П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
18 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6957/20
Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А. Дата і місце ухвалення: 16.03.2021р., м. Одеса
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду
у складі:
головуючого - Ступакової І.Г.
суддів - Бітова А.І.
- Лук'янчук О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської обласної прокуратури на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Одеської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора, Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась адміністративна справа № 420/6957/20 за позовом ОСОБА_1 до Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 року позовну заяву задоволено, а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур № 9 від 06.07.2020 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 ; визнано протиправним та скасовано наказ виконувача обов'язків прокурора Одеської області №1630к від 17.08.2020 про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої ст.51 Закону України Про прокуратуру з 20 серпня 2020 року; поновлено ОСОБА_1 з 20.08.2020 року в Одеській обласній прокуратурі на посаді начальника відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області або на рівнозначній посаді (за її згодою) Одеської обласної прокуратури та органів прокуратури; стягнуто з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 20.08.2020 року по 02.12.2020 року у розмірі 118457 (сто вісімнадцять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн. та 10 коп.
Рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та в частині стягнення з Одеської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 34888 (тридцять чотири тисячі вісімсот вісімдесят вісім) грн. та 05 коп. допущено до негайного виконання.
11.01.2021 року до суду надійшла заява представника Одеської обласної прокуратури про роз'яснення рішення суду, а саме яким чином підлягає виконанню рішення суду від 03.12.2020 в частині: органу (назва, код ЄДРПОУ), якому слід поновити ОСОБА_1 на рівнозначній (рівноцінній) посаді начальника відділу забезпечення обвинувачення в апеляційному суді управління підтримання обвинувачення в суді прокуратури Одеської області; процедуру поновлення ОСОБА_1 . Одеською обласною прокуратурою з 20.08.2020 у Одеській обласній прокуратурі(фактичний початок роботи 11.09.2020); посади, на якій слід поновити ОСОБА_1 у Одеській обласній прокуратурі (до зміни назви - прокуратура Одеської області).
В обґрунтування заяви зазначено, що постановляючи рішення суд не зазначив органу, в якому слід поновити позивача. Крім того підлягає до роз'яснення рішення суду щодо посади, на якій необхідно поновити позивача. Крім того, поновлення ОСОБА_1 на посаду, яку вона до цього не обіймала, є фактичним призначенням її на дану посаду та не може бути здійснено в рамках заходів судового захисту, оскільки відповідно до положень пункту 12 частини 1 статті 15, пункту 10 частини 1 статті 39 Закону України «Про прокуратуру», підпункту 6 пункту 22 розділу II «;Прикінцеві і перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» призначення на адміністративну посаду керівника підрозділу обласної прокуратури здійснюється керівником обласної прокуратури після відповідного схвалення Комісією з добору керівного складу органів прокуратури, склад і положення про яку затверджуються Генеральним прокурором.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року відмовлено у задоволенні заяви представника Одеської обласної прокуратури про роз'яснення рішення по справі №420/6957/20 за позовом ОСОБА_1 до Четвертої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур, Офісу Генерального прокурора, Одеської обласної прокуратури про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою, Одеська обласна прокуратура подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу від 15.03.2021р. та винести ухвалу, якою роз'яснити резолютивну частину рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 року.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначив, що постановляючи рішення суд не зазначив органу, в якому слід поновити позивачку. Крім того підлягає до роз'яснення рішення суду щодо посади, на якій необхідно поновити позивачку.
Справу розглянуто судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження на підставі п.1 ч.1 ст.311 КАС України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач фактично просить роз'яснити порядок та спосіб (механізм) виконання рішення суду, а не саме рішення, а тому відсутні підстави для його роз'яснення на підставі положень статті 254 КАС України.
Перевіряючи дотримання судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні оскарженого судового рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правильне застосування судом таких норм є очевидним, розумні сумніви щодо їх застосування відсутні з огляду на таке.
Відповідно до частини першої та другої статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення. При цьому, роз'яснено може бути лише судове рішення, яке набрало законної сили та не скасоване на момент звернення щодо його роз'яснення.
Вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону виходить, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз'ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Таким чином, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
Дослідивши зміст мотивувальної та резолютивної частини рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №420/6957/20, судом апеляційної інстанції встановлено, що вказане рішення є зрозумілим, труднощів в розумінні не викликає, тому розширеного тлумачення шляхом його роз'яснення не потребує, а резолютивна частина судового рішення повністю узгоджується з вимогами статті 246 КАС України «Зміст рішення» та містить усі необхідні складові та реквізити.
При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що визначений статтею 254 КАС України механізм не може використовуватись, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення, чи не знає способу або порядку його виконання.
Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз'яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішенні. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у рішенні відсутні, то ухвала суду про їх роз'яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням статті 254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такого рішення.
Зміст заяви Одеської обласної прокуратури про роз'яснення судового рішення вказує на те, що заявнику не зрозумілий порядок та механізм його виконання, що виключає можливість його роз'яснення в порядку статті 254 КАС України.
Встановлення порядку виконання рішення суду положеннями статті 254 КАС України не передбачено як підставу для роз'яснення судового рішення.
Поняття «спосіб» і «порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем та іншими суб'єктами владних повноважень.
Разом з цим, при розгляді заяви про роз'яснення судового рішення, яке набрало законної сили, суд не здійснює нового перегляду справи.
Зазначена позиція апеляційного суду відповідає висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в ухвалі від 03 квітня 2019 року у справі №800/416/17.
За приписами статті 378 КАС України за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання такого рішення.
Таким чином, законодавцем розмежовано порядок «роз'яснення судового рішення якщо таке є незрозумілим» (стаття 254 КАС України) та «встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання» (статті 378 КАС України).
На підставі викладеного, оскільки судове рішення в частині, яку просить роз'яснити позивач, є зрозумілим, а також враховуючи, що заявник звернувся до суду із заявою про роз'яснення саме через незрозумілість способу його виконання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для роз'яснення судового рішення та задоволення заяви.
Таким чином, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що у задоволенні заяви про роз'яснення рішення Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №420/6957/20 слід відмовити.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.
Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, п.1 ч.1 ст.315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеської обласної прокуратури залишити без задоволення, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2021 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Повний текст судового рішення виготовлений 18 травня 2021 року.
Головуючий: І.Г. Ступакова
Судді: А.І. Бітов
О.В. Лук'янчук