справа №380/9763/20
12 травня 2021 року
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючий судді Кравців О.Р.;
секретар судового засідання Шийович Р.Я.,
від позивача Кузьменко А.В.,
від відповідача Стецьків Р.С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «ТІЗ-КАРБОГАЗ» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Суть справи.
До Львівського окружного адміністративного суду звернулося Приватне підприємство «ТІЗ-КАРБОГАЗ» (далі - позивач) з позовною заявою до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДПС у Львівській області), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми «В4» Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 28.04.2020 №0014425104 в частині завищення від'ємного значення з податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 179167,00 грн.
Заявлені вимоги обґрунтовано незгодою підприємства із оскаржуваним рішенням контролюючого органу в частині висновку про те, що ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» порушено п.187.1 ст. 187, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України, чим завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. Позивач наголошує, що акт камеральної перевірки проведеної за серпень 2019 року, тоді як ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість №9162499461 від 25.07.2019 подано в липні 2019 року за січень 2019 року та відповідно відображено дані уточнюючого розрахунку в рядку 16.2 Декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року.
Ухвалою суду від 04.11.2020 зазначений позов залишено без руху та встановлено ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» строк на усунення виявлених недоліків.
У встановлений строк позивачем недоліки позову усунуто належним чином.
Ухвалою від 18.11.2020 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні, з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідач проти позову заперечив повністю з підстав викладених у відзиві за вх.№66408 від 09.12.2020. Зазначає, що платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені п. 44.1 Податкового кодексу України. Натомість перевіркою встановлено недостовірність відображення показників в податковій звітності з податку на додану вартість. Зокрема, уточнюючий розрахунок подано за січень 2019 року, а в додатку 5 до уточнюючого розрахунку зменшено показники за грудень 2018 року. Враховуючи викладене, ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» встановлено завищення від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: (р.16) в розмірі 179167,00 грн.
Ухвалою від 10.02.2021 суд відмовив у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду та клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.
Представник позивача у судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримала, просила позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив повністю. Просив у його задоволенні відмовити.
Суд заслухав пояснення сторін, з'ясував підстави позову, відзиву, фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, дослідив письмові докази та, -
ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності з 21.12.2005; ЄДРПОУ 33957741; види діяльності: основний: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; інші: 23.70 Різання, оброблення та оздоблення декоративного та будівельного каменю, 42.99 Будівництво інших споруд, н. в. і. у., 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н. в. і. у., 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням, 46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами, 47.42 Роздрібна торгівля телекомунікаційним устаткуванням у спеціалізованих магазинах, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт, 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель, 10.52 Виробництво морозива, 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря, 11.07 Виробництво безалкогольних напоїв; виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки, 28.93 Виробництво машин і устаткування для виготовлення харчових продуктів і напоїв, перероблення тютюну, 52.21 Допоміжне обслуговування наземного транспорту,20.15 Виробництво добрив і азотних сполук.
Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з ПДВ ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» податкова декларація з податку на додану вартість від 20.09.2019 року №9215980565, звітний податковий період серпень 2019 року.
За результатами перевірки складено акт від 18.10.2019 №2999/51-04-08/33957741.
Контролюючий орган встановив порушення вимог п. 187.1 ст. 187, п. 198,6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого занижено суму податкового суму податкового зобов'язання в сумі 179167,00 грн., що призвело до завищення від'ємного значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду: (р.16) в розмірі 179167,00 грн., завищено суму податкового кредиту в розмірі 15940 грн. та відповідно завищено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду в розмірі 15940,00 грн.
В акті зазначено, що перевіркою логічного зв'язку між окремими звітними та розрахунковими показниками, перевіркою узгодженості показників, що переносяться з додатків до декларацій, порівняння звітних показників з показниками попередніх звітних періодів встановлено недостовірність відображення показників у податковій звітності з податку на додану вартість. Зокрема, уточнюючий розрахунок подано за січень 2019 року, а в додатку 5 до уточнюючого розрахунку зменшено показники за грудень 2018 року. Крім того, камеральним аналізом встановлено недостовірність формування показників податкової звітності з податку на додану вартість з показниками Єдиного реєстру податкових накладних.
На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 28.11.2020 року №0086265104 про завищення від'ємного значення з податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму 195107,00 грн. та штрафних санкцій в сумі 48777,00 грн.
Не погоджуючись з висновками контролюючого органу ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» оскаржило податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку.
За результатами розгляду скарги ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» рішенням ДПС України від 13.03.2020 №9358/6/99-00-08-05-01-06 податкове повідомлення-рішення від 28.11.2020 №0086265104 скасовано в частині застосування штрафних санкцій в сумі 48777,00 грн.
У зв'язку з вказаним, ГУ ДПС у Львівській області прийнято нове податкове повідомлення-рішення №0014425104 від 28.04.2020 про завищення від'ємного значення з податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 195107,00 грн.
Вважаючи таке податкове повідомлення-рішення протиправним, а висновки викладені в акті від 18.10.2019 №2999/51-08/33957741 в частині завищення від'ємного значення з податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 179167,00 грн. суперечливими, ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» звернулося до суду з даним позовом.
Вирішуючи справу, суд керується таким.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 1 розділу 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
За визначенням підп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;
Згідно з підпунктом «а» пункту 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі, в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Пунктом 198.3 цієї статті встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку (в редакції до внесення змін Законом України від 04.07.2013 № 408-VІ).
Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (підпункт 198.6 цієї статті).
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави для висновку, що податковий кредит, сплачений (нарахований) платником податку у зв'язку з придбанням товарів/послуг формується за наявності у платника податку належно оформлених податкових накладних та відсутності спору щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг.
Згідно з пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) визначено ст. 200 ПК України.
Відповідно до п. 200.1. статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Згідно з п. 200.2. статті 200 ПК України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
За п. 200.4. цієї статті при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу - б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. У такій заяві платник податку зазначає про його відповідність або невідповідність критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті. Згідно з 200-1.3 статті 200-1 ПК України платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму податку.
Наказом Міністерства фінансів України №21 від 28.01.2016 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за №159/28289, затверджено форму податкової декларації з податку на додану вартість; форму уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок; форму розрахунку податкових зобов'язань, нарахованих отримувачем послуг, не зареєстрованим як платник податку на додану вартість, які постачаються нерезидентами, у тому числі їх постійними представництвами, не зареєстрованими платниками податків, на митній території України та Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість.
Згідно з Порядком заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, додатками до декларації є: 1) розрахунок коригування сум податку на додану вартість (Д1) (додаток 1); 2) довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2) (додаток 2); 3) розрахунок суми бюджетного відшкодування (Д3) (додаток 3 ); 4) заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість та/або врахування реєстраційної суми платника податку, що реорганізується, в обрахунку реєстраційної суми правонаступника (Д4) (додаток 4); 5) розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5) (додаток 5); 6) довідка (Д6) (додаток 6) подається платниками, які заповнюють рядок 5 декларації, та підприємствами (організаціями) інвалідів; 7) розрахунок (перерахунок) частки використання товарів/послуг, необоротних активів в оподатковуваних операціях (Д7) (додаток 7); 8) заява про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування (Д8) (додаток 8); 9) розрахунок податкових зобов'язань за операціями, визначеними в статті 16-1 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України", та питомої ваги вартості сільськогосподарських товарів (ДС9) (додаток 9). Додатки додаються до декларацій за наявності подій, які підлягають відображенню у таких додатках.
В свою чергу, платники податку, які відповідно до статті 200 розділу V Кодексу мають право на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, здійснюють розрахунок бюджетного відшкодування та додають до декларації (Д3) - додаток 3 та (Д4) - додаток 4. Розрахунок суми бюджетного відшкодування здійснюється в межах суми, обчисленої відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації, за вирахуванням від'ємного значення поточного звітного (податкового) періоду, зарахованого у зменшення суми податкового боргу з податку на додану вартість. Значення рядка 3 таблиці 1 (Д3) - додаток 3 переноситься до рядка 20.2 декларації.
Аналіз викладених норм законодавства дає підстави для висновку, що право на отримання бюджетного відшкодування у платника ПДВ виникає щодо суми, яку він фактично сплатив у попередніх податкових періодах, за наявності у нього від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом у поточному та попередньому податковому періоді, за умови наявності у платника податку належно оформлених податкових накладних та відсутності спору щодо реальності господарських операцій із поставки товарів, робіт, послуг.
Суд при цьому вважає слушними покликання позивача на ті обставини, що відповідно до підпункту 2 пункту 1 Розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 №1204 (далі - Порядок №1204) визначено, що у випадках, якщо дані перевірки результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про підвищення від'ємного значення суми ПДВ платника податків, яка заявлена у податкових деклараціях, уточнюючих розрахунках, контролюючий орган визначає зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість, і складає податкове повідомлення-рішення за формою В4». Тобто визначає, що підставою для винесення податкового повідомлення-рішення є проведення планової/позапланової перевірки, а не камеральної перевірки.
Відповідно до пункту 5 Розділу VI Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21 у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу 11 Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок”.
У зв'язку з виявленими помилками, платником податків ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» в липні 2019 року самостійно подано уточнюючий розрахунок №9162499461 від 25.07.2019 з податку на додану вартість за січень 2019 року яким зменшено податкові зобов'язання з податку на додану вартість за суму 179167,00 грн., та відповідно збільшено залишок від'ємного значення з податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на 179167,00 грн., а саме:
- по контрагенту ДП «Красилівське» ПАТ «Оболонь» знято податкові зобов'язання з податку на додану вартість за січень 2019 року в сумі «-» 12500,01 грн., оскільки в додатку 1 Розрахунку коригування сум податку на додану вартість декларації з податку на додану вартість за січень 2019 року подвійно включено розрахунок коригування кількісних та вартісних показників №2 від 03.01.2019 до податкової накладної №48 від 22.12.2018;
- по контрагенту ТОВ «ТК «Галицька спілка» (код ЄДРПОУ 38977474, ІПН 389774713079) ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» включено згідно з Податковою декларацією в грудні 2018 року податкові зобов'язання з ПДВ по контрагенту ТОВ «ТК «ГАЛИЦБКА ЄПІЛКА» в сумі 166666,72 грн. (№декларації 9308294443 від 21.01.2019 р.).
Суд бере до уваги те, що в уточнюючому розрахунку з податку на додану вартість №9026684522 від 20.02.2019, який подано в лютому 2019 року за грудень 2018 року ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» в додатку 5 збільшено податкові зобов'язання по контрагенту ТОВ «ТК «ГАЛИЦЬКА СПІЛКА» на суму 333333,44 грн. та відображено зменшення податкових зобов'язань з ПДВ по контрагенту ТОВ «ТК «Галицька спілка» на суму 166666,72 грн. Тобто, ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» зайво включено податкові зобов'язання з ПДВ в грудні 2018 року на суму 166666,72 грн., і відповідно включено в розрахунок коригування сум податку на додану вартість в декларацію січень розрахунок коригування кількісних і вартісних показників №7 від 17.01.2019 податкової накладної від 28.12.2018 №80 на суму податкових зобов'язань з податку додану вартість на суму «-» 166666,72 грн.
При цьому, як вже встановлено судом, згідно з актом, камеральну перевірку проведено за серпень 2019 року у вересні 2019 року, натомість уточнюючий розрахунок було подано позивачем у липні 2019 року за січень 2019 року.
ПП «ТІЗ-КАРБОГАЗ» дані уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість №9162499461 від 25.07.2019 враховано в складі декларації з податку на додану вартість за липень 2019 року №9187410863 від 21.08.2019. Тоді як перевіреним періодом був серпень 2019 року.
Викладені обставини дають підстави вважати, що висновки контролюючого органу щодо наявності порушень є помилковими, а правомірність оскаржуваного рішення в частині завищення від'ємного значення з податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 179167,00 грн., у свою чергу, відповідачем не доведено.
Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Обставини справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити, визнати протиправним та скасувати податкового повідомлення-рішення частині завищення від'ємного значення з податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 179167,00 грн. В іншій частині рішення контролюючого органу позивачем визнається та не оспорюється.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 139 КАС України, суд вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судові витрати у виді судового збору на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 294, 295, п.п. 15.5 п. 15 розділу VII Перехідні положення КАС України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Львівській області форми «В4» від 28.04.2020 №0014425104 в частині завищення від'ємного значення з податку на додану вартість, що включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду в сумі 179167,00 грн.
3. Стягнути на користь Приватного підприємства «ТІЗ-КАРБОГАЗ» (79034, м. Львів, вул. Стуса,22А/35; ЄДРПОУ 33957741) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (79003, м. Львів, вул. Стрийська,35; ЄДРПОУ 43143039) судові витрати у виді судового збору в сумі 2687 (дві тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 80 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення через Львівський окружний адміністративний суд до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
В судовому засіданні проголошено вступну і резолютивну частини рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 17.05.2021.
Суддя Кравців О.Р.