19 травня 2021 року № 320/4496/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Файчак В.О., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області щодо ненадання публічної інформації за запитом від 03.03.2021;
- визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області щодо недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію;
- зобов'язати виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області (09100, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15, ЄДРПОУ 04055009) розглянути запит від 03.03.2021 про надання публічної інформації щодо наявності на території м. Біла Церква вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що 09.03.2021 звернувся до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області із запитом в порядку Закону України "Про доступ до публічної інформації" про надання інформації. Однак, виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області не надав інформації на запит. Позивач вважає таку бездіяльність, щодо ненадання запитуваної інформації виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області, протиправною.
Ухвалою суду від 20.04.2021 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
12.05.2021 від виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області до суду надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позову. Відповідач аргументує свою позицію тим, що виконавчим комітетом Білоцерківської міської ради Київської області в межах строків передбачених ч. 1 ст. 20 Закону України "Про доступ до публічної інформації" 15.03.2021 було надіслано відповідь на запит позивача від 03.03.2021.
При цьому, відповідач зазначає, що чинним законодавством не визначено обов'язку розпорядників публічної інформації надсилати відповідь на запит; розпорядник інформації зобов'язаний лише надати відповідь на запит. Разом з цим, позивач не цікавився готовністю відповіді на свій запит.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області із запитом від 03.03.2021 про надання публічної інформації в порядку ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у якому просив:
1. Надати інформацію про наявність на території м. Біла Церква вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
2. Відповідь надіслати за адресою: АДРЕСА_1 .
У зв'язку з неотриманням відповіді на вказаний запит, позивач звернувся до суду з даним позовом щодо протиправної бездіяльності відповідача.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною 2 ст.19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 40 Конституції України закріплено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 року № 2657-ХІI.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, та інформації, що становить суспільний інтерес визначено Законом України «Про доступ до публічної інформації» №2939-VI від 13.01.2011 (далі - Закон №2939).
Відповідно до статті 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов'язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.
В силу статті 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.
Згідно з статтею 12 Закону №2939-VI суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.
У відповідності до частини першої статті 20 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Частиною четвертою тієї ж статті закріплено, що уразі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
Приписами частини першої статті 22 Закону №2939-VI передбачено, що розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов'язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача. У такому разі відлік строку розгляду запиту на інформацію починається з дня отримання запиту належним розпорядником.
Статтею 23 Закону №2939-VI врегульовано, що рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду.
Запитувач має право оскаржити: 1) відмову в задоволенні запиту на інформацію; 2) відстрочку задоволення запиту на інформацію; 3) ненадання відповіді на запит на інформацію; 4) надання недостовірної або неповної інформації; 5) несвоєчасне надання інформації; 6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону; 7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.
Пунктом 31 частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 №280/97-ВР передбачено, що міським радам надані виключні повноваження щодо прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення.
Згідно частини п'ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 №3038-VI, уповноважені органи з питань містобудування та архітектури і центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, забезпечують відкритість, доступність та повноту інформації про наявність на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці земель державної та комунальної власності, не наданих у користування, що можуть бути використані під забудову, про наявність обмежень і обтяжень земельних ділянок, містобудівні умови та обмеження в містобудівному і державному земельному кадастрах.
Абзацом другим частини п'ятої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" передбачено, що до моменту внесення відповідної інформації до містобудівного та державного земельного кадастрів виконавчий орган сільської, селищної, міської ради, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації або відповідний місцевий орган виконавчої влади зобов'язані надавати за запитами фізичних та юридичних осіб письмову інформацію про наявність земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову.
За приписами статті 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, надання під забудову та для інших потреб земель, що перебувають у власності територіальних громад, організація і здійснення землеустрою, погодження проектів землеустрою, здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою.
Системний аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов'язаний об'єктивно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся саме до виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області із запитом про доступ до публічної інформації від 03.03.2021, в якій просив надати інформацію про наявність на території м. Біла Церква вільних земельних ділянок, що можуть бути використані під забудову жилого будинку, господарських будівель і споруд.
У позовній заяві позивач стверджує, що виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області не надав інформації на його запит від 03.03.2021 року.
У той же час, відповідач у відзиві на позовну заяву посилається на те, що виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області опрацював спірний запит, підготував на нього відповідь та направив її 15.03.2021 простим поштовим відправленням на адресу позивача: АДРЕСА_2 .
Однак, суд вважає такі посилання відповідача щодо надання відповіді 15.03.2021 необґрунтованими, оскільки докази направлення та отримання позивачем такого листа у матеріалах справи відсутні.
Додані до відзиву на позовну заяву копії документів містять відповідь та докази її направлення поштою іншій фізичній особі. Водночас, як зазначалося, у тексті відзиву відповідач зазначив, що направив відповідь на запит позивача на адресу: АДРЕСА_2 , проте, адресою позивача, зазначеною у запиті є адреса: АДРЕСА_1 .
При цьому, позивач стверджує, що вказаної відповіді ним отримано не було.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів розгляду запиту про доступ до публічної інформації від 03.03.2021 та повідомлення позивача про результати такого розгляду.
Щодо посилання відповідача на те, що чинним законодавством не визначено обов'язку розпорядників публічної інформації надсилати відповідь на запит, суд зазначає наступне.
Так, Закон України «Про надання публічної інформації» не встановлює порядку направлення відповіді на запит, однак він визначає обов'язок щодо надання відповідної інформації запитувачу та повідомлення про результати розгляду запиту.
Зважаючи на імперативно встановлений обов'язок розпорядника інформації надати відповідь на інформаційний запит, а також його статус у відповідних правовідносинах як суб'єкта владних повноважень, суд вважає, що саме розпорядник інформації у випадку виникнення спору повинен довести факт не лише надіслання відповіді, а й її вручення запитувачу інформації чи повернення конверту без вручення із зазначенням відповідних причин.
Відтак, ризики неодержання відповіді на запит запитувачем інформації та можливі наслідки у формі відповідальності повністю покладені на суб'єкта владних повноважень - розпорядника інформації.
Слід звернути увагу, що право на доступ особи до публічної інформації включає в себе не тільки право на отримання відповідної інформації, а і право на своєчасність її отримання. У частині реалізації права особи на отримання інформації суб'єкт владних повноважень має можливість виправити допущене порушення шляхом надання запитуваної інформації. Водночас порушення суб'єктом владних повноважень права на своєчасність доступу до публічної інформації є невідновлювальним, тобто суд може лише констатувати порушення, а сам суб'єкт владних повноважень пропуск строку виправити не може, оскільки перебіг часу не залежить від волі будь-яких осіб. Тому порушення строків вчинення передбачених законом дій суб'єктом владних повноважень не може бути виправлено навіть після вчинення юридично значимих дій на виконання своїх обов'язків. Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 в справі № 800/369/17 та в постанові від 19 березня 2019 року в справі № 800/369/17.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено виконання покладеного на нього Законом України "Про доступ до публічної інформації" обов'язку щодо надання відповіді на запит в порядку та строки, передбачені ст. 20 наведеного закону.
З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо ненадання запитуваної інформації ОСОБА_1 згідно запиту від 03.03.2021 у порядку та строки визначені Законом України "Про доступ до публічної інформації" .
Положеннями статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
З метою відновлення порушених прав позивача слід зобов'язати відповідача розглянути запит ОСОБА_1 від 03.03.2021 про надання публічної інформації.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України доходить висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
Підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат відсутні, адже позивач звільнений від сплати судового збору згідно з п.9 ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір".
Керуючись статтями 2, 5, 9, 12, 73, 77-78, 143, 243-246, 250, 263 КАС України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність виконавчого комітету Білоцерківської міської ради Київської області щодо ненадання публічної інформації за запитом від 03.03.2021 та недотримання встановленого законом п'ятиденного строку надання інформації на запит на інформацію.
3. Зобов'язати виконавчий комітет Білоцерківської міської ради Київської області (09100, м. Біла Церква, вул. Ярослава Мудрого, 15, ЄДРПОУ 04055009) розглянути запит ОСОБА_1 від 03.03.2021 про надання публічної інформації в порядку та строки, визначені Законом України «Про доступ до публічної інформації».
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.
Суддя Файчак В.О.