Провадження № 11-кп/803/1588/21 Справа № 215/1268/18 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
18 травня 2021 року м. Дніпро
Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12018040230000098 за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2021 року щодо
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, якому продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 червня 2021 року включно,
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вимоги апеляційної скарги обгрунтовує тим, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Стверджує, що в нього є постійне місце проживання та міцні соціальні зв'язки, а саме брат, дружина та неповнолітня дитина.
Окрім того зазначає, що він є ветераном АТО, був учасником бойових дій, служив за контрактом, має позитивні характеристики та відзнаки за час проходження служби.
Також, звертає увагу на те, що він більше 3 років перебуває під вартою.
Ухвалою Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2021 року ОСОБА_6 було продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 13 червня 2021 року включно.
Суд першої інстанції в обґрунтування свого рішення зазначив, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, раніше судимий, при цьому обвинувачується у кримінальному правопорушенні, вчиненому в період визначеного судом випробувального строку, засоби для існування відсутні, тому є ризик повторного вчинення ним злочину. Тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування, вчинення іншого кримінального правопорушення, унеможливлює обрання судом більш м'якого запобіжного заходу.
Відповідно до ст.4221 КПК України розгляд апеляційної скарги проведено у відсутності сторін, які надали заяви про розгляд апеляційної скарги обвинуваченого без їх участі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши представлені матеріали та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вимоги апеляційної скарги захисника підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст.331 КПК України: - вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу; - незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Відповідно до матеріалів провадження, в провадженні Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12018040230000098 щодо ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.
Ухвалою слідчого судді від 21.03.2018 року до обвинуваченого ОСОБА_6 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався.
Судом першої інстанції в судовому засіданні, яке розглядалось 15.04.2021 року, відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, було розглянуто питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 .
Розглядаючи вказане питання, для прийняття законного та обґрунтованого рішення в порядку ст. ст. 199, 331 КПК України, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави та умови, за яких продовження строку тримання під вартою є можливим.
Під час апеляційного розгляду ухвали суду першої інстанції встановлено, що зазначені вимоги закону при розгляді вказаного питання були дотримані не в повному обсязі.
Колегія суддів вважає, що, вирішуючи питання про продовження тримання обвинуваченого під вартою, судом правильно встановлена наявність ризиків того, що обвинувачений може переховуватися від суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, раніше судимий.
Таким чином, доводи апеляційної скарги обвинуваченого щодо відсутності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки вказані ризики були зазначені прокурором в судовому засіданні та встановлені в ухвалі суду.
Відповідно до ч.5 ст.199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
На думку колегії суддів, суд першої інстанції, посилаючись на тяжкість кримінального правопорушення при продовженні тримання обвинуваченого під вартою, не врахував обставини кримінального правопорушення, що інкримінується ОСОБА_6 за ч.2 ст.307 КК України - один епізод збуту особливо небезпечного наркотичного засобу “опій ацетильований”, маса якого в перерахунку на суху речовину становить 0,1137 г на суму 240 грн, а також не в повному обсязі враховано те, що обвинувачений ОСОБА_6 тривалий час перебуває під вартою, а саме з 19 березня 2018 року, будь-які поважні причини тривалого розгляду справи, в наданих до суду апеляційної інстанції матеріалах, відсутні, тому зазначене свідчить про те, що для забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_6 достатнім буде застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, що відповідає правовій позиції, викладеній у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», а також правовій позиції ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 р. у справі «Тодоров проти України», - «для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою».
З урахуванням зазначеного, а також, що у цьому провадженні існують ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, оцінивши в сукупності всі обставини, в тому числі, передбачені ст.178 КПК України, а саме, що обвинувачений раніше судимий, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та враховуючи те, що суд першої інстанції не взяв до уваги обставини, які дають можливість застосування більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, та зможуть запобігти переховуванню від суду та вчиненню іншого кримінального правопорушення, колегія суддів дійшла висновку, що обвинуваченому необхідно обрати більш м'який запобіжний захід, а саме у вигляді домашнього арешту, що передбачено ст. 181 КПК України, із забороною ОСОБА_6 цілодобового залишати місце постійного проживання до 13 червня 2021 року включно, з покладенням на нього обов'язків відповідно до вимог ст. 194 КПК України, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, відповідно до ст. 407 КПК України, а апеляційна скарга обвинуваченого підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 на ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2021 року - задовольнити.
Ухвалу Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15 квітня 2021 року щодо ОСОБА_6 - скасувати.
Постановити нову ухвалу.
Застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту до 13 червня 2021 року включно.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , такі зобов'язання:
- прибувати до суду за першою вимогою на визначений час;
- не залишати цілодобово місце постійного проживання: АДРЕСА_1 , без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Копію ухвали направити на виконання до ДУ “Криворізька установа виконання покарань №3” Міністерства юстиції України для звільнення ОСОБА_6 з-під варти.
Контроль за виконанням ухвали покласти на процесуальних керівників в кримінальному провадженні Криворізької центральної окружної прокуратури.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
____________ _________ __________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4