Справа № 755/4867/21
Провадження №: 3/755/3240/21
"17" травня 2021 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
До Дніпровського районного суду м. Києва надіслано для розгляду протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 143 від 25.02.2021 р. 25.02.2021 року об 11 год. 57 хв. за адресою: м. Київ, пр. Броварський, буд. № 17, в магазині «Lifecell ttt.ua» ТОВ «СВП Плюс»не забезпечено дотримання обмежувальних протиепідемічних заходів, а саме: не організований централізований збір використаних засобів індивідуального захисту, не виділені окремі урни для збору використаних засобів індивідуального захисту, чим порушено пп. 14 п. 2 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р. Дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 13.04.2021 р. та 17.05.2021 р., ОСОБА_1 не прибув, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується довідками, сформованими автоматизованою системою документообігу суду, які зберігаються в матеріалах справи.
За таких обставин вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить наступних висновків.
Частиною першою статті 44-3 КУпАП передбачено, що порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Згідно зі ст.ст. 1, 29 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Ані стаття 44-3 КУпАП, ані Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не встановлюють конкретних правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм під час дії карантину, адміністративних та медико-санітарних заходів, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, обмежень прав фізичних і юридичних осіб та додаткових обов'язків. Отже, стаття 44-3 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнюють норму ст. 44-3 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення № 143 від 25.02.2021 р. 25.02.2021 року об 11 год. 57 хв. за адресою: м. Київ, пр. Броварський, буд. № 17, в магазині «Lifecell ttt.ua» ТОВ «СВП Плюс»не забезпечено дотримання обмежувальних протиепідемічних заходів, а саме: не організований централізований збір використаних засобів індивідуального захисту, не виділені окремі урни для збору використаних засобів індивідуального захисту, чим порушено пп. 14 п. 2 Постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020 р.
Разом з цим, пункт 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 р. (в редакції, що діяла на момент складання протоколу) взагалі не містить підпункту 14, тобто особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не зазначено норму, яка встановлює заборону або відповідні правила поведінки, порушення яких ставиться у провину ОСОБА_1 , що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доказами в даній справі про адміністративне правопорушення є: протокол про адміністративне правопорушення № 143 від 25.02.2021 р.; лист-опитувальник з дотримання обмежувальних протиепідемічних заходів суб'єктами господарювання; копія посвідчення головного спеціаліста відділу безпеки середовища життєдіяльності Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства ОСОБА_2 ; копія протоколу засідання штабу із ліквідації наслідків надзвичайної ситуації від 24.12.2020 № 73; копія наказу Головного управління держпродспоживслужби в м. Києві від 24.12.2020 № 63-АГ.
Інших доказів, які доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому дій відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, суду не надано.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, не доведена зібраними у справі доказами, а тому провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44-3, 221, 247, 251-252, 268, 277, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: М.Г. Сазонова