19 травня 2021 року Справа № 280/596/21 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Киселя Р.В., розглянувши в порядку письмового за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоскладальне підприємство «КОБАЛЬТ» (вул. Гамарника, буд. 7/9, м. Харків, 61003) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135), в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Музична, буд. 2-а, м. Запоріжжя, 69083) про визнання протиправною та скасування постанови,
21.01.2021 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоскладальне підприємство «КОБАЛЬТ» (далі - позивач) до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якій позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 05.01.2021 №225286 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Крім того, просить: стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 01135; код ЄДРПОУ 39816845) судовий збір, розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірна постанова про застосування адміністративно - господарського штрафу є протиправною та такою, що підлягає скасуванню. Так, позивач зазначає, що при проведенні процедури габаритно-вагового контролю відповідачем порушено вимоги закону, а тому висновок про перевищення вагових параметрів є безпідставним. Також, позивач вказує на те, що застосування штрафної санкції до нього є безпідставним, оскільки він не виступав в якості автомобільного перевізника при спірних правовідносинах. Позивач зазначає, що автомобільним перевізником було Приватне акціонерне товариство «Укравтоінвест», якому позивач передав в оренду транспортний засіб щодо якого проводилась перевірка співробітниками Укртрансбезпеки. Просить задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою від 26.01.2021 позов був залишений без руху, позивачу наданий строк для усунення недоліків позову.
09.02.2021 від позивача до суду надійшла заява на усунення недоліків позову до якої доданий уточнений позов, відповідно до якої позивач зазначає, що відповідачем за позовом є Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, яке має адресу: м. Запоріжжя, вул. Музична, 2-А.
Ухвалою від 15.02.2021 у справі було відкрите спрощене позовне провадження, судове засідання призначене на 15.03.2021. Встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання суду відзиву на позовну заяву. Також відповідача попереджено про можливі наслідки ненадання відзиву, передбачені ч.4 ст.159 КАС України.
Зазначену ухвалу відповідач отримав 24.02.2021, про що свідчить відмітка на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Станом на 15.03.2021 відзив на позов від відповідача до суду не надходив.
15.03.2021 від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання.
Ухвалою від 15.03.2021 судове засідання відкладалось до 29.03.2021.
Ухвала про відкладення розгляду справи була отримана Державною службою України з безпеки на транспорті - 19.03.2021, Придніпровським міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки - 25.03.2021, про що свідчать відмітки на рекомендованих повідомленнях про вручення поштових відправлень.
Станом на час складання повного тексту рішення відзив від відповідача до суду не надходив.
Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України та ч.2 ст.175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
29.03.2021 від представника позивача надійшло клопотання, погоджене з представником відповідача про розгляд справи в порядку письмового провадження. На клопотання представник відповідача також зазначив, що заперечує проти позовних вимог.
З урахуванням зазначених норм справа вирішується на підставі наявних доказів.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Автоскладальне підприємство «КОБАЛЬТ» (код ЄДРПОУ 30655306) є юридичною особою, основним видом діяльності якого є Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (код 46.69).
09.12.2020 старшими державними інспекторами ВДК Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Клець О.В. та ОСОБА_1 о 11 год. 45 хв. на 474 кілометрі автодороги Н-08 (пересувний ГВК) проведено перевірку автомобіля марки КОБАЛЬТ, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Автоскладальне підприємство «КОБАЛЬТ».
Перевіркою встановлено порушення, перевищення встановлених законодавством вагових норм понад 20 % при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Також, під час перевірки складено Акт № 031909 від 09.12.2020 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та Довідку № 038909 від 09.12.2020 про результати здійснення габаритно-вагового контролю. Відповідно до вказаного Акту та Довідки габаритно-ваговий контроль здійснено на 474 кілометрі автодороги Н-08 (пересувний ГВК). Під час контролю зафіксовано: вид щебінь гранітний фр. 5-20 мм; маршрут руху із зазначенням пройденої відстані дорогами загального користування, кілометрів - м. Запоріжжя-ПГВК-с. Зелений Яр (Запорізька область) - 31 км; нормативно допустима повна маса - 40,0 тон, фактична 22,15 т., навантаження на другу одиночну вісь 15,45 т., при нормативно допустимому 11 т.
До Акту № 031909 від 09.12.2020 складено Розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування від 09.12.2020 № 031909, відповідно до якого до сплати підлягає 158,10 євро. Згідно вказаного розрахунку навантаження на одиночну вісь склало 15,45 т, при нормативно допустимому 11 т, що становить на 40,45 % перевищення параметрів від нормативу.
05.01.2020 в.о. заступника начальника Придніпровського міжрегіонального Управління Укртрансбезпеки Кіченко В.В. розглянувши справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та винесено Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №225286, відповідно до якої до ТОВ «Автоскладальне підприємство «КОБАЛЬТ» застосовано адміністративно-господарський штраф у розмірі 34000 грн. за допущення порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачено абз. 16 частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».
Вважаючи вищезазначену постанову відповідача протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду про її скасування.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Згідно з ч.4 ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» установлено, що дія Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, поширюється на вітчизняних та іноземних перевізників, що здійснюють перевезення вантажів на території України
Відповідно до ст.1 Закону України «Про автомобільний транспорт», автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Згідно з п. 28 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи.
Статтею 33 Закону України «Про автомобільні дороги» передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пункту 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 за №1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м (для сільськогосподарської техніки, яка рухається за межами населених пунктів, дорогами сіл, селищ, міст районного значення, - 3,75 м), за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.
Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м.
Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Забороняється рух транспортних засобів з навантаженням на вісь понад 7 т або фактичною масою понад 24 т автомобільними дорогами загального користування місцевого значення.
Відповідно до абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за: перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу - штраф у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Разом з тим, в даному випадку не зважаючи на зафіксовані вагові параметри транспортного засобу, суд вважає необґрунтованим застосування до позивача штрафних санкцій з огляду на таке.
Статтею 61 Конституції України передбачено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
Абзацом 14 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» передбачено відповідальність за перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових до автомобільних перевізників.
Так, судом встановлено, що перевезення вантажу здійснювалось автомобілем марки КОБАЛЬТ, номерний знак НОМЕР_1 , серія і номер свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_2 , що належить ТОВ «Автоскладальне підприємство «КОБАЛЬТ».
Проте, між ТОВ «Автоскладальне підприємство «КОБАЛЬТ» та ПрАТ «УКРАВТОІНВЕСТ» 02.11.2020 було укладено договір оренди транспортного засобу з екіпажем №02/11/20, марки КОБАЛЬТ реєстраційний номер НОМЕР_1 (п.1.2 Договору)(а.с. 9-11).
Відповідно до п. 2.2. Орендодавець надає Автомобіль у справному стані по Акту прийому-передачі, що є невід'ємною частиною даного Договору.
На виконання вказаного пункту Орендодавець належним чином передав, а орендар прийняв транспортний засіб марки КОБАЛЬТ реєстраційний номер НОМЕР_1 , про що 02.11.2020 було складено Акт №1 приймання-передачі транспортного засобу до Договору оренди транспортного засобу № 02/11/20 від 02.11.2020 (а.с. 11 зворотній бік).
Відповідно до п. 8.1. Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.01.2021 року
Отже, транспортний засіб щодо якого проводилась перевірка використовується перевізником ПрАТ «УКРАВТОІНВЕСТ».
За таких обставин, саме ПрАТ «УКРАВТОІНВЕСТ» є автоперевізником в межах спірних правовідносин, а тому застосування адміністративно-господарського штрафу до особи якою не здійснювалось перевезення вантажу є необґрунтованим.
Доводи позивача про порушення процедури габаритно-вагового контролю, суд відхиляє, оскільки такі доводи не мають впливу для вирішення справи, а також такі доводи повинні бути заявлені перевізником, якщо він буде вважати, що відповідачем порушено норми законодавства.
Суд не надає оцінку наявності або відсутності порушень ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», оскільки позивач, в даному випадку, не є суб'єктом який повинен відповідати за дані порушення.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем оскаржувана постанова прийнята необґрунтовано, без врахування всіх обставин у справі, а тому є протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач доводи позивача не спростував, правомірність винесення спірної постанови не довів.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Автоскладальне підприємство «КОБАЛЬТ».
Відповідно до приписів частини першої статті 139 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з пунктом 16 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 року, Укртрансбезпека є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань саме Державної служби України з безпеки на транспорті на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2270,00 грн.
Керуючись статтями 139, 241, 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоскладальне підприємство «КОБАЛЬТ» (вул. Гамарника, буд. 7/9, м. Харків, 61003) до Державної служби України з безпеки на транспорті (пр. Перемоги, буд. 14, м. Київ, 03135), в особі Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (б-р Вінтера, 22а, м. Запоріжжя, 69096), про визнання протиправними дій, визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Придніпровського міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 05.01.2021 №225286 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Автоскладальне підприємство «КОБАЛЬТ» судовий збір у сумі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 коп.).
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення у повному обсязі складено та підписано 19.05.2021.
Суддя Р.В. Кисіль