Іменем України
23 березня 2021 рокуСєвєродонецькСправа № 360/449/21
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Шембелян В.С.,
за участю секретаря судового засідання: Пономарьової О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
27 січня 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 (далі - позивач) до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (далі - позивач), в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області, щодо відмови у зарахуванні до стажу роботи під час мобілізації періода з 10.06.2015 по 04.04.2016 включно у потрійному розмірі у відокремленому підрозділі шахта «Карбаніт» Державного Підриємства «Первомайськвугілля» та перерахунку пенсії згідно з довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 946 від 20.07.2016, виданої Військовою частиною - польовою поштою НОМЕР_1 та довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням № 174 від 29.08.2016, що видана 29.08.2016 військовою частиною НОМЕР_2 , у потрійному розмірі;
- зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області зарахувати до стажу роботи під час мобілізації період з 10.06.2015 по 04.04.2016 включно у відокремленому підрозділі шахта «Карбаніт» Державного Підприємства «Первомайськвугілля» у потрійному розмірі, та здійснити перерахунок пенсії згідно з довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 946 від 20.07.2016, виданої Військовою частиною - польовою поштою НОМЕР_1 та довідки про заробітну плату (грошове забезпечення, винагороду за цивільно-правовим договором) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням № 174 від 29.08.2016, що видана 29.08.2016 військовою частиною НОМЕР_2 , у потрійному розмірі.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач у період з 10.06.2015 по 04.04.2016 на підставі Указу Президента України від 21.07.2014 № 607 "Про часткову мобілізацію", безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в Донецькій та Луганській областях, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України № 946 від 20.07.2016, виданою Військовою частиною - польовою поштою НОМЕР_1 (код НОМЕР_3 ). Він проходив військову службу в особливий період із збереженням роботи і посади в відокремленому підрозділі «Шахта Карбоніт», державного підприємства «Первомайськвугілля». У вище вказаній довідці, яка видана на підставі наказу командира військової частини НОМЕР_1 , зазначені періоди безпосередньої участі в антитерористичній операції. Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням. У зв'язку з отриманням довідок він, 06.10.2020 звернувся до відповідача з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, але йому було відмовлено в цьому відповіддю від 24.12.2020.
Свою відмову відповідач обґрунтував тим, що ВП «Шахта Карбаніт», (де працював позивач на момент призиву за мобілізацією) державного підприємства «Первомайськвугілля», не сплатила внески загальнообов'язкового страхування з 10.06.2015 по 04.04.2016 і тому, на думку відповідача, страховий стаж за цей період у позивача відсутній.
Позивач вважає такі дії відповідача протиправними, просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою суду від 29.01.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, справу визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін (а.с. 18-19).
22.02.2021 від Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 26-29), в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог з таких підстав.
06.10.2020 позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зареєстрованою за № 2959.
15.10.2020 відповідачем призначено позивачу пенсію за віком на пільгових умовах з 05.10.2020 довічно рішенням 122950001330.
Позивач на час звернення з заявою про призначення пенсії за розрахунком управління має страховий стаж роботи 39 років 9 місяців 26 днів, в т. ч. відпрацьований стаж становить 26 років 9 місяців 26 днів, робота за Списком № 1 - 13 років 5 місяців 23 дні (пільговий стаж зараховано згідно з довідками, що підтверджують пільговий характер роботи, виданими ВП шахта “Карбоніт” ДП “Первомайськвугілля” за виключенням періодів перебування на сесії, донорських, медичних оглядів, аварій і т.і.), що дорівнює коефіцієнту стажу 0,39750. Заробітна плата для розрахунку пенсії врахована за період з 01.07.2000 по 31.10.2010, з 01.01.2011 по 30.11.2014, з 01.02.2015 по 31.05.2015, з 01.01.2016 по 30.04.2020, що дорівнює коефіцієнту заробітної плати 2,15073. Середній заробіток склав 16696,48 грн. Розмір пенсії з 05.10.2020 склав 6745,33 грн., з 06.10.2020 - 7173,33 грн.
Згідно з довідками, що підтверджують пільговий характер роботи, виданими ВП шахта “Карбоніт” ДП “Первомайськвугілля”, до пільгового непідземного стажу за списком №1 згідно з п.1 ч.2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” зараховано періоди роботи позивача на посаді начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% та більше робочого часу в рік з 01.02.2015 по 17.05.2015, з 12.07.2016 по 02.08.2016, і періоди роботи з 18.05.2015 по 31.05.2015, з 01.01.2016 по 11.07.2016 зараховано до страхового стажу.
Період з 01.06.2015 по 31.12.2015 не зараховано до страхового та пільгового стажу у зв'язку з відсутністю нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків у індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Щодо вимоги позивача зарахувати час його безпосередньої участі в антитерористичній операції з 10.06.2015 по 04.04.2016 у потрійному розмірі відповідач зазначив, що до заяви про призначення пенсії ОСОБА_1 додав тільки довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції № 946 від 20.07.2016, видану Військовою частиною-польова пошта НОМЕР_1 . Однак, відомості про нарахування заробітної плати та сплату страхових внесків, у зазначений в цій довідці період з 10.06.2015 по 04.04.2016, відсутні в індивідуальних відомостях про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Щодо вимоги позивача здійснити перерахунок пенсії у потрійному розмірі зазначено, що на дату звернення до управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах позивач не має необхідної кількості пільгового підземного стажу (15 років), тому для здійснення перерахунку призначеної йому пенсії відповідно до статті 8 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці» - відсутні підстави.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив такі обставини справи.
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення від 14.04.2016 серії НОМЕР_4 (а.с. 4,9).
06.10.2020 позивач звернувся з заявою про призначення пенсії за віком встановленої форми до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (а.с.45).
Зворотній бік заяви позивача від 06.10.2020 взагалі не містить переліка доданих документів (а.с. 45 зв.).
Однак, у відзиві (а.с.26 зв. бік) відповідач зазначає, що до заяви про призначення пенсії позивач долучив трудову книжку серії НОМЕР_5 від 02.06.1989, військовий квиток НОМЕР_6 , довідку про безпосередню участь особи в антитерористичній операції № 946 від 20.07.2016, довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки №232/1 - 232/37, накази щодо атестації робочих місць за умовами праці.
Рішенням ПФУ №122950001330 від 15.10.2020 позивачу призначена пенсія за віком згідно з п.2 ч.1 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 05.10.2020 (а.с.37).
Відповідно до зазначеного рішення страховий стаж ОСОБА_1 складає 39 років 9 місяців 26 днів, в тому числі стаж роботи за списком №1 - 13 років 5 місяці 23 днів, пенсія призначена довічно на пільгових умовах, розмір пенсії з надбавками - 7281,58 грн (а.с. 37).
24.11.2020 позивач звернувся до відповідача із заявою про роз'яснення щодо періодів роботи, які не зараховані до підземного стажу за списком №1 (а.с. 61).
24.12.2020 за № 74-81/М-001/8-1229/20 (а.с. 36) відповідачем надана відповідь за заяву, в якій зазначено, що згідно з довідками, що підтверджують пільговий характер роботи, виданих ВП шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», до пільгового непідземного стажу за списком №1 згідно п.1 ч.2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» зараховано періоди роботи з 01.02.2015 по 17.05.2015, з 12.07.2016 по 02.08.2016, оскільки посада начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% та більше робочого часу в рік відсутня в переліку посад і професій зазначених в пунктах а-в (зайняті повний робочий день під землею). За вказаною професією (посадою) передбачена зайнятість на підземних роботах 50% та більше в обліковому періоді. Згідно відомостей про застраховану особу період стажу з 01.06.2015 по 31.12.2015 не зараховано до страхового та пільгового в зв'язку з відсутністю нарахування заробітної плати та сплати страхових внесків. В листі також зазначено, що зарахування стажу під час перебування в антитерористичній операції в кратному розмірі чинним пенсійним законодавством не передбачено.
Відповідачем прийнято рішення про перерахунок пенсії від 01.02.2021 № 122950001330 відповідно до п.2 ч.1 ст. 114 Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», згідно з яким загальний стаж ОСОБА_1 складає 40 років 0 місяці 26 днів, пільговий стаж за списком №1 - 13 років 0 місяці 0 днів, вид перерахунку-до призначення, розмір пенсії - 6798,08 грн, підвищення учасникам бойових дій - 25% та без зазначення, що пенсія виплачується на підставі ЗУ “Про підвищення престижності шахтарської праці” (а.с.38).
Отже, спірним питанням цієї справи відповідно до заявлених позовних вимог є зарахування до пільгового підземного стажу роботи під час мобілізації періоду з 10.06.2015 по 04.04.2016 включно у потрійному розмірі у відокремленому підрозділі шахта «Карбаніт» ДП «Первомайськвугілля».
У трудовій книжці позивача серії НОМЕР_5 (а.с. 5-8) наявні записи про те, що позивач з 05.07.2004 по 2020 рік продовжував працювати на підземних роботах на підприємстві відокремлиний підрозділ шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля», в тому числі й в спірний період:
- запис № 33 - 01.02.2015 - переведений начальником зміни, що зайнятий на підземних роботах 50% робочого часу на рік (у звітному періоді) (наказ № 50-к від 29.01.2015);
- запис № 34 - на підставі атестації робочих місць на умовах праці професію начальник зміни вважати пільговою для пенсійного забезпечення за списком № 1 (наказ № 205 від 16.04.2010);
- запис № 35 - 16.04.2015 на підставі атестації робочих місць на умовах труда професію начальник зміни вважати пільговою для пенсійного забезпечення за списком № 1 (наказ№74 від 16.04.2015);
- запис № 36 - 02.12.2016 - переведений майстром гірничим підземним з повним робочим днем під землею (наказ № 40к від 01.12.205);
- запис № 37 - на підставі атестації робочих місць на умовах труда професія начальник зміни вважати пільговою для пенсійного забезпечення за списком № 1 (наказ № 74 від 16.04.2015);
- запис № 38 - на підставі атестації робочих місць за умовами труда професію майстер гірничий вважати пільговою для пенсійного забезпечення за списком №1 (наказ№ 74 від 16.04.2015);
- запис № 39 - 13.03.2020 - переведений помічником начальника участку з повним робочим днем під землею (наказ № 183-к від 12.03.2020).
Записами військового квитка НОМЕР_6 підтверджено, що позивача 19.05.2015 мобілізовано для проходження військової служби згідно з Указом Президента України №15/2015 від 14.05.2015, звільнено з військової служби 07.07.2016 на підставі Указу Президента України №271/2016 від 24.06.2016 (а.с.13).
Згідно з довідкою № 946 від 20.07.2016, що видана Військовою частиною - польовою поштою НОМЕР_1 , підтверджено, що позивач з 10.06.2015 по 04.04.2016 брав безпосередню участь позивача в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України (а.с.53).
Відповідно до індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 наявні дані про сплату страхових внесків за позивача відокремлиним підрозділом шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськ вугілля» з липня 2004 року по квітень 2020 року, за виключенням періоду з липня по грудень 2015 року, також наявні відомості про сплату страхових внесків за позивача військовою частиною НОМЕР_2 в період часу з липня по серпень 2016 року (а.с.58 зв. бік).
Також індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 містять дані про підстави обліку спецстажу позивача за кодом ЗП3013А1 за весь період зайнятості позивача на підземних роботах на підприємстві відокремлиний підрозділ шахта «Карбоніт» ДП «Первомайськвугілля» з липня 2004 року по серпень 2020 року, в тому числі й в спірний період (а.с.59-60).
Довідки про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки №232/29 - 232/28 від 05.10.2020, що видані відокремленим підрозділом шахта «Карбаніт» ДП «Первомайськвугілля» також підтверджують наявність в позивача права на зарахування спірного періоду до пільгового підземного стажу роботи за списком №1 (а.с.55-56).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд керується такими вимогами чинного законодавства.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх в разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках передбачених законом.
Стаття 4 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 за № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV), визначає складові законодавства про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього Закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відміни від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні” від 16.12.1993 за № 3721-XII, право на пенсію за віком має кожний громадянин похилого віку, який досяг пенсійного віку і має необхідний страховий стаж. Це право обумовлено трудовим внеском і не обмежується будь якими обставинами, включаючи наявність інших доходів. Порядок і умови пенсійного забезпечення громадян похилого віку встановлюється Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058-IV) у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Частинами першою, другою та четвертою статті 24 Закону № 1058-IV визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Суд зазначає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 “Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування”, на виконання Указу Президента України від 04.05.1998 № 401 (401/98) “Про заходи щодо впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі обов'язкового державного пенсійного страхування” Кабінет Міністрів України постановив Пенсійному фонду разом із Міністерством праці та соціальної політики, Міністерством фінансів України та Державної податковою адміністрацією забезпечити з 01.10.1998 впровадження персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів України від 04.06.1998 № 794 “Про затвердження Положення про організацію персоніфікованого обліку відомостей у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування”, установити, що починаючи з 01.07.2002 обчислення пенсій відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення” (1788-12) здійснюється із заробітку особи за період роботи після 01.07.2000 за даними систем персоніфікованого обліку.
Згідно з абзацом 4 частини третьої статті 4 Закону № 1058-IV, виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються, серед іншого: пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.
За приписами частини другої статті 41 Закону № 1058-ІVдо заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються, зокрема, суми виплат (доходу), отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувалися зазначені внески (збір), - у межах сум, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, включалися до заробітної плати, з якої обчислювалася пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", і не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання зазначених сум.
Частиною 3 ст. 20 Закону №1058 визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.
Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону №1058, якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Відповідно до положень ст. 106 Закону № 1058 відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, оскільки здійснює нарахування страхових внесків із заробітної плати застрахованої особи.
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. […]
Згідно з частиною другою статті 26 Закону № 1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Частиною першою статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону № 1058-IV визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Отже, обов'язок зі сплати страхових внесків та відповідальність за несвоєчасну або не в повному обсязі сплату страхових внесків законом покладено на страхувальника.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що несплата страхувальником за позивача страхових внесків не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу періоду роботи і сум заробітку, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.
Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного Суду від 24.05.2018 року по справі № 490/12392/16-а.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що пенсійний орган діяв протиправно, не приймаючи до уваги відомості доданих до заяви позивача про призначення пенсії трудової книжки, військового квитка та довідок про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії, індивідуальні відомості про застраховану особу форми ОК-5 про підстави обліку спецстажу позивача за кодом ЗП3013А1 та порушив право позивача на зарахування до спеціального стажу на підземних роботах за списком №1 всього періоду його роботи з ознаками такого стажу відповідно до відомостей ОК-5 незалежно від того, чи сплачувалися за нього страхові внески роботодавцями в цей період (а.с.59-60).
Порядок ведення трудових книжок встановлений Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України та Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року № 58 (далі - Інструкція № 58).
Відповідно до пункту 1.1 вказаної Інструкції трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Згідно з пунктом 2.2.Інструкції № 58 заповнення трудової книжки вперше проводиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижневого строку з дня прийняття працівника на роботу.
Пунктом 2.4 Інструкції № 58 визначено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилом чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Відповідно до абзацу 8 пункту 2.14 Інструкції № 58 переведення працівника на іншу постійну роботу на тому ж підприємстві оформлюється в такому ж порядку, які прийняття на роботу.
Разом із тим, суд зазначає, що згідно з пунктом 1.5 Інструкції № 58 питання, пов'язані з порядком ведення трудових книжок, їх зберігання, виготовлення, постачання і обліку, регулюються постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників", цією Інструкцією та іншими актами законодавства.
Так, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 року № 301 "Про трудові книжки працівників", відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для працівника, а отже, й не може впливати на його особисті права. Згідно з частиною 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
При цьому, суд вважає необхідним зазначати, що на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці, оскільки працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17 провадження №К/9901/1298/17.
За таких обставин незмістовними є аргументи відповідача, що ним правомірно зараховано до непідземного стажу за списком №1 періоди роботи позивача на посаді начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% та більше робочого часу в рік з 01.02.2015 по 17.05.2015, з 12.07.2016 по 02.08.2016, оскільки в трудовій книжці позивача не зазначено, що позивач працював за професією «начальника зміни, зайнятого на підземних роботах 50% та більше робочого часу в рік (в обліковому періоді)», про що вказано у відзиві (а.с. 27 зв. бік).
Зазначені періоди роботи позивача з 01.02.2015 по 17.05.2015, з 12.07.2016 по 02.08.2016 мають бути зараховані до пільгового підземного стажу позивача за списком №1 з зазначених вище підстав.
Згідно з вимогами ст.119 КЗпП України за працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом, у тому числі шляхом укладення нового контракту на проходження військової служби, під час дії особливого періоду на строк до його закінчення або до дня фактичного звільнення зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб - підприємців, у яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".
Відповідно до вимог статті 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби та військової служби за призовом в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на таку військову службу особа працювала за професією або займала посаду, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Час проходження військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", який зараховуються до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, не повинні перевищувати наявного стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Час проходження військовослужбовцями військової служби в особливий період, що оголошується відповідно до Закону України "Про оборону України", зараховується до їх вислуги років, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби на пільгових умовах у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України.
Особливий період діє в Україні від 17.03.2014, після оприлюднення Указу № 303/20141. Президент України відповідного рішення про переведення державних інституцій на функціонування в умовах мирного часу не приймав. Завершення заходів мобілізації не припиняє особливого періоду, тому особливий період триває. Таку позицію Верховний Суд сформулював у постанові від 25.04.2018 у справі № 205/1993/17-ц2 і дотримується її вподальшому.
Отже позивач має право на зарахування в повному обсязі всього періоду його військової служби за мобілізацією в особливий період до пільгового підземного стажу за списком №1, що підтверджений його військовим квитком, а саме: з 19.05.2015 по 07.07.2016.
Що стосується посилань позивача на вимоги постанови Кабінету міністрів України №283 від 03.05.1994 «Про порядок обчислення стажу державної служби», то суд зазначає, що цей порядок не розповсюджується на спірні правовідносини, оскільки він передбачає тьохкратність зарахування періоду військової служби до стажу державної служби. Позивачу ж пенсія призначена за наявності пільгового стажу роботи за підземними роботами, а не як державному службовцю. Тому в задоволенні позовних вимог в частині трьохкратного зарахування стажу військової служби в особливий період до пільгового підземного стажу позивача слід відмовити за відсутності відповідного порядку КМУ.
Відповідно до вимог частини 2 статті 24 Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. У разі якщо за період з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2016 року в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутні відомості, необхідні для обчислення страхового стажу військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), поліцейським, особам рядового і начальницького складу відповідно до цього Закону, страховий стаж обчислюється на підставі довідки про проходження військової служби та про сплачені суми страхових внесків.
Позивачем, крім іншого, надана довідка про зарахування заробітної плати (грошовоїго забезпечення) для розрахунку за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням про сплачені суми страхових внесків від 29.08.2016 №174, яка має бути врахована відповідачем для визначення розміру пенсії позивача відповідно до вказаних вимог законодавства (а.с.11).
Таким чином, пільговий підземний стаж позивача, відповідачем протиправно зараховано в меньшому за належне розмірі, оскільки позивача має право на зарахування такого стажу відповідно до відомостей ОК-5 за період з липня 2004 року по серпень 2020 року, отже на дату звернення - 06.10.2020, пільговий підземний стаж позивача за списком №1 складає понад 16 років.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-IV На пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Законом, який спрямовано на підвищення престижності шахтарської праці, надання додаткових гарантій у виплаті та підвищенні заробітної плати і розв'язанні соціально-побутових проблем шахтарів є Закон України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 № 345-VII (далі Закон України № 345-VII).
Дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей (стаття 1 Закон України № 345-VII).
Положеннями статті 8 Закону України № 345-VII передбачено, що мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Дослідженням трудової книжки позивача встановлено, що у ній наявні всі необхідні записи щодо роботи позивача із повним робочим днем під землею, а також щодо проведення атестації робочих місць у спірний період.
З огляду на підтвердження підземного стажу роботи позивача записами в його трудовій книжці, потреба у наданні уточнюючих довідок з підприємства взагалі відсутня.
Крім того, ані Закону № 1058-IV, ані Закон України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 № 345-VII не містять вимог про те, що шахтарський (підземний) стаж роботи за списком №1 необхідно підтверджувати окремими довідками за наявності всіх необхідних записів в трудовій книжці працівника (про зайнятість на таких роботах повний робочий день під землею та наявності записів про атестацію робочого місця в спірний період).
Отже, судом на підставі належних доказів встановлено право позивача на призначення пенсії відповідно до вимог Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” - з дати звернення з 05.10.2020 (оскільки 04.10.2020 йому виповнилося 50 років).
Тобто, відповідач порушив це право, не зарахувавши відповідні періоди до пільгового стажу позивача.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.
Зважаючи на обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність визнання протиправним рішення відповідача про призначення пенсії позивачу відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 114 Закону № 1058-IV без урахування вимог статті 8 Закону України № 345-VII.
Таким чином, для захисту порушеного права позивача суду необхідно вийти за мезі позовних вимо, що є необхідним і допустимим в силу приписів вимог ч.2 ст.9 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Належним способом захисту порушеного права позивача буде саме зобов'язання відповідача призначити таку пенсію позивачу з 05.10.2020, здійснити перерахунок та виплатити позивачу заборгованість.
Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з обранням іншого способу захисту порушеного права позивача відповідно до вимог п. 10 ч.2 ст.245 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Питання щодо розподілу судових витрат не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними рішення Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області від 15.10.2020 №122950001330 про призначення пенсії ОСОБА_1 без урахування вимог Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 № 345-VII.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Попаснянському районі Луганської області (код ЄДРПОУ: 21792608, місцезнаходження: 93300, Луганська область, м. Попасна, вул. Шкільна, 2) призначити ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) пенсію відповідно до вимог Закон України “Про підвищення престижності шахтарської праці” від 02.09.2008 № 345-VII з 05.10.2020, здійснити перерахунок та виплатити заборгованість.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необгрунтованістю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 29 березня 2021 року.
Суддя В.С. Шембелян