Справа № 755/5284/21
"14" травня 2021 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:
головуючої судді Виниченко Л.М.,
при секретарі Ганжа Д.О.,
за участі
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
відповідача ОСОБА_3 ,
представника відповідача ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 755/5284/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей,-
Позивач 23.03.2021 року звернулася до суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей: доньок ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та сина ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у розмірі по 5 000 грн. на кожну дитину щомісячно, а разом 15 000 грн., починаючи стягнення з дати подання позову до повноліття дітей.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 27.04.2007 року між нею та відповідачем було зареєстровано шлюб. В шлюбі з ОСОБА_3 народилися діти: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народження . Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12.01.2021 року, яке набрало законної сили 12.02.2021 року, шлюб з відповідачем розірвано.
Позивач стверджує, що з відповідачем разом не проживають, спільного господарства не ведуть. Діти проживають з нею. Вона працевлаштована, проте її доходу не вистачає, самій їй важко матеріально забезпечувати себе і трьох дітей, щоб надати дітям достойний рівень життя, через що потрібні додаткові кошти. Відповідач працює неофіційно та отримує значний дохід. ОСОБА_3 інших осіб на утриманні не має, він працездатний, має автомобілі Тойота Ленд Крузер, Мітсубісі Аутлендер та нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 ; квартиру АДРЕСА_2 ; квартиру в Румунії, а тому може сплачувати аліменти у розмірі 5 000 грн. на кожного з їхніх дітей.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 15.04.2021 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання, відповідачу був встановлений п'ятнадцятиденний строк з дня вручення вказаної ухвали з доданими процесуальними документами для подання відзиву на позовну заяву (а.с. 31, 32).
11.05.2021 року до суду надійшов відзив на позов у якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог та постановити рішення про стягнення з нього на користь позивача аліментів на утримання трьох дітей у розмірі Ѕ частини від заробітної плати. Зазначає, що вимоги позивача є надуманими, передчасними, він любить дітей і буде допомагати незалежно від того чи буде рішення суду. Розмір аліментів про стягнення яких просить позивач - по 5 000 грн. на кожну дитину є необґрунтованими, не підтвердженими належними і допустимими доказами та суперечать нормам чинного законодавства. З моменту укладення шлюбу він був єдиним годувальником їхньої родини, з липня 2019 року втратив свій бізнес. На утриманні він має свого батька, який є непрацездатною особою за віком, ІНФОРМАЦІЯ_7 , та страждає на хронічні захворювання, що потребує значних витрат на лікування. Наявність у нього нерухомого майна не свідчить про джерело особистого його доходу, а навпаки є джерелом витрат на утримання. Автомобіль Тойота знаходиться в особистому користування у позивача з відповідними на це документами. Він переніс Covid-19 та має постковідний синдром, що не могло відобразитися на стані його здоров'я. Він не має будь яких цінностей та банківських вкладів, тому задоволення позову призведе до його скрутного матеріального становища. Окрім заробітної плати у розмірі 6 010 грн. на даний час інших доходів він не має.
14.05.2021 року позивач подала відповідь на відзив з проханням задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Вказує, що не відповідають дійсності доводи відповідача про його утримання свого батька, останній проживає в іншій країні, отримує пенсійне забезпечення, відповідач не є опікуном свого батька. ОСОБА_3 проживає сам у триповерховому будинку, користується автомобілем, має велику кількість нерухомого майна, тому має можливість нести витрати на утримання цього майна, отже має дохід, який безумовно перевищує офіційний заробіток 6 010 грн. Довідку про працевлаштування у фізичної особи-підприємця з 07.05.2021 року на мінімальну заробітну плату відповідач подав вже після отримання її позову про стягнення аліментів.
В судовому засіданні позивач та її представник підтримали заявлені вимоги і викладені у позові та у відповіді на відзив обставини.
Відповідач та його представник в судовому засіданні просили відмовити в позові, надали пояснення викладені у відзиві на позов, не заперечували проти стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дітей у розмірі Ѕ частки з доходу відповідача.
Суд, вислухавши пояснення сторін та їхніх представників, вивчивши матеріали справи, дослідивши письмові докази, оцінивши докази кожен окремо та в їх сукупності, повно, об'єктивно та всебічно з'ясувавши обставини справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач та відповідач зареєстрували шлюб 27.04.2007 року (а.с. 20), який за повідомленням позивача розірвано рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 12.01.2021 року ухваленим у справі № 755/11013/20.
Від шлюбу сторони мають трьох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народження (а.с. 6-8).
Відповідно положень ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
Згідно ст. 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Судом з'ясовано, що діти ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 постійно мешкають з матір'ю ОСОБА_1 .
Угоди про добровільну сплату аліментів між сторонами у справі не досягнуто, у зв'язку з чим виник спір.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №78-ХІІ, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Діти перебувають на утриманні матері. За повідомленням позивача, відповідач кошти для забезпечення потреб дітей та їх розвитку не надає. У спростування цих обставин будь яких доказів відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше (ч. ч. 1, 2 ст. 184 СК України).
Згідно частини 1 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
За нормою частини 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Позивач просить стягнути з відповідача аліменти у розмірі по 5 000 грн. щомісячно на кожну дитину з дати подачі позову.
Встановлено, що інших неповнолітніх дітей, окрім доньок ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та сина ОСОБА_8 , відповідач не має. Суд критично відноситься до пояснень відповідача, що на його забезпеченні перебуває непрацездатний за віком його батько, ІНФОРМАЦІЯ_7 , оскільки жодних доказів на підтвердження цього факту суду не надано.
Прожитковий мінімум встановлений нормою ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» для дітей віком до 6 років з 01 січня 2021 року визначений у розмірі 1 921 грн., з 01 липня 2021 року - 2 013 грн., з 01 грудня - 2 100 грн.; для дітей віком від 6 до 18 років з 01 січня 2021 року у розмірі 2 395 грн., з 01 липня 2021 року - 2 510 грн., з 01 грудня 2021 року - 2 618 грн.
Незважаючи на те, що дія Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік" поширюється на всю території України, слід враховувати, що при сталому розмірі мінімального прожиткового мінімуму купівельна спроможність у кожній адміністративно-територіальній одиниці може відрізнятися.
Очевидним є факт, що вартість життя в м. Києві перевищує показники в інших регіонах України, а тому кошти для належного забезпечення потреб дитини, її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, яка мешкає в Києві, необхідні у більшому розмірі ніж мінімально визначено законом.
Визначаючи розмір аліментів на утримання ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , суд виходить з того, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей за місцем їх проживання - м. Київ.
Згідно положень частини 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім'ї.
Відповідно частини 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно норми ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
У спростування позовних вимог відповідачем надано довідку видану Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_9 від 07.05.2021 року за № 21-05-07, за змістом якої ОСОБА_3 з 07.05.2021 року працює на посаді менеджер в роздрібній торгівлі непродовольчими товарами з посадовим окладом 6 010 грн.
Також відповідачем надано довідки клініки «Медіком» від 04.11.2020, від 12.01.2021, відповідно яких ОСОБА_3 хворів з 04.11.2020 по 18.11.2020 з діагнозом: Соvіd-19 та 12.01.2021 року знаходився на амбулаторному прийомі у клініці, діагноз: постковідний синдром.
Разом з тим, відповідач є особою працездатного віку та на момент розгляду справи ОСОБА_3 не надано медичних документів, які б встановлювали обмеження щодо можливості його працевлаштування у зв'язку з незадовільним станом здоров'я.
Суд критично відноситься до тверджень відповідача, що аліменти на утримання дітей слід призначити у розмірі Ѕ частки його доходів, оскільки, відповідно приписів частини 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи у межах заявлених позовних вимог. Такі вимоги заявлені позивачем, згідно норми ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, саме у твердій грошовій сумі.
Разом з тим, у відповідності до положень частини 1 ст. 182 СК України, суд приймає до уваги обставини належності на праві власності відповідачу квартири АДРЕСА_1 , квартири АДРЕСА_2 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна (а.с. 4, 5), квартири в Румунії, що визнано відповідачем, та користування відповідачем належним на праві власності останньому автомобілем Мітсубісі Аутлендер. При цьому відповідач пояснив, що у вказаних квартирах проживають люди, які утримують помешкання та сплачують комунальні послуги.
За наведених обставин суд вважає, що відповідач взмозі сплачувати аліменти на утримання дітей у розмірі, що перевищує Ѕ частку отримуваної ним заробітної плати за наявності у відповідача рухомого та нерухомого майна.
На час розгляду спору вказане нерухоме та рухоме майно зареєстроване на ім'я відповідача, поділ майна подружжя між сторонами не проведено, тому суд позбавлений можливості надати оцінку щодо визначеного в майбутньому правового статусу цього майна у разі його поділу, на що посилається відповідач.
При визначенні розміру аліментів суд враховує вік дітей, стан їх здоров'я, розмір прожиткового мінімуму для дітей, а також те, що малолітні ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_8 мешкають з матір'ю і перебувають на її утриманні, відповідач є батьком дітей, особою працездатного віку, судом не встановлено наявність медичних показань щодо працевлаштування та заняття певними видами діяльності відповідачу, на забезпеченні відповідача інші утриманці не перебувають, та беручи до уваги щоденну потребу у забезпеченні дітей необхідним харчуванням і предметами вжитку, умов для розвитку дітей та в сукупності оцінених судом доказів суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню частково, а саме з відповідача на користь позивача слід стягнути аліменти на утримання малолітніх доньок ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та сина ОСОБА_8 у розмірі по 2 500 грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення від дня подачі позову - з 23.03.2021 року до досягнення повноліття дітей, оскільки, на думку суду, такий розмір щомісячного грошового забезпечення з урахуванням грошового забезпечення, яке повинна надавати на утримання дітей їх мати ОСОБА_1 , є необхідним та достатнім для забезпечення потреб дітей, їх фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку.
За правилами ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Крім того, суд роз'яснює сторонам у справі, що згідно ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Позивач звільнена від сплати судового збору, відповідно положень п. 3) ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Згідно ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Аналіз вказаної норми закону дозволяє стверджувати, що оскільки на час ухвалення рішення Кабінетом Міністрів України не визначений порядок компенсації судових витрат, тому під час розгляду даної категорії справи про стягнення аліментів судові витрати щодо сплати судового збору відносяться за рахунок держави.
Сторонами не заявлено відшкодування судових витрат, тому у порядку ст. 141 ЦПК України питання розподілу судових витрат між позивачем та відповідачем судом не вирішується.
Відповідно п. 1) ч. 1 ст. 430 ЦПК України, рішення суду про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає обов'язковому негайному виконанню.
Керуючись ст. ст. 7, 141, 180, 181, 182, 184, 191 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», ст. ст. 12, 13, 76-81, 82, 89, 95, 133, 141, 229, 258, 259, 263-265, 273, 274, 284, 288, 354, 430 ЦПК України, суд,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 про стягнення аліментів на утримання малолітніх дітей задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народження , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 народження , та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 народження , у розмірі по 2 500 (дві тисячі п'ятсот) грн. щомісячно на кожну дитину, починаючи стягнення з 23.03.2021 року до досягнення повноліття дітей.
У іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.
Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач - ОСОБА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Повне судове рішення складено 18 травня 2021 року.
Суддя