(ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ПРАВОНАСТУПНИЦТВО)
13 травня 2021 року Справа № 280/4452/18
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., розглянувши клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжалюмінторг” до Головного управління ДФС у Запорізькій області, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів, Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області, про стягнення коштів,
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду (головуючий суддя Сіпака А.В.) перебувала адміністративна справа №280/4452/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжалюмінторг” (далі - позивач, ТОВ “Запоріжалюмінторг”) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - відповідач 1, ГУ ДФС у Запорізькій області), Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - відповідач 2, ГУ ДКСУ у Запорізькій області), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідачів, Управління державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - третя особа, УДКСУ у м.Запоріжжі), про стягнення коштів.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2019, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжалюмінторг” задоволено повністю.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжалюмінторг” заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в розмірі 7 363 251,00 грн.
Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжалюмінторг” пеню в розмірі 8 627 712,84 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за період з 17.07.2015 року по 17.10.2018 року.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Запоріжалюмінторг” за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Запорізькій області судовий збір у розмірі 131 177,69 грн.
Постановою Верховного Суду від 15.02.2021 касаційну скаргу Головного управління ДФС у Запорізькій області, правонаступником якого є Головне управління ДПС у Запорізькій області, задоволено.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 25.04.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 09.10.2019 у справі №280/4452/18 скасовано та прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
23.04.2021 Головне управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП 44118663) (далі - ГУ ДПС у Запорізькій області, також заявник) подало заяву про поворот виконання судового рішення (вх.№23372), у якій, крім іншого, просить суд замінити відповідача - ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) на правонаступника - ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44118663).
Ухвалою суду від 26.04.2021 призначено до розгляду заяву про поворот виконання судового рішення у відкритому судовому засіданні на 13.05.2021.
У судовому засіданні 13.05.2021 представник заявника підтримав заяву про заміну сторони в порядку правонаступництва, просив його задовольнити.
У судовому засіданні 13.05.2021 представник позивача проти задоволення заяви заперечив, зазначив, що заява прийнята судом до розгляду з порушенням вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки така заява подана на стадії виконання судового рішення, однак до неї не додано докази направлення копії такої заяви іншим учасникам справи. Вважає, що з наведених підстав заява мала бути повернена заявнику.
У судовому засіданні 13.05.2021 представник відповідача 2 та представник третьої особи підтримали заяву про заміну сторони в порядку правонаступництва.
Вирішуючи заяву про заміну сторони в порядку правонаступництва, суд виходить з того, що за приписами частини першої статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
За змістом даної норми права процесуальне правонаступництво в розумінні статті 52 КАС України допускається на будь-якій стадії судового процесу, включаючи стадію виконання судового рішення.
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 30.11.2020 у справі №260/453/19, ухвала про здійснення процесуального правонаступництва на стадії виконання судового рішення є документом, що забезпечує виконання рішення та фактично є його невід'ємною частиною, а тому заміна сторони в зобов'язанні (правонаступництво) на стадії виконання судового рішення є зміною судового рішення, передбаченою чинним законодавством, що оформлюється ухвалою (стаття 52 КАС України). Оскарження такої ухвали варто розуміти як оскарження судового рішення.
Питання правонаступництва в сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) було предметом розгляду Верховним Судом, який у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 11.10.2019 у справі №812/1408/16, фактичні обставини у якій хоча і не є подібними до обставин даної справи, проте, безпосередній підхід до розуміння питання правонаступництва суб'єкта владних повноважень суд вважає застосовним до цієї справи.
Верховний Суд зазначив, що у спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржуються рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов'язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі.
Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції.
У такому разі також відбувається вибуття суб'єкта владних повноважень із публічних правовідносин.
Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов'язків, що відбувається із суб'єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права.
При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво.
Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень (суб'єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб'єкта владних повноважень, припинення первісного суб'єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи.
Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб'єктом, коли права та обов'язки суб'єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб'єкта владних повноважень, а також можливість суб'єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа.
При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників.
У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб'єкта владних повноважень, не пов'язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача.Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб'єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб'єктом владних повноважень.
Також, аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 12.06.2018 у справі № 2а-23895/09/1270, від 13.03.2019 у справі № 524/4478/17, від 20.02.2019 у справі № 826/16659/15, від 10.09.2020 у справі № 420/5772/18, від 30.11.2020 у справі №260/453/19.
Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41 статті 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Розмежування повноважень і функціональних обов'язків контролюючих органів визначається законодавством України (пункт 41.5 статті 41 Податкового кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 №227 “Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України” затверджено, крім іншого, Положення про Державну податкову службу України, відповідно до якого Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Постановою Кабінету Міністрів України від 19.06.2019 № 537 “Про утворення територіальних органів Державної податкової служби”, утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби, у тому числі Головне управління ДПС у Запорізькій області.
Відповідно до пункту 1 Положення про ГУ ДПС, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.07.2019 №14, ГУ ДПС у Запорізькій області є територіальним органом Державної податкової служби України, а також правонаступником усіх прав та обов'язків ГУ ДФС у Запорізькій області.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, орган державної влади ГУ ДПС у Запорізькій області зареєстровано 31.07.2019 за кодом ЄДРПОУ 43143945.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №682-р вирішено погодитися з пропозицією Міністерства фінансів щодо можливості забезпечення здійснення Державною податковою службою покладених на неї постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2019 р. № 227 Про затвердження положень про Державну податкову службу України та Державну митну службу України (Офіційний вісник України, 2019р., №26, ст.900) функцій і повноважень Державної фіскальної служби, що припиняється, з реалізації державної податкової політики, державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Таким чином, вказаним розпорядженням оголошено про початок виконання Державною податковою службою України та її територіальними органами повноважень і функцій, покладених на Державну фіскальну службу України, і саме з цього часу відбулось правонаступництво від ГУ ДФС у Запорізькій області до ГУ ДПС у Запорізькій області (кодом ЄДРПОУ 43143945).
У подальшому, постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 «Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби» ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком.
Поряд із цим установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов'язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.
Права та обов'язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи.
Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком, у тому числі Головне управління ДПС у Запорізькій області.
Відповідно до Положення про Головне управління ДПС у Запорізькій області, затвердженого наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643, Головне управління ДПС у Запорізькій області є територіальним органом, утвореним на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, забезпечує виконання повноважень ДПС на території Запорізької області, є правонаступником майна, прав та обов'язків Головного управління ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945).
Пунктом 12 Положення визначено, що Головне управління ДПС у Запорізькій області з метою організації своєї діяльності забезпечує самопредставництво ДПС та ГУ ДПС у судах через начальника ГУ ДПС, а також без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС через їхніх заступників, державних службовців підрозділів до функціональних повноважень яких належить представництво в судах інтересів ГУ ДПС відповідно до положень про такі підрозділи, які забезпечують самопредставництво інтересів ДПС та ГУ ДПС в судах без окремого доручення Голови ДПС та начальника ГУ ДПС.
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Головне управління ДПС у Запорізькій області, код ЄДРПОУ ВП: 44118663, створене 30.09.2020.
Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 № 755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" розпочато з 01.01.2021 здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 № 529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів ДПС, що ліквідуються відповідно до пункту 1 постанови № 893.
Отже, з 01.01.2021 відбулась фактична втрата адміністративної процесуальної дієздатності ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) у зв'язку з початком здійснення відповідних повноважень ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44118663), як відокремленим підрозділом Державної податкової служби України.
Вищенаведене у сукупності дозволяє дійти висновку, що відповідач 1 у справі ГУ ДФС у Запорізькій області втратив свої повноваження у спірних правовідносинах у зв'язку з передачею урядовим актом відповідних повноважень до ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945), яке у свою чергу фактично втратило адміністративно процесуальну дієздатність у зв'язку з тим, що здійснення відповідних повноважень розпочало ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44118663), як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що на теперішній час наявні підстави для заміни відповідача 1 ГУ ДФС у Запорізькій області на правонаступника - ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44118663)
Суд звертає увагу, що заявник просить здійснити процесуальне правонаступництво від ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) до ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ ВП: 44118663).
Суд також враховує, що в постанові Верховного Суду від 15.02.2021 у даній справі, якою скасовано судові рішення першої та апеляційної інстанції та відмовлено в задоволенні позову, Верховний Суд зазначив про таке правонаступництво, однак за матеріалами справи судом процесуальне рішення щодо заміни відповідача 1 ГУ ДФС у Запорізькій області на правонаступника ГУ ДПС у Запорізькій області (код ЄДРПОУ 43143945) не приймалось.
Зазначені обставини свідчать про те, що заява про заміну сторони в порядку правонаступництва підлягає частковому задоволенню, оскільки заявником не вірно визначений відповідач у справі, і така помилка має бути виправлена судом.
При цьому суд звертає увагу, що не вірне визначення відповідача, який підлягає заміні правонаступником, не може мати наслідком відмову в задоволенні відповідної заяви, оскільки судом встановлено наявність підстав для правонаступництва, а визначення належного складу учасників справи є обов'язком суду.
Щодо доводів позивача про те, що подана заява не підлягала прийняттю до розгляду та підлягала поверненню в порядку статті 167 КАС України, суд зазначає таке.
Статті 167 КАС України унормовує загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Відповідно до частини 1 статті 167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб'єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Частиною 2 статті 167 КАС України визначено: якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Аналіз наведеної норми дозволяє дійти висновку, що у судовому процесі будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення не можуть викладатись в довільній формі, а повинні відповідати певним вимогам.
До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, висуваються додаткові вимоги, відповідно до яких має бути підтверджено їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Зазначене в першу чергу обумовлено необхідністю дотримання принципу рівності сторін та змагальності судового процесу, адже скорочені строки розгляду заяв на стадії виконання судового рішення не дозволяють суду забезпечити своєчасне отримання таких заяв іншими учасникам справи. Отже, якщо така заява направляється одночасно з її направленням до суду, виконуються вимоги завчасного повідомлення особи про розгляд судом постановленого питання, що створює передумови для застосування змагальних механізмів.
При цьому необхідно звернути увагу, що повернення заяви, поданої без додержання вимог частини першої статті 167 КАС України можливо лише у випадку, якщо недоліки заяви не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою.
За інших умов суд має прийняти таку заяву та розглянути її.
При вирішенні питання про прийняття заяви про поворот виконання судового рішення до розгляду, судом було враховано, що до заяви додано докази її направлення на адресу інших учасників справи: зокрема, на адресу позивача заява направлена відповідно до квитанції АТ «Укрпошта» від 22.04.2021 рекомендованим листом 6900510227266.
Інших недоліків заяви, які б не давали можливості її розглянути, або свідчили про її очевидну безпідставність та необґрунтованість, судом встановлено не було.
Таким чином, при вирішенні питання про прийняття заяви до розгляду підстави для її повернення заявнику без розгляду були відсутні.
Також суд вважає за необхідне зауважити, що досліджуване правонаступництво відбулось на підставі урядових актів, а інформація щодо підстав правонаступництва є відкритою та загальнодоступною.
Керуючись ст.ст. 9, 48, 52, 241, 243, 248 КАС України, суд -
Клопотання представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про заміну відповідача у справі (процесуальне правонаступництво) - задовольнити частково.
Замінити відповідача Головне управління ДФС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 166, код ЄДРПОУ 39396146) на правонаступника - Головне управління ДПС у Запорізькій області (69107, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд.166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663).
В іншій частині в задоволенні клопотання відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд.
Повне судове рішення складене 18 травня 2021 року.
Суддя М.О. Семененко