Справа № 642/2326/17
н/п 1-кс/642/1091/21
11 травня 2021 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові скаргу ОСОБА_3 на постанову в.о. керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова щодо недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 12016220510004405 від 13.12.2016 року, -
встановив:
До Ленінського районого суду м. Харкова надійшла скарга ОСОБА_3 на постанову в.о. керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 від 08.04.2021 року щодо недотримання розумних строків у кримінальному провадженні № 12016220510004405 від 13.12.2016 року. У скарзі просив скасувати вказану постанову, та зобов'зати уповноваженого керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова належним чином розглянути його скаргу від 04.01.2021 року на недотримання розумих строків слідчим, прокурором при проведенні досудового розслідування у у кримінальному провадженні № 12016220510004405 від 13.12.2016 року. Також просив зобов'язати уповноваженого керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова встановити прокурорам конретний процесуальний строк для виконання ухвал слідчих суддів від 18.05.2017 та від 01.06.2017; на проведення слідчої дії - впізнання осіб, які скоїли відносно нього напад; на звернення з клпотанням про провдення психологічної експертизи із застосуванням комп'ютерного поліграфа; ініціювати притягнення до дисциплінарної відовідальності прокурів та слідчих, у зв'зку із порушенням строків досудового розслідування.
В обґрунтування необхідності встановлення процесуального строків заявник посилається на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12016220510004405 від 13.12.2016 року триває вже понад чотири роки, що на думку заявника, нівелює засаду розумності строку кримінального провадження, визначену ст. 28 КПК України.
Скаржник вважає постанову в.о. керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 від 08.04.2021 року необгрунтованою, відсутні мотиви прийняття постанови.
У судове засідання скаржник не з"явився, у скарзі просив про розгляд скарги за його відсутністю, скаргу підтримує.
Прокурор у судове засідання не з'явився, було надано відомості щодо переліку слідчих дій та процесуальних рішень у кримінальному провадженні, та також зазначено, що на теперішній час матеріали кримінального провадження № 12016220510004405 від 13.12.2016 року направлені до ДСУ «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України» для проведення комісійної судово-медичної експертизи.
Згідно з вимогами ч. 3ст.306 КПК України неявка слідчого та прокурора у судове засідання не перешкоджає розгляду скарги по суті.
Слідчим суддею з метою забезпечення дотримання розумних строків розгляду скарги, визнано можливим його розгляд у відсутність особи, за скаргою якої здійснюється судове провадження. При цьому слідчим суддею враховано положення ст.ст. 22, 26, 306 КПК України.
Статтею 22 КПК України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, суд визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність не з'явившихся осіб, на підставі наданих доказів.
Вивчивши доводи поданої скарги та надані докази у їх сукупності, слідчий суддя приходить до таких висновків.
04.01.2021 до Харківської місцевої прокуратури № 1 надійшла скарга ОСОБА_3 щодо недотримання розумних строків процесуальними керівниками у даному провадженні, відповідь на яку надано 06.01.2021.
18.01.2021 та 09.02.2021 слідчими суддями Ленінського районного суду м. Харкова частково задоволена скарга ОСОБА_3 - зобов'язано розглянути скаргу ОСОБА_3 від 04.01.2021 щодо недотримання розумних строків відповідно до вимог ст. 308 КПК України.
Постановою в.о. керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 від 08.04.2021 року скарга ОСОБА_3 від 04.01.2021 задоволена частково. Так, в частині призначення судово-медичної експертизи, проведення впізнанн осіб, які скоїли напад - скарга задоволена. В частині необхідності призначення експертизи щодо тілесних ушкоджень, в.о. керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова зазначено, то в цій частиін скарги відмовлено, оскільки слідчий своєю постановою призначив відповідну експертизу, проведення якої доручено експертам Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України. Також у постанові відмовлено у задоволенні скарги в частині необхідності звернення до слідчого судді для встановлення закінчення строку досудового розслідування. Зазначено, що на даний час призначено комісійну судово-медичну експертизу, проведення якої доручено експертам Головного бюро судово-медичної експертизи МОЗ України, її проведення триває, який ще час буде тривати експертиза не відомо. Крім того, зазначено, що у кримінальному провадженні виконано великий обсяг слідчих (розшукових) дій, та про відсутність підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурорів, розумні строки досудового розслідування не порушуються.
Вивченням змісту постанови в.о. керівника Новобаварської окружної прокуратури м. Харкова ОСОБА_4 від 08.04.2021 року слідчим суддею встановлено, що в ній наведені мотиви та обгрунтування прийнятого рішення.
Відповідно до ст. 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог п. 9-1 ч. 1ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, прокурором під час досудового розслідування. Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Тобто як вбачається з наведених вимог КПК України, прокурор при розгляді зазначеної скарги зобов'язаний на підставі наявних матеріалів досудового провадження з'ясувати наявність чи відсутність підстав для її задоволення, тобто наявність чи відсутність недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об'єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень. Проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор, слідчий суддя (в частині строків розгляду питань, віднесених до його компетенції), а судового провадження - суд.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України. Отже, для розгляду клопотання необхідно встановити, чи воно подано суб'єктом, що має право на звернення до слідчого судді (підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інша особа, права чи інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування).
Частиною 3 ст. 28 КПК України визначено, що критеріями для визначення розумності строків кримінального провадження є: 1) складність кримінального провадження, яка визначається з урахуванням кількості підозрюваних, обвинувачуваних та кримінальних правопорушень, щодо яких здійснюється провадження, обсягу та специфіки процесуальних дій, необхідних для здійснення досудового розслідування тощо; 2) поведінка учасників кримінального провадження; 3) спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 113 КПК України, процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов'язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Частиною 1 ст. 114 КПК України регламентовано порядок встановлення та межі процесуальних строків, встановлених прокурором, слідчим суддею, судом. Ці положення передбачають, що для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Разом з тим, положення ст. 114 КПК України носять загальний характер і конкретизуються спеціальними нормами, якими встановлені повноваження кожного із зазначених суб'єктів стосовно встановлення процесуальних строків.
Відповідно до чинного законодавства будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист (ч. 2 ст. 114 КПК України). Проте скаржник у своєму клопотанні не вказує, які саме граничні строки, передбачені КПК України, має враховувати слідчий суддя при встановлені строку для проведення тих чи інших процесуальних дій та/або постановлення процесуального рішення стороною обвинувачення.
Однак строк досудового розслідування не може вважатися таким граничним строком, виходячи з того, що датою реєстрації кримінального провадження № 12016220510004405 є 13.12.2016 року; у кримінальному провадженні про підозру жодній особі не повідомлено, а статтею 219 КПК України (в редакції на час реєстрації кримінального провадження) щодо кримінального провадження, у якому особі не здійснено повідомлення про підозру, не визначено граничних строків досудового розслідування.
В скарзі від 04.01.2021 заявник просив встановити строк для встановлення граничного строку для закінчення строку досудового розслідування.
Стаття 283 КПК України в свою чергу врегульовує порядок закінчення досудового розслідування. При цьому ч. 2 ст. 283 КПК України передбачає можливість вчинення прокурором одної із таких дій: 1) закрити кримінальне провадження; 2) звернутися до суду з клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 3) звернутися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. При чому ОСОБА_3 не наводив конкретних дій, які орган досудового розслідування має вчинити відповідно до своєї компетенції за наслідками досудового розслідування.
Слідчий суддя критично ставиться до доводів заявника щодо розумного строку у цьому випадку. Відповідно до параграфу 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на розгляд його справи у розумний строк, що необхідно для того, щоби особа не перебувала під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена. Розумний строк визначається відповідно до обставин справи, що вимагає оцінки в цілому. Хоча окремі стадії провадження можуть провадитись з прийнятною тривалістю, загальна тривалість процесу може, однак, перевищити «розумний строк». Критеріями оцінки розумності строку можуть бути, зокрема, складність справи, поведінка заявника, а також відповідних органів.
Водночас слідчий суддя враховує, що на теперішній час у цьому кримінальному провадженні призначена комісійну судово-медичну експертизу, а матеріали кримінального провадження направлені ДСУ «Головне бюро судово-медичної експертизи Міністерства охорони здоров'я України».
Реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків, слідчий суддя не може втручатися у законну діяльність та компетенцію слідчого, прокурора у кримінальному провадженні, оскільки відповідно до положень ч. 1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України недопустимим є порушення процесуальної самостійності слідчого та прокурора.
Перелік конкретних слідчих (розшукових) та процесуальних дій, які необхідно і можливо вчинити для повного та об'єктивного розслідування кримінального провадження визначається слідчим, прокурором, виходячи із їх повноважень, тактики досудового розслідування і актуальних умов кримінального провадження. Прийняття такого процесуального рішення, як закінчення кримінального провадження або повідомлення особі про підозру, відноситься до повноважень слідчого, прокурора, який приймає процесуальне рішення по вказаному питанню. Такі процесуальні рішення або дії пов'язані з певними фактами, як підставами для них, і здійснюється шляхом оцінки сукупності фактичних обставин кримінального провадження, наявних відомостей і співставлення їх з положеннями кримінального процесуального законодавства, отже, прийняття таких рішень є можливим лише після проведення всіх необхідних слідчих (розшукових) та процесуальних дій у кримінальному провадженні.
За результатами розгляду клопотання про встановлення строку, слідчий суддя може вирішити лише питання про встановлення процесуального строку, більш короткого, ніж передбачено КПК України, але при цьому не має перебирати функцію досудового розслідування або процесуального керівництва досудовим розслідуванням і надавати вказівки, які саме процесуальні дії слід вчиняти.
За таких умов, дослідивши матеріали скарги, слідчим суддею не виявлено підстав для встановлення прокурорам у кримінальному провадженні строку для вчинення вказаних у клопотанні процесуальних дій.
Строки досудового розслідування визначені у ст.219 КПК України.
Згідно ч.1 ст.294 КПК України, якщо досудове розслідування злочину або кримінального проступку до моменту повідомлення особі про підозру неможливо закінчити у строк, зазначений в абзаці другому ч.1 ст. 219 цього Кодексу, вказаний строк може бути неодноразово продовжений слідчим суддею за клопотанням прокурора або слідчого, погодженого з прокурором, на строк, встановлений п.п.1-3 ч. 2 ст. 219 цього Кодексу.
Отже, КПК України щодо цього кримінального провадження не містить жодних вимог щодо граничного строку досудового розслідування до моменту повідомлення особі про підозру.
Що стосуєтся вимог скаржника встановлення граничного строку для виконання ухвал слідчих суддів, та для проведення слідчої дії - впізнання осіб, то слідчий суддя зазначає наступне.
Системний аналіз ст.ст. 28, 113, 114 КПК України в сукупності з положеннями пунктів 10, 18 частини 1 статті 3, ст.ст.7, 9, 131, 132, 303, 306, 307 КПК України дає підстави для висновку, що слідчий суддя може встановити процесуальний строк лише для конкретних процесуальних дій, які підозрюваний, потерпілий або інші особи, права та інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, вважають за необхідне здійснити у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.
При цьому при вирішенні скарги необхідно виходити із недопустимості порушення процесуальної самостійності слідчого, прокурора, що передбачені ч.1 ст. 36, ч. 5 ст. 40 КПК України. Реалізуючи повноваження щодо забезпечення розумних строків, суб'єкти, зазначені у ч.6 ст.28 КПК України, у тому числі і слідчий суддя не можуть втручатися у законну діяльність та компетенцію один одного.
Отже, предметом розгляду клопотання, поданого у порядку ч.6 ст.28 та ст.114 КПК України можуть стати лише ті процесуальні дії, необхідність вчинення яких у певний строк прямо випливає із норм кримінального процесуального закону або рішення про їх проведення раніше було прийняте стороною обвинувачення.
Наведене вище узгоджується із висновком Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду, який знайшов відображення у постанові від 16.05.2019 за №761/20985/18 (провадження №51-8007 км 18), де зазначено, що жодною з норм кримінального процесуального закону, не передбачене повноваження слідчого судді про встановлення слідчому процесуального строку для закінчення досудового розслідування. Беззаперечно, ухвалюючи таке рішення слідчий суддя виходить за межі КПК України, адже таке рішення кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Тим більше, що на теперішній час слідчий суддя не має можливості об'єктивно визначити весь об'єм та види слідчих дій, які необхідно провести, а також встановити всі обставини, які можуть виникнути під час проведення досудового розслідування і які можуть вплинути на тривалість його проведення.
За таких обставин слідчий суддя не може об'єктивно визначити достатній час для забезпечення швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування кримінального провадження з метою захисту прав та інтересів потерпілого.
Також вважаю, що встановлення загального строку для закінчення досудового розслідування може негативно вплинути на якість розслідування та призвести до порушення принципу невинуватості та забезпечення доведеності вини.
Також при розгляді скарги слідчим суддею встановлено, що на теперішній час по кримінальному провадженню жодній особі не повідомлено про підозру, тому слідчий суддя позбавлений можливості встановити факт порушення строків досудового розслідування по цьому кримінальному провадженні.
Таким чином, вимоги скарги в частині визнання необґрунтованою постанови прокурора та зобов'язання його повторно розглянути скаргу на недотримання розумних строків досудового розслідування у Кримінальному провадженні не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 114, 283, 309, 369-372,376, 395 КПК України, слідчий суддя -
ухвалив:
У задоволенні скарги відмовити.
Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено 17.05.2021 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1