18 травня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/399/21
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М. розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення, -
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 19 січня 2021 року №0025840707.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки акту є необґрунтованими та такими, що сформовані з порушенням норм податкового законодавства, без врахування наявних фактичних обставин, внаслідок чого складене на підставі акту податкове повідомлення-рішення від 19.01.2021 №0025840707 на суму 17 000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (а.с.1-2).
09 квітня 2021 року ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача, поновлено процесуальний строк подачі відзиву та продовжено процесуальний строк розгляду справи на 30 днів (а.с.82).
07.04.2021 (№ 9398/21) представником відповідача до суду надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позовні вимоги ним не визнаються та просить відмовити в їх задоволенні. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що в ході проведення фактичної перевірки позивача встановлено факт зберігання алкогольної продукції без марок акцизного податку встановленого зразка.
Оскільки, прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення обумовлене порушенням податкового законодавства, що виявлені під час перевірки, а тому є правомірним та не підлягають скасуванню.
Розглянувши подані позивачем і відповідачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , податковий номер платника податків НОМЕР_1 , зареєстрований 12 листопада 2019 року, номер запису: 24440000000033105. Місцезнаходження (юридична адреса) Позивача: АДРЕСА_1 .
Позивач взятий на облік в контролюючих органах, на даний час перебуває на обліку в Головному управління ДПС у м. Києві (далі ГУ ДПС у м. Києві), а саме за місцем фактичного проведення господарської діяльності.
21 серпня 2020 року фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 видано ГУ ДПС у м. Києві ліцензію №26560308202004006 на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії з 23 серпня 2020 року до 23 серпня 2021 року.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, 28 грудня 2020 року ГУ ДПС у м. Києві проведено перевірку господарської діяльності Кальян -бару за адресою: АДРЕСА_2 , де проводить свою господарську діяльність фізична особа - підприємець ОСОБА_1 , за результатами якої складено Акт фактичної перевірки № б/н від 30 грудня 2020 року (а.с.18-21).
Перевіркою встановлено, що у реалізації господарської одиниці, а саме Кальяну-бару, знаходиться пляшка рому «Angostura reserva» 1 літр, вартістю 1400,00 грн., постачальник ТОВ «ДДС+», код ЄДРПОУ 40334224, м. Дніпро, пров. Біологічний, 1а без марки акцизного податку. Алкогольний напій залишено на відповідальне зберігання бармену ОСОБА_3 .
На підставі висновків акту фактичної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.01.2021 № 0025840707 форма "С", про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 17 000,00 грн. за порушення ст.11 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 17000 грн. (а.с.22).
Не погоджуючись із прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом, який визначає основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України є № 481/95-ВР.
Відповідно до абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Відповідно до абз.4 ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.
Податковий орган, вказуючи на порушення позивачем вищенаведеної норми вважає, що алкогольні напої, які марковані марками акцизного податку попереднього зразка та знаходяться в реалізації поза межами придатності для вживання алкогольних напоїв, є немаркованими.
Аналізуючи питання стосовно маркування алкогольних напоїв та можливості знаходження їх в обігу поза межами терміну придатності, судом встановлено таке.
Відповідно до пп.14.1.107 п.14.1 ст.14 ПК України марка акцизного податку - спеціальний знак для маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів, віднесений до документів суворого обліку, який підтверджує сплату акцизного податку, легальність ввезення та реалізації на території України цих виробів.
Відповідно до пп.14.1.109 п.14.1 ст.14 ПК України маркування алкогольних напоїв та тютюнових виробів - наклеювання марки акцизного податку на пляшку (упаковку) алкогольного напою чи пачку (упаковку) тютюнового виробу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України щодо виробництва, зберігання та продажу марок акцизного податку.
Стаття 226 ПК України регулює відносини, пов'язані з виготовленням, зберіганням, продажем марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.
Згідно п.226.2. ст.226 ПК України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.
Пункт 226.3. ст.226 ПК України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 226.6-226.7 ст.226 ПК України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.
Згідно п. 226.9 ст. 226 ПК України вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Нормами п.228.2 ст.228 ПК України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.
Згідно абз.3 ч.4 ст.11 Закону №481/95-ВР, порушення якого і встановлено під час перевірки позивача, передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.
Таким порядком є Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою КМ України від 27.12.2010 №1251.
Згідно п.19 Положення №1251 наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.
Відповідно п.20 Положення №1251 вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.
Так, контролюючий орган в акті перевірки зазначає, що в Кальян -барі за адресою: АДРЕСА_2 , де проводить свою господарську діяльність позивач, знаходиться пляшка рому «Angostura reserva» 1 літр, вартістю 1400,00 грн., постачальник ТОВ «ДДС+», код ЄДРПОУ 40334224, м. Дніпро, пров. Біологічний, 1а без марки акцизного податку. Алкогольний напій залишено на відповідальне зберігання бармену ОСОБА_3 ..
Матеріалами справи встановлено, що у кальян-барі, який належить позивачу за адресою: АДРЕСА_2 , здійснюється підприємницька діяльність позивачем.
Судом встановлено, що підставою для застосування штрафних санкцій шляхом винесення спірного рішення слугувала реалізація позивачем неповної пляшки алкогольного напою ром «Angostura reserve» без марок акцизного збору встановленого зразка.
Відповідно до матеріалів справи та наданих доказів, судом встановлено, що 12 жовтня 2020 року між ТОВ «ДДС+» та позивачем укладено Договір поставки №К2595, відповідно до умов якого ТОВ «ДДС+» зобов'язалось передавати у власність (поставляти) Позивачу алкогольні напої, а Позивач зобов'язався приймати такий товар та здійснювати його оплату на умовах Договору (а.с.27-30).
23 жовтня 2020 року позивачем прийнято від ТОВ «ДДС+» по видатковій накладній №43-0032738 алкогольні напої на загальну суму 9 826,80 грн. з ПДВ. При цьому, як вбачається із цієї видаткової накладної, до складу алкогольних напоїв, які прийняв позивач, входив і Ром «Angostura reserva» 1л, штрих код 0075496332232, сертифікат №СА РИ 065 0376-20. Зазначені обставини підтверджуються і товарно-транспортною накладною на переміщення алкогольних напоїв від 23 жовтня 2020 року (а.с.31-34).
Як вбачається з фотокарток пляшки алкогольного напою Ром «Angostura reserva» 1л на ній зазначений штрих код 0075496332232, який повністю співпадає із штрих кодом, зазначеним у видатковій накладній. До того ж постачальником надано Позивачу Сертифікат відповідності за №UA РN 065 0376-20 на зазначену пляшку алкогольного напою, яким підтверджено відповідність цього напою вимогам ДСТУ з відповідним аналізом документації.
На момент перевірки пляшка алкогольного напою Ром «Angostura reserva» 1л зберігалась у приміщенні Кальян-бару, яке належить Позивачу, у відкоркованому вигляді у зв'язку з реалізацією її вмісту порціями (на розлив), що підтверджується відповідними фотографіями.
Отже, суд наголошує, що висновки контролюючого органу про допущене позивачем правопорушення (зберігання алкогольних напоїв (ром) без марки акцизного податку встановленого зразка) стосується відкоркованої пляшки віскі, що реалізується на розлив.
Також, суд звертає увагу на те, що роздрібною торгівлею є діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування. Отже, така реалізація має бути засвідчена відповідним доказами наявність розрахункового чеку тощо.
Проте відповідачем до акта перевірки не додано жодного доказу, що підтверджував би даний факт. Акт перевірки від 28.12.2020, на підставі якого відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, не відображає детального опису виявленого порушення, а саме не вказано, за яких обставин відбувалася реалізація алкогольного напою Ром «Angostura reserva» без марок акцизного збору встановленого зразка. Проте позивачем зазначено, що реалізована пляшка була не повною, адже певна кількість напою була раніше реалізована. Також звертає увагу, що жодним нормативним актом не передбачено обов'язок наклеювати акцизну марку після реалізації частини напою.
Відповідно до п. 226.1, п. 226.9 ст. 226 Податкового кодексу України в разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв і тютюнових виробів чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов'язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.
Вважаються такими, що немарковані: алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції; алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари; алкогольні напої іноземного виробництва з марками акцизного податку, на яких зазначена сума акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням міцності продукції, місткості тари та розміру ставок акцизного податку, діючих на момент виробництва марки.
При цьому зберігання та реалізація алкогольних напоїв за наявності марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі згідно із законодавством розповсюджується на продаж повної (невідкоркованої) пляшки або іншої тари з алкогольним напоєм, натомість у разі реалізації у закладах алкогольних напоїв на розлив чинним законодавством не вимагається збереження марки акцизного податку на такій пляшці або іншій тарі.
Таким чином, суд вважає, що законодавством не покладено на платників податку обов'язок зберігати розірвані марки акцизного податку після відкупорювання (розкривання) товару, адже в силу мети маркування і технології наклеювання марок акцизного податку відкривання відповідної пляшки або іншої тари для реалізації алкогольних напоїв на розлив виключає збереження марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці або на іншій тарі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 18.05.2018 у справі № 804/4921/17.
З огляду на вищенаведене, висновки контролюючого органу, що зафіксовані в акті перевірки від 30.12.2020 про порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», які стали підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення-рішення, нормативно та документально не підтверджуються, а відтак, податкове повідомлення-рішення від 19.01.2021 №0025840707 яким застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 17000,00 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Згідно із частиною першою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно, беручи до уваги положення частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, на користь позивача підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача всі здійсненні ним судові витрати.
Згідно з ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду;3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до ч.1, 4 ст.134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Суд зазначає, що позивачем надано до матеріалів справи: договір про надання адвокатських послуг № 01/02-2021 від 01.02.2021, детальний опис наданих адвокатських послуг, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію ордеру на надання правничої допомоги та квитанцію № Р24Ар24А940614659СЗ4768 від 05.02.2021.
Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю та те, що судові витрати на оплату професійної правничої допомоги підтверджуються належними доказами, суд приходить до висновку про наявність підстав для їх стягнення з відповідача на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 .
Керуючись ст.,ст. 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 КАС України, суд, -
Позовні вимоги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м.Київ, 04116, код ЄДРПОУ 43141267) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 19 січня 2021 року №0025840707.
Присудити на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві судовий збір у сумі 2270,00 грн. та судові витрати на оплату професійної правничої допомоги в розмірі 8000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Кіровоградський окружний адміністративний суд.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. Притула