Справа № 755/4885/21
Провадження №: 3/755/3255/21
"17" травня 2021 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП,
До Дніпровського районного суду м. Києва надіслано для розгляду протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП, складений відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 385012 від 21.02.2021 р. ОСОБА_1 21.02.2021 року о 00 год. 25 хв., перебуваючи за адресою: м.Київ, пр. Броварському, буд. № 10-б, в кафе «Фабор», будучи адміністратором вказаного закладу, не вжив заходів щодо його закриття, чим порушив Постанову КМУ № 1236. Дії особи кваліфіковані за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 13.04.2021 р. та 17.05.2021 р., ОСОБА_1 не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Крім того, відомості про час розгляду справи оприлюднені на офіційному сайті Дніпровського районного суду м.Києва, який є загальнодоступним. При цьому, ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративне правопорушення стосовно нього. Так, ОСОБА_1 був обізнаний щодо вищевказаної події, йому було повідомлено, у вчиненні якого адміністративного правопорушення йому висувається обвинувачення, тому, зважаючи на це, він мав реальну можливість та нагоду поцікавитись про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Водночас, суддя бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
За таких обставин вважаю за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя доходить наступних висновків.
Частиною першою статті 44-3 КУпАП передбачено, що порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України "Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами, - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від двох до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» визначає правові, організаційні та фінансові засади діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, спрямованої на запобігання виникненню і поширенню інфекційних хвороб людини, локалізацію та ліквідацію їх спалахів та епідемій, встановлює права, обов'язки та відповідальність юридичних і фізичних осіб у сфері захисту населення від інфекційних хвороб.
Згідно зі ст.ст. 1, 29 ЗУ «Про захист населення від інфекційних хвороб» карантин - адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб. Карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України. Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них, підстави та порядок обов'язкової самоізоляції, перебування особи в обсерваторі (обсервації), госпіталізації до тимчасових закладів охорони здоров'я (спеціалізованих шпиталів). На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності.
Ані стаття 44-3 КУпАП, ані Закон України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не встановлюють конкретних правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм під час дії карантину, адміністративних та медико-санітарних заходів, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб, обмежень прав фізичних і юридичних осіб та додаткових обов'язків. Отже, стаття 44-3 КУпАП за своїм змістом є бланкетною адміністративно-правовою нормою, тобто нормою, яка лише називає або описує правопорушення, а для повного визначення його ознак відсилає до інших нормативно-правових актів, що наповнюють норму ст. 44-3 КУпАП більш конкретним змістом для встановлення тих ознак, які мають значення для правильної правової кваліфікації зазначеного діяння.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи..
Відповідно до вимог статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення, зазначаються, зокрема суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, а також інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Згідно із протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 385012 від 21.02.2021 р. ОСОБА_1 21.02.2021 року о 00 год. 25 хв., перебуваючи за адресою: м. Київ, пр. Броварському, буд. № 10-б, в кафе «Фабор», будучи адміністратором вказаного закладу, не вжив заходів щодо його закриття, чим порушив Постанову КМУ № 1236.
Разом з тим, в протоколі про адміністративне правопорушення відсутнє посилання на конкретний пункт (підпункт) постанови КМУ № 1236 від 09.12.2020, який було порушено, що є обов'язковою складовою об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, що прямо суперечить принципу правової визначеності, закріпленому у численних рішеннях ЄСПЛ (п. 31 рішення від 28 жовтня 2003 року у справі «Ракевич проти Росії» (Rakevich v. Russia), заява № 589973/00); п. 109 рішення від 13 грудня 2001 року у справі «Церква Бесарабської Митрополії проти Молдови» (Metropolitan Church of Bessarabia v. Moldova), заява № 45701/99); п. 54 рішення від 23 вересня 1998 року у справі «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» (Steel and Others v. the United Kingdom), згідно яких «закон має бути доступним та передбачуваним, що стосується його наслідків, тобто вираженим із достатньою точністю, щоб дати змогу особі в разі необхідності регулювати його положеннями свою поведінку».
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Доказами в даній справі про адміністративне правопорушення є: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 385012 від 21.02.2021 р., рапорт ДОП Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві лейтенанта поліції Павленка В. та письмові пояснення ОСОБА_1 від 21.02.2021.
Згідно з КУпАП до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, притягуються особи, які здійснили порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб», іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Відповідно до п.п. 11-12 п. 2 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 (в редакції, що діяла на момент складання протоколу) на території України на період дії карантину запроваджуються обмежувальні протиепідемічні заходи, а саме забороняється проведення дискотек, робота розважальних закладів (нічних клубів), діяльність закладів громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо) з організацією дозвілля, у тому числі проведення святкових заходів, банкетів, майстер-класів, публічних подій; робота після 23-ї та до 7-ї години, із забороною проведення розрахункових операцій після 22-ї години, суб'єктів господарювання з надання послуг громадського харчування (ресторанів, кафе, барів, закусочних, їдалень, кафетеріїв, буфетів тощо), крім діяльності з надання послуг громадського харчування із здійсненням адресної доставки замовлень та замовлень на винос і діяльності після 23-ї години 31 грудня 2020 р. до 7-ї години 1 січня 2021 р.
Тобто, у відповідності до положень ч. 1 ст. 44-3 КУпАП може бути притягнутою до відповідальності службова або посадова особа суб'єкта господарювання, що провадить господарську діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення за винятками, визначеними у постановах Кабінету Міністрів України.
Так, під час оформлення матеріалів даної справи працівниками поліції не встановлено повноважень ОСОБА_1 , як суб'єкта правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, його посадових обов'язків, а також факту його відношення до суб'єкта господарювання, який провадить господарську діяльність у ресторані « ІНФОРМАЦІЯ_2 », натомість вказано, що він є адміністратором у вказаному закладі, тобто найманим працівником.
Інших належних та допустимих доказів, які доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому дій відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 385012 від 21.02.2021 р., суду не надано.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Згідно приписів ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. При цьому, всі викладені в протоколі про адміністративне правопорушення обставини повинні бути належним чином перевірені та доводитися сукупністю належних і допустимих доказів.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 не є суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 44-3 КУпАП, його вина не доведена зібраними у справі доказами, а тому провадження в справі підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 44-3, 221, 247, 251-252, 268, 277, 280, 283-285 КУпАП, суддя, -
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 44-3 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена, шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: М.Г. Сазонова