ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
19 травня 2021 року м. ОдесаСправа № 923/1804/14 (923/707/20)
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів
головуючого судді Лавриненко Л.В.
суддів Аленіна О.Ю., Мишкіної М.А.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія”, м. Херсон
на рішення Господарського суду Херсонської області від 23.11.2020 р.
по справі № 923/1804/14 (923/707/20)
за позовом Акціонерного товариства “Херсонобленерго”, м. Херсон
до відповідача Акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія”, м. Херсон
про стягнення вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 60 294,14 грн.
суддя суду першої інстанції: Пінтеліна Т.Г.
час та місце ухвалення рішення: 23.11.2020 р., м. Херсон, вул. Театральна, 18, Господарський суду Херсонської області
В липні 2020 р. Акціонерне товариство “Херсонобленерго”, м. Херсон звернулось до Господарського суду Херсонської області з позовом до Акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія”, м. Херсон про стягнення вартості необлікованої електричної енергії в сумі 60 294,14 грн., що виникла внаслідок порушення відповідачем п. п. 10.2.26, 3.31, 3.6 Правил користування електричною енергією.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Акціонерним товариством “Херсонобленерго”, м. Херсон в ході перевірки було виявлене порушення Акціонерним товариством “Таврійська будівельна компанія”, м. Херсон п. п. 10.2.26, 3.31, 3.6 ПКЕЕ.
За результатами перевірки було складено акт про порушення від 21.06.2017 р. № 131068.
За змістом цього акту, споживачем з метою без облікового споживання електроенергії самовільно знято пломби № 27471673 та №27471678 та прилад обліку СА4-И678, № 058902105 встановлені раніше.
Комісією Акціонерного товариства “Херсонобленерго”, м. Херсон, за результатом розгляду акту про порушення від 21.06.2017 р. № 131068 прийнято рішення, оформлене протоколом від 04.07.2017 р. № 76, про донарахування вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 60 294,14 грн.
Наведена заборгованість Акціонерним товариством “Таврійська будівельна компанія”, м. Херсон сплачена не була, що зумовило Акціонерне товариство “Херсонобленерго”, м. Херсон звернутися до господарського суду з відповідним позовом.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 23.11.2020 р. позов Акціонерного товариства “Херсонобленерго”, м. Херсон задоволено у повному обсязі.
Не погодившись з наведеним рішенням, Акціонерне товариство “Таврійська будівельна компанія”, м. Херсон оскаржило його до Південно - західного апеляційного господарського суду.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, зокрема, Акціонерне товариство “Таврійська будівельна компанія”, м. Херсон зазначає, що відповідач порушень, які б могли стати підставою застосування п. 2.5. Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженою постанової Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 р. № 562, не допускав, оскільки відсутність електричного лічильнику на об'єкті, не може призвести до проведеного відповідачем нарахування відповідно до п.2.1.3. цієї Методики.
Крім того, відповідач вважає, що наданий позивачем Акт про заміну приладів обліку і акт про опломбування від 11.03.2011 р. № 11399 та акт про опломбування та збереження пломб від 11.03.2011 р. № Д3668 є неналежним доказом підтвердження обставин, встановлених у ньому, оскільки він не містить підпису представника Акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія”, м. Херсон.
Вищезазначене на думку відповідача свідчить не лише про відсутність у Акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія”, м. Херсон, як споживача, обов'язку по збереженню і цілісності пломб, встановлених на лічильнику, але і про відсутність правових підстав для застосування до відповідача відповідальності за пошкодження цих пломб.
На підставі викладеного, відповідач вважає, що акт про порушення від 21.06.2017 р. № 131068, на підставі якого прийнято рішення про донарахування плати за безоблікове споживання електричної енергії, складено з недоліками, що унеможливлюють його застосування як належного доказу у справі, а тому і нарахування обсягу та вартості необлікованої електричної енергії є необґрунтованим та безпідставним.
Ще одним доводом апеляційної скарги є те, що місцевий господарський суд в порушення ст. 257 Цивільного кодексу України не застосував до спірних правовідносин строк позовної давності, про застосування якого було заявлено відповідачем.
Акціонерне товариство “Херсонобленерго”, м. Херсон в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін.
Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга Акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія”, м. Херсон не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 24.02.2006 р. між Відкритим акціонерним товариством “Енергопостачальна компанія “Херсонобленерго”, в подальшому Акціонерним товариством “Херсонобленерто”, м. Херсон, та Закритим акціонерним товариством “Таврійська будівельна компанія”, в подальшому Акціонерним товариством “Таврійська будівельна компанія», м. Херсон, укладено договір про постачання електричної енергії № 3668.
Відповідно до умов договору постачальник зобов'язується постачати споживачу електричну енергію, а споживач зобов'язується сплачувати постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами цього договору.
Згідно з п. 2.1 договору під час виконання його умов, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (ПКЕЕ).
11.03.2011 р. на об'єкті споживача було здійснено заміну приладів обліку та встановлено електролічильник № 058902105, тип СА4-И678, а також проведено опломбування системи обліку пломбами: № 27471678 (кожух), № 27471673 (ввід), № 27471611 про, що складено акт про опломбування та збереження пломб № Д3668.
У наведеному акті також зазначено, що відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електроенергії та пломб на них покладається на споживача або організацію, на території якої вони встановлені (згідно ПКЕЕ).
21.06.2017 р. працівниками Акціонерного товариства “Херсонобленерто”, м. Херсон на об'єкті Акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія», м. Херсон - причал “Рибак” (м.Херсон, вул.Макарова/р.Кошова) проведено перевірку дотримання споживачем вимог ПКЕЕ.
За результатами проведеної перевірки електроустановок відповідача, представником позивача було виявлено наступні порушення: “п.п. 10.2.26, 3.31, 3.6 ПКЕЕ”, “а саме встановлено відсутність електролічильника, тип СА4-И678, 380В/І= 20-50А № 058902105, відповідно і номерних пломб встановлених на електролічильнику, пл. №27471673 - кл.кол + кож.лічильника, пл. №27471678 - кожух ел.лічильника. Безоблікове споживання ел. енерг. Ел.енерг. споживається, але плата за спожиту ел. енергію по об'єкту не справляється”.
За фактом виявленого порушення, представниками позивача, в присутності представника споживача - головного енергетика Яценко А.М., був складений Акт про порушення від 21.06.2017 р. № 131068, який був підписаний представником споживача без зауважень.
Пунктом 9 наведеного акту повідомлено представника споживача, що засідання комісії постачальника електроенергії по розгляду складеного акту буде проведено 04.07.2017 р. о 14:00 год., за адресою: м.Херсон, вул.Пестеля, 5, каб.3.
За результатами розгляду акту про порушення від 21.06.2017 р. № 131068 комісією Акціонерного товариства “Херсонобленерто”, м. Херсон прийнято рішення, оформлене протоколом від 04.07.2017 р. № 76, про донарахування вартості недоврахованої електричної енергії за порушення споживачем п. п. 10.2.26, 3.31, 3.6 Правил користування електричною енергією, розрахунок проведено по п. 2.5 Методики, сума донарахування склала 60 294,14 грн.
Період, за який було здійснено нарахування становить, з 21.12.2016 р. по 21.06.2017 р., початок періоду розрахунку - за 6 місяців, що передували дню виявлення порушення.
14.07.2017 р. Акціонерним товариством “Херсонобленерто”, м. Херсон направлено на адресу Акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія», м. Херсон витяг з протоколу від 04.07.2017 р. № 76 та додатковий рахунок № 3668 на оплату вартості недоврахованої електричної енергії в сумі 60 294,14 грн.
Вказані документи отримані Акціонерним товариством “Таврійська будівельна компанія», м. Херсон, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Проте, сума заборгованості за недовраховану електричну енергію відповідачем сплачена не була, у зв'язку з чим Акціонерне товариство “Херсонобленерто”, м. Херсон звернулось до господарського суду з позовом про стягнення цієї суми.
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергія) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що на дату проведення перевірки споживача електричної енергії та засідання комісії по розгляду акту про порушення, правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначено у Законі України "Про ринок електричної енергії", який набрав чинності 11.06.2017 р.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" правопорушенням на ринку електричної енергії є крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики, споживання електричної енергії без приладів обліку.
На момент апеляційного перегляду Правила користування електричною енергією втратили чинність на підставі Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕ від 14.03.2018 р. № 312, проте вони були чинними на час існування спірних правовідносин, а тому учасники правовідносин мали керуватись відповідними нормами саме ПКЕЕ.
Відповідно до п. п. 10.2, 10.3 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані постачальнику електричної енергії (електропередавальній організації), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Споживач зобов'язаний оперативно повідомляти органи Держенергонагляду, Держнаглядохоронпраці України, постачальника електричної енергії та електропередавальну організацію відповідно до їх повноважень про виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Згідно з п. 6.40 ПКЕЕ у разі виявлення представниками електропередавальної організації або представниками постачальника електричної енергії пошкоджень чи зриву пломб, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, або пошкоджень відбитків тавр на цих пломбах, пошкодження розрахункових засобів обліку, явних ознак втручання в параметри розрахункових засобів (систем) обліку з метою зміни їх показів перерахунок обсягу електричної енергії, який підлягає оплаті, здійснюється відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами Правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 р. № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 р. за №782/12656.
Пунктом 6.41 ПКЕЕ передбачено, що, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків. За необхідності в акті зазначаються заходи, яких необхідно вжити для усунення допущених порушень.
Відповідно до п. 6.42 ПКЕЕ на підставі акта порушень уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків.
Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протоколу споживачу.
Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості та розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків.
Відповідно до пункту 6.43 ПКЕЕ кошти за недовраховану електричну енергію перераховуються споживачем на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника електричної енергії за регульованим тарифом або поточний рахунок постачальника електричної енергії за нерегульованим тарифом.
Споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка.
Як вбачається з матеріалів справи, Акт про порушення 21.06.2017 р. № 131068 був складений у присутності представника споживача, споживач повідомлений про час, дату і місце засідання комісії, що відповідає положенням пунктів 6.41, 6.42 ПКЕЕ.
При цьому, в акті про порушення Правил зазначено, що споживач порушив пункти 10.2.26, 3.31, 3.6 ПКЕЕ, а саме, відсутність пломб енергопостачальника та приладу обліку.
Відповідно до п. п. 2 п. 2.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, ця Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного в порядку, установленому цією Методикою, з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією та в разі виявлення таких порушень Правил, зокрема, пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів.
За умовами п. 2.5 Методики у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпункті 2 пункту 2.1 цієї Методики, а саме: пошкодження або відсутності пломб з відбитками тавр енергопостачальника чи інших заінтересованих сторін, індикаторів, установлених у місцях, указаних в акті про пломбування, складеному в порядку, визначеному ПКЕЕ, або в іншому документі, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження приладів обліку, установлених пломб та індикаторів, величина розрахункового добового обсягу споживання електричної енергії протягом робочого часу (W, кВт • год) визначається за формулою:
W = P · t · K ,
доб доб в
Відповідно до п. 4.2.3. договору, споживач сплачує постачальнику вартість недоврахованої електричної енергії, розраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання відповідно до Методики обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої унаслідок порушення споживачем - юридичною особою Правил користування електричною енергією, у разі таких дій споживача:
- самовільного внесення змін у схеми обліку електроенергії;
- пошкодження засобів обліку електроенергії, втручання в їх роботу, зняття пломб з засобів обліку;
- споживання електроенергії поза засобами обліку;
- інших умов, визначених Методикою.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду, що позивач, виявивши факт відсутності пломб правомірно здійснив розрахунок необлікованої електричної енергії відповідно до положень пункту 2.5 Методики та донарахував вартість електричної енергії у сумі 60 294,14 грн., виходячи з наведеного у протоколі від 04.07.2017 р. № 76 розрахунку.
Враховуючи те, що відповідачем не було сплачено вартості недооблікованої електричної енергії, розрахованої за актом про порушення від 21.06.2017 р. № 131068 в сумі 60 294,14 грн., суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Акціонерного товариства "Херсонобленерго", м. Херсон.
Посилання Акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія», м. Херсон в апеляційній скарзі на те, що наданий позивачем Акт про заміну приладів обліку і акт про опломбування від 11.03.2011 р. № 11399 та акт про опломбування та збереження пломб від 11.03.2011 р. № Д3668 є неналежним доказом підтвердження обставин, встановлених у ньому, оскільки він не містить підпису представника Акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія”, м. Херсон, не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки:
- по - перше, Акт про заміну приладів обліку і акт про опломбування від 11.03.2011 р. № 11399 та акт про опломбування та збереження пломб від 11.03.2011 р. № Д3668 підписані представником Акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія», м. Херсон, що підтверджується матеріалами справи;
- по - друге, відповідно до п. 3.3. ПКЕЕ відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Акціонерним товариством “Таврійська будівельна компанія», м. Херсон факт того, що об'єкт - причал “Рибак” (м.Херсон, вул.Макарова/р.Кошова) за місцем знаходження якого встановлені прилади обліку електричної енергії та пломби не є його власністю, або не перебуває на його території не спростовано.
Тобто, саме Акціонерне товариство “Таврійська будівельна компанія», м. Херсон несе відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб, встановлених на його об'єкті.
Посилання відповідача на те, що акт про порушення від 21.06.2017 р. № 131068, на підставі якого прийнято рішення про донарахування плати за безоблікове споживання електричної енергії, складено з недоліками, що унеможливлюють його застосування як належного доказу у справі, також не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки складений позивачем акт про порушення фіксує факт порушення відповідачем ПКЕЕ, між тим останній не містить жодних заперечень чи зауважень щодо відображеної в акті інформації про правопорушення або стосовно порушення уповноваженими особами Акціонерного товариства “Херсонобленерго” порядку проведення перевірки та складання даного акту.
Стосовно посилань Акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія», м. Херсон щодо відмови судом першої інстанції у застосуванні до спірних правовідносин строку позовної давності суд апеляційної інстанції зазначає наступне.
Відповідно до ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно зі ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
За приписами ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Як вбачається з матеріалів справи, позовна заява Акціонерного товариства “Херсонобленерго”, м. Херсон подана 16.07.2020 р.
В силу приписів ст. 257 Цивільного кодексу України трирічний строк позовної давності стосовно акту про порушення від 21.06.2017 р. № 131068 закінчився 21.06.2020 р.
Проте, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 р. № 540-IX, який набрав чинності 02.04.2020 р. внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України та доповнено його пунктами 12-14.
Так, відповідно до п. 12 "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Отже, перебіг загальної позовної давності тривалістю у три роки, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України, продовжено на строк дії карантину, тобто Акціонерне товариство “Херсонобленерго”, м. Херсон, звернувшись до суду 16.07.2020 р., фактично подало позов у межах строку позовної давності.
Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами:
1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів;
3) показаннями свідків.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу приписів ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За приписами ст. 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до п. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що доводи, викладені в апеляційній скарзі Акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія», м. Херсон, не спростовують висновків місцевого господарського суду, а тому правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного рішення відсутні.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства “Таврійська будівельна компанія», м. Херсон залишити без задоволення, рішення Господарського суду Херсонської області від 23.11.2020 р. по справі № 923/1804/20(923/707/20) залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених ГПК України.
Головуючий суддя Л.В. Лавриненко
Судді О.Ю. Аленін
М.А. Мишкіна