Справа № 274/4762/20
Провадження № 2-др/274/18/21
Іменем України
"17" травня 2021 р. м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області
в складі: головуючого судді Хуторної І.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Павліченко Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та сплати відсотків за прострочення грошового зобов'язання, -
04.03.2021 у справі № 274/4762/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та сплати відсотків за прострочення грошового зобов'язання ухвалено рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
08.04.2021 на адресу суду надійшла заява представника відповідачки - ОСОБА_3 про прийняття додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат, а саме: витрат на проведення судової технічної експертизи документу у розмірі 1 687, 68 грн.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення заяви представника відповідачки заперечує.
Від представника відповідачки - ОСОБА_3 надійшла заява про розгляд справи без його участі та без участі відповідачки, заяву про прийняття додаткового рішення у справі в частині розподілу судових витрат підтримує.
Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом заяви за відсутністю всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом встановлено, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 04.03.2021 у справі № 274/4762/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та сплати відсотків за прострочення грошового зобов'язання у задоволенні позову відмовлено. Питання щодо розподілу судових витрат судом не було вирішено (а.с.92, 93).
Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, враховує, зокрема, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Згідно положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати пов'язані із проведенням експертизи.
Матеріали справи містять докази понесених відповідачкою витрат на оплату вартості проведення судової технічної експертизи в розмірі 1 687, 68 грн та висновок експерта № 6/3-396 від 30.12.2020 за результатами проведення судової технічної експертизи (а.с.59, 72-75).
Позивач поніс витрати по сплаті судового збору в розмірі 3130 грн ( а.с.3,13)
Експертиза ініційована стороною відповідача, була проведена з метою встановлення того факту чи містилося розписці ОСОБА_2 виправлення у даті повернення цукру «із 2015 на 2018 рік».
Проте, як вбачається із рішення суду, у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 було відмовлено із тих підстав, що розписка ОСОБА_2 від 22 грудня 2015 року не мітить необхідної умови щодо обов'язку боржника повернення грошових коштів у певному розмірі та суд дійшо висновку, що позивачем не було доведено факту укладення між сторонами саме договору позики.
Тобто, під час вирішення даного спору по суті висновок експерта № 6/3-396 від 30.12.2020, яким встановлено факт зміни року поставки цукру "із 2015 на 2018" не був покладений в основу рішення та його наявність не впливала ніяким чином на висновки суду про відмову в задоволенні позову.
Отже витрати відповідачки на оплату вартості проведення судової технічної експертизи документу не є витратами пов'язаними із розглядом справи.
За таких обставин відсутні підстави для стягнення із позивача на користь відповідачки витрат на проведення судової технічної експертизи документа, у розмірі 1 687, 68 грн.
Окрім того, відсутні підстави для відшкодування судових витрат позивача по сплаті судового збору в розмірі 3130, 00 грн, оскільки у позові відмовлено.
Керуючись ст.ст.137, 141, 270 ЦПК України, суд
Ухвалити у справі № 274/4762/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики та сплати відсотків за прострочення грошового зобов'язання додаткове рішення про розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача розмірі 3130,00 гривень та витрати відповідачки на оплату вартості судової технічної експертизи документа в розмірі 1 687, 68 грн залишити за сторонами, які такі витрати понесли.
Додаткове рішення набирає чинності після завершення строку на апеляційне оскарження.
У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду, або через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області.
Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручено у день його складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів, з дня вручення йому рішення суду.
Суддя І.Ю. Хуторна