17 травня 2021 року
м. Київ
справа №640/20182/20
адміністративне провадження №К/9901/15114/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Н.В. Коваленко,
суддів: Я.О. Берназюка, І.В. Желєзного,
перевіривши касаційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопорт» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10 червня 2020 року № UA100290/2020/000010/1,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Біопорт» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 10 червня 2020 року № UA100290/2020/000010/1.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року, позов задоволено.
Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, Київська митниця Держмитслужби звернулась до Верховного Суду з касаційною скаргою.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 квітня 2021 року для розгляду цієї справи визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Коваленко Н.В., судді - Берназюк Я.О., Желєзний І.В.
В ході перевірки матеріалів касаційної скарги суддею-доповідачем Коваленко Н.В., суддями Берназюком Я.О., Желєзним І.В. заявлено самовідводи, які обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме - без урахування спеціалізації.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, предметом оскарження у справі є рішення Київської митниці Держмитслужби про коригування митної вартості товарів від 10 червня 2020 року № UA100290/2020/000010/1.
Відповідно до затвердженого рішенням зборів суддів Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді № 22 від 19 липня 2019 року Роз'яснення, щодо віднесення адміністративних справ до категорій справ відповідно до Загального класифікатора спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженого наказом ДСА від 21 грудня 2018 року № 622 (далі - Класифікатор № 662), категорія справ «щодо реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики (коди 108020000-108020200, 108070000-108090000, 108120000) передбачає спори з приводу державних владних управлінських функцій, які держава реалізує в переважній більшості галузей економіки, а також у сферах господарювання, передбачених іншими розділами Класифікатора, зокрема функцій митного регулювання, зокрема, визначення коду товару за УКТЗЕД та митної вартості товару.
Враховуючи предмет цього спору, обставини справи і суб'єктний склад її учасників, зважаючи на вказані позивачем підстави цього позову й характер спірних правовідносин, справу слід віднести до категорії згідно із підпунктом 108020200 пункту 108020000 розділу 108000000: "Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема, митної справи (крім охорони прав на об'єкти інтелектуальної власності); зовнішньоекономічної діяльності; спеціальних заходів щодо демпінгового та іншого імпорту, в тому числі щодо визначення митної вартості товару".
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року №1, зі змінами, внесеними рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 27 грудня 2019 року №33 "Про внесення змін до Спеціалізації суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду", визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду згідно з додатком.
З урахуванням визначеної спеціалізації, розгляд справи № 640/20182/20 належить до спеціалізації суддів Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Так, за приписами пункту 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частинами 1-3 статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у Касаційному адміністративному суді обов'язково створюється окрема палата для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
За змістом частини першої статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України визначення судді, а в разі колегіального розгляду, - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням спеціалізації.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 06 грудня 2017 року № 5 (далі - Рішення № 5) було утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісний склад.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року № 1 (далі - Рішення № 1) визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у відповідності до Класифікатора № 622.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 20 травня 2019 року № 4 (далі - Рішення № 4) визначено персональний склад постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Відповідно до Рішення № 4 суддя-доповідач Коваленко Н.В., судді Берназюк Я.О., Желєзний І.В. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Згідно з Рішенням № 1 справи віднесені до категорії 108020000 розділу 108000000 Класифікатора № 622, до якого відноситься судова справа № 640/20182/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопорт» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10 червня 2020 року № UA100290/2020/000010/1, віднесено до спеціалізації Судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
При прийнятті рішення про самовідвід, Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що «суд» розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві («Lavents v. Latvia», № 58442/00, пункт 81); фраза «заснований на законних підставах» означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність («Сокуренко і Стригун проти України», № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). «Закон» у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи («DMD Group, a.s. v. Slovakia», № 19334/03, пункт 59).
Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П'єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).
Враховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ, які стосуються реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, заяви суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Желєзного І.В. про самовідвід підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 31, 36-38, 39, 40, 345 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Задовольнити заяви суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Желєзного І.В. про самовідвід.
2. Відвести суддів Коваленко Н.В., Берназюка Я.О., Желєзного І.В. від участі у розгляді касаційної скарги Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 квітня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біопорт» до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 10 червня 2020 року № UA100290/2020/000010/1.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Н.В. Коваленко
Суддя Я.О. Берназюк
Суддя І.В. Желєзний