"11" травня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/539/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Шаратова Ю.А.
при секретарі судового засідання Кастровій М.С.
розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл» (08131, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Південна, буд. 7, корпус 3, кв. 208, код ЄДРПОУ 39440179) до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (65481, Одеська обл., м. Южне, вул. Берегова, 13, код ЄДРПОУ 04704790)
про стягнення заборгованості за Договором поставки від 27.11.2020 № Т/БП-300/20 в розмірі 199 189,84 грн., з якої 183 135,00 грн. - сума основного боргу, 12 636,15 грн. - пеня, 1 037,94 грн. - 3 % річних, 2 380,75 грн. - інфляційні втрати
Представники:
Від позивача - Комаха А.І. (ордер від 22.02.2021 № 1082816);
Від відповідача - Загвоздіна Л.С. (довіреність від 01.09.2020 № 103-13/243).
Суть спору:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Софія Ойл» (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (далі - Відповідач, ДП «МТП «Южний») про стягнення заборгованості за Договором поставки від 27.11.2020 № Т/БП-300/20 в розмірі 199 189,84 грн., з якої 183 135,00 грн. - сума основного боргу, 12 636,15 грн. - пеня, 1 037,94 грн. - 3 % річних, 2 380,75 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою від 09.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати її правилами спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 05.04.2021.
Протокольною ухвалою від 05.04.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 05.05.2021.
Протокольною ухвалою від 05.05.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 11.05.2021.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.
Позовні вимоги, із посиланням на статті 11, 202, 509, 525, 526, 530, 549, 599, 612, 625, 626, 629, 655, 712 Цивільного кодексу України, статті 173, 174, 175, 193, 231 Господарського кодексу України, обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем умов Договору поставки від 27.11.2020 № Т/БП-300/20 щодо повернення грошового забезпечення.
Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову.
31.03.2021 на адресу суду надійшов Відзив від 26.03.2021 № 2573/01/102/21 (вх. № 8812/21) в якому Відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог ТОВ «Софія Ойл» про стягнення з ДП «МТП «Южний» у розмірі 199 189,84 грн. відмовити в повному обсязі.
Відповідач зазначає, що Позивачем виконана рознарядка від 07.12.2020 не в повному обсязі, замість 15 т бензину автомобільного А95-Євро5-Е5 загальною вартістю 380 340,00 грн. ТОВ «Софія Ойл» поставлено лише 14,269 т на загальну суму 361 804,76 грн., тобто не поставлено 0,73 т бензину на загальну суму 18 509,88 грн.
Крім того, Відповідач зазначає, що виконуючи свої зобов'язання за Договором 24.03.2021 на електронну адресу Позивача було направлено рознарядку № 224-63/30 на поставку другої позиції згідно Специфікації до договору - паливо дизельне ULSD 10PPM (вміст сірки до 10 мг/кг) 170 т на загальну суму 3 282 360,00 грн., яка не виконана Позивачем.
19.04.2021 на адресу суду надійшла Відповідь на відзив від 15.04.2021 (вх. № 10708/21).
05.05.2021 на адресу суду надійшли заперечення від 30.04.2021 № 3678/01/102/21 (вх. № 12169/21).
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача, суд
27.11.2020 між Позивачем та Відповідачем укладено Договір поставки № Т/БП-300/20 (далі - Договір від 27.11.2020) /а.с. 9-13/.
Відповідно до пункту 1.1 Договору від 27.11.2020 постачальник (Позивач) зобов'язався поставити на склад покупця (Відповідача), а покупець прийняти та оплатити бензин автомобільний, паливо дизельне, за цінами та у кількості, які вказані в Додатку № 1 до даного договору, що є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно із пунктом 3.1 Договору від 27.11.2020 поставка конкретної партії товару здійснюється протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати направлення письмової рознарядки покупцем постачальнику. Письмова рознарядка може направлятися засобами факсимільного зв'язку або електронною поштою з обов'язковим надісланням оригіналу письмової рознарядки поштовим відправленням (листом з описом вкладення). Письмові рознарядки, відправленні факсом або електронною поштою, мають повну юридичну силу, породжують права та обов'язки для сторін, можуть бути подані до судових інстанцій в якості належних доказів і не можуть спростовуватися сторонами договору. Належним підтвердженням направлення письмової рознарядки та її отримання стороною є звичайне технічне підтвердження покупця про відправлення документу: звіт факсимільного апарату, звіт серверу про відправлення електронного повідомлення тощо.
Пунктами 4.1, 4.2 Договору від 27.11.2020 встановлено, що загальна сума договору складає: 3 662 700,00 грн., у т.ч. ПДВ 20 % - 610 450,00 грн. Покупець здійснює оплату за поставлений товар протягом 60 банківських днів з дати поставки товару на склад покупця та оформлення видаткової накладної, оригіналу рахунку та податкової накладної з визначеними кодами щодо товарів, робіт, послуг відповідно до ДК, та зареєстрованій у Єдиному реєстрі податкових накладних згідно вимог чинного законодавства, та зобов'язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії з УКТ ЗЕД за операціями з реалізації пального та зареєструвати її в єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку визначеному законодавством та за наявності повного пакету належним чином оформлених первинних документів, що підтверджують факт здійснення господарської операції, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника. В разі відмови у реєстрації податкової накладної у ЄРПН та зареєстрованої в ЄРАН акцизної накладної оплата рахунків відкладається до вирішення цього питання. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів з поточного рахунку покупця.
Відповідно до підпункту 5.3.3 пункту 5.3 Договору від 27.11.2020 постачальник зобов'язався до укладання цього договору, внести забезпечення його виконання у розмірі 183 135,00 грн. згідно з умовами, зазначеними у тендерній документації. Забезпечення виконання цього договору повертається постачальнику після виконання постачальником договору, а також у разі визнання судом результатів процедури закупівлі або договору недійсними, у випадках передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», а також згідно з умовами, зазначеними в договорі, але не пізніше ніж протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня настання зазначених обставин.
Відповідно до Специфікації (Додаток № 1 до Договору поставки № Т/БП-300/20 від 27.11.2020) найменування товарів: бензин автомобільний А-95-Євро5-Е5 в кількості 15 т загальною вартістю 380 340,00 грн. з ПДВ. Паливо дизельне ULSD 10 PPM (вміст сірки до 10 мг/кг) в кількості 170 т загальною вартістю 3 282 360,00 грн. з ПДВ. /а.с. 14/
Частинами першою, другою статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до частини першої статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 Цивільного кодексу України).
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (частина перша статті 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до частин другої, третьої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.
Судом встановлено, що на виконання підпункту 5.3.3 пункту 5.3 Договору від 27.11.2020 Позивачем внесено на рахунок Відповідача забезпечення виконання договору про закупівлю - 5 % вартості договору, а саме 183 135,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 23.11.2020 № 4658. /а.с. 15/
07.12.2020 ДП «МТП «Южний» на електронну адресу ТОВ «Софія Ойл» було направлено рознарядку № 224-63/ на поставку бензину автомобільного А95-Євро5-Е5 - 15 т загальною вартістю 380 340,00 грн. /а.с. 82/.
08.12.2020 Позивач здійснив поставку бензину автомобільного А95-Євро5-Е5 в кількості 14,269 т на загальну суму 361 804,76 грн., що підтверджується видатковою накладною від 08.12.2020 № 2710 /а.с. 17/.
Отже Позивачем не поставлено 0,73 т бензину автомобільного на загальну суму 18 509,88 грн.
Крім того, Відповідачем 24.03.2021 на електронну адресу Позивача була направлена рознарядка № 224-63/30 на поставку другої позиції згідно Специфікації до Договору - паливо дизельне ULSD 10 PPM (вміст сірки до 10 мг/кг) 170 т на загальну суму 3 282 360,00 грн.
Докази виконання вказаної рознарядки в матеріалах справи відсутні.
Суд не приймає довід Позивача про неможливість вчинення будь-яких дій на підставі Договору від 27.11.2020 через закінчення строку його дії 31.12.2020, з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Частиною сьомою статі 180 Господарського кодексу України передбачено, що строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.
Пунктом 7.1 Договору від 27.11.2020 передбачено, що він набуває чинності з моменту його укладання і діє до 31.12.2020, а в частині обов'язків, що виникли в період дії цього договору, і відповідальності за їх невиконання до повного їх виконання проведеного належним чином, і за вимогою кредитора про відшкодування нанесених збитків і сплати неустойки.
Отже строк дії договору обумовлений не лише конкретною датою, а й вказівкою на дії сторін з повного виконання своїх зобов'язань.
За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно із статтею 689 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.
Відповідно до частини третьої статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.
Укладаючи Договір від 27.11.2020, погоджуючи його умови, ДП «МТП «Южний», як покупець, мало «виправдане очікування» стосовно того, що постачання Позивачем товару буде здійснено у обсязі, передбаченому його умовами.
А відтак, відмова Позивача від виконання вказаного обов'язку, зокрема, шляхом надсилання на адресу Відповідача листа від 14.12.2020 № 132/14-12 із проханням повернути суму грошового забезпечення до закінчення строку дії Договору від 27.11.2020 та повного виконання своїх зобов'язань, фактично призводить до зміни ним умов договору в односторонньому порядку або односторонньої відмови від виконання його умов.
Суд враховує висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постанові від 26.06.2018 у справі № 910/9072/17, відповідно до якого аналіз правових норм статей 509, 598, 599, 631 Цивільного кодексу України, частини сьомої статті 180 Господарського кодексу України, свідчить про те, що закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов'язань, оскільки згідно зі статтею 599 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином. При цьому, у вказаній постанові, з огляду на те, що закон не передбачає такої підстави, як закінчення строку дії договору, для припинення зобов'язання, яке лишилося невиконаним, Велика Палата Верховного Суду відхилила доводи скаржника про те, що після закінчення строку дії укладеного між сторонами договору є неможливим виконання відповідачем робіт за цим договором та їх прийняття.
Отже поставка товару та його прийняття покупцем в обсязі визначеному Договором від 27.11.2020 може бути здійснена й після 31.12.2020.
З огляду на встановлені обставини невиконання ТОВ «Софія Ойл» своїх обов'язків щодо поставки товару у обсязі, визначеному у Специфікації (Додаток № 1 до Договору поставки № Т/БП-300/20 від 27.11.2020), суд дійшов висновку про ненастання та відсутність у Відповідача обов'язку з повернення грошового забезпечення на підставі підпункту 5.3.3 пункту 5.3 вказаного договору. А відтак, відсутнє й право у Позивача вимагати повернення грошового забезпечення у розмірі 183 135,00 грн. та нараховувати пеню, 3 % річних та інфляційні втрати на суму прострочення.
Окрім того, відповідно до частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно із частиною першою статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Частиною першою статті 547 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 № 543/96-ВР платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Правовими наслідками порушення грошового зобов'язання, тобто зобов'язання сплатити гроші, є обов'язок сплатити не лише суму основного боргу, а й неустойку (якщо її стягнення передбачене договором або актами законодавства).
Суд наголошує на тому, що умовами Договору поставки від 27.11.2020 № Т/БП-300/20 не передбачено нарахування та стягнення пені у випадку порушення виконання обов'яку з повернення суми грошового зобов'язання.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову повністю.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А відтак, сума судового збору покладається на Позивача.
Керуючись частинами першою, другою статті 11, частиною третьою статті 13, частиною першою статті 202, статями 525, 526, частиною першою 546, частиною першою статті 547, частиною першою статті 549, статтею 599, частиною першою статті 626, статтею 629, частиною першою статті 631, статтею 689, статтею 712 Цивільного кодексу України, частиною сьомою статі 180, статтею 193 Господарського кодексу України, статтею 1 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 № 543/96-ВР статтями 2, 5, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236, 237, 238, 240, 241, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги через господарський суд Одеської області відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України, в строк встановлений частиною першою статті 256 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 17 травня 2021 р.
Суддя Ю.А. Шаратов