11 травня 2021 року м. Кропивницький Справа № 340/1296/21
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Казанчук Г.П, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправну бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради, щодо нездійснення нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком;
- зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, виходячи із розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України «Про Державний бюджет України на 2020 рік», з урахуванням раніше виплаченої допомоги.
Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що за 2020 рік йому було виплачено щорічну разову допомогу до 05 травня як для учасників бойових дій у розмірі, визначеному постановою Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 року, а саме - 1390 грн. На переконання позивача, така допомога має виплачуватися у розмірі, встановленому частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком), а не у розмірі, визначеному у постанові Кабінету Міністрів України №112 від 19.02.2020 року, з огляду на те, що з 27.02.2020 року норми і положення статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року, з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10рп/2008, передбачають: щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Ухвалою судді від 12.04.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні). Даною ухвалою сторонам встановлено порядок та строки для виконання процесуальних дій (а.с.16).
У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не надав. Копію ухвали від 12.04.2021 року представник відповідача отримав нарочно 13.04.2021 року, що підтверджується підписом останнього на супровідному листі суду та відтиском штампу про отримання вхідної кореспонденції.
Так, частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Дослідивши докази і письмові пояснення позивача, викладені у заяві по суті справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) має статус учасника бойових дій, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.6).
До 05 травня 2020 року позивачу виплачено щорічну одноразову грошову допомогу до 05 травня в розмірі 1390 гривень. Вказане сторонами не заперечувалось.
12.03.2021 року позивач звернувся до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради (надалі за текстом - відповідач, Управління) із заявою, в якій просив перерахувати та виплатити йому щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік, як учаснику бойових дій у розмірі 5 мінімальних пенсій за віком, виходячи з розрахунку мінімальної пенсії за віком, встановленої Законом України "Про Державний бюджет на 2020 рік", з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.7-8).
На звернення позивача про здійснення виплати недоплаченої частини разової грошової допомоги до 5 травня відповідач листом від 16.03.2021 року №О-81 п/з повідомив про те, що зазначену виплату здійснено у повному обсязі (1390 грн.), в порядку та розмірі, визначених Кабінетом Міністрів України у Постанові №112 від 19.02.2020 року (а.с.9).
Позивач, не погоджуючись з сумою виплати у 2020 році у розмірі 1390 грн., звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.
Відносини з приводу соціального захисту ветеранів війни як особливої окремої категорії громадян врегульовані, насамперед, приписами Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Стаття 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" передбачає пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них.
Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року статтю 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" було доповнено частиною четвертою такого змісту: "Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком".
Пунктом 20 Розділу ІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" згадану вище норму права викладено в такій редакції:
"Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України".
У подальшому рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 визнано неконституційними зокрема положення статті 67 розділу І, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II "Внесення змін до деяких законодавчих актів України" та пункту 3 розділу III "Прикінцеві положення" Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".
Відповідно до пункту 26 розділу VI Бюджетного кодексу України було визначено, зокрема, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Таким чином, зазначена норма наділяла Кабінет Міністрів України повноваженнями встановлювати розмір грошової допомоги до 5 травня.
19.02.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №112 "Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" і "Про жертви нацистських переслідувань", якою встановлено, що районні органи соціального захисту населення, центри по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат перераховують кошти через відділення зв'язку або установи банків на особові рахунки громадян за місцем отримання пенсії (особам, які не є пенсіонерами, - за місцем їх проживання чи одержання грошового утримання) у таких розмірах: учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, - 1390 гривень.
Саме керуючись цією нормою, відповідачем було виплачено позивачу грошову допомогу до 5 травня у 2020 році у розмірі 1390 гривень.
Спору щодо суми виплаченої суми допомоги в розмірі 1390 грн. сторонами не заявлено, оскільки як в позові позивачем, так і у відзиві відповідач зазначив про виплату саме цієї суми.
Рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ (далі - Закон № 3551) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
За положеннями статті 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Таким чином, на момент нарахування і виплати у 2020 році опзивачу одноразової грошової допомоги до 5 травня діяла стаття 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998, яка передбачала розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.
Верховний Суд з цього приводу у рішенні від 29.09.2020 року по зразковій справі №440/2722/20 дійшов висновку про те, що у зв'язку з прийняттям Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 у справі 1-247/2018(3393/18) та визнанням таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окремого положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, стаття 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" діяла та мала застосовуватись у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року.
Зазначене рішення по зразковій справі № 440/2722/20 13.01.2021 року залишено без змін Великою Палатою Верховного Суду.
Згідно частини 3 статті 291 КАС України, суд, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Таким чином, враховуючи, що рішенням Конституційного Суду України від 27.02.2020 року у справі 1-247/2018(3393/18) визнано таким, що не відповідає Конституції України, окреме положення пункту 26 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України у частині, яке передбачає, що норми і положення статей, окрім статті 13, також й положення статей 12, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", ст.12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" застосовується у редакції Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 25.12.1998 року, яка передбачає розмір допомоги до 5 травня для учасників бойових дій - 5 мінімальних пенсій за віком.
Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 9 липня 2003 року (далі - Закон №1058-IV) визначено, що мінімальна пенсія - державна соціальна гарантія, розмір якої визначається цим Законом.
Згідно з частиною 1 статті 28 Закону №1058-IV мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" №294-IX від 14 листопада 2019 року установлено з 1 січня 2020 року для осіб, які втратили працездатність, прожитковий мінімум у розмірі 1638 гривень.
Отже, розмір щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік учасникам бойових дій повинен становить 8190,00 грн. (1638,00 грн. х 5).
Як встановлено судом вище позивачу як учаснику бойових дій виплачено разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі 1390,00 грн., тобто у розмірі, меншому ніж передбачено частиною 5 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Оскільки разову грошову допомогу позивачу виплачено у розмірі, меншому ніж передбачено Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (частиною 5 статті 12), суд доходить висновку про порушення прав позивача на отримання такої допомоги у належному розмірі.
Щодо посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 року № 112, як на акт, який регулює розмір одноразової грошової допомоги до 5 травня, суд зазначає наступне.
Відповідно до частин 1, 2, 3статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Отже, з огляду на приписи вказаних норм, при вирішенні цієї справи, суд застосовує норми статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", як правового акту, який має вищу юридичну силу, ніж норми постанови КМ України від 19.02.2020 року № 112.
Таким чином, із врахуванням висновків, викладених у рішенні Верховного Суду від 29.09.2020 року у зразковій справі №440/2722/20, суд дійшов висновку про протиправну бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, та вважає за необхідне зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми такої допомоги, що не змінює суті позовних вимог, враховуючи те, що відповідачем не була нарахована спірна сума.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, при цьому докази понесення інших судових витрат позивачем не надано, підстави для розподілу судових витрат у відповідності до вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України відсутні.
Керуючись статтями 9, 139, 242-246, 250, 251, 255, 268, 269, 287 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради (вул. Шатила, 12, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030; код в ЄДРПОУ 03197635) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати бездіяльність Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком протиправною.
Зобов'язати Управління соціального захисту населення виконавчого комітету Фортечної районної у місті Кропивницькому ради (код в ЄДРПОУ 03197635) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком, з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Г.П. Казанчук