримання позивачем таких процесуальних вимог, які є однаковими для усіх позивачів, які звертаються до суду, з урахуванням закріпленого статтею 8 КАС України принципу рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом, свідчить також про неспроможність посилань ОСОБА_1 на те, що при зверненні до суду в інших справах він не засвідчував копії документів належним чином та головуючі судді у цих справах не вимагали такого засвідчення. У свою чергу, хибними є твердження ОСОБА_1 про упереджене ставлення до нього головуючого судді у цій справі, оскільки аналогічні обставини (надання не засвідчених належним чином документів як додатків до позовної заяви, які не можуть вважатися доказами у справі) були покладені в якості підстав для залишення позовних заяв без руху в інших справах, не пов'язаних з ОСОБА_1 (реєстраційні номери ухвал про залишення позовних заяв без руху в ЄДРСР - 96210401, 96075729, 95713257, 94034952 тощо), що свідчить про недопущення головуючим суддею у цій справі будь-якого дискримінаційного ставлення до позивача та, навпаки, свідчить про єдиній незмінний підхід судді до необхідності усіх позивачів дотримуватися імперативно встановлених процесуальних вимог КАС України.
Суд зазначає, що залишення позовної заяви без руху свідчить не про допущення судом формалізму, а про вчинення дій, направлених на упорядкування процесуальних правовідносин. При цьому, така процесуальна дія не є порушенням права позивача на доступ до суду в розумінні норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини.
Так, у пункті 35 рішення у справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" від 12.03.2009 (Заява № 20347/03) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом (див. рішення у справі "Ґолдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom) від 21 лютого 1975 року, серія A, N 18, сс. 17-18, пп. 35-36). Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності, заходи забезпечення позову, нормативне регулювання такого права стосовно неповнолітніх та психічно хворих осіб (див. рішення у справі "Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства" (Stubbings and Others v. the United Kingdom) від 22 жовтня 1996 року, Reports 1996-IV, с. 1502-3, пп. 51-52; і у справі "Толстой Милославський проти Сполученого Королівства" (Tolstoy Miloslavsky v. the United Kingdom) від 13 липня 1995 року, серія A, N 316-B, сс. 80-81, пп. 62-67). Якщо доступ до суду обмежено внаслідок дії закону або фактично, Суд має з'ясувати, чи не порушило встановлене обмеження саму суть цього права і, зокрема, чи мало воно законну мету, і чи існувало відповідне пропорційне співвідношення між застосованими засобами і поставленою метою (див. рішення у справі "Ашинґдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom) від 28 травня 1985 року, серія A, N 93, сс. 24-25, п. 57).
У пункті 31 рішення у справі "Наталія Михайленко проти України" від 30.05.2013 (Заява № 49069/11) Європейський суд з прав людини також зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням; вони дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб" (див. рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (Ashingdane v. the United Kingdom), п. 57, Series A № 93). Встановлюючи такі правила, Договірна держава користується певною свободою розсуду.
Отже, право суду на залишення позовної заяви без руху у випадку недотримання позивачем процесуальних вимог, у даному випадку щодо надання доказів на підтвердження обставин, викладених у позовній заяві, є законодавчо закріпленим процесуальним обмеженням, встановленим державою з метою регулювання процедурних питань з метою їх упорядкування, забезпечення уніфікованості та єдиного підходу та єдиних правил щодо оформлення позовних заяв та додатків до них.
Суд звертає увагу на те, що з метою забезпечення права позивача на доступ до суду та неприпустимості його обмеження строк для усунення недоліків позовної заяви був двічі продовжений, проте позивач наполегливо відмовляється від виконання ухвал суду та процесуальних вимог КАС України.
Згідно з пунктом 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
З огляду на невиконання позивачем вимог ухвал суду від 23.03.2021, від 09.04.2021 та від 19.04.2021, суд вважає за необхідне позовну заяву ОСОБА_1 до голови Броварської міської ради Сапожка Ігоря Васильовича та Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, - повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
Відповідно до частини восьмої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись статтями 169, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву ОСОБА_1 до голови Броварської міської ради Сапожка Ігоря Васильовича та Броварської міської ради Київської області про визнання протиправними дій, скасування рішення в частині, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди, - повернути позивачу з усіма доданими до неї документами.
2. Роз'яснити позивачу що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу (його представнику), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Дудін С.О.